Рішення

від 21.05.2018 по справі 683/260/18

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/260/18

2/683/446/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Поважнюк О.Б.

з участю: представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/260/18, 2/683/446/2018 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів - Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, про встановлення факту неприйняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і просить встановити, що відповідачі не прийняли спадщину після смерті баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лип`янка Шполянського району Черкаської області.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка для позивачки була матір`ю, а для відповідачів - бабою. До складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшли три земельних ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, а також 1/3 частина будинковолодіння АДРЕСА_1 . 01 грудня 2016 року за заявою ОСОБА_1 Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Більше заяв про прийняття спадщини ніхто із спадкоємців не подавав. Однак, при оформлені спадщини було встановлено, що за місцем реєстрації ОСОБА_5 на день її смерті були також зареєстровані її онуки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які також мають право на спадщину, оскільки їх батько та син померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 помер до відкриття спадщини. В зв`язку із цим відповідачі вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті баби ОСОБА_5 в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України.

Однак, ОСОБА_5 , хоча й була зареєстрована в с. Костянець Старокостянтинівського району, проте з серпня 2011 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала у своєї доньки ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 , а відповідачі з 2011 року постійно проживали у своєї матері в с. Курганівка Шепетівського району Хмельницької області.

Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на день смерті баби ОСОБА_5 лише були зареєстрованими

з нею з однією адресою, однак фактично не проживали, тому є такими, що не прийняли спадщину після її смерті.

Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою, про час і місце розгляду справи, до суду не з`явилась, надавши повноваження на представництво своїх інтересів представнику за довіреністю ОСОБА_2 .

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду не з`явились, відзив на позов не подавали. Судові повістки направлялись відповідачам за місцем їх реєстрації: с. Костянець Старокостянтинівського району Хмельницької області, однак повернулись не врученими із зазначенням працівника пошти, що за вказаною адресою вони не проживають. Крім того, судові повістки направлялись також і за фактичним місцем проживання відповідачів: с. Курганівка Шепетівського району Хмельницької області, однак повернулись не врученими із зазначенням, що за цією адресою вони не проживають. У такому разі згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачам.

Третя особа - Стецьківська сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направила, причини неявки суду не повідомила.

Протокольною ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч.1 ст.1266 ЦК України).

Частиною 1 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли: земельна ділянка площею 2,04 га та дві земельних ділянки площею по 0,6801 га кожна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастрові номера 6824288900:06:010:0034, 6824288900:06:010:0048 та 6824288900:06:010:0047 відповідно, а також 1/3 частина будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .

01 грудня 2016 року за заявою ОСОБА_1 , яка є донькою померлої ОСОБА_5 , Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №880/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 Інші спадкоємці ОСОБА_5 із заявами до нотаріуса про прийняття спадщини не звертались.

Зазначені обставини підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 , свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ№591493 від 12 лютого 2007 року, свідоцтвами про право власності на земельні ділянки №17499134 від 07 лютого 2014 року та №17513615 від 08 лютого 2014 року, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27 серпня 2012 року, згідно якого ОСОБА_5 успадкувала 1/3 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 , матеріалами спадкової справи №880/2016, заведеної 01 грудня 2016 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та був для ОСОБА_5 рідним сином.

Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають право на частину спадщини, яка б належала їх батькові ОСОБА_6 , якби він був живий на час відкриття спадщини, тобто мають право на спадщину після смерті баби ОСОБА_5 за правом представлення.

На день смерті ОСОБА_5 відповідачі були повнолітніми, а тому для визнання їх такими, що прийняли спадщину, вони мали б у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини або на час відкриття спадщини постійно проживати разом із ОСОБА_5 .

З матеріалів спадкової справи №880/2016, заведеної 01 грудня 2016 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 вбачається, що у визначений законом строк відповідачі із заявами про прийняття спадщини після смерті баби до нотаріуса не звертались.

На час відкриття спадщини - 11 серпня 2016 року, відповідачі також не проживали із ОСОБА_5 , хоча й були зареєстровані з нею за однією адресою.

Так, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У вищенаведеній правовій нормі законодавець визначився, що такими спадкоємцями є спадкоємці, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем (присутні спадкоємці). Критерієм визнання спадкоємця присутнім є проживання останнього в одному будинку або квартирі разом із спадкодавцем.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч.1 ст.29 ЦК є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місяця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона тимчасово не проживає, а знаходиться.

У зв`язку з наведеним, слід брати до уваги положення Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місяця проживання в Україні від 11.12.2003 року (далі - Закон), який регулює відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Відповідно до ст.3 зазначеного Закону, в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини, місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно зі ст.6 цього Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Разом з тим, згідно ч.2 ст.2 Закону реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до роз`ясень, даних у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , будь-яка особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Таким чином, сама по собі реєстрація місця проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини.

Відповідно до п.3.22. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Згідно довідки виконкому Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області №174 від 19 квітня 2017 року на день своєї смерті ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 разом із онуками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Однак, зазначені у довідці відомості не відповідають дійсності та спростовуються дослідженими судом доказами.

Так, дійсно, відповідачі були зареєстровані разом із ОСОБА_5 на день її смерті, що позивачем не оспорюється. Однак, вони не проживали разом із нею на день смерті, оскільки згідно довідки виконкому Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області ОСОБА_5 . з серпня 2011 року і по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала без реєстрації в АДРЕСА_2 у своєї доньки ОСОБА_7 , що також підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 , згідно якого місцем її смерті є с. Лип`янка Шполянського району Черкаської області.

Крім того, допитані судом свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожен окремо, показали, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали по АДРЕСА_1 разом із батьком ОСОБА_6 та бабою ОСОБА_5 лише до смерті їхнього батька ОСОБА_6 , який помер у 2011 році. Після смерті ОСОБА_6 , діти переїхали проживати до своїх баби і діда по матері в с. Курганівку Шепетівського району Хмельницької області, а ОСОБА_5 забрала на постійне місце проживання в с. Лип`янка Шполянського району Черкаської області її донька ОСОБА_7 , де вона й померла. Тобто з 2011 року відповідачі та ОСОБА_5 проживали окремо.

Досліджені судом докази вказують на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є такими, що не прийняли спадщину після смерті баби ОСОБА_5 на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивачка не заявляла вимог про стягнення судових витрат і не подавала відповідного розрахунку, тому судові витрати на її користь не стягуються.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не прийняли спадщину після смерті баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лип`янка Шполянського району Черкаської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 21 травня 2018 року.

Суддя: