Рішення

від 27.12.2019 по справі 910/14990/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.12.2019Справа № 910/14990/19

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/14990/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК Строн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київсервісбуд"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

25 жовтня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК Строн" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 25.10.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київсервісбуд" про стягнення заборгованості за договором № 17-11-15 від 17.11.2015 року в сумі 67 371,13 грн. (шістдесят сім тисяч триста сімдесят одна гривня 13 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як генеральний підрядник, не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором № 17-11-15 від 17.11.2015 року, зокрема, в повному обсязі не здійснив оплату вартості виконаних позивачем, як підрядником, робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14990/19, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київсервісбуд" за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0103051549949 вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 року у справі № 910/14990/19 вручено уповноваженому представнику відповідача - 06.11.2019 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 21.11.2019 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСК Строн" (надалі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київсервісбуд" (надалі - відповідач, генеральний підрядник) укладено договір № 17-11-15 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, з метою виконання робіт по будівництву об`єкта: Реконструкція з прибудовою автокомплексу літера А-2 за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 74Б , генеральний підрядник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку і на умовах цього договору загальнобудівельні роботи (надалі - роботи).

Відповідно до п. 1.3. договору, склад і об`єм робіт, які доручаються для виконання підряднику, визначаються умовами договору та додатковими угодами до нього і проектно-кошторисною документацією.

Згідно п. 3.1. договору, при досягненні сторонами угоди про виконання робіт чи їх окремих об`ємів (об`єктів, етапів, видів), сторони укладають додаткову угоду до цього договору з визначенням об`єму робіт і вартості робіт з підписанням договірної ціни у вигляді додатку до додаткової угоди, що є її невід`ємною частиною.

За умовами п.п. 4.1., 4.2. договору, оплата генеральним підрядником виконаних робіт відбувається поетапно (щомісячно) за підписаними актами форми КБ-2в і довідкам форми КБ-3, на підставі наданих підрядником рахунків і податкових накладних, протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання і надання вказаних документів. Генеральний підрядник перераховує аванс в розмірі 100% вартості матеріалів і 30% вартості робіт від кожного окремого об`єму (об`єкта, етапу, виду) на розрахунковий рахунок підрядника протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання окремої додаткової угоди у відповідності з п. 3.1. цього договору та на підставі рахунку, наданого підрядником.

Пунктом 6.3.3. договору передбачено, що генеральний підрядник зобов`язується прийняти роботи, виконані підрядником, провести огляд їх результатів, при виявленні відхилень від умов цього договору чи інших недоліків - негайно заявити про них підряднику.

У відповідності до п. 6.3.8. договору, генеральний підрядник зобов`язаний протягом 3-х календарних днів прийняти роботи, передані підрядником і протягом 5-ти робочих днів оплатити їх у відповідності до умов цього договору.

В п. 7.1. договору визначено, що після виконання етапу робіт підрядник надає генеральному підряднику форми №КБ-2в Акт приймання виконаних підрядних робіт і №КБ-3 Довідка вартості виконаних підрядних робіт про фактично виконані об`єми робіт. Генеральний підрядник протягом 3-х календарних днів з моменту отримання форм повертає підряднику підписані форми, або оформлює мотивовану відмову від прийняття робіт. За відсутності мотивованої відмови від прийняття робіт протягом 3-х календарних днів з моменту отримання генеральним підрядником форм робота вважається прийнятою у відповідності до форм, які підготував підрядник. В разі мотивованої відмови від прийняття робі сторони складають акт з перерахуванням робіт та встановлюють строки усунення недоліків. Підрядник у встановлений строк усуває зауваження та повідомляє генерального підрядника.

Додатковою угодою № 1 від 18.11.2015 року до договору сторони погодили, що генеральний підрядник доручає, а підрядник бере на себе обов`язок виконати роботи по прибиранню об`єкта. Договірна ціна - 154 126,80 грн. Авансовий платіж для придбання матеріалів складає 70 000,00 грн. Кінцевий розрахунок в розмірі 84 126,80 грн. генеральний підрядник здійснює після підписання сторонами актів виконаних робіт по даній додатковій угоді № 1.

Додатковою угодою № 2 від 19.11.2015 року до договору сторони погодили, що генеральний підрядник доручає, а підрядник бере на себе обов`язок виконати роботи по облаштуванню сходової клітки (цегла) на об`єкті. Договірна ціна - 123 189,67 грн. Авансовий платіж для придбання матеріалів складає 100 000,00 грн. Кінцевий розрахунок в розмірі 23 189,67 грн. генеральний підрядник здійснює після підписання сторонами актів виконаних робіт по даній додатковій угоді № 2.

