Рішення

від 27.12.2019 по справі 912/3225/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 рокуСправа № 912/3225/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ АГРО"

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРО ВІТА ЛМ"

про стягнення 178 637,57 грн,

встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ АГРО" (надалі - ТОВ "УКРАВІТ АГРО") до Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРО ВІТА ЛМ" (надалі - ПСП "АГРО ВІТА ЛМ") про стягнення 155 776,78 грн заборгованості за Договором, 12769,36 грн пені, 8964,72 грн штрафу, 1126,71 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем Договору поставки на умовах кредиту № У-784-2019-Кр від 11.07.2019 в частині сплати за поставлений товар.

Ухвалою від 20.11.2019 господарський суд відкрив провадження у справі № 912/3225/19, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, розгляд справи по суті розпочати 18.12.2019. Також суд надав сторонам строк для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копії ухвали від 20.11.2019 відповідно до поштових повідомлень про вручення поштового відправлення сторони отримали: 26.11.2019 - позивач, 22.11.2019 - відповідач.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов, який він мав право подати до 09.12.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

17.12.2019 до господарського суду надійшла заява за підписом директора ПСП "АГРО ВІТА ЛМ", у якій зазначено про неможливість явки директора відповідача у судове засідання 18.12.2019 у зв`язку з перебуванням у відрядженні. З огляду на викладене відповідач просить перенести судове засідання на іншу дату, зручну для суду.

Господарський суд звертає увагу відповідача, що ухвалою від 20.11.2019 постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, тобто судове засідання не проводиться. Також в ухвалі від 20.11.2019 зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У строк до 09.12.2019 до господарського суду таке клопотання відповідача не надійшло, тому розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про перенесення залишається без розгляду, як таке, що не відповідає вимогам процесуального закону.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

11.07.2019 між ТОВ "УКРАВІТ АГРО" (Постачальник) та ПСП "АГРО ВІТА ЛМ" (Покупець) було укладено договір поставки № У-784-2019-Кр (надалі - Договір, а.с. 12-18).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передати у власність Покупця (поставити) Товар (засоби захисту рослин, добрива з мікроелементами, регулятори росту рослин), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі, прийняти Товар та оплатити його вартість.

Згідно з п. 1.2. Договору найменування Товару, його кількість, терміни поставки та оплати визначені у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємною частиною. Сторони погоджуються, що Базис поставки (місце передачі Покупцю) вказується в Специфікації до цього Договору, якщо інший базис поставки не вказаний у відповідній накладній на поставку Товару по Договору. Ціна за одиницю виміру Товару та його загальна ціна, яку мав сплатити Покупець, визначається Специфікаціями (додатками) до цього Договору.

В Специфікаціях (додатках) до цього Договору визначаються умови поставки Постачальником Товару Покупцю, зокрема умови попередньої оплати товару, відстрочки платежу та розрахунку за поставлений товар векселями, авальованими банками. Без підписання відповідної Специфікації поставка Товару Постачальником Покупцю не здійснюється (п. 1.2.1 Договору).

Ціна Товару вказується Сторонами в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору. Ціна Товару включає вартість неповоротної тари, упаковки. Сплата ціни товару Покупцем здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити у Специфікації грошовий еквівалент ціни Товару в іноземній валюті - у доларах США (п. 2.1. Договору).

Термін оплати: оплата Товару проводиться в терміни, які вказані в Специфікаціях до даного Договору (п. 2.5. Договору).

Якщо дата оплати Товару Покупцем припадає на не Банківський день (не робочий день), оплата Товару здійснюється Покупцем в Банківський день (робочий день), що передує не Банківському дню (не робочому дню) (п. 2.8. Договору).

Покупець зобов`язується оплатити поставлений Постачальником Товар шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника ціну товару у термін, вказаний у відповідній Специфікації до Договору, але в будь-якому разі не пізніше 31.10.2019 (п. 2.9. Договору).

Відповідно до п. 3.1.1. Постачальник зобов`язаний передати Товар Покупцеві в термін, в місці та на умовах, які вказані в Специфікаціях до даного Договору.

Згідно з п. 3.2.1. Договору Покупець зобов`язаний сплатити вартість Товару в установлені терміни та у визначеному порядку.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Сторони підписали та скріпили печатками додаток № 9357-О-2019 від 11.07.2019 до Договору поставки № У-784-2019-Кр від 11.07.2019 - Специфікацію на товар, що поставляється ТОВ "УКРАВІТ АГРО" в адресу ПСП "АГРО ВІТА ЛМ", в якому погодили товар, що підлягає поставці, його кількість, ціну, строки відвантаження та строки оплати товару, а саме: про поставку товару на суму 155 776,78 грн з ПДВ, термін відвантаження товару: до 11.07.2019; оплата товару здійснюється на умовах: 100% від загальної вартості товару, що складає 155776,78 грн, сплачується на розрахунковий рахунок продавця до 10.08.2019 (надалі - Специфікація, а.с. 25).

Відповідно до умов вказаної Специфікації постачальник зобов`язався продати та передати у власність покупця товар на умовах ЕХW (Інкотермс 2010) за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, просп. Інженерів, буд. 8.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору та Специфікації поставив відповідачу товар на загальну суму 155 776,78 грн, що підтверджується видатковою накладною № ЦБ-10613 від 11.07.2019, відповідно до якої товар отримано директором Покупця Поліщук Є.М., генеральною довіреністю № 4 від 11.07.2019 та товарно-транспортною накладною № УАЦБ-009329 від 11.07.2019 (а.с. 26-29).

