Рішення

від 27.12.2019 по справі 200/13392/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2019 р. Справа№200/13392/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )

до Управління соціального захисту населення Мангушської районної державної адміністрації Донецької області (код ЄДРПОУ 03197606, 87400, Донецька область, смт Мангуш, вул. Поштова, 65)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Мангушської районної державної адміністрації Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення відповідача про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини, визнання протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті державної допомоги при народженні дитини за заявою від 23 жовтня 2019 року.

Ухвалою від 20 листопада 2019 року суд залишив без руху позовну заяву позивача та надав десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків.

29 листопада 2019 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій виконав вимоги ухвали суду від 20 листопада 2019 року, чим усунув її недоліки.

2 грудня 2019 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 200/13392/19-а, задовольнив клопотання позивача та визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача із позовом до суду, задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, задовольнив клопотання позивача про витребування доказів,зобов`язав відповідача надати суду належним чином засвідчені копії,а саме особову справу позивача та всі інші докази, які стали підставою для вчинення відповідачем спірних дій.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення та виплату державної допомоги при народженні дитини, за результатами розгляду якої відповідачем було прийняте рішення, відповідно до якого відмовив позивачу у призначенні допомоги при народженні дитини. Причиною відмови є те, що звернення за призначенням надійшло пізніше 12 календарних місяців після народження дитини. Зазначене рішення вважає необґрунтованим, незаконним і неправомірним, таким що порушує права дитини, передбачені Законом України Про охорону дитинства та підлягає скасуванню.

В установлений судом строк відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду були надані заперечення на адміністративний позов позивача, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що 23 жовтня 2019 року позивач звернувся до управління з питання призначення допомоги при народженні дитини. Розпорядженням начальника управління від 29 жовтня 2019 року було відмовлено в призначенні допомоги через те, що позивач пропустила 12 календарних місяців після народження дитини для звернення за допомогою. Зазначає, що діючим законодавством України не передбачено відновлення строку звернення за призначенням допомоги при народженні дитини, тобто не передбачено ніяких форс-мажорних обставин, на підставі яких позивач мав би право звернутись до управління після спливу 12 місячного строку з дня народження дитини.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 16 січня 2008 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

3 червня 2019 року Костянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 3 червня 2019 року складено відповідний актовий запис № 145. Батьками у зазначеному свідоцтві зазначено: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 .

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що 23 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана заява була прийнята відповідачем та зареєстрована за № 817, про що свідчить розписка.

За результатами розгляду заяви позивача від 23 жовтня 2019 року відповідачем було прийнято повідомлення від 29 жовтня 2019 року № 3126/03, відповідально до якого в призначенні допомоги відмовлено з тих причин, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, про що зазначено у пункті 12 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.

Крім того, судом встановлено, що 30 жовтня 2019 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо надання письмових пояснень з приводу відмови в призначенні допомоги при народженні дитини та надання розпорядження про відмову.

7 листопада 2019 року відповідач направив до позивача відповідь на запит, в якому відповідач виклав обставини зазначені у спірному розпорядженні від 29 жовтня 2019 року № 3126/03.

Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви, спірними питанням у справі є призначення допомоги при народжені дитини позивачеві. Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частинами 1 та 2 статті 1 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми визначено, що громадяни України, в сім`ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 3 вказаного Закону одним з видів державної допомоги сім`ям з дітьми є, зокрема, допомога при народженні дитини.

Згідно зі статтею 10 вказаного Закону допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Частиною 1 статті 12 вказаного Закону визначено, що допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 7 статті 11 вказаного Закону допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Аналогічні положення містить пункт 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, згідно з яким допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Суд погоджується з доводами відповідача, що позивач пропустив строк звернення до управління із заявою про призначення допомоги при народження дитини, проте, суд зазначає, що приймаючи таке рішення відповідачем не враховано наступне.

Статтею 8 Закону України Про охорону дитинства визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення. Тобто, в спірних правовідносинах неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянкою України, і перед якою держава Україна має певні зобов`язання, враховуючи ту обставину, що у позивача були об`єктивні причини пропуску строку звернення до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, внаслідок вирішення у судовому порядку питання щодо батьківська дитини, виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оскарженого рішення в частині, яке створює правові наслідки, і зобов`язання відповідача призначити та провести виплати позивачу допомоги при народженні дитини в порядку та розмірі, що встановлений статтею 12 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми .

Суд також зазначає, що позивач просив суд, зокрема, визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті допомоги при народженні дитини, проте суд вважає, що скасування оскаржуваного рішення, яким було відмовлено у призначенні допомоги при народженні, що є повним та достатнім поновленням порушеного права позивача. Крім того, суд зазначає, що дана позовна вимога є передчасною, оскільки відповідач не відмовляв у нарахуванні та виплаті допомоги, відповідач відмовив у призначенні зазначеної допомоги.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у сумі 768 грн.40 коп. відповідно до квитанції від 26 листопада 2019 року.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Управління соціального захисту населення Мангушської районної державної адміністрації Донецької області (код ЄДРПОУ 03197606, 87400, Донецька область, смт Мангуш, вул. Поштова, 65) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення Управління соціального захисту населення Мангушської районної державної адміністрації Донецької області від 29 жовтня 2019 року № 3126/03 про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Мангушської районної державної адміністрації Донецької області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині у задоволенні позовних відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління соціального захисту населення Мангушської районної державної адміністрації Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 700 грн.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 27 грудня 2019 року. Повне судове рішення складено 27 грудня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар