Рішення

від 17.12.2019 по справі 802/2488/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 грудня 2019 р. Справа № 802/2488/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.

представника позивача: Брилянт І.О.,

представників відповідача: Тимошевської Ю.Й., Шаталюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-В" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-В до Вінницької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004452201 від 16.05.2014 року про нарахування податку на прибуток приватних підприємств на суму 155262 грн., податкове повідомлення-рішення № 0004472201 від 16.05.2014 року про нарахування податку на додану вартість в сумі 1921288 грн., податкове повідомлення-рішення № 0004482201 від 16.05.2014 року про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 21674 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки № 970/2201/20009167 від 15.04.2014 та, відповідно, із прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями №0004452201 від 16.05.2014 року № 0004472201 від 16.05.2014 року та № 0004482201 від 16.05.2014 року, вважає його протиправними, а тому звернувся до суду з позовом із вимогами про їх скасування.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Разом із тим, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 15.09.2019 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 року скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2014 року № 0004452201, № 0004482201 та № 0004472201 в частині основного зобов`язання 284 113 грн. - за основним платежем та 47 856, 25 грн. - за штрафними санкціями. Справу в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 року - залишено без змін.

15.08.2019 року Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду замінено відповідача - Вінницьку ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на Головне управління ДФС у Вінницькій області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Віятик (Демитор) Наталію Володимирівну.

Ухвалою суду від 23.09.2019 року матеріали даної справи прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 16.10.2019 року.

11.10.2019 року від представника позивача надійшли додаткові докази.

15.10.2019 року від представника відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача Головне управління ДФС у Вінницькій області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.

16.10.2019 року розгляд справи відкладено на 28.10.2019 року.

22.10.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з урахуванням постанови Верховного суду від 15.08.2019 року, в якому останній заперечує щодо заявлених позовних вимог. Зазначає, що в ході проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ Бета-В з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року, підприємством надано ряд документів щодо взаємовідносин з ПП Єврофасад-Чекраси Однак, перевіркою встановлено, що в наданих документах по виконанню вказаних будівельних робіт ПП Єврофасад-Черкаси відсутні ряд документів на підтвердження виконання цих робіт. Крім того, директор відношення до створення, реєстрації та ведення господарської діяльності ПП Єврофасад-Черкаси не мають. На реальність вказаних обставин, відповідач посилається на існування протоколу допиту директора - ОСОБА_1 від 29.01.2013 року в рамках кримінального провадження № 3201311005000007 від 04.01.2013 року. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Протокольною ухвалою суду від 28.10.2019, із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача та замінено відповідача - Головне управління ДФС у Вінницькій області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Вінницькій області. Судовий розгляд справи відкладено до 06.11.2019 року.

01.11.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій остання заперечувала щодо доводів відповідача та просила адміністративний позов задовольнити.

Розгляд справи 06.11.2019 року відкладено на 22.11.2019 року, з метою надання часу для підготовки відповідачем заперечень на відповідь на відзив.

08.11.2019 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній підтримує свою позицію щодо відмови в задоволенні позову.

Протокольною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання викликано в якості свідків директора ПП Єврофасад-Черкаси - Борцова Д.В. та його заступника Кисельова В.О.

Ухвалою від 22.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2019 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві та доповненнях до неї.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення даного позову, посилаючись на обґрунтованість висновків перевірки та прийнятими за її наслідками податковими повідомленнями-рішеннями.

Свідка в судове засідання не з`явились, з невідомих суду причин, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що на підставі наказу №346 від 05 лютого 2014 року та направлень проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання ТОВ "Бета-В" вимог податкового валютного та іншого законодавства. За наслідками проведеної перевірки складено акт №970/2201/20009167 від 15 квітня 2014 року "Про результати планової виїзної перевірки ПП "Бета-В" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року".

В ході проведеної перевірки виявлено порушення Товариством пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пунктів 138.2, 138.6, 138.8, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.3 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого, платником занижено податок на прибуток в загальному розмірі 339253 гривні, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено суму податку на додану вартість в розмірі 1555568 гривень та завищено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 21674 гривні, пункту 160.2 статті 160, підпункту 164.2.17 "е" пункту 164.2 статті 164, пункту 176.2 "б" статті 176 Податкового кодексу України та статтю 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

На підставі виявлених порушень Вінницькою об`єднаною державною податковою інспекцією 16 травня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0004452201, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 154815 гривень - основний платіж, 447 гривень - штрафні санкції, податкове повідомлення-рішення №0004472201, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1555568 гривень - основний платіж, 365720 гривень - штрафні санкції, а також податкове повідомлення-рішення №0004482201, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 21674 гривень.

Не погодившись із даним фактом, позивачем подано скаргу до Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, яка у відповідності до рішення №9623/10/02-32-10-02-11 від 20 червня 2014 року про результати розгляду первинної скарги залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення рішення без змін.

Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Вінницького окружного адміністративного суду.

Встановлено, що Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 року, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.06.2014 року № 0004452201, № 0004472201, № 00044482201.

Разом із тим, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 15.09.2019 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 року скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2014 року № 0004452201, № 0004482201 та № 0004472201 в частині основного зобов`язання 284 113 грн. - за основним платежем та 47 856, 25 грн. - за штрафними санкціями. Справу в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 року - залишено без змін.

Направляючи дану справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на те, що судами залишено поза увагою доводи податкового органу щодо господарських операцій позивача з ПП Єврофасад-Черкаси та участі директора в господарській діяльності підприємства.

Так, надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та враховуючи висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 15.08.2019 року, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 ПК України закріплено, що до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відтак, визначаючись з приводу обґрунтованості віднесення витрат до складу валових витрат, суду варто враховувати, по-перше, наявність належних договорів на надання певних послуг, поставку товару, по-друге, наявність відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та зв`язку понесених витрат з господарською діяльністю суб`єкта господарювання, зокрема, актів виконаних робіт та інших документів, які передують підписанню цих актів в підтвердження конкретних обсягів, змісту наданих послуг, товарів, по-третє, наявність податкової накладної, по-четверте, подальше використання послуг, товарів у господарській діяльності та збільшення обсягів виробництва, продаж й конкретні результати від цієї операції.

Відповідно до підпункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11статті 201 Кодексу) (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Вимога щодо підписання податкової накладної особою, уповноваженою платником ПДВ на здійснення операції з поставки, встановлена пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, зареєстровано Міністерством юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 (втратив чинність згідно з наказом ДПА України від 21 грудня 2010 року № 969).

Невиконання обов`язку щодо належного підписання первинного документа, складеного однією особою і переданого іншій особі (зокрема податкової накладної) може позбавляти цю накладну статусу первинного документа або в разі обізнаності контрагента з відсутністю повноважень щодо складання такого документа, або в разі фактичної відсутності господарської операції.

При цьому відсутність об`єктивної змоги переконатися у недостовірності первинного документа чи окремих його реквізитів (зокрема підпису, прізвища особи, що здійснює операцію, тощо) під час його отримання чи протягом найближчого часу виключає притягнення до відповідальності особи, яка використала такий документ у податковому обліку.

У цьому випадку дані податкового обліку можуть бути визнані необґрунтованими, якщо платник податків діяв без належного рівня обачності та обережності та знав або повинен і міг знати про порушення, допущені контрагентом, та був залучений до таких порушень, або знав про дефекти у правовому статусі таких контрагентів (відсутність реєстрації їх як платник ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Обставини фіктивності та інших недоліків правового статусу контрагентів платника податків, а так само щодо невиконання ними своїх податкових обов`язків підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність її економічного змісту.

З аналізу наведених вище норм випливає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість та витрат є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Однак, наявність лише податкової накладної не є підставою для формування податкового кредиту. Для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту необхідна наявність і інших первинних документів, які б свідчили про реальність такої господарської операції.

Разом з тим, досліджуючи взаємовідносини позивача з контрагентом ПП "Єврофасад-Черкаси", судом встановлено наступні факти, які свідчать про реальність господарських операцій між ними.

Так, між ТОВ Бета-В та ПП "Єврофасад-Черкаси" 02.07.12р. укладено договір підряду на виконання будівельних робіт. Так, на виконання умов зазначеного договору ПП "Єврофасад-Черкаси" зобов`язувалося виконати будівельні та ремонтні роботи адміністративної будівлі, розташованої за адресою: с. Вінницькі Хутори, провулок Немирівське шосе, 2, яке належить ТОВ "Бета-В".

Згідно Договору загальна попередня сума Договору складає 150580,0 грн. Зміна вартості робіт або матеріалів оформляється додатковою угодою до цього Договору. Оплата за цим Договором здійснюється Замовником Підряднику платіжними дорученнями на поточний рахунок Підрядника у національній валюті України з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт Підрядником на підставі актів здачі-прийняття робіт. Приймання-передача виконаних робіт оформляється актами здачі-прийняття робіт, підписаними обома Сторонами. Акти здачі-прийняття робіт подаються Підрядником Замовнику протягом 5 робочих днів після їх виконання. Замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані Підрядником, не пізніше 10 календарних днів з дня отримання від підрядника акта здачі-прийняття робіт. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

В підтвердження факт реальності виконання умов вказаного договору надано наступні документи:

- податкові накладні: №14 від 09.07.12р.; №44 від 20.08.12р.; №50 від 22.08.12р.; №43 від 21.09.12р.;

- акти здачі-прийняття робіт: № ЄФ-0000121; № ЄФ-0000243; № ЄФ-0000248; № ЄФ-0000358.

Також судом досліджено оборотно-сальдову відомість, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконання будівельних робіт, що містяться в матеріалах справи. В підтвердження здійснення договірних зобов`язань між даним контрагентом ПП "Єврофасад-Черкаси" і позивачем суду надано виписки з банку про перерахування (рух) коштів, які містяться в матеріалах справи.

Податковим органом в основу своїх заперечень покладено те, що згідно листа ОУ Вінницької ОДНІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 28.03.2014р. №454/7/07-05-02, встановлено, що ТОВ «Бета-В» протягом 2012 року проводило фінансово- господарські операції з придбання товарно-матеріальних цінностей з ПП Єврофсасд-Черкаси . 12.07.2013р. працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведено перевірку ПП Єврофасад-Черкаси з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, якою встановлено нікчемність правочинів. За результатами проведення даної перевірки складено акт №391/22-01/32881834, згідно якого встановлено порушення в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Однак, суд звертає увагу на те, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

На їх переконання, директор ПП Єврофасад-Черкаси - ОСОБА_1 , відношення до створення, реєстрації та ведення фінансово- господарської діяльності ПП Єврофасад-Черкаси не мають.

В підтвердження посилаються на лист ОУ Вінницької ОДП1 ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 28.03.2014р. №454/7/07-05-02, в якому повідомляється, що працівниками ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведено перевірку ПП "Єврофасад-Черкаси" з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства, якою встановлено нікчемність правочинів. При цьому посилаються на протокол допиту в якості свідка ОСОБА_1 від 29.01.2013 року в рамках кримінального провадження №3201311005000007 від 04.01.2013 року,

А також податковий орган вказує на недоліки складання актів приймання виконаних робіт (примірна форма №КБ-2), зокрема, відсутні дані щодо номеру та дати договору; в графі "найменування будівництва та його адреса" та в графі "найменування об`єкта" не вказано фактичну адресу та назву об`єкта на якому проводились будівельні роботи

За таких обставин податковий орган прийшов до висновку, що в ході проведення перевірки ТОВ Бета-В відповідно наданих документів бухгалтерського обліку, інформації ОУ Вінницької ОДП1 ГУ Міндоходів у Вінницькій області, встановлено, факти та обставини, що фактичного здійснення господарських операцій з ПП Єврофасад-Черкаси за перевіряємий період не проводилось. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, товарно- транспортні накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Однак, суд з цього приводу зазначає наступне.

З метою встановлення обставин справи, судом викликано в якості свідків директора ПП Єврофасад-Чекраси Борцова Д.В ОСОБА_2 та його заступника ОСОБА_3 . Останні повідомленні про розгляд даної справи, що підтверджується матеріалами адміністративної справи, однак в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин. Сторони забезпечити їх явку також не змогли, так само як і надати до суду протокол допиту від 29.01.2013 року в рамках кримінального провадження №3201311005000007 від 04.01.2013 року, на який в своїх запереченнях посилається відповідач.

Суд погоджується з позицією позивача, щодо відсутності відомостей про обвинувальний вирок винесеного за наслідками кримінального провадження № №3201311005000007. Суд звертає увагу на те, що здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом фіктивного підприємництва щодо контрагента позивача не свідчить про відсутність факту здійснення цих господарських операцій, оскільки обставини відсутності реального вчинення господарської операції необхідно встановлювати щодо кожної господарської операції окремо.

Окрім того, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов`язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту та донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Разом із тим, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у ПП "Єврофасад-Черкаси" мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином, в даному випадку, факт наданих послуг, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача. Твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентом були спростовані наявними в матеріалах справи доказами. Наявні в матеріалах адміністративної справи первинні документи позивача по взаємовідносинам з ПП "Єврофасад-Черкаси" за формою та змістом відповідають вимогам законодавства, що пред`являються до первинних документів. При цьому, факт надання послуг позивачеві зі сторони його контрагента, зазначеного в акті перевірки, документально підтверджується, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку про реальність господарських операцій.

Крім того, суд звертає увагу, що Договір підряду на виконання будівельних робіт, укладений 02.07.2012р. між ТОВ "Бета-В" та ПП "Єврофасад-Черкаси", податкові накладні, акти здачі-приймання робіт були підписані заступником директора ПП "Єврофасад-Черкаси" Кисельовим В.О., який діяв на підставі довіреності.

Суд враховує доводи позивача про те, що сам факт заперечення директора ОСОБА_4 Д.В. участі у господарській діяльності ПП "Єврофасад-Черкаси", не може свідчити про нездійснення господарської діяльності цим товариством. Відсутні також обвинувальні вироки стосовно посадових осіб ТОВ "Бета-В" та його контрагента - представника ПП "Єврофасад-Черкаси" за довіреністю - Кисельова В.О., який безпосередньо підписував документи від імені підприємства.

У ч.4 ст.72 КАС установлено, що вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже саме по собі існування допиту директора ПП Єврофасад-Черкаси в рамках кримінального провадження не дає підстав стверджувати про фіктивність господарських операцій, оскільки в суду відсутні докази щодо наявності вироку по директору ПП Єврофасад-Черкаси , та відповідачем в підтвердження своїх доводів не надано.

Суд зазначає, що, роблячи висновок про нереальність господарських операцій, відповідач не повинен обмежуватися цитуванням загальних норм ПК та висновків акта перевірки, а в свою чергу суд зобов`язаний дослідити господарські операції підприємства, оцінити первинні документи на предмет їх відповідності, встановити всі обставини відносин між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд вважає, що висновки акта перевірки щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій позивача з ПП Єврофасад-Черкаси не знайшли свого належного підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки спростовуються зазначеними вище нормами законодавства та дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Окремі недоліки первинних документів не можуть слугувати підставою для висновку про те, що будівельні роботи не проводились.

За таких обставин податкові повідомлення-рішення від 16.05.2019 року № 0004452201, № 0004482201 та № 0004472201 в частині основного зобов`язання в сумі 284113 грн. - за основним платежем та 47856,25 грн. - за штрафними санкціями є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 0004452201, № 0004482201, № 0004472201 від 16.05.2014 року в частині грошового зобов`язання 284 113 грн. - за основним платежем та 47 856, 25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета-В" (вул. А . Івнова, 9, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 20009167)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165)

Рішення в повному обсязі складено: 27.12.2019 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна