Рішення

від 24.12.2019 по справі 922/2948/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2948/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс", м. Харків про стягнення коштів 348 642,19 грн. за участю представників:

прокурор: Алекаєв Ю.В. (посв. №042342) від 29.03.2016;

позивача: Судаков Д.О., за дов. №08-21/1007/2-19 від 10.04.19;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 348 642,19 грн.

В обґрунтування позову прокурор вказує, що відповідачем у період з 01.01.2017 по 31.08.2019 не було сплачено за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 63101138800:01:017:0024) по пров.Подільському, 13, у місті Харкові,площею 0,0430 га плату за землю у розмірі 348 642,19 грн., внаслідок чого відповідач зберіг у себе майно - грошові кошти. В якості правових підстав позову прокурор посилається на ст. 1212-1214 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2019 зазначену позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.10.2019

Протокольною ухвалою від 16.10.2019 задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку із чим на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України підготовче засідання було відкладено на 06.11.2019.

В процесі підготовчого провадження відповідач надав суду відзив на позов (вх. № 26695 від 06.11.2019), в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з посиланням на те, що відповідачем на законних підставах набуто право власності на нерухоме майно, відповідно і право користування (оренди) земельною ділянкою під таким майном, є також законне згідно із приписів 120 ЗК України , а отже вказане, на думку відповідача, унеможливлює застосування ст.1212 ЦК України до спірних правовідносин, у зв`язку з наявністю достатньої правової підставі для зберігання та використання майна (земельної ділянки). Посилаючись на ст.206 ЗК України та ст.14 Податкового кодексу України відповідач зазначає, що належним чином виконував зобов`язання по сплаті за землю, сплачуючи податок на землю.

У підготовчому засіданні 06.11.2019 на підставі ч.4 п.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву до 10:25 год. 13.11.2019.

11.11.2019 до господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позов (вх.№27129).

Протокольною ухвалою від 13.11.2019 на підставі ч.1 ст.119 ГПК України задоволено клопотання відповідача про поновлення строків на подачу відзиву та вказаний відзив на позов був долучений судом до матеріалів справи. Крім цього, протокольною ухвалою від 13.11.2019, на підставі ч.3 ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 04.12.2019 об 11:00.

04.12.2019 прокурор надав до суду відповідь на відзив відповідача (вх.№29502), в якій вказує на те, що в силу приписів ст.125, ч.5 ст.126 Земельного кодексу України обов`язок оформити та зареєструвати речове право на земельну ділянку, розташовану під будівлею виникає у власника з моменту виникнення права власності на нерухоме майно. Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, отже єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата. На думку прокурора, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за свої змістом кондиційними, а тому відповідач, як користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Протокольною ухвалою від 04.12.2019 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України підготовче засідання було відкладено на 11.12.2019.

10.12.2019 відповідач до суду надав заперечення на відповідь на відзив (вх.№29955), в якій не погоджується з наведеними прокурором у відповіді на відзив правовими аргументами. З посиланням на приписи ст.120 ЗК України вказує, що у даному випадку необхідно враховувати перехід права власності на нежитлові приміщення, як підставу набуття права власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені. Вважає, що чинним законодавством не встановлений обов`язок державної реєстрації права, а моментом виникнення останнього може бути момент переходу права власності на будівлю, розміщену на земельній ділянці.

Протокольною ухвалою від 11.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.12.2019 о 12:30.

У судовому засіданні 24.12.2019, представник прокуратури та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 24.12.2019 не з`явився, через канцелярію суду надав клопотання (вх№31252 від 23.12.2019), в якому просив суд відкласти розгляд справи, у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі.

Розглянувши відповідне клопотання, суд виходить з наступного.

Приписами статті 194 ГПК України унормовано, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 195 ГПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, з`являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Обставини, на які посилається представник відповідача, як на підставу відкладення розгляду справи, не визнаються судом поважними та господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участі в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.

У п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як визначив Європейський Суд з прав людини у справі "Ноймайстер проти Австрії" (1968 рік) кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обовязком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

А, отже, суд вважає, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи є таким, що не підлягає задоволенню.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.07.2019 №172382938 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тарасовою Ю.П. 28.12.2015 внесено відомості щодо права приватної власності ТОВ Дісентіс на нежитлову будівлю літ. А-2 , загальною площею 513,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, пров. Подільський, 13 на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2015 за р.№2393.

Пунктом 7.1. Додатку 4 до рішення 5 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд від 20.04.2016 №194/16 вирішено надати ТОВ Дісентіс в оренду до 01.05.2021 року земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Харкова (кадастровий номер 6310138800:01:017:0024) за рахунок земель житлової та громадської забудови площею 0,0430 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі по пров АДРЕСА_1 , 13.

Згідно з відомостями з Державного реєстру прав на нерухоме майно (а. с. 33-34), земельна ділянка кадастровий номер 6310138800:01:017:0024, загальною площею 0,0430 га перебуває в комунальній власності Харківської міської ради.

Матеріали справи свідчать про те, 22.03.2019 головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Федоровим В.В. за участю інженера - геодезиста Рябова А.В. та інженера - землевпорядника Кондратюка І.В. здійснені заходи самоврядного контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: пров. Подільський, 13 у м. Харкові та здійснено обстеження земельної ділянки.

За результатами обстеження комплексного вивчення наявних матеріалів та проведеного обстеження на місцевості складено акт від 22.03.2019, яким встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0430 га по пров. Подільському, 13 у м.Харкові розташована нежитлова будівля літ. А-2 право власності на яку, з 28.12.2015 зареєстроване за ТОВ Дісентіс . Сформована земельна ділянка (кадастровий номер 6310138800:01:017:0024) площею 0,0430 га по АДРЕСА_1 з 28.12.2015 по теперішній час використовується ТОВ Дісентіс для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-2 .

