Рішення

від 15.11.2019 по справі 479/462/19

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

479/462/19

2/479/219/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2019 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Добровольської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №479/462/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія-М" про розірвання договору оренди земельної ділянки ,

у ч а с н и к и с п р а в и :

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Дулдієр О.А., за ордером серія МК №130420 від 08 липня 2019 року,

представник відповідача Осипенко В.В., за наказом №73 від 06 листопада

2019 року,

в с т а н о в и в :

15 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПСВП "Рутенія-М" про розірвання договору оренди земельної ділянки .

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія МК №082341, виданого 03 грудня 2003 року, йому належить на праві власності земельна ділянка площею 3.05 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки: 4823984200:03:000:0926. Вищевказану земельну ділянку він передав в оренду строком на десять років ПСПВ "Рутенія-М", згідно договору оренди, укладеного 12 вересня 2008 року з відповідачем в особі директора Душейка В.П.. В 2018 році позивач звернувся до адміністрації ПСПВ "Рутенія-М" із заявою про повернення йому земельної ділянки, проте йому було відмовлено через те, що договір оренди землі було зареєстровано у Кривоозерському відділі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", 15 грудня 2010 року за №041047600263, отже діє по 15 грудня 2020 року. Позивач вказує, що на примірнику, який є в наявності у нього відсутні дані щодо його реєстрації, тому відповідач порушує норми закону та просить про розірвання договору оренди земельної ділянки. Такі дії відповідача вважає неправомірними та такими, що порушують його право на вільне користування земельною ділянкою, яка належить йому на праві власності згідно державного акта.

В судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві від 23 травня 2019 року .

Суд, вислухавши позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.3ЦПК України , ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положення ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із ч.2 ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із положеннями ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3.05 га, що розташована на території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується даними Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії МК №082341, виданого 03 грудня 2003 року(а.с.14-15).

Вищевказану земельну ділянку він передав в оренду строком на 10 років відповідачу ПСПВ "Рутенія-М" в особі директора Душейка В.П., що підтверджується договором оренди землі від 12 вересня 2008 року(а.с.6-13).

Встановлено, що орендар виконує зобов`язання за спірним договором належним чином.

Даний договір був зареєстрований в у Кривоозерському відділі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 15 грудня 2010 року за №041047600263, що підтверджується відповідним записом у Договорі оренди земельної ділянки(а.с.30 зворот).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України ).

Відповідно до положень ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі" (далі - Закон).

За змістом статей 18 , 20 цього Закону , у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону , що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли виникають права та обов`язки за договором, тобто коли на підставі договору (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) виникають правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Слід зазначити, що аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в своїх постановах від 18 січня 2017 року у справі №6-2777цс16 та від 07 червня 2017 року у справі №6-872цс17.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія-М" про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Керуючись ч.6 ст. 259 , ст.ст. 265 , 268 , 273 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія-М" про розірвання договору оренди земельної ділянки , - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 15 листопада 2019 року.

Суддя: