Ухвала

від 09.12.2019 по справі 766/20637/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/20637/19

н/п 2-з/766/300/19

УХВАЛА

09 грудня 2019 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадження суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій профілакторій Золоті піски про стягнення заборгованості за договорами безпроцентної позики, в якому просить суд та на підставі ст. ст. 11. 509. 512-514, 525, 1046-1049 просить стягнути з ТОВ Санаторій-Профілакторій ЗОЛОТІ ПІСКИ грошові кошти за договорами безпроцентної позики від 29.05.2013 р.. 09.07.2013 р„ 16.08.2013 р., 19.12.2013 р„ 12.04.2014 р., 11.06.2014 р. в загальній сумі 998 000,00 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч гривень 00 коп.).

Ухвалою суду від 18.10.2019 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд у порядку загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на комплекс, що складається з: літери А - адміністративна будівля, площею 765,3 кв.м.; літера Б - прохідна площа 18,8 кв.м.; літера Д - трансформаторна площа 49,4 кв.м.; літера Є - їдальня площа 1231,4 кв.м.; літера Ж - котельня площа 231,0 кв.м., літера П - спальний корпус площа 62 кв.м., літера Р - спальний корпус площа 2241,1 кв. м., літера С - басейн, літера Т - спальний копус площа 382,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1303787765221, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Санаторій-Профілакторій ЗОЛОТІ ПІСКИ (код ЄДРПОУ 38538726, місцезнаходження: 73000. м. Херсон, вул. Миру, б. 18, к. 2) в межах суми позову 998 000,00 грн.

Дослідивши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Форма та зміст заяви про забезпечення позову мають відповідати вимогам ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, її зміст не відповідає вимогам визначеним ст. 151 ЦПК України з огляду на наступне.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції ). Поняття законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах Антріш проти Франції та Кушоглу проти Болгарії ).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

Як вбачається з матеріалів поданої заяви, вона не містить доказів вартості вказаного майна (орієнтовної, ринкової вартості і т.і.).

Враховуючи, що заявником не вказані інші відомості, які потрібні для забезпечення позову, зокрема перелік, ціна (вартість) майна, на яке такий просить накласти арешт з метою забезпечення позову, суд позбавлений можливості встановити співмірність заявлених позовних вимог заходу забезпечення позову, який просить застосувати заявник.

Також позивачем не викладено пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Згідно із ч.ч.1-5 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, повязаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у звязку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу вищенаведених норм цивільного процесу вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідачу, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Позивач не наділений правом на вирішення доцільності застосування зустрічного забезпечення, тобто вказані заходи застосовуються не за ініціативою повивача. Позивач має лише зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо позивач не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що подана позивачем заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, то така заява за правилами ч.9 ст.153 ЦПК України підлягає поверненню заявнику, що не перешкоджає повторному її зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: В. В. Прохоренко