Враховуючи зазначені обставини, прокурор вказує, що ТОВ "Дісентіс" з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю літ. А-2 користується земельною ділянкою під вказаною нежитловою будівлею по пров. Подільському,13 у м. Харкові з порушенням вимог земельного законодавства, а саме без оформлення речових прав на вказану земельну ділянку, внаслідок чого ТОВ "Дісентіс" зберігає кошти, не сплачуючи орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати за рахунок позивача. Як наслідок, прокурор вважає, що ТОВ "Дісентіс" як фактичний користувач земельної ділянки на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України зобов`язане повернути збережені кошти власнику земельної ділянки - територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Відповідно до інформації з ГУ ДФС у Харківській області наданої листом від 05.03.2019 № 7141/9/20-40-58-06-17 ТОВ Дісентіс зареєстровано платником земельного податку, задекларовано податкових зобов`язань: 2017 рік - 18587,87 грн., 2018 рік - 18587,87 грн. та за період 2019 року (станом на 12.07.2019) - 13166,44 грн.

Відповідно до інформації з ГУ ДФС у Харківській області наданої листом від 17.07.2019 № 22587/9/20-40-58-06-17 у 2019 році (станом на 12.07.2019) ТОВ Дісентіс сплачено земельного податку у розмірі 13 166,44 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі визначених за результатами топографічного знімання координат земельної ділянки з ставки річної орендної плати, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов, коефіцієнту розміру земельної ділянки, відсотку строку оренди на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради №1269/13 від 25.09.2013, Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2018, рішення Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженої рішенням Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 та введеної в дію з 01.01.2014 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено розрахунок розміру орендної плати, яка повинна була надійти до місцевого бюджету за користування ТОВ Дісентіс земельною ділянкою, загальною площею 430 кв.м. (0,043 га) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-2 по пров. Подільському, 13 у м. Харкові, у випадку належного оформлення права користування даною земельною ділянкою юридичними особами.

Відповідно до розрахунків Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті відповідачем становив 10 363,23 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 1 554 484 грн., ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%.

За період з 01.01.2018 по 31.07.2018 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті відповідачем становив 10 363,23 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 1 554 484 грн., ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%.

За період з 01.08.2018 по 31.12.2018 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті відповідачем становив 15 544,84 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 2 331 727 грн., ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%.

За період з 01.01.2019 по 31.08.2019 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті відповідачем становив 15 544,84 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 2 331 727 грн., ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%.

Вказані розрахунки здійснені Департаментом територіального контролю Харківської міської ради з урахуванням інформації з ГУ ДФС у Харківській області від 05.03.2019 №7141/9-20-40-58-06-17 та від 17.07.2019 №22587/9/20-40-58-06-17 про сплату відповідачем земельного податку. Отже, розмір безпідставно збережених коштів ТОВ Дісентіс позивачем розраховано як різницю між розміром плати за землю, яка повинна була надійти до місцевого бюджету та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою.

Згідно з наданими розрахунками, розмір збережених ТОВ "Дісентіс" коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню останнім за період користування земельною ділянкою з 01.01.2017 по 31.08.2019 становить 348 642,19 грн.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається із положень ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Однак, ТОВ "Дісентіс" набувши право власності на нежитлову будівлю літ. А-2 , загальною площею 513,8 кв.м., належним чином не оформило право користування земельною ділянкою, на якій перебуває зазначена будівля, та не уклало з Харківською міською радою відповідного договору оренди.

Суд також враховує, що факт використання ТОВ Дісентіс земельної ділянки за адресою: пров АДРЕСА_1 , 13, м. Харків загальною площею 0,0430 га (кадастровий номер 6310138800:01:017:0024) з метою експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-2 підтверджується актом від 22.03.2019 (а. с. 38)., та ТОВ Дісентіс в процесі розгляду даної справи жодним чином не спростовано.

Відповідно до статті 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

ТОВ "Дісентіс" не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки за адресою пров. Подільський, 13, м. Харків, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Прокурор звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог посилається на положення статей 1212-1214 ЦК, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення 348 642,19 грн., зауважує, що ця сума є сумою несплаченої ТОВ "Дісентіс" орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди за період з 01.01.2017 по 31.08.2019, внаслідок чого Харківська міська рада позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Стаття 1212 ЦК досить широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК положення глави 83 ЦК застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди (ст. ст. 22, 1166 ЦК України) таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК вина не має значення, оскільки, важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

У п. 65 постанови від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно з п. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи та з пояснень представників учасників справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

Судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за користування земельною ділянкою за адресою: пров. Подільський, 13, м.Харків саме площею 0,0430 га (кадастровий номер 6310138800:01:017:0024)

Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося з моменту набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю за зазначеною адресою. Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем будівля будучи згідно ст.181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому передача відповідачеві права власності на будівлю автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Дісентіс" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.03.2018 по 30.06.2019 суд визнає такими, що ґрунтуються на вимогах Закону.

Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати 348 642,19 грн. за період користування земельною ділянкою з 01.01.2017 по 31.08.2019.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 229,64 грн. по даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 231-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" (пров. Подільський, 13, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 40173170 ) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; на р/р 314196117200002; банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати 348 642 грн. 19 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" (пров. Подільський, 13, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 40173170 ) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, рахунок 35212041007171, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) 5 229 грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "27" грудня 2019 р.

Суддя С.Ч. Жельне