Рішення

від 17.12.2019 по справі 916/2767/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2767/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача : Терлецький В.С., доручення № б/н, дата видачі : 02.09.19;

Від відповідача: не з`явився;

розглянувши справу №916/2767/19 за позовом Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області до Малого приватного підприємства Союз про зобов`язання вчинити певні дії.,-

ВСТАНОВИВ:

Великомихайлівська селищна рада Великомихайлівського району Одеської областізвернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Малого приватного підприємства «Союз» про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначення підготовчого засідання на "05"листопада 2019 р. о 10:15 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2019р. було відкладено підготовче засідання на "26" листопада 2019 р. о 09:45 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2019р. було закрито підготовче провадження по справі №916/2767/19 із призначення справи до розгляду по суті на "05" грудня 2019 р. о 09:45 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2019р. було відкладено судове засідання на 17.12.2019р. о 11:00 год.

Представник відповідача Малого приватного підприємства Союз в судові засідання по справі не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду даної справи господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

17.12.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, суд встановив:

Мале приватне підприємство Союз , в особі керівника Острий Роман Олександрович (далі - Відповідач) з 28.07.2008 року є власником нерухомого майна Адміністративна будівля (далі - майно), яке знаходиться за адресою: вул. Лермонтова, 2 смт. Велика Михайлівка, Великомихайлівський район, Одеська область, та належить йому на підставі свідоцтва про право власності САВ 899728 виданого Великомихайлівською селищною радою згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Майно розташоване на земельній ділянці Великомихайлівської селищної ради розміром (8365) квадратних метрів або 0,8365 га (далі - земельна ділянка), яка обнесена парканом використовується для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної машинобудівної та іншої промисловості.

Згідно даних відділу земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області - Мале приватне підприємство Союз сплачує за користування земельною ділянкою 220 квадратних метрів, що на 8145 квадратних метрів менше. В результаті бюджет Великомихайлівської селищної ради за 2018 рік недоотримав коштів на суму 135 410,40грн. чим порушив норми процесуального та матеріального права Позивача, а саме як вказує позивач - По-перше відповідач володіючи майном, яке знаходиться на земельній ділянці впродовж 2016-2018 років здійснював підприємницьку діяльність та зацікавлений у використанні земельної ділянки, не звертався до Позивача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у користування.

Оскільки, на протязі 2016-2018 років та по теперішній час Відповідач уникає звернення до Позивача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у користування.

Таким чином, Відповідачем порушено норму абзацу 1 ч.2 ст. 123 Земельного кодексу України Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. .

По- друге, відповідач маючи в користуванні земельну ділянку, яка обнесена парканом розміром 8365 квадратних метрів фактично сплачує за користування 220 квадратних метрів, що на 8145 квадратних метрів менше.

Отже, бюджет Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області станом на 01.01.2019 року недоотримав грошових коштів за користування земельною ділянкою на суму близько 135 410,40 (сто тридцять п`ять тисяч чотириста десять) грн. 40 коп., а це кошти необхідні для життєдіяльності та розвитку територіальної громади.

Оскільки, використання землі в Україні є платним, об`єктом плати за землю є земельна ділянка, кошти за користування земельною ділянкою є коштами бюджету Позивача, таким чином, Відповідачем порушено норму ст.206 Земельного кодексу України та ч.14 ст.69 Бюджетного кодексу України.

По- третє, відповідачем порушено норми ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

З огляду на те, що Відповідач користується земельною ділянкою загальною площею 8365 квадратних метрів без правовстановлюючих документів та використовує лише її частину земельної ділянки площею 220 квадратних метрів, значить у Відповідача відсутня потреба у користуванні земельною ділянкою площею 8145 квадратних метрів. У відповідності до п. 2.1. Договору приміщення передаються в оренду за Актами приймання-передачі приміщення з детальним описом кожного приміщення та вважається переданими в оренду з моменту підписання Актів приймання-передачі приміщення уповноваженими представниками сторін.

З урахуванням зазначеного, позивач був змушений звернуться до господарського суду Одеської області із позовною заявою за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів до Малого приватного підприємства Союз про зобов`язання вчинити певні дії.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідачем станом на вересень 2019 року жодних заходів скерованих на законне використання земельної ділянки загальною площею 8365 квадратних метрів здійснено не було не дивлячись на достатній проміжок часу з 2016 року по теперішній час.

З огляду на те, що Відповідач користується земельною ділянкою загальною площею 8365 квадратних метрів без правовстановлюючих документів та використовує лише її частину земельної ділянки площею 220 квадратних метрів, значить у Відповідача відсутня потреба у користуванні земельною ділянкою площею 8145 квадратних метрів.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Також, відповідно до ч.2 ст.83 та пунктів а , в ст.12 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі, земельних відносин належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Положенням затвердженим рішенням Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області № 293 - VII від 27.05.2016 року визначено, що позивач є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну Громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, законами України.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідач володіючи майном, яке знаходиться на земельній ділянці впродовж 2016-2018 років здійснював підприємницьку діяльність та зацікавлений у використанні земельної ділянки, не звертався до Позивача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у користування.

Однак відповідач на протязі 2016-2018 років по теперішній час не звернувся до позивача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у користування, у зв`язку із чим відповідачем порушено вказану вище норму абз. 1 ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України.

Крім того, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідач маючи у користуванні земельну ділянку, яка обнесена парканом розміром 8365 кв.м. фактично сплачує за користування 220 кв.м., що на 8145 кв.м. менше.

Також в матеріалах справи наявна копія Акту обстеження, з якого вбачається, що площа фактично зайнятої земельної ділянки становить - 0,8365 га.

А тому, бюджет Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області станом на 01.01.2019 року недоотримав грошових коштів за користування земельною ділянкою на суму близько 135 410,40грн., а це кошти необхідні для життєдіяльності та розвитку територіальної громади.

Оскільки, використання землі в Україні є платним, об`єктом плати за землю є земельна ділянка, кошти за користування земельною ділянкою є коштами бюджету Позивача, таким чином, Відповідачем порушено норму ст.206 Земельного кодексу України та ч.14 ст.69 Бюджетного кодексу України.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з`являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області до Малого приватного підприємства Союз про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Зобов`язати Мале приватне підприємство Союз код ЄДРПОУ: 22502682, в особі керівника Острий Роман Олександрович усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 8145 квадратних метрів, яка розташована за адресою: вул. Лермонтова, 2, смт. Велика Михайлівка, Великомихайлівський район, Одеська область шляхом перенесення паркану за власний рахунок до земельної ділянки площею 220 квадратних метрів на якій знаходиться Адміністративна будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 2, смт АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , Одеська область.

3.Стягнути з Малого приватного підприємства Союз (67100, Одеська область, Великомихайлівський район, смт. Велика Михайлівка, вул. Лермонтова, 14; код ЄДРПОУ 22502682) на користь Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області (67100, Одеська область, Великомихайлівський район, смт. Велика Михайлівка, вул. Карбишева, 10; код ЄДРПОУ 04379367) витрати на оплату судового збору в сумі 1 921 /одна тисяча дев`ятсот двадцять одна/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 27 грудня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут