Рішення

від 24.12.2019 по справі 137/1407/19

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/1407/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"24" грудня 2019 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника-адвоката Зайця Б.В.,

представника третьої особи Джигун О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Літинської районної державної адміністрації Вінницької області, про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Літинського районного суду Вінницької області із зазначеним позовом мотивуючи його тим, що вона являється бабусею ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а батьками останнього є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що її дочка та мати ОСОБА_3 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У свою чергу відповідач ОСОБА_2 участі у вихованні сина не приймає та не виконує обов`язки передбачені ст. 150 Сімейного Кодексу України. З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав.

Таким чином просить: позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 ; призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь позивача на утримання ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Заєць Б.В. позов підтримали та просили його задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна нотаріально засвідчена заява від 26.09.2019 на бланку серії НОМЕР_1 (а.с. 58) відповідно до змісту якої ОСОБА_2 дає згоду на позбавлення його батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Правові наслідки позбавлення його батьківських прав нотаріусом роз`яснено.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Літинської районної державної адміністрації Джигун О.Л. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти задоволення позову.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку сторони позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення учасників процесуальної дії, дослідивши заяву відповідача, матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

На підтвердження своїх позовних вимог стороною позивача надані наступні докази.

Так, відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 12) батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтва про одруження (а.с. 13) ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 18.09.2001 у відділі реєстрації актів громадського стану Хмільницького міського управління юстиції Вінницької області. Відповідно до свідоцтва (а.с. 14) 29.03.2006 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 15) ОСОБА_6 зазначена дочкою позивача ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 23) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до довідки Громадської сільської ради Літинського району Вінницької області за № 02-23/521 від 19.09.2019 (а.с. 24) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації біля бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вихованням онука після смерті матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 займається ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_2 участі у вихованні сина не приймає. Відповідно до довідки ДНЗ "Професійний ліцей сфери послуг м. Хмільник" за № 301 від 19.09.2019 (а.с. 26), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у зазначеному закладі на І курсі за спеціальністю Кухар, офіціант з 01.09.2019. ЗА період навчання батько ОСОБА_2 , не цікавився навчанням, поведінкою, самопочуттям та потребами сина. До навчального закладу не з`являвся. Відповідно до довідки-характеристики Громадської сільської ради Літинського району Вінницької області за № 02-26/232 від 19.09.2019 (а.с. 27) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає разом з чоловіком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сином ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Займається веденням підсобного господарства. Алкогольними напоями не зловживає, веде здоровий спосіб життя. На ОСОБА_1 компроментуючими матеріалами сільська рада не відає. Відповідно до висновку органу опіки та піклування Літинської райдержадміністрації за № 01-27-989 від 07.10.2019 (а.с. 28) орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно довідки серії НОМЕР_2 (а.с. 30) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на 04.10.2019 до кримінальної відповідальному не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 31).

Щодо позовних вимог про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

У зв`язку з цим необхідно звернутися до правових позицій Європейського суду з прав людини, а саме в розумінні пункту 1 ст. 8 Конвенції, яка гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її сімейного життя.

Суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Олссон проти Швеції від 27.11.1992 р., статус рішення - остаточне), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Йогансен проти Норвегії від 07.08.1996 р., статус рішення - остаточне).

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язанні виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п.п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 повністю ухилився від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню свого неповнолітнього сина, враховуючи визнання позову останнім, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, доводи, викладені позивачем на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, у зв`язку з чим позов підлягає до задоволення. Позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав не суперечать закону, відповідають інтересам позивача та неповнолітньої дитини.

Щодо позовних вимог про встановлення піклування.

Відповідно до ст. 164 СК України батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей та інше.

Як зазначено у 4 ст. 60 ЦК України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування.

Відповідно до ч.1 ст. 63 ЦК України визначено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього кодексу.

Згідно ч. 3статті 63 цього ж Кодексу, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.3 ст.243 СК України визначено, що опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним законодавством.

Виходячи із зазначених норм права і беручи до уваги ситуацію, яка склалася з батьками дитини, суд вважає, що дитина дійсно позбавлена батьківського піклування, і вважає необхідним призначити їй піклувальника в особі її баби, тобто позивача в справі. Обмеження для піклувальника чи піклувальника, які визначені ст. 64 ЦК України, відносно неї відсутні. Дитина проживає разом з нею, вона забезпечує його всіма належними умовами для розвитку та займається її вихованням.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів.

Відповідно до ч.2 т. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Відповідно до ст. 180 СК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15.05.2006 №3, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з п. 17 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дітей той із них, з ким вони проживають, вправі звернутись до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дітей присуджуються у частці від заробітку (доходу) їх матері, батька або у твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

Ненадання відповідачем у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина є підставою для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд ураховує стан здоров`я та матеріальне становище неповнолітнього ОСОБА_3 , відсутність даних про наявність у відповідача інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, тому суд приходить до висновку, що аліменти слід визначити в розмірі ј частки всіх видів доходів відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення ОСОБА_3 повноліття. При цьому судом враховано, що прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років: з 01.12.2019 - 2218 гривень, тобто 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на день ухвалення рішення становить для дітей віком від 6 до 18 років - 1109 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає рішення до негайного виконання у частині стягнення розміру аліментів за один місяць.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст .55,58,60 ЦК України ст.ст. 2, 141, 206, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 150, 164-167, 181-183, 191 СК України, п.п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , №3 від 30.03.2007 р., беручи до уваги ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року), Декларації прав дитини Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 р., ст. 18 Конвенції про права дитини (ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 р.), суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 31.05.1997 Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 , (жительки АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий 15.01.2005 Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_6 ) аліменти на утримання внука ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_11 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з 30 жовтня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий 15.01.2005 Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , житель АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 31.05.1997 Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа: Орган опіки і піклування Літинської районної державної адміністрації Літинського району Вінницької області, місцерозташування вул. Соборна, 7, смт. Літин Літинського району Вінницької області, код ЄРДПОУ 03084718.

Суддя : Гопкін П. В.