Рішення

від 23.12.2019 по справі 200/7939/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 р. Справа№200/7939/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання Заїченко Я.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Яковлева А.С.,

від відповідача: Павленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до відповідача: Приватного підприємства Вігулє про стягнення з платника податків податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства Вігулє про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 50846,00 грн., за рахунок готівки, що належить приватному підприємству Вігулє (Код ЄДРПОУ 23027125).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 50846,00 грн., який виник у зв`язку з несплатою донарахованих штрафних санкцій, а саме на підставі податкового повідомлення рішення від 23 грудня 2016 року № 000048140/20487 на суму 510,00 грн., податкового повідомлення рішення від 23 грудня 2016 року № 000047140/20486 на суму 33800,00 грн., податкове повідомлення рішення від 23 грудня 2016 року № 000046140/20485 на суму 16536,00 грн. В зв`язку з чим, позивач просив стягнути з розрахункових рахунків відповідача податковий борг у сумі 50846,00 грн.

Представником відповідача 05 листопада 2019 року було надано відзив на позову заяву в якому зазначено, що податкова вимога позивача була винесена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки виносилась під час перегляду спірних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку. Крім того представником відповідача зазначено, що надані позивачем письмові докази є неналежними та не допустимими у відповідності до ст.ст. 72,73 КАС України та не можуть бути прийняті судом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання прибув та заперечував проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справи призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 23 липня 2019 року.

29 липня 2019 року відкладено розгляд справи на 20 серпня 2019 року, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання відповідача.

Ухвалою суду від 20 серпня 2019 року вирішено розгляд справи за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного підприємства «Вігулє» про стягнення з платника податків податкового боргу, здійснювати в порядку загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 19 вересня 2019 року клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну сторони по справі задоволено та замінено первинного позивача по справі Головне управління ДФС у Донецькі області на Головне управління ДПС у Донецькі області.

Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 грудня 2019 року на 15 год. 00 хв.

03 грудня 2019 року в судовому засіданні була оголошена перерва до 17 грудня 2019 року на 15:00 год., про що повідомлені особи, які беруть участь у справі.

Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року у задоволенні клопотання Приватного підприємства «Вігулє» про зупинення провадження у справі № 200/7939/19-а за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Приватного підприємства «Вігулє» про стягнення з платника податків податкового боргу відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Приватне Підприємство «ВІГУЛЄ» зареєстровано в якості юридичної особи 04 листопада 1993 року за № 1270 120 0000 002138, включено до ЄДРПОУ за № 864515, перебуває на обліку у Головного управління ДФС у Донецькій області.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з облікової картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг з Адміністративних штрафів та штрафних санкції у сумі 50846,00 грн., в тому числі на підставі податкового повідомлення рішення від 23 грудня 2016 року № 000048140/20487 на суму 510,00 грн., податкового повідомлення рішення від 23 грудня 2016 року № 000047140/20486 на суму 33800,00 грн., податкове повідомлення рішення від 23 грудня 2016 року № 000046140/20485 на суму 16536,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що вищезазначене податкові повідомлення - рішення вручено уповноваженій особі відповідача 23 грудня 2016 року, що підтверджується матеріалами справи .

Доказів оскарження податкового повідомлення - рішення в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

Згідно п. 14.1.157 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абз. 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України).

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив що податкові повідомлення рішення відповідачем отримані.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вищезазначені податкові повідомлення - рішення вручені відповідачу належним чином, та відповідно є узгодженими.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв`язку з наявною заборгованістю та на підставі картки особового рахунку платника податків, податковим органом прийнято податкову вимогу № 16770-17 від 21 вересня 2017 року. Зазначена податкова вимога було направлена рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача та вручено посадовій особі відповідача 11 жовтня 2017 року.

Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як зазначено у п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року в справі №807/495/17, де Суд аналізуючи процесуальні положення Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають предмет доказування у справі (ч. 1 ст. 138 Кодексу в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, а натепер аналогічні положення містить ч. 2 ст. 73 Кодексу), згідно з якими предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, дійшов висновку, що з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, у тому числі й штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

В зв`язку з чим, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного підприємства Вігулє про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 50846,00 грн., за рахунок готівки, що належить приватному підприємству Вігулє (Код ЄДРПОУ 23027125).

Щодо позиції відповідача про неналежність засвідчених письмових доказів у матеріалах справи, суд зазначає, що усі наявні докази в матеріалах справи засвідченні з оригіналів документів, які зокрема, надавались у судовому засіданні для звірки в якому також був присутній представник відповідача.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області до Приватного підприємства Вігулє про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 50846,00 грн., за рахунок готівки, що належить приватному підприємству Вігулє (Код ЄДРПОУ 23027125) - задовольнити.

Стягнути кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 50 846,00 грн. рахунок готівки, що належить Приватному підприємству ВІГУЛЄ (код ЄДРПОУ 23027125).

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 23 грудня 2019 року.

Повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя І.В. Шинкарьова