Рішення

від 26.12.2019 по справі 921/632/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 грудня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/632/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» , вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 (адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Смерекова хата плюс", вул. Лесі Українки, буд. 1-А, оф. 3, смт. Дружба, Тернопільська область, 48130

до відповідача 2 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 168 139 грн 86 коп. заборгованості

За участі представників:

позивача: Гнатюка А.Ю. - уповноваженого

відповідача 1 : не прибув

відповідача 2 : не прибув

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи:

04.10.2019 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» , надалі - позивач, звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Смерекова хата плюс"; 2) ОСОБА_1 , надалі - відповідачі, про стягнення 168 139 грн 86 коп. заборгованості.

Підставою позову визначено порушення відповідачем 1 умов договору б/н від 22.08.2013, зобов`язання по якому забезпечене договором поруки № P1519640531723999944 від 26.02.2018, укладеним між Банком та відповідачем 2.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 04.10.2019, головуючим суддею для розгляду справи №921/632/19 визначено суддю Гирилу І.М.

Згідно з ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Поряд із цим, ч. 6 ст. 176 ГПК України визначено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду (ч. 7 ст. 176 ГПК України).

07.10.2019 Господарським судом Тернопільської області до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області надіслано запит за №921/632/19/639/2019 з проханням надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 .

22.10.2019 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла відповідь, з якої вбачається, що відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області відомості щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 надані суду не в повному обсязі (відсутня інформація про населений пункт).

24.10.2019 Господарський суд Тернопільської області повторно звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області із запитом за №921/632/19/678/2019 з проханням надати повну інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 .

05.11.2019 на адресу суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області надійшла відповідь на вказаний вище запит суду, з якої вбачається, що зареєстрованим місцем проживання громадянина ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 . Дана адреса вказана і позивачем у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.11.2019 зазначену вище позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/632/19; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі № 921/632/19 призначено на 11:40 год. 09.12.2019; запропоновано учасникам справи надати суду визначені ст. 251 ГПК України заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

Ухвалою суду від 09.12.2019 розгляд справи по суті було відкладено на 09:15 год. 26.12.2019, з викладених у ній підстав. Окрім того, зобов`язано позивача у строк до 24.12.2019 надати суду додаткові докази.

26.12.2019 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2019, згідно супровідного листа б/н б/д (вх. №23564), надано суду частину витребовуваних судом документів, а саме: банківські виписки з рахунків позичальника, на яких обліковуються нараховані відсотки, пеня та виписку по простроченому тілу кредиту.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2019 поновлено позивачу строк для подання доказів та приєднано останні до матеріалів справи.

В судове засідання 26.12.2019 повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи письмові докази.

Відповідачі в судове засідання 26.12.2019 не прибули, причин неприбуття не повідомили, запропонованих судом в ухвалах від 08.11.2019 та від 09.12.2019 документів не надали, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приписами ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За даних обставин, зважаючи на те, що усіх учасників справи було належним чином повідомлено про судові засідання та при цьому - на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, однак відповідачі, у свою чергу, не повідомили про причини неявки в судове засідання, явка останніх не визнавалась судом обов`язковою, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивача, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

22.08.2013 директором ТзОВ "Смерекова хата плюс" Костецьким Ю.Й. було підписано заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, у якій висловлено згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку www.pb.ua, Тарифами банку, які разом з даною заявою становлять Договір банківського обслуговування. У вказаній заяві ТзОВ "Смерекова хата плюс" надало згоду на ведення документального обігу з банком як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Також, 22.08.2013 директором ТзОВ "Смерекова хата плюс" Костецьким Ю.Й. була підписана заява на відкриття рахунку (поточного та карткових).

Заява на відкриття рахунку була перевірена та прийнята заступником керівника відділення ПАТ КБ Приватбанк, на ній зазначено номери рахунків, зокрема відкритого поточного рахунку - 26000055106365 та його валюта - гривня.

Як зазначає позивач, приєднавшись до Умов і Правил надання банківських послуг ТОВ "Смерекова хата плюс" отримало доступ зокрема до користування послугою "Кредитний ліміт".

Порядок надання кредиту за послугою кредитний ліміт на поточний рахунок регламентований розділом 3.18.1 „Умов та Правил надання банківських послуг".

Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - Кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.18.1.3 ).

Кредитний ліміт стосовно до цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативних актів Національного банку України (п. 3.18.1.5).

Згідно з п. 3.18.1.6 ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

П. 3.18.1.8 передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі, далі - Угода). При належному виконанні Клієнтом зобов`язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Згідно ст. ст. 212, 651 ЦК України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань за кредитом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право встановити інший термін повернення кредиту.

Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперевного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом, не впливають на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо (п. 3.18.1.11).

При надходженні розрахункових документів Клієнта в Банк протягом операційного дня та відсутності грошових коштів на поточному рахунку Клієнта, Банк здійснює їх оплату відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг" в межах встановленого ліміту. За результатами операцій, проведених за поточним рахунком Клієнта протягом банківського дня, перед закриттям банківського дня на поточному рахунку Клієнта може бути сформоване як кредитове сальдо (у випадку перевищення величини надходжень на поточний рахунок над величиною списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами Клієнта з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня), так і дебетове сальдо (у випадку перевищення величини списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами Клієнта над величиною надходжень на поточний рахунок з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня. При закритті банківського дня сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта фактично є сумою використовуваного Клієнтом кредиту в цей день (п.3.18.2.1.4).

Згідно з п. 3.18.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів в рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Таким чином, за послугою "Кредитний ліміт" кредитування Банком Клієнта полягало в проведенні його платежів понад залишок коштів на його поточному рахунку в межах встановленого кредитного ліміту.

Окрім того, 26.02.2018 між ПАТ КБ "ПриватБанк" (зміна найменування - АТ КБ "Приватбанк") та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №Р1519640531723999944, предметом якого є надання поруки Поручителем (відповідачем у справі) перед Кредитором (позивачем у справі) за виконання ТзОВ "Смерекова хата плюс" зобов`язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (далі - Угода 1), розділу 3.2.2 "Кредит за послугою Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг (далі - Угода 2).

П. 1.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2", в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 1.5 Договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобов`язань за "Угодою-1 та Угодою 2", Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

П. 2.1.2 Договору поруки сторони передбачили, що у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за "Угодою 1 і/або Угодою 2", незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Відповідно до пп. 2.4.1 п. 2.4 Договору поруки Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання Боржника, зазначені в направленій Кредитором вимозі згідно пп. 2.1.2 п. 2.1 цього Договору.

Сторони домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або Поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1 і/або Угодою 2" цей Договір припиняє свою дію (п. 4.1 Договору поруки).

Позивач стверджує, що ТОВ "Смерекова хата плюс" користувалось кредитними коштами (банком проводилися платежі клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту) в межах розміру кредитного ліміту, однак в подальшому. Позичальник не здійснив в повному обсязі погашення кредиту, сплату відсотків, внаслідок чого станом на 16.09.2019 виникла прострочена заборгованість за основним зобов`язанням на суму 143 810,28 грн, заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 503,34 грн. Окрім того, за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 23 826,24 грн.

Наведені обставини і слугували підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Ч. ч 1, 2 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З долученої позивачем до матеріалів справи довідки за №08.7.0.0.0/190923084804 від 23.09.2019 вбачається, що у період з 23.08.2013 по 19.02.2019 на обумовлений у заяві від 22.08.2013 про відкриття рахунку поточний рахунок Клієнта (відповідача 1 у справі) №26000055106365 банком встановлювався кредитний ліміт. Зокрема, 10 000 грн з 23.08.2013 та з 01.03.2014, 9 967,83 грн з 02.03.2014, 5 000 грн з 20.05.2014, 0 грн з 12.06.2014, 35 000 грн з 05.03.2018, 40 000 грн з 13.03.2018, 65 000 грн з 26.04.2018, 70 000 грн з 17.05.2018, 90 000 грн з 16.06.2018, 180 000 грн з 18.07.2018, 200 000 грн з 21.09.2019, 160 000 грн з 31.01.2019 та 130 000 грн з 19.02.2019.

Наявна в матеріалах справи банківська виписка з рахунку ТОВ "Смерекова хата плюс" №26000055106365 свідчить про користування Позичальником послугою "кредитний ліміт" шляхом надання Банку для оплати відповідних розрахункових документів у межах встановлених Банком лімітів та наявності станом на 29.03.2019 простроченої заборгованості по кредиту в сумі 143 810,28 грн.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018, далі - Положення, передбачено, що Банк здійснює операції протягом операційного дня з обов`язковим формуванням оборотно-сальдового балансу/оборотно-сальдової відомості, регістрів аналітичного обліку та інших регістрів за операціями, що здійснюються з використанням відповідного програмного забезпечення. Операції банку мають бути зареєстровані та відображені в регістрах бухгалтерського обліку в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо операція здійснена після закінчення операційного дня (часу) банку або у вихідні чи святкові дні. Операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

Банк має забезпечити безперервність процесу збору, оброблення та зберігання первинних документів, навіть під час передавання їх з однієї підсистеми до іншої в межах системи автоматизації банку. Відповідна інформація має бути цілісною, достовірною і несуперечливою.

Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З огляду на наведене вище, долучені позивачем до матеріалів справи виписки по рахунках відповідача 1 є первинними документами, а відповідно приймаються судом як належні і допустимі докази.

Відповідач 1 в судове засідання 26.12.2019 не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як не надав суду доказів добровільного повернення отриманих кредитних коштів.

За даних обставин, зважаючи на доведений матеріалами справи факт користування ТзОВ "Смерекова хата плюс" наданими Банком в межах кредитного ліміту грошовими коштами, наявності станом на 29.03.2019 заборгованості в сумі 143 810,28 грн, суд прийшов до висновку, що позов в даній частині є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 503,34 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 23 826,24 грн пені, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі ( ст. 546, 547 ЦК України).

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. ч. 1-2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як свідчать матеріали справи, у заяві відповідача 1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 22.08.2013, як і у заяві про відкриття рахунку від 22.08.2013 процентна ставка не зазначена. Відсутні у згаданіх заявах і умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Наведене, на думку суду, свідчить про те, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді встановили проценту ставку за користування кредитом та обумовили відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Водночас, позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом і пені, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, окрім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилається на розміщені на його сайті Умови та Правила користування банківськими послугами, як невід`ємну частину спірного договору, та долучає витяг з останніх до позовних матеріалів.

Однак, матеріали справи не містять підтвердження того, що саме ці Умови, витяг з яких долучено позивачем до матеріалів справи, розумів відповідач 1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем 1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, щодо сплати неустойки (пені, штрафів) та саме у зазначених в цих документах розмірах.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови.

На думку суду, оскільки Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, який надано позивачем та міститься в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідача 1, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 22.08.2013 шляхом підписання заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг чи заяви на відкриття рахунку.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу 1 Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві відповідача 1 на відкриття рахунку та у заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем 1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

При цьому, Умови, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються Позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, - в заявках Позичальника, які безпосередньо підписані Клієнтом і лише цей факт може свідчити про прийняття Позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд зазначає, що визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки.

З огляду на зазначене вище, суд не бере до уваги наданий позивачем Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки останній не є належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача 1 взаємних цивільних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.09.2019 у справі №916/2755/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

На думку суду, однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

За даних обставин, зважаючи на те, що позивачем заявлено до стягнення відсотки за користування кредитом та пеню за недотримання умов кредитного договору за відсутності обґрунтованих підтверджень прийняття відповідачем цих умов, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові №342/180/17 від 03.07.2019, суд прийшов до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 503,34 грн - заборгованості за відсотками, 23 826,24 грн - заборгованості з пені є необґрунтованими, а позов в даній частині є таким, що не підлягає до задоволення.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ст. 556 ЦК України).

Зі змісту зазначених норм випливає, що договір поруки не покладає на боржника якогось нового обов`язку, крім того, який він вже має перед кредитором по основному зобов`язанню, а лише створює ймовірність переходу прав та обов`язків останнього до поручителя у разі виконання ним зобов`язання, забезпеченого порукою.

Аналіз наведених норм, у їх взаємозв`язку свідчить, що порукою може бути забезпечене лише існуюче на момент укладення договору поруки основне зобов`язання, виконання якого і буде забезпечене в подальшому, укладеним договором поруки.

Беручи до уваги наведені вище висновки суду щодо обґрунтованості позовних вимог Банку до ТзОВ "Смерекова хата плюс" в частині заявленої до стягнення заборгованості по кредиту в сумі 143 810,28 грн, враховуючи умови договору поруки, правомірними на думку суду, є і вимоги про солідарне стягнення вказаної суми з поручителя - ОСОБА_1 (відповідача 2).

Поряд із цим, зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смерекова хата плюс" 503,34 грн заборгованості по процентах за користування кредитом та 23 826,24 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення вказаних сум і з відповідача 2 як поручителя.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач , а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи наведене, витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 2 157,16 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, покладається на відповідачів порівну, а саме по 1 078,58 грн.

Поряд із цим, 26.12.2019 при проголошенні скороченого рішення (вступної та резолютивної частини) судом помилково зазначено про стягнення судового збору в сумі 1 078,58 грн з відповідачів солідарно.

Ч. 7 ст. 233 ГПК України передбачено, що виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

Зважаючи на наведене, суд робить застереження про виправлення в цій частині рішення до його підписання суддею.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 165, 202, 236, 238, 240, 241, 247, 252, 326, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смерекова хата плюс", вул. Лесі Українки, буд. 1-А, оф. 3, смт. Дружба, Тернопільська область, 48130, ідентифікаційний код 38675068, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість в розмірі 143 810 грн 28 коп.

3. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість в розмірі 143 810 грн 28 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смерекова хата плюс", вул. Лесі Українки, буд. 1-А, оф. 3, смт. Дружба, Тернопільська область, 48130, ідентифікаційний код 38675068, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, 1 078 грн 58 коп. судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, 1 078 грн 58 коп. судового збору.

6. В решті позову - відмовити.

7. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.12.2019

Суддя І.М. Гирила