Додатковою угодою № 4 від 20.11.2015 року до договору сторони погодили, що генеральний підрядник доручає, а підрядник бере на себе обов`язок виконати роботи по облаштуванню перегородок на об`єкті. Договірна ціна - 20 054,66 грн. Авансовий платіж для придбання матеріалів складає 16 000,00 грн. Кінцевий розрахунок в розмірі 4054,66 грн. генеральний підрядник здійснює після підписання сторонами актів виконаних робіт по даній додатковій угоді № 4.

На виконання умов договору № 17-11-15 від 17.11.2015 року позивач виконав, а відповідач прийняв обумовлені вказаним договором роботи на загальну суму 297 371,13 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: за червень 2016 року від 06.06.2016 року на суму 154 126,80 грн. (згідно додаткової угоди № 1 від 18.11.2015 року), за червень 2016 року від 30.06.2016 року на суму 20 054,66 грн. (згідно додаткової угоди № 4 від 20.11.2015 року), за жовтень 2016 року від 31.10.2016 року на суму 123 189,67 грн. (згідно додаткової угоди № 2 від 19.11.2015 року). Вказані акти приймання виконаних будівельних робіт підписані сторонами без заперечень, зауважень до обсягу та якості виконаних робіт у відповідача до позивача не виникло.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, документами, які підтверджують як факт виконання позивачем зобов`язання з виконання будівельних робіт відповідно до договору, так і факт виникнення у відповідача зобов`язання з їх оплати є акти приймання виконаних будівельних робіт, які сторонами належним чином оформлені та підписані без будь-яких зауважень.

Суд наголошує, що саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують факт здійснення господарської операції і містять інформацію про вартість виконаних робіт за договором.

Отже, підписання відповідачем актів приймання виконаних будівельних робіт, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, за виконані роботи відповідач розрахувався лише частково в сумі 230 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, а саме: 06.06.2016 року відповідачем було сплачено 150 000,00 грн., 05.10.2016 року - 50 000,00 грн., 22.10.2019 року - 30 000,00 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

При цьому, позивач вказує, що отримані 06.06.2016 року грошові кошти в сумі 150 000,00 грн. були зараховані позивачем наступним чином: 86 000,00 грн. - в оплату авансу по п. 3 додаткової угоди № 1, а 64 000,00 грн. - в рахунок оплати виконаних робіт згідно п. 4 додаткової угоди № 1; грошові кошти в сумі 50 000,00 грн. зараховані позивачем наступним чином: 20 126,80 грн. - в рахунок оплати виконаних робіт згідно п. 4 додаткової угоди № 1, 4054,66 грн. - в рахунок оплати виконаних робіт згідно п. 4 додаткової угоди № 4, 25 818,54 грн. - в оплату частини авансу по п. 3 додаткової угоди № 2, 30 000,00 грн. - в оплату виконаних робіт по додатковій угоді № 2, відтак, відповідач, за розрахунками позивача, має заборгованість за договором в розмірі 67 371,13 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

За приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Суд зауважує, що умовами договору сторони визначили, що оплата генеральним підрядником виконаних робіт відбувається на підставі наданих підрядником рахунків.

При цьому, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За приписами частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, пред`явлення позивачем рахунку не є подією, з якою пов`язано початок перебігу строку виникнення зобов`язання, оскільки подія є об`єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як пред`явлення рахунку є саме дією, яка є вираженням суб`єктивної волі учасників правовідносин.

Крім того, рахунок є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а отже, враховуючи, що банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК Строн" вказані у договорі, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплатити за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 910/13527/17.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 67 371,13 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не були спростовані відповідачем.

Водночас, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності у відповідача письмових зауважень щодо виконаних позивачем робіт за договором № 17-11-15 від 17.11.2015 року, станом на час розгляду справи доказів здійснення відповідачем оплати за виконані позивачем спірні будівельні роботи в сумі 67 371,13 грн. матеріали справи не містять.

За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати вартості виконаних робіт, тоді як строк виконання відповідачем зобов`язання з їх оплати настав, а наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.

Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 17-11-15 від 17.11.2015 року в розмірі 67 371,13 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1974,31 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 73-80, 86, 129, 193, 233-238, 240, 241, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київсервісбуд" (ідентифікаційний код 37034138, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК Строн" (ідентифікаційний код 32954912, адреса: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30) грошові кошти: основного боргу - 67 371,13 грн. (шістдесят сім тисяч триста сімдесят одна гривня 13 копійок) та судовий збір - 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27.12.2019р.

Суддя О.В. Котков