Постанова

від 27.12.2019 по справі 751/6123/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 грудня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/6123/19

Головуючий у першій інстанції - Косач І. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1608/19

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової плати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бечка Є.М.,

суддів - Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства Будинок Книги Чернігівської міської ради на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 21 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Будинок Книги Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди,

дата та місце ухвалення судом першої інстанції рішення - 25 жовтня 2019 року м.Чернігів,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу директора КП Будинок Книги за №42-К від 22 серпня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що з 01 грудня 2011 року ОСОБА_1 працює головним бухгалтером КП Будинок книги . Наказом директора КП Будинок книги № 42-К від 22 серпня 2019 року їй була оголошена догана за порушення трудової дисципліни, що виявилось у перевищені повноважень, передбачених посадовою інструкцією працівника, та вчинення дій без доручення керівника підприємства.

Позивачка вважає, що будь-яких порушень трудової дисципліни з її боку не було, а оголошення догани не має законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між нею та безпосереднім керівництвом, тому вважає наказ незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Незаконність наказу пов`язує з тим, що формулювання наказу унеможливлює встановлення з його тексту даних щодо часу виявлення порушення, ступеню тяжкості вчиненого проступку, заподіяної позивачкою шкоди, попередньої роботи, а також даних щодо додержання відповідачем інформації про її звернення зі скаргою. Вказує, що дисциплінарне стягнення застосовано з порушенням вимог ст.148 КЗпП України, в наказі не зазначене нормативне посилання, на підставі якого позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

ОСОБА_1 зазначає, що незаконним притягненням її до дисциплінарної відповідальності, порушені її права та гарантії як працівника, що призвело до значних моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні та побоюваннях щодо незаконного звільнення з боку адміністрації підприємства, після ознайомлення з вказаними незаконними наказами її стан здоров`я погіршився тому відповідач повинен відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі, який вона визначає з урахування довготривалого незаконного переслідування з боку керівника шляхом видання незаконних наказів в сумі 10000 грн.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 21 жовтня 2019 року задоволено частково позов ОСОБА_1 , визнано незаконним та скасовано наказ директора КП Будинок Книги за №42-К від 22 серпня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; стягнуто з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 1000 грн., судовий збір у розмірі 845 грн 24 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 4800 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що описова частина оскаржуваного наказу не містить роз`яснення та посилання, в чому саме ОСОБА_1 порушила трудову дисципліну та які саме повноваження, передбачені посадовою інструкцією головного бухгалтера, вона перевищила; в наказі не зазначено, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для застосування догани, не надано відповідних доказів, що зазначене в наказі порушення мало відповідні наслідки для підприємства, і яким чином це вплинуло на стабільність роботи підприємства. Накази, які були долучені до скарги, завірені ОСОБА_1 як фізичною особою, без вказівки на посаду та без використання печатки підприємства, стосуються лише її та є доказами на підтвердження обставин, які нею зазначені в скарзі. Скарга позивачкою подана відповідно до вимог Закону України Про звернення громадян . Врахувавши ступень тяжкості моральних страждань позивачки, внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд стягнув 1000 грн. моральної шкоди.

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник КП Будинок Книги - адвокат Полевик Н.С. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не взяв до уваги ту обставину, що підставою винесення наказу про догану ОСОБА_1 було порушення нею норм трудової дисципліни та дане питання розглядалось на загальних зборах працівників КП Будинок Книги , яке оформлене у вигляді протоколу №1 від 26 липня 2019 року, якому суд не дав належної оцінки. Також судом не взято до уваги покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що питання про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності було розглянуто на загальних зборах працівників щодо порушення трудової дисципліни позивачкою, яка самовільно зробила копії наказів, що стосувались преміювання працівників та додала їх до своєї скарги на дії директора КП Будинок Книги міському голові. Дії ОСОБА_1 з цього приводу були засуджені трудовим колективом та винесено рішення оголосити догану. Більш того, головного бухгалтера Молід Т.О. КП Будинок книги не наділяв повноваженнями діяти від імені колективу при поданні скарги.

Особа, яка подає апеляційну скаргу зазначає, що позивачкою було порушено п.54 Інструкції з діловодства у Чернігівській міській раді та її виконавчих органах, затвердженої розпорядженням Чернігівської міської ради від 29 лютого 2016 року

Також особа, яка подає апеляційну скаргу вказує, що згідно п.2.21 Посадової інструкції головного бухгалтера, затвердженої директором КП Будинок Книги від 24 травня 2019 року, головний бухгалтер виконує інші доручення директора підприємства, в межах повноважень підприємства з фінансово-економічних та соціальних питань. Позивачка ознайомлена з даною інструкцією і при виконанні покладених завдань і обов`язків повинна її дотримуватись.

