Ухвала від 27.12.2019 по справі 910/17350/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

м. Київ

27.12.2019Справа № 910/17350/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1

до Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації

про скасування реєстрації змін відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 01.10.2018 № 10681070008014700.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про скасування реєстрації змін відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 01.10.2018 № 10681070008014700.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що реєстрація змін відомостей до Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відбулась із грубим порушенням Державним реєстратором вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

Згідно з частинами 2-4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

В ухвалі від 12.12.2019 суд зазначив, що способами усунення недоліків позовної заяви є приведення позовної заяви у відповідність до вимог пунктів 4, 7, 10 частини 3 та частини 4 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання ухвали від 12.12.2019р. щодо усунення недоліків позовної заяви 19.12.2019р. ОСОБА_1 було подано уточнену позовну заяву.

Надаючи оцінку поданій заяві суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що позовна заява повинна містити, в тому числі, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Аналогічну позицію викладено у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 р. Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України .

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Спосіб захисту прав визначається особою, яка звертається до суду з відповідним позовом, у прохальній частині позовної заяви та фактично є предметом спору - певною матеріально-правовою вимогою позивача до відповідача , стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Прохальну частину позовної заяви ОСОБА_1 було викладено у наступній редакції: Відповідачу юридичній особі: Дарницький районній у місті Києві державній адміністрації, код ЄДРПОУ - 37388222, структурному підрозділу: Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців скасувати зміни відомостей, які були з порушенням ст. 28 пункту 1 підпункту 6 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені 01.10.2018 № 10681070008014700 в Єдиний державний реєстр юридичних і фізичних осіб-підприємців щодо Гаражно-будівельного кооперативу Печерський на Протоколу № 4 Зборів уповноважених Гаражно-будівельного кооперативу Печерський від 27.09.2018 .

Судом було вказано в ухвалі про залишення позову без розгляду, що з прохальної частини не вбачається визначення правового способу захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить визначити у рішенні, саме виходячи із зазначення відповідачем Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації.

Надаючи суду уточнену позовну заяву в якості доказу виправлення недоліків, прохальну частину позову заявником залишено у первісній редакції, а саме так і не визначено певної чіткої матеріально-правової вимоги саме до відповідача, що відповідала б способам захисту, що визначені чинним Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, як то вимоги про зобов`язання вчинити певні дії чи скасування реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Тобто, у даному випадку самостійне визначення позивачем предмету спору - матеріально-правової вимоги до відповідача направлене на забезпечення принципу диспозитивності у господарському процесі, а також досягнення ефективності судового захисту шляхом дійсного відновлення прав та законних інтересів позивача.

Отже, виходячи з наведеного вище у сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не було усунуто недоліки позовної заяви у спосіб, що визначений в ухвалі від 12.12.2019р. Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про скасування реєстрації змін відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 01.10.2018 № 10681070008014700 повернути.

2. Ухвала набирає законної сили 27.12.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.М. Спичак

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.