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов Договору у встановлений Специфікацією строк поставлений товар не оплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує наступні положення чинного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати поставленого товару в сумі 155 776,78 грн ані в строк, визначений Специфікацією - до 10.08.2019, ані станом на день розгляду справи, суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 155 776,78 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Такод, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 769,36 грн за період з 11.08.2019 по 06.11.2019 та штраф у розмірі 8964,72 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 2% на місяць від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сума простроченого платежу визначається ціною товару (її частиною), яку покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання постачальником вимоги або позову до суду щодо сплати покупцем пені, ціна товару (її частина) не сплачена покупцем, сума несплаченої ціни товару (її частини), для розрахунку пені, визначається відповідно до встановлених договором правил на день подання вимоги або позову щодо сплати пені.

Сторони домовились, що згідно п. 6 ст. 232 ГКУ позовна давність до вимог про сплату (стягнення) штрафних санкцій (пені), нарахованих відповідно до умов цього договору, становить три роки. Нарахування та сплата штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим договором, не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п. 5.3. Договору).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України).

Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені. Так, враховуючи, що у п. 2.8. Договору сторони узгодили порядок визначення строку здійснення оплати в разі, якщо дата оплати припадає на небанківський день, то останнім днем сплати заборгованості за Специфікацією є 09.08.2019 (оскільки 10.08.2019 - субота). Відтак правомірним та допустимим є нарахування пені на суму заборгованості з 11.08.2019. Проте під час розрахунку позивачем допущено арифметичну помилку. Господарський суд за допомогою програмного засобу "Ліга.Закон" здійснив розрахунок пені на суму заборгованості 155 776 грн за період, вказаний позивачем - 11.08.2019 - 06.11.2019, за результатами якого отримана сума 12 393,86 грн, а не 12 769,36 грн, як помилково зазначено позивачем, з огляду на що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково.

Також позивачесм пред`явлено до стягнення 8964,72 грн штрафу, який, за твердженням позивача, розрахований відповідно до п. 5.2. Договору.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

В даному випадку розмір штрафних санкцій законом не встановлено.

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України сторони мають право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій.

В п. 5.2. договору сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 2% на місяць від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сума простроченого платежу визначається ціною товару (її частиною), яку покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання постачальником вимоги або позову до суду щодо сплати покупцем пені, ціна товару (її частина) не сплачена покупцем, сума несплаченої ціни товару (її частини), для розрахунку пені, визначається відповідно до встановлених договором правил на день подання вимоги або позову щодо сплати пені.

Ані Господарський кодекс України, ані Цивільний кодекс України не містять жорстких обмежень щодо визначення штрафу у господарських відносинах, а отже відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України допускається домовленість сторін щодо виду та суті штрафної санкції.

Нарахування штрафу у розмірі 2 % за кожен місяць від суми несплаченого платежу не суперечить вимогами чинного законодавства України. Вказані положення погоджені сторонами, укладаючи спірний договір, сторони визначили, що договір, в тому числі всі його умови та зобов`язання, є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас при розрахунку штрафу позивачем не дотримано п. 5.2. Договору.

Як досліджено вище, строк виконання зобов`язання по сплаті суми боргу в розмірі 155 776 грн сплив 10.08.2019, відтак з 11.08.2019 почався перебіг терміну прострочення його сплати. Позов підписано 06.11.2019, тому станом на день подання позивачем позову минуло два місяці - з 11.08.2019 по 10.09.2019 і з 11.09.2019 по 10.10.2019. Проте позивач нарахував штраф за два місяці та 27 днів, що суперечить досліджуваній умові Договору, оскільки сторони передбачили сплату штрафу, із застосуванням визначеного Договором відсотку від суми невиконаного грошового зобов"язання, який нараховується на місяць, однак не за кожен день, як-то розраховує позивач.

Так, 2% від простроченої суми заборгованості 155 776,78 грн становить 3115,54 грн, тому за два місяці сума штрафу складає 6 231,08 грн. В іншій частині вимоги про стягнення штрафу є необґрунтованими, тобто такими, що не передбачені умовами укладеного сторонами Договору.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1126,71 грн за період з 11.08.2019 по 06.11.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, як досліджено при розрахунку пені, період визначено правильно, також арифметично правильно розраховано суму до стягнення.

Отже, позов в частині 3% річних є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За викладених обставин, позов ТОВ "УКРАВІТ АГРО" підлягає частковому задоволенню на суму 175 528,43 грн, з яких: 155 776,78 грн основної заборгованості, 12393,86 грн пені, 6 231,08 грн штрафу, 1126,71 грн 3% річних.

Судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРО ВІТА ЛМ" (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, буд. 84, офіс 506, ідентифікаційний код 30746581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ АГРО" (юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1; адреса для листування: 03057, м. Київ, проспект Перемоги, 42, секція F, ідентифікаційний код 38463127) 175 528,43 грн, з яких: 155 776,78 грн - основний борг, 12393,86 грн - пеня, 6 231,08 грн - штраф, 1126,71 грн - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 632,93 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам:

позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро" за адресою: 03057, м. Київ, проспект Перемоги, 42, секція F;

відповідачу - Приватному сільськогосподарському підприємству "Агро Віта ЛМ" за адресою: вул. Тараса Карпи, буд. 84, офіс 506, м. Кропивницький, 25006.

Суддя Л.С. Вавренюк