Рішення

від 26.12.2019 по справі 916/3298/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2019 р. Справа № 916/3298/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Міркун С.М. згідно ордеру серії ОД №308210 від 04.12.2019р.

від відповідача: не з`явився,

розглянувши справу №916/3298/19 за позовом Приватного підприємства «Югагросервіс» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Шевченка,3, кв.100) до Приватного підприємства «Сансидс» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Шевченка,1, кв.32) про стягнення 177110,04грн., з яких 99990,00 грн. основний борг, 35098,43грн. пені, 9010,06грн. три проценти річних, 33011,01грн. інфляційні нарахування,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача, заяв та клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 01.11.2016р. між ПП «Югагросервіс» та ПП «Сансидс» укладено договір поставки №1 за умовами якого позивач зобов`язався передати (поставити) у власність відповідача лінію з очистки і калібрування насіння, а відповідач зобов`язався прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах договору. Пунктом 2.4. Договору зазначено, що ціна товару складає 204 000,00 грн. та відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору оплата проводиться у безготівкові формі. Покупець здійснює розрахунки за товар протягом одного календарного дня з моменту отримання рахунку. Моментом проведення розрахунків вважається момент надходження грошей на розрахунковий рахунок постачальника. Далі, позивач зазначає, що на виконання умов договору ПП «Югагросервіс» поставлено, а ПП «Сансидс» прийнято товар відповідно до видаткової накладної №1 від 07.11.2016р., а саме: лінія очистки та калібровки насіння у кількості 1 шт. загальною вартістю 204000,00грн. Платіжним дорученням №21 від 16.11.2016р. відповідач, на підставі рахунку №113 від 07.11.2016р., отриманого разом з товаром 07.11.2016р., перерахував позивачу 104000,00грн. та платіжним дорученням №120 від 28.12.2018р. згідно рахунку №113 від 07.11.2016 року провів оплату за товар у сумі 10,00 грн. У зв`язку, із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки №1 від 01.11.2016р., позивач з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу у розмірі 99990,00грн., нарахував відповідачу 35098,43грн. пені, 9010,06грн. три проценти річних та 3301,01грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, правом на подання відзиву не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, за умови ще й того, що ухвали по справі надсилались відповідачу за адресою, вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 02.12.2019р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.11.2019р. відкрито провадження у справі №916/3298/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті на „04» грудня 2019р. об 11год.20хв.

У судовому засіданні 04.12.2019р. судом відповідно до ч.ч.4,5 ст.233 ГПК України оголошено протокольну ухвалу про перерву до 26.12.2019р. об 11год.15хв. та поновлено строк позивачу на подачу клопотання від 04.12.2019р. за вх.№25062/19, залучено до матеріалів справи подані документи.

Ухвалою суду від 04.12.2019р. викликано ПП Сансидс у судове засідання, яке відбудеться 26.12.2019р. об 11год.15хв. та доручено Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області забезпечити проведення судового засідання у справі №916/3298/19, призначеного на « 26» грудня 2019р. о 11год.15хв., в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26.12.2019р. виправлено описку в ухвалі суду від 04.12.2019р. №916/3298/19, викладено п.п.1,2 резолютивної частини ухвали від 04.12.2019р. у наступному змісті: "Викликати ПП «Сансидс» у судове засідання, яке відбудеться 26.12.2019р. об 10год.15хв. Доручити Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Клушина,2) забезпечити проведення судового засідання у справі №916/3298/19, призначеного на « 26» грудня 2019р. о 10год.15хв., в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь ПП "Югагросервіс".

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

01.11.2016р. між ПП «Югагросервіс» (постачальник) та ПП «Сансидс» (покупець) укладено договір поставки №1, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується продати та передати у власність Покупця лінію по очистці і калібровки насіння (надалі Товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар від Постачальника та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору. Загальна сума договору складає 204000 (двісті чотири тисячі) гривень 00 коп. Товар постачається Покупцю після сплати вартості обладнання. Вартість доставки не входить в ціну товару. Розрахунки між Сторонами здійснюються в Українській національній валюті - гривнях. Вид розрахунків - безготівковий. Покупець здійснює розрахунки за Товар (товарну партію) протягом 1 одного календарного дня з моменту отримання рахунка. Моментом проведення розрахунків вважається момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Приймання Товару здійснюється по акту. За порушення умов даного договору винна Сторона несе договірну відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством України, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. У випадку недосягнення згоди спір передається на розгляд до Господарського суду у відповідальності до чинного законодавства України. Даний договір складений на двох сторінках, у двох оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. (п.п.1.1., 2.4., 3.1., 4.1., 4.2., 5.1., 6.1., 8.2., 9.1., 9.5. договору №1 від 01.11.2016р.).

07.11.2016р. на виконання договору поставки №1 від 01.11.2016р. позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною №1 від 07.11.2016р. на загальну суму 204000,00грн.

На підставі рахунку №113 від 07.11.2016р. виставленого позивачем відповідно до умов договору поставки №1 від 01.11.2016р., відповідачем частково здійснено оплату за отриманий від позивача товар в сумі 104010,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №21 від 16.11.2016р. на суму 104000,00грн., №120 від 28.12.2018р. на суму 10,00 грн.

Листом від 26.09.2019р. за вх.№15 позивач повідомив ПП «Сансидс» про неналежне виконання обов`язків відповідно до умов договору №1 від 01.11.2016р. та зазначив, що ПП «Югагросервіс» у разі невиконання відповідачем вимог по сплаті основного боргу буде змушено звернутися до суду щодо стягнення простроченої заборгованості, проте докази відправки даного листа відповідачу до матеріалів справи не надав.

10.10.2019р. позивачем направлено відповідачу претензію за вх.№1 від 08.10.2019р. (відправка претензії підтверджується наявною копією фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» від 10.10.2019р.), в якій зазначає про необхідність виконання належним чином зобов`язань за договором поставки №1 від 01.11.2016р. та перерахування на його рахунок заборгованості у розмірі 99990,00грн. у строк до 18.10.2019р., а у разі невиконання вимог, викладених у цій претензії, або залишення її без відповіді буде змушений звернутися до Господарського суду із позовною заявою про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договорам разом із віднесенням на Замовника усіх витрат, пов`язаних із судовим розглядом справи. Відповіді на претензію матеріали справи не містять.

За відсутності своєчасного та в повному об`ємі погашення суми боргу за договором поставки №1 від 01.11.2016р. станом на 31.10.2019р., за позицією позивача, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 177110,04грн., з яких: 99990,00 грн. основний борг, 35098,43грн. пеня, 9010,6грн. три проценти річних, 33011,01грн. інфляційні нарахування.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.691 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Договір згідно вимог ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (абз.1 ч.1 ст.193 ГК України).

Згідно вимог ч.7 ст.193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, судом встановлено, що в листопаді 2016р. позивач за договором поставки №1 від 01.11.2016р. поставив відповідачу товар на загальну суму 204000,00грн., за який відповідач розрахувався частково в сумі 104010,00грн., у зв`язку з чим неоплаченою залишилась сума 99990,00грн., яка за умови не надання суду доказів її погашення і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

З підстав неналежного та несвоєчасного виконанням договірних зобов`язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню в розмірі 35098,43грн.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В матеріалах справи наявний розрахок позивача суми пені за періоди, а саме: з 31.10.2018р. по 13.12.2018р. на суму боргу 100000,00 позивачем нараховано 4339,73 грн. пені, за період з 14.12.2018р. по 28.12.2018р. на суму боргу 100000,00 позивачем нараховано 1479,45 грн. пені, за період з 29.12.2018р. по 31.01.2019р. на суму боргу 99990,00 грн. позивачем нараховано 3353,09 грн. пені, за період з 01.02.2019р. по 14.03.2019р. на суму боргу 99990,00 грн. позивачем нараховано 4142,05 грн. пені, за період з 15.03.2019р. по 25.04.2019р. на суму боргу 99990,00 грн. позивачем нараховано 4142,05 грн. пені, за період з 26.04.2019р. по 06.06.2019р. на суму боргу 99990,00 грн. позивачем нараховано 4026,99 грн. пені, за період з 07.06.2019р. по 18.07.2019р. на суму боргу 99990,00 грн. позивачем нараховано 4026,99 грн. пені, за період з 19.07.2019р. по 05.09.2019р. на суму боргу 99990,00 грн. позивачем нараховано 4563,93 грн. пені, за період з 06.09.2019р. по 24.10.2019р. на суму боргу 99990,00 грн. позивачем нараховано 4429,69 грн. пені, за період з 25.10.2019р. по 31.10.2019р. на суму боргу 99990,00 грн. позивачем нараховано 594,46 грн. пені.

Однак позивачем не вірно зазначено дату виникнення заборгованості з 31.10.2018р., що призвело до невірного розрахунку пені загалом, так як датою прострочення заборгованості відповідно до умов договору поставки №1 від 07.11.2016р. та часткової оплати боргу відповідачем 07.11.2016р. є 09.11.2016р. Водночас позивачем під час підрахунку пені не враховано приписи ч.6 ст.232 ГК України стосовно припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, тобто з 09.11.16р. по 09.05.2017р. та встановлено судом, що ані в тексті позовної заяви, ані в розрахунку позивача будь-які інші періоди зазначені не були, а матеріали справи не містять будь-яких заяв чи клопотань позивача з визначеним іншим періодом нарахування пені в цій частині, суд доходить до висновку про повну відмову позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення із відповідача пені у розмірі 35098,43грн.

Також, позивач через несвоєчасність виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару нарахував до стягнення з останнього 9010,60грн. три проценти річних за періоди, а саме: з 09.11.2016р. по 16.11.2016р. на суму боргу 204000,00грн. позивачем нараховано 134,14 грн. три процети річних, з 16.11.2016р. по 28.12.2018р. на суму боргу 100000,00 позивачем нараховано 6353,42грн. три проценти річних, з 29.12.2018р. по 31.10.2019р. на суму боргу 99990,00грн. позивачем нараховано 2523,04грн. три процети річних та 33011,01грн. втрат від інфляції за періоди, а саме: з 09.11.2016р. по 16.11.2016р. на суму боргу 204000,00грн. позивачем нараховано 3672,00 грн. втрат від інфляції, з 17.11.2016р. по 28.12.2018р. на суму боргу 100000,00грн. позивачем нараховано 25905,30 грн. втрат від інфляції, з 29.12.2018р. по 31.10.2019р. на суму боргу 99990,00грн. позивачем нараховано 3433,71 грн. втрат від інфляції.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Так, за самостійним підрахунком суду сума трьох процентів річних, за періоди заявлені позивачем, складає 9091,17грн., що становить більше заявленої позивачем, у зв`язку із чим, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 9010,60 грн. підлягає судом задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Також, за самостійним підрахунком суду сума інфляційних втрат, за періоди заявлені позивачем, складає 33801,01грн., що становить більше заявленої позивачем, у зв`язку із чим, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 33011,01грн. підлягає судом задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання" (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

У попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат позивач визначив, зокрема, сплату ним судового збору у розмірі 2656,66 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до п.4.1. договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 08.10.2019р. укладеного між ПП «Югагросервіс» (далі замовник) та адвокатом Міркуном С.М. (далі виконавець), замовник сплачує адвокату гонорар в сумі 5000,00грн. авансом, готівкою.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 08.10.2019р. Міркун С.М. прийняв від ПП «Югагросервіс» 5000,00грн.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.10.2019р. виконавцем були проведені, а замовником прийняті роботи (послуги) згідно договору №1 від 08.10.2019р., а саме: консультування з приводу стягнення заборгованості з ПП Сансидс по договору №1 від 01.11.2016р., підготовка проекту претензії, підготовка проекту позовної заяви. Загальна вартість робіт (послуг) складає 5000,00 грн.

Як передбачено ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З підстав вищевикладеного, стягненню з відповідача підлягає на користь позивача 5000,00грн. витрат на правову допомогу.

Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача підлягає на користь позивача 2130,17грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково позов Приватного підприємства «Югагросервіс» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Шевченка,3, кв.100) до Приватного підприємства «Сансидс» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Шевченка,1, кв.32) про стягнення 177110,04грн., з яких 99990,00 грн. основний борг, 35098,43грн. пені, 9010,06грн. три проценти річних, 33011,01грн. інфляційні нарахування.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сансидс» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Шевченка,1, кв.32, код ЄДРПОУ 40880290) на користь Приватного підприємства «Югагросервіс» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Шевченка,3, кв.100, код ЄДРПОУ 26166979) 99990 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн. 00коп. заборгованості, 9010(дев`ять тисяч десять) грн. 60 коп,. три проценти річних, 33011 (тридцять три тисячі одинадцять) грн. 01 коп. інфляційних збитків, 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, 2130 (дві тисячі сто тридцять) грн. 17 коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні решти частини заявлених Приватним підприємством «Югагросервіс» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Шевченка,3, кв.100) позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 грудня 2019 р.

Суддя І.А. Малярчук