Провадження № 2/537/837/2019
Справа № 537/2713/19
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.12.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Маслій М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ПП Редакція газети "Перемога" про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ПП Редакція газети "Перемога" про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 07 червня 2019 року в газеті Перемога (випуск №23 (9284)) було опубліковано статтю під назвою Смотрящий Укрзалізниці , в якій зазначена, на переконання Позивача, автором - ОСОБА_2 було розповсюджено щодо особи ОСОБА_1 недостовірну інформацію.
Враховуючи викладене просить суд визнати інформацію недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію та зобов`язати Відповідача протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили спростувати указану інформацію шляхом розміщення в газеті Перемога у рубриці Суспільство спростування.
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 23 липня 2019 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 12 листопада 2019 року залучено у справі третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача.
Представник позивача ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 належним чином були повідомлені про час та місце проведення судового розгляду, однак до суду не з`явилися, завчасно надавши заяви щодо проведення судового розгляду за відсутності останніх, на стадії підготовчого судового засідання позовні вимоги визнали в повному обсязі.
Представник третьої особи редакція газети Перемога в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій прохав суд розглянути справу без його участі, в ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
Суд, дослідивши наданні суду письмові докази та матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом і не оспорюється сторонами по справі 07 червня 2019 року в газеті Перемога (випуск №23 (9284)) було опубліковано статтю під назвою Смотрящий Укрзалізниці за авторством ОСОБА_2 у якій зазначено:
..- ОСОБА_1 , діючий керівник Укрзалізниці з початку 2017 року (4-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
- ОСОБА_5 член Партії Регіонів, товариш та колега по бізнесу Януковича-молодшого… професійний менеджер з управління протизаконними схемами відмивання державних коштів (в народі смотрящий) (5-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
- Андрій Альоша ОСОБА_6 топ-менеджер ( професійний смотрящий ), що допомагає підконтрольним йому підприємствам, установам та органам налагодити тісну співпрацю з визначеним ним колом підприємств, в результаті якої кошти державного бюджету опиняються у користуванні замовників його послуг, і насамперед, із використанням тіньових схем. За свої послуги ОСОБА_7 отримує досить щедрі відсотки, які, в залежності від клієнта, варіюються від 20 до 50 (7-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
- Постійними клієнтами Альоши щодо надання послуг з управління підприємствами є ОСОБА_8 , незважаючи на їх відсутність в Україні (8-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
- Події 2013-2014 років та Революція гідності не вплинули на попит його послуг щодо розкрадання бюджетних коштів та діяльність вцілому. Альоша, змінив модель управління під вимоги нової влади та продовжив свою діяльність, успішно її здійснює і на сьогодні (9-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
- З початку 2014-го Альоша залучив до співпраці з Запорізькою обласною державною адміністрацією ряд підприємств, що були підпорядковані Януковичу-молодшому, яким справно перераховувалися кошти державного бюджету, що згодом знімалися та використовувалися на організацію супротиву Майдану та придушення мітингів проти Януковича-старшого тощо. З поміж іншого, це підтверджується і внутрішніми документами Партії регіонів, які були розкриті після втечі ОСОБА_9 у Ростов (10-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
- Не можна оминути увагою і ще один епізод з діяльності ОСОБА_10 . Вже при новій владі Андрій продовжив свою безпосередню діяльність, щодо виведення бюджетних коштів через напрацьовані ним схеми у Луганському регіоні (11-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
- На ОСОБА_11 швидко збудував звичну йому структуру управління регіоном. Це тіньовий управлінський апарат, який ОСОБА_10 раніше відпрацював з Януковичем в Запоріжжі та Мелітополі. Досягнути своїх цілей Альоші допомагає проста схема: шляхом підкупу та залякування голів державних адміністрацій чи прямої домовленості в АП, на посади в державних органах, що мають допуск до розпорядження коштами та визначення підприємств, які їх можуть отримувати, призначаються особи, що виконують доручення Альоші (12-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
- У військово-цивільній адміністрації Луганської області особи, що довгий час тісно співпрацювали з ОСОБА_12 та сприяли його діяльності у виведенні коштів, не прижилися. Новий очільник області ОСОБА_13 звільнив багатьох призначенців смотрящого Альоші , у тому числі, його давню помічницю та основну дієву особу у виведенні бюджетних коштів, Єлизавету Пушко-Цибуляк. Структура, яку ОСОБА_7 так старанно будував, розсипалася. Досить швидко ОСОБА_14 -Цибуляк, за сприянням ОСОБА_10 , була призначена на керівну посаду в ПАТ Укрзалізниця (13-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
- Альоша - діючий керівник УЗ. З часу керівництва УЗ Альошею, товариство почало співпрацювати з рядом приватних компаній, що особисто визначив ОСОБА_7 , на які УЗ справно перераховує грошові кошти. Як кажуть: вагони рухаються - гроші крутяться, схеми працюють (14-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
У статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно з статтею 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Пунктом 19 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів)і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Згідно з положеннями статті 277 ЦК України та статті 12 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених чим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип змагальності сторін, закріплений у статті 12 ЦПК України , передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Факт поширення зазначеної інформації у спосіб, зазначений позивачем, сторонами у справі не заперечується, тому відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Позивачем на підтвердження позовних вимог надано скриншоти із веб сайту ПАТ Укрзалізниця`заадресою: http://www.uz.gov.ua/about/general_information/top_management і як вбачається зі змісту останнього позивач не зазначений як керівник ПАТ Укрзалізниця .
Проаналізувавши інформацію, яку позивач вважає недостовірною, такою, що порочить її честь, гідність та ділову репутацію, суд приходить до висновку, що зазначена в статті інформація щодо перебування на керівних посадах чи посадах топ-менеджменту ПАТ Укрзалізниця , про співпрацю позивача із ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , щодо співпраці із Запорізьською обласною державною адміністрацією, та діяльність у Луганській області, факти щодо підкупу та залякування голів державних адміністрацій чи прямих домовленостей в Адміністрації Президента, щодо відносин із ОСОБА_17 не є в розумінні наведених вище вимог чинного законодавства оціночним судженням, тому що зазначені вище відомості можливо перевірити як твердження про факти, оскільки вони містять конкретну інформацію про події та про особу.
Крім того, надаючи оцінку наведеної вище інформації, суд враховує правові позиції викладенні в ухвалі Верховного Суду у справі № 369/1052/16-ц від 08.05.2018 р., що конкретну фразу потрібно оцінювати лінгвістично, а не лише формально.
Як було зазначено вище, суду слід розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини Lingens v. Austria від 8 липня 1986).
Із врахування наведених вище вимог чинного законодавства, що регламентують розгляд спорів повязаних із захистом честі, гідності та ділової репутації, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог заявника щодо визнання недостовірними та такими що підлягають спростуванню настпуних відомостей, публічно поширених 07 червня 2019 року в газеті Перемога (випуск №23 (9284)) було опубліковано статтю під назвою Смотрящий Укрзалізниці - …Події 2013-2014 років та Революція гідності не вплинули на попит його послуг щодо розкрадання бюджетних коштів та діяльність вцілому. Альоша, змінив модель управління під вимоги нової влади та продовжив свою діяльність, успішно її здійснює і на сьогодні (9-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
Відмовляючи в цій частині в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що інформація про особисті якості позивача, про вплив на діяльність позивача подій Револючії гідності тощо свідчить про те, що вона направлена не на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача, а на доведення до широкого кола людей оціночних суджень про особу позивача у справі..
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Стаття 78 ЦПК України яка дає визначення допустимості доказу передбачає, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На виконання вимог частини 5 статті 12 ЦПК України сторонам на стадії підготовчого судового засідання було роз`яснено їх право на звернення до суду з клопотанням про призначення по справі лінгвістичної експертизи, роз`яснені наслідки вчинення та не вчинення зазначених вище процесуальних дій, однак оскільки сторонами відповідне клопотання не заявлялось, то суд приймає рішення на підставі інших наданих сторонами доказів.
Стосовно вимог заявника щодо обраного останнім способу спростування поширеної недостовірної інформації шляхом здійснення публікації в газеті Перемога суд виходить з наступного.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України N1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 визначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи
ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила
недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред`явлено про спростування інформації,
опублікованої в засобах масової інформації, то належними
відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової
інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки
згідно зі статтею 21 Закону про пресу ( 2782-12 ) редакція або
інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та
випуск у світ друкованого засобу масової інформації.
Відповідно до вимог статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Частиною 2 зазначеної статті Закону визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Зважаючи на виключне право позивача щодо звернення до суду з клопотанням про заміну або залучення співвідповідача по справі, позивачу на стадії підготовчого судового розгляду на виконання вимог частини 5 статті 12 ЦПК України було роз`яснено його право на звернення до суду із зазначеним вище клопотаннями, роз`яснені наслідки вчинення та не вчинення зазначених вище процесуальних дій, однак останній не скористався своїм правом та прохав суд прийняти рішення на підставі наданих останнім доказів.
За викладених вище обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог заявника щодо обраного останнім способу спростування поширеної недостовірної інформації шляхом здійснення публікації в газеті Перемога , оскільки із врахуванням процесуального статусу редакції газети в справі, суд позбавлений можливості покладати певні обов`язки на особу, що приймає участь в справі в якості третьої особи без самостійних вимог.
Керуючись статтями 2, 5, 10, 13, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265 Цивільно-процесуального кодексу України, статтями 23, 200, 201, 270, 275, 277 Цивільного кодексу України , суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ПП Редакція газети "Перемога" (ЄДРПОУ 02474819, юридична адреса: 39605, Полтавська обл., місто Кременчук, вул. 1905 року, будинок 27) про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації задовольнити частково.
Визнати такою, що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 публічно поширену 07 червня 2019 року в газеті Перемога (випуск №23 (9284)) було опубліковано статтю під назвою Смотрящий Укрзалізниці інформацію наступного змісту:
ОСОБА_1 , діючий керівник Укрзалізниці з початку 2017 року (4-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
ОСОБА_5 член Партії Регіонів, товариш та колега по бізнесу Януковича-молодшого… професійний менеджер з управління протизаконними схемами відмивання державних коштів (в народі смотрящий) (5-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
Андрій Альоша - топ-менеджер ( професійний смотрящий ), що допомагає підконтрольним йому підприємствам, установам та органам налагодити тісну співпрацю з визначеним ним колом підприємств, в результаті якої кошти державного бюджету опиняються у користуванні замовників його послуг, і насамперед, із використанням тіньових схем. За свої послуги ОСОБА_7 отримує досить щедрі відсотки, які, в залежності від клієнта, варіюються від 20 до 50 (7-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
Постійними клієнтами Альоши щодо надання послуг з управління підприємствами є ОСОБА_8 , незважаючи на їх відсутність в Україні (8-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
З початку 2014-го Альоша залучив до співпраці з Запорізькою обласною державною адміністрацією ряд підприємств, що були підпорядковані Януковичу-молодшому, яким справно перераховувалися кошти державного бюджету, що згодом знімалися та використовувалися на організацію супротиву Майдану та придушення мітингів проти Януковича-старшого тощо. З поміж іншого, це підтверджується і внутрішніми документами Партії регіонів, які були розкриті після втечі ОСОБА_9 у Ростов (10-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
Не можна оминути увагою і ще один епізод з діяльності ОСОБА_10 . Вже при новій владі Андрій продовжив свою безпосередню діяльність, щодо виведення бюджетних коштів через напрацьовані ним схеми у Луганському регіоні (11-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
На ОСОБА_11 швидко збудував звичну йому структуру управління регіоном. Це тіньовий управлінський апарат, який ОСОБА_10 раніше відпрацював з Януковичем в Запоріжжі та Мелітополі. Досягнути своїх цілей Альоші допомагає проста схема: шляхом підкупу та залякування голів державних адміністрацій чи прямої домовленості в АП, на посади в державних органах, що мають допуск до розпорядження коштами та визначення підприємств, які їх можуть отримувати, призначаються особи, що виконують доручення Альоші (12-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
У військово-цивільній адміністрації Луганської області особи, що довгий час тісно співпрацювали з ОСОБА_12 та сприяли його діяльності у виведенні коштів, не прижилися. Новий очільник області ОСОБА_13 звільнив багатьох призначенців Смотрящого Альоші , у тому числі, його давню помічницю та основну дієву особу у виведенні бюджетних коштів, Єлизавету Пушко-Цибуляк. Структура, яку ОСОБА_7 так старанно будував, розсипалася. Досить швидко ОСОБА_14 -Цибуляк, за сприянням ОСОБА_10 , була призначена на керівну посаду в ПАТ Укрзалізниця (13-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці );
Альоша - діючий керівник УЗ. З часу керівництва УЗ Альошею, товариство почало співпрацювати з рядом приватних компаній, що особисто визначив ОСОБА_7 , на які УЗ справно перераховує грошові кошти. Як кажуть: вагони рухаються - гроші крутяться, схеми працюють (14-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці ).
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ПП Редакція газети "Перемога" (ЄДРПОУ 02474819, юридична адреса: 39605, Полтавська обл., місто Кременчук, вул. 1905 року, будинок 27) про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації щодо позивача публічно поширену 07 червня 2019 року в газеті Перемога (випуск №23 (9284)) було опубліковано статтю під назвою Смотрящий Укрзалізниці наступного змісту …Події 2013-2014 років та Революція гідності не вплинули на попит його послуг щодо розкрадання бюджетних коштів та діяльність вцілому. Альоша, змінив модель управління під вимоги нової влади та продовжив свою діяльність, успішно її здійснює і на сьогодні (9-й абзац статті під назвою Смотрящий Укрзалізниці ) та вимогах в частині зобов`язання відповідача спростувати поширену останнім недостовірну інформацію шляхом здійснення публікації в газеті Перемога - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати, понесені позивачем на оплату судового збору при подачі позову до суду в розмірі 768 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст судового рішення виготовлено 24 грудня 2019 року.
Суддя: Д.О. Зоріна
Суд | Крюківський районний суд м.Кременчука |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2019 |
Оприлюднено | 28.12.2019 |
Номер документу | 86668274 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Крюківський районний суд м.Кременчука
Зоріна Д. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні