Ухвала

від 28.12.2019 по справі 364/1109/19

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/1109/19

Провадження № 2/364/353/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2019 року, суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г. Л.,

ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , засоби зв`язку: № тел. НОМЕР_2 )

до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , засоби зв`язку: № тел. НОМЕР_3 );

секретаря Городище-Пустоварівської сільської ради Володарського району Київської області Яременко Валентини Василівни (код ЄДРПОУ04357897, адреса: вул.Центральна, 57, с.Городище-Пустоварівське, Володарського району, Київської області, засоби зв`язку: № тел. 0456958127 )

про визнання заповіту недійсним,

ВС Т А Н О В И В :

До Володарського районного суду Київської області 17.09.2019 року надійшла вказана позовна заява, ознайомившись з якою суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

23.09.2019 року суддя постановила ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надала строк для усунення перелічених в ній недоліків. Зокрема позивач усуваючи недоліки, повинна була подати позовну заяву викладену читабельним шрифтом; додати копій позовної заяви ( читабельні) та долучити до них копії всіх письмових доказів, засвідчені належним чином та належної якості ( читабельні); вказати в кого саме і які саме оригінали письмових доказів перебувають; додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів); до позову має бути додано належний попередній розрахунок судових витрат позивача - витрат які позивач вже поніс у зв`язку з розглядом справи, та які він очікує понести в зв`язку з розглядом справи, або необхідно зазначити про відсутність таких; окремим пунктом позовної заяви, та відповідно, важливою вимогою до позову є підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;визначитися з колом осіб потрібних для встановлення істини в справі.

Ухвала суду про залишення позову без руху направлялась позивачу на зазначену у позові адресу : місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Однак у грудні до суду повернулася не вручена ухвала суду з зазначенням працівника пошти у поштовому повідомленні інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення , тобто вся поштова кореспонденція направлялася відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, що відповідає вимогам ЦПК України. Також суд звертає увагу на те, що будь-яких доказів того, що протягом зазначеного часу і по даний час фактично проживав за іншою адресою ніж зареєстрований, позивачем не надано. А також не надано доказів того, що вона повідомляла суд про зміну адреси фактичного проживання (листування), як це вимагає ЦПК України.

Станом на 28.12.2019 року ні позивач ні його представник не цікавились рухом справи та суд не має можливості вручити їм ухвалу про залишення позову без руху.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно частині 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частина 2 та 5 статті 12 ЦПК України визначає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Частина 1 статті 44 ЦПК України визначає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнов проти України , слідує, що в силу вимог ч. 1 статті 6 Конвенції про захисти прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, в їх системному зв`язку, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.

Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

Вказане узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі Пономарьов проти України (заява №3236/03), в частині того, що …сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі Олександр Шевченко проти України , заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та Трух проти України , заява № 50966/99 від 14.10.2003 року).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Креуз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В матеріалах справи міститься поштове повідомлення , яке вказує, що позивач не добросовісно віднеслась до свого права на звернення до суду та вказала адресу за якою вона не отримує пошту , яку їй направляє Володарський районний суд, окрім того ні вона сама ні її представник не цікавились рухом справи за весь період перебування справи у суді.

Ст. 185 ЦПК України зазначає, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ст. 185 ч. 5 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Встановивши, що позивачем ( представником) не виконані вимоги ухвали суду від 23.09.2019 року, вважаю необхідним позовну заяву повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 260 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , секретаря Городище-Пустоварівської сільської ради Володарського району Київської області Яременко Валентини Василівни про визнання заповіту недійсним ,- повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Володарського районного суду Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Г. Л. Моргун