Рішення

від 17.12.2019 по справі 914/1186/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2019 справа № 914/1186/19

За позовною заявою: Заступника керівника Самбірської місцевої прокуратури, м. Турка, Львівська область в інтересах держави в особі

позивача: Нижньовисоцької сільської ради Турківського району Львівської області, с. Нижнє Висоцьке, Турківський район, Львівська область

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Саварин Зіновії Авер`янівни, м. Турка, Львівська область

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобов`язання повернути нежитлове приміщення

Суддя У.І. Ділай

Секретар М.Я. Куць

За участі представників сторін:

Від прокуратури: Лука Г.В. - посвідчення (№044203 від 19.09.2016)

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Заступника керівника Самбірської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача, Нижньовисоцької сільської ради Турківського району Львівської області, до відповідача, Фізичної особи - підприємця Саварина Зіновії Авер`янівни про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобов`язання повернути нежитлове приміщення.

Ухвалою суду від 27.06.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче провадження призначено на 16.07.2019.

Ухвалою суду від 16.07.2019 зупинено провадження у справі №914/1186/19 до розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи № 587/430/16-ц.

24.10.2019 до суду надійшло клопотання вх. №43818/19 про поновлення провадження у справі, в якому зазначено, що обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у справі, усунуті, відтак Прокуратура Львівської області просить суд поновити провадження у справі №914/1186/19.

Ухвалою суду від 04.11.2019 поновлено провадження у справі №914/1186/19 та призначено судове засідання на 26.11.2019.

У судовому засіданні 26.11.2019 оголошено перерву до 05.12.2019.

26.11.2019 за вх.№3223/19 від позивача надійшла заява про прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі.

26.11.2019 за вх.№49232/19 від позивача надійшла заява про проведення судового засідання 05.12.2019 без участі представника.

26.11.2019 за вх.№49236/19 від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання 05.12.2019 без участі представника.

03.12.2019 за вх.№50581/19 від прокуратури надійшло клопотання в якому просить провадження в частині зобов`язання відповідача повернути позивачу орендоване майно закрити. В частині визнання договору оренди від 01.03.2018 недійсним, позов задоволити. Стягнути з відповідача судові витрати на користь прокуратури Львівської області. письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Прокурор в підготовче засідання 05.12.2019 з`явився, надав усні пояснення, підтримав подане клопотання.

Представник позивача в підготовче засідання 05.12.2019 не з`явився.

Представник відповідача в підготовче засідання 05.12.2019 не з`явився.

Ухвалою від 05.12.2019 прийнято відмову від позову в частині вимоги про зобов`язання ФОП Саварин Зіновії Авер`янівни повернути Нижньовисоцькій сільській раді Турківського району, Львівської області нежитлові приміщення комунальної власності площею 40,08 кв.м., що розташоване за адресою: село Нижнє Висоцьке, Турківський район, Львівська область, згідно акту приймання-передачі. В цій частині провадження у справі закрито . В частині вимоги про визнання договору оренди нерухомого майна що належить до комунальної власності Нижньовисоцької сільської ради № 29 від 01 березня 2018 року, укладений між Нижньовисоцькою сільською радою Турківського району Львівської області та ФОП Саварин Зіновією Авер`янівною, загальною площею 40,08 кв.м., заяву про відмову від позову судом не прийнято. Підготовче провадження закрито . Призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2019 .

Позивач та відповідач в судове засідання 17.12.2019 явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник прокуратури в судовому засіданні 17.12.2019 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

Нижньовисоцькою сільською радою Турківського району Львівської області (надалі - Орендодавець) та ФОП Саварин Зіновією Авер`янівною (надалі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить комунальній власності Нижньовисоцької сільської ради № 29 від 01.03.2018, якій передано в строкове платне користування комунальне майно - нежитлове приміщення загальною площею 40,08 кв.м, що знаходиться за адресою : Турківський район, село Нижнє Висоцьке, для розміщення магазину Ритуальні послуги .

Вказане приміщення знаходиться у власності Орендодавця (згідно довідки сільської ради від 18.04.2019 №943) та передане орендарю згідно акту приймання-передачі від 01.03.2018.

Відповідно до п.8.1 договору приміщення передається терміном до 28.02.2021 включно.

Згідно інформації Нижньовисоцької сільської ради Турківського району Львівської області від 18.04.2019 №943 експертна оцінка орендованого комунального майна, площею 40,08 кв.м, розміщеного за адресою: Турківський район, село Нижнє Висоцьке, не проводилась.

При вивченні Самбірською місцевою прокуратурою на предмет законності договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 29 від 01.03.2018, укладеного між Нижньовисоцькою сільською радою та Орендарем, зроблено висновок, що вказаний договір оренди нерухомого майна є недійсним, оскільки останній укладено із порушенням вимог законодавства у сфері використання комунального майна.

Так, Нижньовисоцькою сільською радою оцінку майна перед укладенням договору не проведено. Як наслідок, сільською радою орендну плату за місяць визначено в сумі 700,56 грн. (п.3.1 Договору) без дотримання встановленої законодавством процедури.

Як зазначено в позові, в Договорі не вказано точної адреси об`єкта оренди, хоча з довідки сільської ради №943 18.04.2019 встановлено, що останній знаходиться в селі Нижнє Висоцьке по вул. Центральна, 131, Турківського району Львівської області. Отже, договір оренди взагалі не містить такої істотної умови як об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

Спір виник внаслідок того, що прокуратура вважає, що Нижньовисоцька сільська рада всупереч вимогам законодавства перед передачею комунального нерухомого майна в оренду не провела його незалежну оцінку та підписала договір без його істотних умов. Відтак, Самбірська місцева прокуратура подала до Господарського суду Львівської області позовну заяву про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобов`язання повернути нежитлове приміщення.

Після відкриття провадження Господарським судом Львівської області Нижньовисоцька сільська рада Турківського району Львівської області подав заяву про відмову від позову, в якій зазначено, що після поданої позовної заяви сторони уклали додаткову угоду № 1 від 09.07.2019 до договору оренди від 01.03.2018, якою достроково розірвали договір оренди за взаємною згодою. Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 09.07.2019 ФОП Саварин З.А. було повернуто Нижньовисоцької сільській раді Турківського району Львівської області орендоване нежитлове приміщення загальною площею 40,08кв.м. При цьому в заяві зазначено, що у позивача відсутні претензії до відповідача.

Представником прокуратури подано клопотання про закриття провадження в частині зобов`язання відповідача повернути позивачу орендоване майно. В частині визнання договору оренди від 01.03.2018 недійсним, прокуратура просила позов задоволити.

Відповідач заперечив проти позову, зазначивши таке.

Позов було заявлено до ФОП Саварин З.А., однак опис всіх обставин по справі, якими обґрунтовано позовні вимоги стосується порушення законодавства Нижньовисоцькою сільською Радою Турківського району Львівської області. За твердженням відповідача в позові не наведено жодних обставин; які б свідчили про порушення законодавства з боку ФОП Саварин З.А.

При цьому відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки ФОП Саварин З.А. не може бути належним відповідачем по даній справі в частині вимог, що стосуються визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Нижньовисоцької сільської Ради №29 від 01.03.2019. На думку відповідача вона не вчиняла жодних порушень законодавства.

Також відповідач підтвердив повернення орендованого майна позивача згідно із актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 09.07.2019 .

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Щодо на звернення прокурора до суду з даним позовом, суд враховує наступне.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано те, що внаслідок перевірки Самбірською місцевою прокуратурою на предмет законності договору оренди встановлено, що Нижньовисоцька сільська рада Турківського району не здійснює належним чином захист порушених прав громадян територіальної громади. На думку прокуратури, це суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду із позовом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави", зокрема, порушення інтересу територіальної громади відбулося внаслідок незаконного надання в оренду комунального майна та позбавлення можливості органу місцевого самоврядування на визначений договором строк розпоряджатись цим майном.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку територіальної громади. Виходячи із вказаних обставин, Господарський суд Львівської приходить до висновку, що в даному випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Нижньовисоцької сільської ради та належним чином обґрунтовав порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачем.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що цей Закон регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

За статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є, зокрема, об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди.

Матеріали справи не містять доказів проведення сторонами оцінки об`єкта оренди за Договором перед укладенням такого Договору та визначення розміру орендної плати.

У пункті 1.2 договору сторони погодили, що вартість об`єкта оренди становить 11997,00грн, згідно балансової вартості.

За таких обставин, розмір орендної плати за користування орендованим майном є таким, що визначений з порушенням приписів ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" випадки обов`язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках оренди державного майна, майна, що є у комунальній власності.

З огляду на те, що положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який регулює орендні відносини, передбачене обов`язкове проведення оцінки об`єкта оренди перед укладенням договору оренди, Господарський суд Львівської області приходить до висновку, що спірний договір не відповідає нормам законодавства, а відтак згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підстави для визнання його недійсним з моменту його укладення.

Оскільки спір виник з вини позивача та відповідача, судовий збір в повній мірі покладається на них порівну, включаючи в частині вимог щодо яких провадження закрито.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Нижньовисоцької сільської ради № 29 від 01 березня 2018 року, укладений між Нижньовисоцькою сільською радою Турківського району Львівської області та ФОП Саварин Зіновією Авер`янівною, загальною площею 40,08 кв.м., що розміщене за адресою: с. Нижнє Висоцьке, Турківський район, Львівська область.

3.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Саварин Зіновії Авер`янівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031) 1921,00грн судового збору.

4.Стягнути з Нижньовисоцької сільської ради Турківського району Львівської області (82560, Львівська область, Турківський район, с. Нижнє Висоцьке, вул. Центральна, 131, ідентифікаційний код 04373399) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031) 1921,00грн судового збору.

5.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 27.12.2019.

Суддя Ділай У.І.