Ухвала

від 27.12.2019 по справі 300/2566/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"27" грудня 2019 р. Справа № 300/2566/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову за матеріалами позовної заяви приватного підприємства Безпека-Захід до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за №ІФ1539/1682/АВ/П/ТД-ФС від 28.11.2019, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Безпека-Захід звернулося в суд із адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за №ІФ1539/1682/АВ/П/ТД-ФС від 28.11.2019.

Позов мотивовано тим, що відповідач під час винесення спірної постанови об`єктивно не врахував усіх обставин, що мали значення для її прийняття, зокрема щодо виконання роботи ОСОБА_1 на підставі цивільно-правової угоди.

Позивач одночасно з позовом подав заяву про забезпечення позову в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за №ІФ1539/1682/АВ/П/ТД-ФС від 28.11.2019 та заборони здійснювати стягнення за вказаною постановою.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що спірна постанова може бути звернена до виконання відповідачем, що завдасть значної шкоди інтересам позивача та призведе до негативних наслідків, а саме накладення арешту на кошти та майно, невиплати заробітної плати, несплати податків і обов`язкових платежів до бюджету. Таким чином існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, оскільки, у випадку реалізації майна позивача через прилюдні торги, його повернення стане неможливим. Невжиття заходів забезпечення позову, у вигляді зупинення дії оскаржуваних постанов та заборони вчиняти відповідачем будь-які дії щодо стягнення, істотно ускладнить поновлення порушених спірною постановою прав позивача.

Розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши і оцінивши подані докази, в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно з частиною 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить, що суд може забезпечити позов лише за наявності хоча б однієї з підстав: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

З наведеного випливає, що забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека неспіврозмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв`язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Твердження позивача про можливість звернення до виконання оскаржуваної постанови, пред`явлення її в органи виконавчої служби та стягнення штрафу в примусовому порядку ґрунтуються тільки на його припущеннях, доказів про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону України Про виконавче провадження чи звернення із заявою стягувача про примусове виконання постанови не надано.

З огляду на вказане відсутні підстави, з якими процесуальний закон пов`язує можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за №ІФ1539/1682/АВ/П/ТД-ФС від 28.11.2019 та заборони здійснення стягнення за цією постановою.

За наведених обставин, подана заява про забезпечення позову у спосіб зупинення дії оскаржуваного рішення та заборони здійснення стягнення за спірним рішенням, є необґрунтованою, а тому в забезпечені позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 150-154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви приватного підприємства Безпека-Захід про вжиття заходів забезпечення позову - зупинення дії постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за №ІФ1539/1682/АВ/П/ТД-ФС від 28.11.2019 та заборони здійснювати стягнення за цією постановою.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.