Не погоджується КП Будинок Книги з посиланнями суду першої інстанції на ту обставину, що зазначене в наказі порушення мало відповідні наслідки для підприємства, адже підставою для притягнення до дисциплінарного стягнення є порушення працівником трудової дисципліни і для притягнення до такої відповідальності достатньо самого факту порушення.

Поза увагою суду, на думку представник відповідача, залишилась та обставина, що ОСОБА_1 отримала копії наказів не як фізична особа, а як посадова особа - головний бухгалтер КП Будинок Книги і отримала дані накази неправомірним шляхом, без згоди керівника. Такими діями позивач порушила посадову інструкцію головного бухгалтера і, відповідно, засвідчувати копії вищевказаних наказів ОСОБА_1 також не мала права.

На думку особи, яка подає апеляційну скаргу, позивачкою не обґрунтовано позовні вимоги про відшкодування шкоди, не надано доказів на підтвердження вказаних нею негативних наслідків, які б могли розглядатись як моральна шкода.

Крім того, на думку представника відповідача, суд першої інстанції в частині витрат на професійну правничу допомогу необґрунтовано та неправомірно завищив витрати позивачки з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів на підтвердження фактичних витрат позивачки на послуги адвоката.

Відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює головним бухгалтером в КП Будинок Книги ЧМР з 01 грудня 2011 року (а.с.17).

При виконанні покладених завдань та обов`язків, ОСОБА_1 керується Посадовою інструкцією головного бухгалтера, затвердженої директором КП Будинок Книги ЧМР від 24 травня 2019 року (а.с.71-73).

Вбачається, що 16 травня 2019 року, по КП Будинок Книги було видано наказ за №29-В про надання відпустки ОСОБА_1 , згідно якого вирішено надати позивачці частину щорічної основної відпустки за період роботи з 01 грудня 2018 року по 01 грудня 2019 року тривалістю 10 календарних днів з 22 травня 2019 року по 31 травня 2019 року включно. До роботи стати 03 червня 2019 року. Також наказом визначено виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу на оздоровлення в розмірі посадового оклад. Наказ підписано в.о.директор - В.Юрченко (а.с.74).

На наступний день, 17 травня 2019 року було видано Наказ про скасування Наказу №29-В від 16 травня 2019 року та зазначено надати щорічну відпустку головному бухгалтеру ОСОБА_1 в період згідно графіку відпусток працівників підприємства на 2019 рік. Наказано головному бухгалтеру ОСОБА_1 з 22 травня 2019 року по 31 травня 2019 року забезпечити безпосереднє виконання покладених трудових обов`язків. Даний наказ підписано директором Кормою Т. ОСОБА_4 . (а.с.75).

Наказом від 20 травня 2019 року вирішено, за фактом виконання планових показників у квітні 2019 року надати премію працівникам підприємства за квітень 2019 року у розмірі: ОСОБА_1 - 10 % посадового окладу (тарифної ставки); бухгалтерії підприємства нарахування провести у травні 2019 року з урахуванням фактично відпрацьованого часу за квітень 2019 року в межах запланованого фонду оплати праці (а.с.12).

Згідно наказу по підприємству від 19 червня 2019 року №38-В надано ОСОБА_1 , головному бухгалтеру, залишок додаткової оплачуваної відпустки за ненормований робочий день період роботи з 01 грудня 2016 року по 01 грудня 2017 року - 1 календарний день; залишок щорічної основної відпустки, додаткову оплачувану відпустку за особливий характер праці за період роботи з 01 грудня 2017 року по 01 грудня 2018 року тривалістю 9 (5+4) календарних днів та частину щорічної основної відпустки за період роботи з 01 грудня 2018 року по 01 грудня 2019 року тривалістю 9 календарних днів всього: 19 календарних днів з 01 липня 2019 року по 19 липня 2019 року включно. До роботи стати 22 липня 2019 року. Виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу (а.с.76). Наказом від 25 липня 2019 року у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 під час додаткової оплачуваної відпустки за ненормований робочий період роботи з 01 грудня 2016 року по 01 грудня 2017 року на лікарняному з 26 червня 2019 року по 01 липня 2019 року включно, перенести залишок невикористаної відпустки один календарний день на 26 липня 2019 року (а.с.77, 79).

Позивачка 21 травня 2019 року звернулась до Чернігівського міського голови зі скаргою на дії директора КП Будинок Книги Корми Т.І. (а.с.9), до якої в якості додатку надала: біографічну довідку ОСОБА_5 (а.с.10); копію наказу про скасування відпустки ОСОБА_1 від 17 травня 2019 року № 23-К (а.с.11); копію наказу про преміювання від 20 травня 2019 року №24-К (а.с.12, 101); копію е-декларації ОСОБА_5 за 2018 року (а.с.13-15).

Директором КП Будинок Книги ОСОБА_5 . 26 червня 2019 року на ім`я ОСОБА_1 було направлено повідомлення (вимога), згідно якого слід у строк до 17.00 26 червня 2019 року надати письмове пояснення щодо того, на підставі яких норм внутрішніх чи інших актів, посадової інструкції або інших документів нею було завірено копії Наказів підприємства: № 23-К від 17 травня 2019 року Про скасування наказу №29-В від 16 травня 2019 року та надання відпустки згідно затвердженого на підприємстві графіку ; № 24-К від 20 травня 2019 року Про преміювання , у складі скарги до Чернігівської міської ради № М-4329-1-09 від 24 травня 2019 року (а.с.66).

З даного приводу ОСОБА_1 надавала пояснення (а.с.100).

Згідно протоколу №1 від 26 липня 2019 року загальних зборів працівників КП Будинок Книги було ухвалено наступне: факти надання повноважень головному бухгалтеру Молід Т ОСОБА_6 для написання скарги від імені колективу КП Будинок книги ЧМР не мають підтвердження; повноваженнями діяти від імені колективу КП Будинок книги ЧМР та писати скарги на ім`я міського голови про діяльність директора підприємства ОСОБА_5 не наділяли (а.с.67-69).

Крім того, в матеріалах справи містяться копії листків непрацездатності, згідно яких ОСОБА_1 перебувала на лікарняних з 29 липня 2019 року по 08 серпня 2019 року (а.с.80), та з 09 серпня 2019 року по 16 серпня 2019 року (а.с.81).

Наказом від 22 серпня 2019 року №42-К по КП Будинок Книги головному бухгалтеру Молід Т.О. оголошено догану за порушення трудової дисципліни, що виявилось у перевищенні повноважень, передбачених посадовою інструкцією працівника, та вчиненні дій без доручення керівника підприємства. З мотивувальної частини наказу вбачається, що 23 травня 2019 року головним бухгалтером КП Будинок книги ЧМР ОСОБА_1 було направлено скаргу голові Чернігівської міської ради Атрошенку В.В. До вказаної скарги були додані завірені головним бухгалтером копії Наказів підприємства №23-К від 17 травня 2019 року та №24-К від 20 травня 2019 року. 26 червня 2019 року головному бухгалтеру ОСОБА_1 було направлено повідомлення щодо надання пояснень стосовно того, на підставі яких норм внутрішніх чи інших актів, посадової інструкції або інших документів було завірено копії вказаних наказів. В той же день від ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких нею підтверджено подання відповідної скарги із завіреними нею копіями вказаних вище наказів. При цьому, вказано, що підставою для завірення копій наказів є посадова інструкція головного бухгалтера, згідно якої головний бухгалтер має право діяти від імені бухгалтерії підприємства, представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з іншими підприємствами та організаціями з господарсько-фінансових та інших питань . У зв`язку із зазначеним, та враховуючи те, що під час написання особистої скарги до Чернігівської міської ради головний бухгалтер КП Будинок книги Чернігівської міської ради Молід Т.О. діяла як громадянин - суб`єкт звернення, яке подається в порядку, передбаченому Законом України Про звернення громадян , а не як посадова особа, уповноважена на представництво інтересів підприємства під час виконання власних посадових обов`язків, оголошено догану, з якою ОСОБА_1 ознайомлена під підпис 22 серпня 2019 року (а.с.16, 70).

Також матеріали справи містять копію Подяки голови Новозаводської районної у м. Чернігові ради, оголошеної ОСОБА_1 за сумлінну працю в сфері торгівлі та з нагоди професійного свята за 2013 рік (а.с.18) та копію Подяки Чернігівського міського голови за 2017 рік (а.с.18-зв); копію Колективного договору КП Будинок Книги ЧМР, зареєстрованого 05 лютого 2018 року (а.с.37-43); Правила внутрішнього трудового розпорядку (а.с.44-47); Перелік робіт, професій та посад, зайнятість в яких дає право на щорічну додаткову відпусту відповідно до ст.8 Закону України Про відпустки (а.с.48); Положення про систему та форми оплати праці працівників (а.с.49-52); Перелік видів та конкретних розмірів доплат і надбавок до посадових окладів, які можуть бути застосовані до працівників КП Будинок книги ЧМР (а.с.53); Положення про види, розміри і умови виплати премій, винагород, матеріальної допомоги та інших заохочувальних і компенсаційних виплат працівникам (а.с.54), Комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і аваріям на КП Будинок Книги ЧМР (а.с.55); Перелік професій працівників, які працюють на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах пов`язаних із забрудненням, які безкоштовно забезпечуються спецодягом, та іншими засобами індивідуального захисту згідно зі встановленими нормами (а.с.56); Статут КП Будинок Книги (а.с.57-65).

Достовірно встановлено, що між позивачкою та директором КП Будинок Книги склались напружені відносини, які не відповідають інтересам ОСОБА_1 . Вбачається, що наказ про оголошення позивачці догани було винесено не за порушення трудової дисципліни, а за те, що позивачка подала скаргу на дії директора КП Будинок книги Корми Т.І., які полягають у перенесенні відпусток, надання заниженого розміру премій.

Порушення прав підлягає судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий підхід відповідає й ідеям, закріпленим статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на ефективний засіб юридичного захисту. У розвиток положень цієї статті Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також наголошує на необхідності оцінки ефективності обраного зацікавленою особою способу захисту. Зокрема, у пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v .the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 року у справі Афанасьєв проти України (заява № 38722/02) суд зазначає, що засіб захисту, котрий вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним , як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Частиною першою статті 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Згідно ч.1 ст.148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Враховуючи викладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ про оголошення догани ОСОБА_1 не містить будь-якого роз`яснення чи посилання, якими саме діями позивачка порушила трудову дисципліну та які повноваження перевищила.

Доводи апеляційної скарги, що суд не взяв до уваги ту обставину, що підставою винесення наказу про догану ОСОБА_1 було порушення нею норм трудової дисципліни та дане питання розглядалось на загальних зборах працівників КП Будинок Книги , не приймаються судом до уваги, оскільки підставою для оголошення догани не може бути протокол загальних зборів працівників установи, а лише наявність проступку, як полягає у винному невиконанні чи неналежному виконанні працівником своїх трудових обов`язків. Трудових обов`язків ОСОБА_1 не порушено, матеріали справи не містять з даного приводу жодного доказу, а оголошення догани свідчить про те, що керівництвом КП Будинок Книги вчиняються дії для притягнення до відповідальності тих, хто намагається будь-яким чином поскаржитись на свого керівника.

Доводи апеляційної скарги, що позивачкою було порушено п.54 Інструкції з діловодства у Чернігівській міській раді та її виконавчих органах, затвердженої розпорядженням Чернігівської міської ради від 29 лютого 2016 року, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами. Зокрема матеріали справи не містять такої інструкції, відсутня можливість ознайомитися зі змістом п.54 Інструкції та нема підтверджень, що дана Інструкція була доведена до відома позивачки.

Доводи апеляційної скарги, що згідно п.2.21 Посадової інструкції головного бухгалтера Молід Т.О. виконує інші доручення директора підприємства, в межах повноважень підприємства з фінансово-економічних та соціальних питань, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, адже не свідчить про будь-які інші доручення директора КП Будинок Книги , які не виконала ОСОБА_1 та за які можна було б притягнути її до відповідальності.

Доводи апеляційної скарги, що підставою для притягнення до дисциплінарного стягнення є порушення працівником трудової дисципліни і для притягнення до такої відповідальності достатньо самого факту порушення, а не наслідків такого проступку, не приймаються апеляційним судом до уваги, як такі, що можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки відповідачем не доведено наявність винних дій ОСОБА_1 , які полягають у порушенні трудової дисципліни при поданні скарги на дії директора КП Будинок Книги .

Також не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 отримала копії наказів не як фізична особа, а як посадова особа - головний бухгалтер КП Будинок Книги та що вона отримала дані накази неправомірним шляхом, чим порушила посадову інструкцію головного бухгалтера і, відповідно, що засвідчувати копії вищевказаних наказів ОСОБА_1 також не мала права. Так, ОСОБА_1 було прикладено до скарги копії наказів, проте дані накази не містять державної чи службової таємниці та використані ОСОБА_1 у власних цілях, зокрема для захисту своїх інтересів. Крім того, ОСОБА_1 засвідчувала накази, не як головний бухгалтер підприємства, а як фізична особа.

Доводи апеляційної скарги, що судом не взято до уваги покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не спростовують вірного по суті рішення.

Доводи апеляційної скарги, що позивачкою не обґрунтовано позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, апеляційним судом відхиляються, адже порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, в даному випадку оголошення догани, відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо витрат на професійну правничу допомогу, які КП Будинок Книги вважає необґрунтованими.

Згідно з положеннями ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6).

Під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до КП Будинок Книги від відповідача не надходило клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, як це передбачено ч.ч.5-6 ст.137 ЦПК України з належними обгрунтуваннями.

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 Проніна проти України (Pronina v. Ukraine) , § 23). Апеляційний суд констатує, що судом першої інстанції надано повну оцінку доказів, поданих сторонами при розгляді справи.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому, відповідно до положень ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Будинок Книги Чернігівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 21 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2019 року.

Головуючий: Судді: