Рішення

від 27.12.2019 по справі 140/3117/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/3117/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Смокович В.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Волинська виробничо-торговельна фірма «Світязь» до державного реєстратора Луцької міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Волинська виробничо-торговельна фірма «Світязь» (далі - ПАТ ВВТФ «Світязь» , товариство) звернулось із позовом до державного реєстратора Луцької міської ради про визнання протиправним і скасування запису про державну реєстрацію обтяження (арешт нерухомого майна) за реєстраційним номером 6722672, який був внесений 04 березня 2008 року реєстратором - Другою Луцькою державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Луцької ДПІ від 15 листопада 2001 року (об`єкт обтяження: частина адмінприміщення, розташованого по АДРЕСА_1 у місті АДРЕСА_2 ); зобов`язання державного реєстратора Луцької міської ради скасувати запис про державну реєстрацію обтяження (арешту) нерухомого майна (частина адмінприміщення, розташованого по АДРЕСА_1 13 у місті АДРЕСА_2 ).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 жовтня 2019 року ПАТ ВВТФ «Світязь» звернулось до державного реєстратора Луцької міської ради із заявою про припинення обтяження нерухомого майна - частини адмінприміщення, розташованого за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Мельнична, будинок 13, власник: ЗАТ ВВТФ "Світязь", яке було застосоване Другою Луцькою державною нотаріальною конторою 04 березня 2008 року за № 6722672. Департамент державної реєстрації Луцької міської ради листом від 29 жовтня 2019 року відмовив у знятті арешту із спірного нерухомого майна із посиланням на те, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127. Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 27 цього Закону проведення державної реєстрації припинення вищезазначеного арешту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можливе на підставі рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Позивач вказує, що обставини, які існували під час обтяження нерухомого майна та які стали його підставою, відпали, а тому відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу установлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву (арк. спр. 1).

Копію вказаної ухвали відповідачу вручено 20 листопада 2019 року (арк. спр. 52), однак в установлений судом строк відзиву на позов він не подав.

Відповідно до частини четвертої статті 159, частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи; у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Керуючись наведеним, суд дійшов висновку про можливість вирішення даного спору за наявними матеріалами.

Суд, перевіривши доводи позивача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Приватне акціонерне товариство Волинська виробничо-торговельна фірма «Світязь» зареєстроване як суб`єкт господарювання 27 листопада 1992 року; місцезнаходження юридичної особи - м. Луцьк, вул. Мельнична, 13, що стверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 690245 (арк. спр. 10).

Частина адміністративного будинку /літера А-3/, який розташований у місті Луцьку на вулиці Мельничній, 13 належить позивачу (арк. спр. 11, 12).

На підставі інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (арк. спр. 13-19) суд установив, що 04 березня 2008 року за № 6722672 реєстратором другою Луцькою державною нотаріальною конторою накладено арешт на частину адмінприміщення, яке знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Мельнична, будинок АДРЕСА_1 ; підстава обтяження: повідомлення Луцької ДПІ від 15 листопада 2001 року.

Як убачається із листа Головного управління ДПС у Волинській області № 648/10/03-20-08-03-06 від 09 вересня 2019 року, адресованого Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради, підставою для обтяження вказаного об`єкта нерухомості стала наявність у 2001 році податкового боргу у підприємства. Контролюючий орган вказаним листом повідомив адресата, що на даний час в інформаційних системах користувачем яких є Головне управління ДПС у Волинській області, відсутня інформація про податковий борг позивача, що свідчить про відсутність підстав застосування арешту відповідного нерухомого майна, а вказані записи у реєстрі є неактуальними. Керуючись наведеним та вимогами Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , Головне управління ДПС у Волинській області просило Департамент державної реєстрації Луцької міської ради вилучити із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про обтяження майна від 04 березня 2008 року (арк. спр. 47-48).

Листом від 30 вересня 2019 року Департамент державної реєстрації Луцької міської ради роз`яснив ГУ ДПС у Волинській області, що до компетенції першого вчинення реєстраційних дій щодо припинення обтяження нерухомого майне не віднесено та рекомендував звернутися із відповідним судовим рішенням у департамент Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку (арк. спр. 49).

Представник позивача 25 жовтня 2019 року звернувся до державного реєстратора Луцької міської ради із заявою про зняття арешту із частини адмінприміщення, розташованого по вулиці АДРЕСА_1 , 13 у місті АДРЕСА_2 Волинської області, накладеного 04 березня 2008 року Другою луцькою державною нотаріальною конторою (арк. спр. 43).

Листом № 33-24/3329 від 29 жовтня 2019 року Про зняття арешту Департамент державної реєстрації Луцької міської ради повідомив заявника, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначаються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухомечмайно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 27 Закону проведення державної реєстрації припинення арешту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можливе на підставі рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили. Також зазначено, що відповідно до частини першої статті 31-1 цього Закону реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на, підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Однак, згідно із підпунктом 1 пункту 2 розділу II Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії, реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Отже, вказаним листом фактично відмовлено у знятті арешту із спірного майна та рекомендовано для проведення державної реєстрації припинення арешту на частину адмінприміщення нерухомості звернутися із відповідним рішенням суду до Центру надання адміністративних послуг у місті Луцьку або до будь-якого іншого суб`єкта державної реєстрації прав (арк. спр. 44-45).

Із метою зняття арешту із належного позивачу нерухомого майна, він звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Правові відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, урегульовуються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-ІV (далі - Закон №1952).

Відповідно до статті 2 Закону №1952, офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень; обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону №1952, речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) речові права на чуже нерухоме майно: а) право володіння; б) право користування (сервітут); в) право постійного користування земельною ділянкою; г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій); д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік. Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом; 3) обмеження речових прав (частина перша статті 4 Закону №1952).

На час внесення записів до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна ПрАТ ВВТФ "Світязь" відповідні правові відносини були урегульовані Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за №283/8882 (далі - Інструкція).

Згідно із пунктом 251 цієї Інструкції, накладання заборони провадиться шляхом вчинення напису про це на повідомленні установи банку, іншої юридичної особи про видачу позички на будівництво, капітальний ремонт чи купівлі житлового будинку, квартири та на повідомленні про набрання чинності рішенням суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. Один примірник повідомлення з написом нотаріуса про надходження заборони надсилається відповідній установі банку або іншій юридичній особі, що видали позичку відповідному органу опіки та піклування, за місцем проживання дитини, а другий - залишається у справах нотаріуса.

Як визначено пунктом 252 Інструкції, накладання заборони реєструється нотаріусами в реєстрі для реєстрації заборон. У цьому самому реєстрі реєструються повідомлення судових і слідчих органів, органів державної податкової адміністрації, а також органів державної виконавчої служби про накладання арешту на нерухоме майно. Про накладені заборони та арешти робиться запис в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна (додаток №7).

Накладені заборони та арешти підлягають обов`язковій реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в порядку, визначеному Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Пунктом 1.5 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року №31/5, (чинного на момент внесення оскаржуваних записів, далі - Положення) передбачено, що реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії.

Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об`єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, судів та слідчих органів, та постанови про арешт майна боржника органів державної виконавчої служби та інших осіб, визначених цим Положенням; вносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон.

Відповідно до пункту 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є: накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна; заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна, що подається: державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, - у зв`язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна; посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у зв`язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна; судами (у тому числі третейськими судами) і слідчими органами - у зв`язку з накладенням ними арешту на об`єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту); органами державної виконавчої служби - у зв`язку з накладенням ними арешту на об`єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).

Слід зазначити, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень № 1255-IV від 18 листопада 2003 року (далі - Закон № 1255) визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до статті 44 Закону № 1255 записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.

Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Як установлено судом, обтяжувачем нерухомого майна (частини адмінприміщення, розташованого по вулиці Мельничній, 13 у місті Луцьку Волинської області), належного на праві власності Приватному акціонерному товариству Волинська виробничо-торговельна фірма «Світязь» , рахується Луцька ДПІ, правонаступником якої є ГУ ДПС у Волинській області; підстава вчинення у березні 2008 року реєстраційної дії щодо обтяження майна - наявність у позивача у 2001 році податкової заборгованості.

Позивач у заяві до Державного реєстратора Луцької міської ради вказав, що дійсно у 2001 році за ПрАТ ВТФ Світязь рахувався податковий борг, який повністю був погашений у 2003 році.

Водночас, листом від 09 вересня 2019 року (арк. спр. 47) податковий орган повідомив, що підставою для обтяження стали обставини щодо наявності податкового боргу підприємства у 2001 році, а також ствердив факт відсутності вказаної податкової заборгованості станом на вересень 2019 року.

Таким чином, судом установлено, що обтяжувач нерухомого майна (контролюючий орган) не заперечив, не спростував та підтвердив факт усунення обставин, які стали підставою для такого обтяження.

Також судом взято до уваги, що архівною довідкою Волинського обласного державного нотаріального архіву Головного територіального управління юстиції у Волинській області № 610/01-17 від 07 листопада 2019 року підтверджено, що в архівному фонді № 26 Другої луцької державної нотаріальної контори не виявлено повідомлення Луцької ДПІ від 15 листопада 2001 року. Записи про накладення заборони на нерухоме майно, належне ПрАТ ВТФ Світязь у реєстрі та алфавітній книзі для реєстрації заборон відчуження жилих будинків, квартир та іншого нерухомого майна та арештів, накладених судовими та слідчими органами за 2001 рік, відсутні (арк. спр. 46).

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, враховуючи реалізоване право обтяжувача у будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису із Державного реєстру нерухомого майна, визначене статтею 44 Закону № 1255, а також факт відсутності обставин, які спричинили таке обтяження (припинення обтяження), дійшов висновку про наявні підстави для зобов`язання державного реєстратора Луцької міської ради скасувати запис про державну реєстрацію обтяження (арешту) нерухомого майна (частина адмінприміщення, розташованого по АДРЕСА_1 місті АДРЕСА_2 ) за реєстраційним номером 6722672, який внесений 04 березня 2008 року реєстратором - Другою луцькою державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Луцької ДПІ від 15 листопада 2001 року. При цьому, правової оцінкуи такій реєстраційній дії (№ 6722672 від 04 березня 2008 року про обтяження нерухомого майна) суд не надає.

Виходячи із наданих частиною четвертою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття рішення про визнання протиправними дій державного реєстратора Луцької міської ради щодо відмови у скасуванні запису про державну реєстрацію обтяження (арешту) нерухомого майна (частина адмінприміщення, розташованого по АДРЕСА_2 ) за реєстраційним номером 6722672, вчиненого 04 березня 2008 року реєстратором - Другою луцькою державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Луцької ДПІ від 15 листопада 2001 року; зобов`язання державного реєстратора Луцької міської ради скасувати запис про державну реєстрацію обтяження (арешту) нерухомого майна (частина адмінприміщення, розташованого по АДРЕСА_2 ) за реєстраційним номером 6722672, який внесений 04 березня 2008 року реєстратором - Другою луцькою державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Луцької ДПІ від 15 листопада 2001 року.

За вказаних обставин, виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 960 грн 50 коп., що підтверджуються платіжним дорученням № 23 від 10 жовтня 2019 року (арк. спр. 2).

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Волинська виробничо-торговельна фірма «Світязь» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мельнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 01527123) до державного реєстратора Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 8) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного реєстратора Луцької міської ради щодо відмови у скасуванні запису про державну реєстрацію обтяження (арешту) нерухомого майна, належного на праві власності Приватному акціонерному товариству Волинська виробничо-торговельна фірма «Світязь» (частина адмінприміщення, розташованого по вулиці Мельничній, 13 у місті Луцьку Волинської області), за реєстраційним номером 6722672, вчиненого 04 березня 2008 року реєстратором - Другою Луцькою державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Луцької ДПІ від 15 листопада 2001 року.

Зобов`язати державного реєстратора Луцької міської ради скасувати запис про державну реєстрацію обтяження (арешту) нерухомого майна, належного на праві власності Приватному акціонерному товариству Волинська виробничо-торговельна фірма «Світязь» (частина адмінприміщення, розташованого по вулиці Мельничній, 13 у місті Луцьку Волинської області), за реєстраційним номером 6722672, який внесений 04 березня 2008 року реєстратором - Другою Луцькою державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Луцької ДПІ від 15 листопада 2001 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Волинська виробничо-торговельна фірма «Світязь» за рахунок бюджетних асигнувань державного реєстратора Луцької міської ради судовий збір у сумі 960 грн 50 коп. (дев`ятсот шістдесят грн. 50 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 27 грудня 2019 року.