Рішення

від 24.12.2019 по справі 548/2548/19

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2548/19

Провадження № 2/548/820/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2019 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Вовк М.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про встановлення факту належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про встановлення факту належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем проживання якої було: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на земельну частку пай на території Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області з кадастровим номером 5324881900:00:014:0028, яка належала останній відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 156916, оригінал якого втрачено з невідомих нам причин.

У приватного нотаріуса Горбань В.В. Хорольського нотаріального округу, 27.11.2019 року було відкрито спадкову справу № 68/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 .

В судове засідання позивачі не з"явилися, але в позовній заяві прохали суд провести розгляд справи за їх відсутності.

В судове засідання представник відповідача Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачі є родичами померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , а саме;- ОСОБА_1 є рідною дочкою, ОСОБА_3 є рідним сином, ОСОБА_2 є чоловіком, та є такими, що прийняли спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України.

Після звернення до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку з кадастровим номером 5324881900:00:014:0028 яка розташована на території Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, та яка за життя належала ОСОБА_4 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 156916, нам листом за вих.№ 211/01-16 від 17.11.2019 року повідомлено, що відповідно до п. 4.15. Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 року № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

У випадку відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, сторони мають право в судовому порядку, надавши суду всі необхідні та достатні докази, вирішувати питання про встановлення права власності в порядку спадкування на належне спадкодавцю спадкове майно. У зв`язку з вище викладеним позивачі змушені звернутись до суду.

Викладені обставини підтверджуються наступними письмовими доказами:

- Копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ;

- Копією довідки Клепачівської с/р №02-32/1163 від 02.08.2019 року;

- Копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 156916;

- Копією паспорта та ОСОБА_5 ;

- Копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 ;

- Копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 );

- Копією паспорта та РНОКПП ОСОБА_3 ;

- Копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 ;

- Копією паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 ;

- Коією витягу з ДРАЦСГ про державну реєстрацію шлюбу;

- Копією витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі;

- Інформацією відділу у Хорольському районі ГУДК у Полтавській області;

- Витягом із технічної документації про НГОЗД;

- Копією оголошення в ЗМІ;

- Листом нотаріуса № 1169/02-14 від 18.09.2019 року.

Таким чином, виникла ситуація при якій, спадкоємці не можуть набути право власності на майно в порядку спадкування через нотаріальну контору.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осібю право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналогічні роз`яснення викладені у п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , зокрема, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно п. 3.1 вказаного листа право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про встановлення факту належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,- задовольнити повністю.

Встановити факт належності земельної ділянки (паю), відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером, 5324881900:00:014:0028, серія ПЛ № 156916, яка розташована на території Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області за спадкодавцем, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , право власності на 1\3 земельної ділянки (паю) з кадастровим номером 5324881900:00:014:0028, що розташована на території Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка належала останній відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 156916.

Визнати за ОСОБА_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , право власності на1\3 земельної ділянки (паю) з кадастровим номером 5324881900:00:014:0028, що розташована на території Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка належала останній відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 156916.

Визнати за ОСОБА_2 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , право власності на1\3 земельної ділянки (паю) з кадастровим номером 5324881900:00:014:0028, що розташована на території Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка належала останній відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 156916.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 24.12.2019 року.

Учасники справи:

Позивачі :1 . ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає 37873 с.Вергуни Хорольського району Полтавської області,паспорт серія НОМЕР_4 , ІПН НОМЕР_1 .

2. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та проживає 37873 с.Вергуни Хорольського району Полтавської області, паспорт НОМЕР_5 , ІПН НОМЕР_3 .

3. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 37873 с.Вергуни Хорольського району Полтавської області, паспорт громадянина України виданий 16.11.2018 р., видавник 3215.

Відповідач: Клепачівська сільська рада Хорольського району Полтавської області, адреса: 37821 вул.Перемоги, 8 с.Клепачі Хорольського району Полтавської області.

Суддя: О.В. Коновод