справа № 166/1388/19
провадження № 2/166/397/19
категорія: 71
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
смт. Ратне 28 грудня 2019 року
Ратнівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Фазан О.З.,
за участю секретаря Приймачук О.М.,
позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника позивачів ОСОБА_3 ,
відповідача ОСОБА_4 ,
представника органа опіки та піклування Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області - Шишко А.В.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 ,третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог органу опіки і піклування Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області ( далі орган опіки та піклування), про позбавлення батьківських прав та призначення опікунства,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обгрунтовують тим,що вони перебувають в шлюбі з 01 березня 1973 року, від шлюбу мають п`ятеро дітей , в тому числі дочка ОСОБА_6 ,яка є матір`ю малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого народила у шлюбі з відповідачем.
Зазначає,що відповідач та члени його сім`ї систематично створювали неможливі умови для спільного проживання, а тому через тиждень після народження сина, їх дочка ОСОБА_7 перейшла жити до них.
Стверджують , що з відповідача 21.07.2008 року стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частки зі всіх доходів заробітку. Крім того, 15.10.2008 року шлюб між відповідачем та їх дочкою ОСОБА_7 розірвано. ОСОБА_4 нерегулярно сплачував аліменти, протягом семи років сина не відвідував.
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 вийшла заміж за ОСОБА_8 , їй присвоєно прізвище чоловіка.Після тяжкої хвороби дочка ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.
Після смерті дочки,відповідач припинив сплачувати аліменти, почав відвідувати сина у школі через призначення пенсії по вираті годувальника, оскільки живе із співмешканкою та мають троє спільних дітей. Без їх відому перереєстрував сина ОСОБА_5 до житлового будинку його батьків , отримав соціальну допомогу по втраті годувальника , банківську картку на її отримання передав ним.
Вказують, що в червні,грудні 2017 зняв соціальну допомогу на сина,а картку заблокував.По травень 2018 гроші на внука отримував сам, а їх не передав їм, з приводу чого зверталися до поліції. На даний час говорить,що заблокує банківську картку.
Посилаються, що онук ОСОБА_5 постійно проживає з ними, знаходиться на їх утриманні та вихованні, характеризуються позитивно, пенсіонери,займаються веденням підсобного господарства .В свою чергу ,відповідач зазначають відвідував сина весною один раз, в жовтні,перед початком навчального року приніс ОСОБА_5 рюкзак, 30 тоненьких зошитів,іншої допомоги не надав. Участі у вихованні не приймає і з сином не спілкується , немає батьківського ставлення до нього.
Позивачі просять позбавити відповідача батьківських прав ,оскільки той ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та призначити їх опікунами онука ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 27 листопада 2019 року відкрито провадження у справі, орган опіки та піклування зобов`язано надати письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача стосовно його сина ОСОБА_5 .
До суду 04.12.2019 ,до участі у справі в якості третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- орган опіки та піклування подав заперечення ,в яких зазначає , що в силу чинного законодавства, позивачі не можуть бути опікунами малолітнього онука ОСОБА_5 .. Окрім цього, вони не зверталися із заявами до органу опіки та піклування про встановлення опіки. Поряд з цим,онук не є дитиною,позбавленою батьківського піклування.
17.12.2019 орган опіки та піклування надав суду висновок "Про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітнього сина ОСОБА_5 ".
Ухвалою суду від 18.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачі, їх представник позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити. Додатково пояснили , що відповідач мало спілкується із онуком, періодично надає матеріальну допомогу ОСОБА_5 - купляє одяг, а саме: куртку,штани, взуття,мобільний телефон, шкільне приладдя, оплачує харчування у школі протягом двох років. Зазначили, що відповідач іншої допомоги не надає. Крім того, відповідач не гуляє із сином, всього один раз брав на рибалку, не дозволив вивести внука в республіку Білорусь в гості до родичів. Вважають, що відповідач відноситься до онука не по батьківські.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просить відмовити у задоволенні позову. Ствердив, що він постійно відвідує сина в школі, цікавиться його навчанням, оплачує харчування,спілкується при зустрічі на вулиці, купляє одяг, шкільне приладдя, дає грошові кошти. Спілкується із сином 5-6 разів щомісячно. Підтвердив, що до нього зверталися позивачі з питання дати дозвіл на виїзд сина до республіки Білорусь. Він погодився сам як батько вивезти його до ОСОБА_12 і забрати назад до України. Зазначив, що банківська картка автоматично блокується, зняті кошти, як соціальну допомогу повністю витратив на потреби сина.
Представник органу опіки та піклування заперечила проти позбавлення батьківських прав відповідача стосовно його малолітнього сина. Підтримує висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , оскільки той приймає участь у вихованні сина.
Свідок ОСОБА_13 показав суду, що відсутні підстави для позбавлення батьківських прав відповідача, який цікавиться життям сина, відвідує школу,купляє одяг, оплачує харчування, гарно відноситься до сина. Скарг на поведінку ОСОБА_4 до сільської ради не надходило , проживає в цивільному шлюбі, виховує троє дітей.
Свідок ОСОБА_14 показав суду, що позивачі утримують внука. Ствердила, що відповідач купив сину ОСОБА_5 куртку,шкільне приладдя.
Свідок ОСОБА_15 показала суду, що є класним керівником малолітнього ОСОБА_5 . Відповідач цікавився сином ,спілкується із ним не довго, на вулиці цікавився успішністю . На шкільні заходи приходять позивачі за бажанням ОСОБА_5 . На свято Миколая відповідач приніс цукерки, якими ОСОБА_5 вгощав весь клас.
Свідок ОСОБА_17 показала суду, що вона є бабусею ОСОБА_5 , якому позивачі забороняють брати гроші від неї. Син ОСОБА_18 спілкується із своїм малолітнім сином, допомогає останньому чим може.
Свідок ОСОБА_19 показала суду, що з відповідачем проживає у цивільному шлюбі, виховують троє дітей, які спілкуються із ОСОБА_5. Підтвердила, що ОСОБА_4 відносить до останнього як батько, спілкується також спілкується із ним, домпомагає матеріально - купляє одяг,мобільний телефон,подарунки, планшет. Не заперечила, щоб син відповідача проживав разом з ними.
Свідок ОСОБА_20 показала суду, що ОСОБА_4 рідко відвідує сина ОСОБА_5 , бачила один раз приходив перед першим вересням. Підтвердила, що відповідач брав ОСОБА_5 на рибалку.
Малолітній ОСОБА_5 , який дав пояснення, в присутності представника служби у справах дітей Ратнівської районної державної адміністрації Михальчук О.М. , про те, що йому додатньо спілкування з татом, який приходить до школи , інколи дає гроші, купляє одяг, шкільне приладдя, мобільний телефон, запитує про навчання. Один раз звернувся до тата з проханням, яке виконав той - купив флешку. Бажаю проживати з дідусем і бабушкою. Підтвердив, що хотів би спілкуватися із дітьми тата.
Суд, заслухавши сторони,представника позивачів, свідків, представника органу опіки та піклування, дослідивши письмові докази,дійшов висновку відмовити у задоволенні позову повністю.
Відповідно до ст.164 ч.1 п.2 СК України, батько може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
За статтею 18 Конвенціі про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини .
Статтею 150 СК України, ст.59 Закону України "Про освіту" , статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачені обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини, відповідно до яких батьки зобов`язані виховувати у дітей працелюбність , почуття доброти, милосердя, любові до своєї сім`ї, родини, народу, створювали належні умови для її розвитку, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти та інші.
За приписами ч.1,ч.2ч.3 ст. 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 07 від 23.04.2007,мати якого ОСОБА_7 розірвала шлюб із відповідачем, актовий запис № 72 від 15.10.2008, та в послідуючому зареєструвала шлюб 23.01.2011 року,актовий запис № 02, із ОСОБА_8 , після чого їй присвоєно прізвище ОСОБА_21 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 02 від 11.01.2016, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ,виданого 23.04.207 року Самарівською сільською радою Ратнівського району Волинської області, свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 ,виданого 23.10.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Ратнівського районного управління юстиції, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 ,виданого вказаною сільською радою 23.01.2011,свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 ,виданого Самарівською сільською радою 11.01.2016 року ( а. с. 10-11,13-14).
З довідки № 64 від 18.10.2019 опорного закладу загальної середньої освіти " Сакмарівський ліцей імені Петра Штика" сліду, що ОСОБА_5 є учнем цього закладу, проживає у дідуся та баьусі ,тобто позивачів ,які постійно займаються його вихованням, цікавляться навчанням та відвідують батьківські збори. Поряд з цим, відповідач,як батько малолітнього,відвідував школу на початку жовтня 2019 року( а. с. 15)..
Отже судом, встановлено ,що позивачі,як дід та баба займаються вихованням свого онука, що також визначено ч.1 ст. 257 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Згідно з довідками № 1668,1669,1670 від 17.10.2019 Самарівської сільської ради ОСОБА_5 проживає без реєстрації у відповідачів,які виключно позитивно характеризуються по місцю проживання ( а.с.16-18).Крім того, відповідно до довідок Ратнівської ЦРЛ не перебувають нав обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах ( а. с. 19-20). Разом з тим, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 отримують пенсію за віком, що підтверджено довідками Управління ПФУ Головного управління ПФУ у Волинській області ( а.с.21-22).
Висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав від 16.12.2019 року №1573/22/2-19 стверджено , що недоцільно позбавляти батьківських прав відповідача ОСОБА_4 відносно його малолітнього сина ОСОБА_5 .
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Таким чином, судом не здобуто доказів про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачем щодо виховання та забезпечення належних умов проживання, навчання та розвитку малолітнього ОСОБА_5 , що стверджено показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ..
Враховуючи вищенаведе, на основі аналізу об`єктивних доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку відмовити у позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 щодо сина ОСОБА_5 , так як він не ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню останнього ,а отже і відсутні підстави для призначення опікунами внука ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..
Аргументи наведені позивачами, їх представником про те, що відповіджач відноситься до малолітнього ОСОБА_5 не по батьківські не заслуговують на увагу і спростовуються дослідженими доказами ,допитаними свідками ,в тому числі їх поясненнями, в яких не заперечили, що ОСОБА_4 виконує обов`язки по вихованню сина.
В силу вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд не стягує з відповідача на користь позивачів сплачений ними судовий збір у сумі 768,4 грн,оскільки у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213 - 215 ЦПК України, ст.ст. 150, 164,165,166,180,182,184 СК України, ст. 59 Закону України "Про освіту", ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", суд, -
ВИРІШИВ :
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 , ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 , до ОСОБА_4 , місце проживанняАДРЕСА_2, третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог органу опіки і піклування Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області ( далі орган опіки та піклування), місце знаходження смт.Ратне, вул.Центральна,19 Волинської області, код ЄДРПОУ 04051460, про позбавлення батьківських прав та призначення опікунстава .
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відмовити у призначенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 опікунами малолітнього внука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Дата складання повного судового рішення 28.12.2019.
Головуючий Фазан О.З.
Суд | Ратнівський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2019 |
Оприлюднено | 29.12.2019 |
Номер документу | 86677284 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ратнівський районний суд Волинської області
Фазан О. З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні