Рішення

від 27.12.2019 по справі 160/8590/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

27 грудня 2019 року Справа №160/8590/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару №UA500010/2019/005668 від 24.05.2019р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019р. було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 23.10.2019 р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" задоволено повністю.

17.12.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" надійшла заява про поновлення строку подання заяви про розподіл судових витрат, в якій позивач зазначив, що 11.11.2019 року суду була подана заява в порядку ч. 3 ст. 143 КАС України щодо вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. 20.11.2019 року судом за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін прийняте рішення про задоволення позову. 10.12.2019 року копія вказаного рішення отримана представником позивача безпосередньо в суді, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою. До вказаної дати копія рішення на адресу позивача не надходила, про результати розгляду було не відомо. Враховуючи викладене, встановлений ч. 7 ст. 139 строк подання доказів понесених судових витрат (п`ять днів після ухвалення рішення суду) пропущений з поважних причин та існують підстави для його поновлення.

Також 17.12.2019 року від позивача надійшла заява щодо розподілу судових витрат, в обґрунтування якої зазначено, що за договором про надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" адвокатом були надані юридичні послуги загальною вартістю 4 450 грн, детальний опис яких міститься в акті наданих послуг від 13.12.2019 року, у зв`язку з чим просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 450 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 року було поновлено позивачу строк на подання заяви про розподіл судових витрат після рішення суду та призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" щодо вирішення питання про розподіл судових витрат в письмовому провадженні (без виклику сторін) на 27.12.2019 року, а також запропоновано Одеській митниці Державної фіскальної служби надати в строк до 25.12.2019 року надати відзив щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, зміст поданої заяви, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 3, 5 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішення по справі № 160/8590/19 прийнято судом в порядку спрощеного позовного провадження, отже заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" щодо вирішення питання про розподіл судових витрат була призначена до розгляду в письмовому провадженні (без виклику сторін).

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані наступні документи: копія договору від 02.09.2019 р., копія рахунку № 1, копія платіжного доручення від 03.09.2019р., копія рахунку № 2, копія платіжного доручення від 08.11.2019 р., копія рахунку № 3 на 1 арк., копія платіжного доручення від 13.09.2019 р. та копія акту наданих послуг від 13.12.2019 р.

Як вбачається із наданого акту наданих послуг від 13.12.2019 р. до договору про надання правової допомоги від 02.09.2019 року, позивачу була надана така правова допомога:

- аналіз публічно доступних у ЄДРСР процесуальних документів Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду у аналогічних справах №№ 160/9458/18, 160/9654/18, 160/75/19, 160/96/19, 160/181/19, 160/258/19, 160/251/19, 160/704/19, 160/911/19, 160/1115/19, 160/1258/19, 160/1643/19, 160/1642/19, 160/1333/19, 160/1682/19, 160/1684/19, 160/1751/19, 160/1796/19, 160/2290/19, 160/2651/19, 160/2735/19, 160/2798/19, 160/2910/19, 160/2009/19, 160/3087/19, 160/3365/19, 160/3461/19, 160/3596/19, 160/3752/19, 160/4294/19, 160/4489/19, 160/4857/19. - час 130 хв., вартість - 1 300 грн.,

- підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №UA500010/2019/005668 від 24.05.2019 року, час - 120 хв., вартість - 1 200 грн.,

- ознайомлення із відзивом Одеської митниці ДФС від 16.10.2019 року № 3713/15-70-10 - час 40 хв., вартість - 400 грн.,

- підготовка відповіді на відзив Одеської митниці ДФС від 16.10.19 № 3713/15-70-10 - час 90 хв ., вартість - 900 грн.

- підготовка клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення (щодо судових витрат) час - 40 хв., вартість - 400 грн.,

- підготовка заяви про ухвалення додаткового судового рішення (щодо судових витрат) - час 25 хв., вартість - 250 грн.

Загальна вартість послуг складає 4 450,00 грн.

На підтвердження оплати понесених витрат за надання позивачеві правової (правничої) допомоги було надано до суду платіжні доручення № 1108 від 03.09.2019 року на суму 2500,00 грн., № 1200 від 08.11.2019 року на суму 1300,00 грн., № 1276 від 13.12.2019 року на суму 650,00 грн.

При цьому суд зауважує, що положення частини 7 ст. 134 КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на це, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративно суду від 10.12.2019 року у справі № 160/2211/19.

Водночас відповідачем як суб`єктом владних повноважень станом на 27.12.2019 року не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт та взагалі будь-яких клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до суду не надходило.

Вивчивши надані докази суд приходить до висновку, що вони є достатніми для підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у розмірі, який є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи, що судом встановлена фактичність витрат, їх неминучість (у зв`язку із виконанням умов договору про правову допомогу та поданням позовної заяви) та співмірність, суд вважає обґрунтованими та доведеними вимоги про стягнення витрат на професійну правову допомогу задовольнити повністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про доцільність ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4 450,00 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Стягнути із Одеської митниці ДФС (65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Гайдара, будинок 21-А, код ЄДРПОУ 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ТЕКС" (49035, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Юдіна, 11, код ЄДРПОУ 39880706) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судові витрати, пов`язані із розглядом справи №160/8590/19 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді в сумі 4 450,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна