Рішення

від 09.12.2019 по справі 320/2432/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року справа № 320/2432/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКА-Агроснабінвест» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКА-Агроснабінвест» (далі позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі відповідач ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області №0002511411 від 22.02.2019.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваним рішенням контролюючого органу та висновками Акта документальної позапланової виїзної перевірки, на підставі яких було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення і вважає висновки зазначеного Акта безпідставними та незаконними з огляду на наступне.

На думку позивача висновки акту перевірки щодо нереальності (безтоварності) господарських операцій та формування активів за рахунок товару невідомого походження ґрунтуються на припущеннях та неправильному тлумаченні чинного законодавства. Так, позивачем до перевірки надані всі первинні документи стосовно фінансово-господарських операцій, факт постачання товару підтверджується первинними документами, думка відповідача про безтоварність та недійсність господарських операцій є невмотивованою, ґрунтується виключно на аналізі податкової інформації щодо контрагента платника податків. Крім того, позивач зазначив, що придбана у контрагента продукція була використана у власній господарській діяльності, оскільки була реалізована на експорт, що підтверджується відповідними первинними документами. Отже, підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит.

Також, позивач вважає безпідставними доводи відповідача про те, що зазначені контрагенти фігурують у кримінальних провадженнях, оскільки наявність лише кримінального провадження та ухвал суду не є та не може бути доказом нереальності господарських операцій позивача та його контрагентів, оскільки не містить будь-яких даних щодо предмету доказування в цій справі та не містить відомостей, які вказували б на нереальність досліджуваних господарських операцій. Крім того позивач зазначає, що не може нести відповідальність за можливі дії інших суб`єктів господарювання та/або його керівних органів. З огляду на це позивач вважає спірне рішення таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 160-165), згідно якого вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. В обґрунтування заперечень посилався на обставини, викладені в Акті перевірки та на те, що в ході проведення перевірки на адресу позивача було направлено запити про надання пояснень та документальних підтверджень від 09.10.2018 № 17416/10/10-36-14-11, від 08.10.2018 № 17340/10/10-36-14-11, проте позивачем пояснення та витребувані документи не було надано. Під час перевірки позивачем не було надано договори на поставку товару та надання послуг, ТТН, що підтверджують транспортування товарів, акти передачі деталей для обробки, інформацію щодо кількості оброблених деталей.

Дослідивши у ході перевірки по ланцюгу постачання товар, поставлений на адресу ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» від постачальника ФГ «Бізнес Агро Холдинг» встановлено неможливість, з огляду на наявність у останнього лише трьох працівників, незалучення працівників за цивільно-правовими договорами та відсутності взаємовідносин з фізичними особами-підприємцями, вирощування та обробки зернових культур у великих масштабах. Згідно даних ЄРПН ФГ «Бізнес Агро Холдинг» не придбавало послуг по обробці ґрунту, збиранню урожаю, що також свідчить про те, що ФГ «Бізнес Агро Холдинг» не є виробником сої. Також, з огляду на відсутність у перевізника ТОВ «ЛДВС-ТРАНС» , який здійснював перевезення товару від ФГ «Бізнес Агро Холдинг» до ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» , власних або орендованих основних засобів; залучення сторонніх організацій неможливо дослідити транспортування товару. З аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019100000000227 від 18.03.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ФГ «Бізнес Агро Холдинг» . Отже, всі наведені ознаки дають обґрунтовані підстави вважати, що у ФГ «Бізнес Агро Холдинг» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, а саме, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського, технічного персоналу, основних засобів, земельних ділянок; неможливість дослідити транспортування товару; відсутність документів, які підтверджують якість товару, неможливість встановлення походження товару; наявність матеріалів досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/2432/19, призначено підготовче засідання, витребувано докази по справі від сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 повторно витребувано докази від відповідача, витребувано від відповідача нові докази, відкладено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів, відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 08 жовтня 2019 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5А); постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКА-Агроснабінвест» зареєстровано як юридична особа 15.08.2014 (код ЄДРПОУ 39353652), номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 13411020000000852, за адресою 08840, Київська область, Миронівський район, село Пустовити, вулиця Комсомольська, будинок 9Б, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.03.2019 № 24342947 (том 1 а.с. 112-116).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКА-Агроснабінвест» діє на підставі Статуту, затвердженого Загальними зборами учасників Товариства (протокол № 2 від 01.02.2019) (том 1 а.с. 121-133).

Позивач з 18.08.2014 перебуває на податковому обліку у Миронівській державній податковій інспекції Обухівського управління Головного управління ДФС у Київській області, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.03.2019 № 24342947 (том 1 а.с. 112-116).

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКА-Агроснабінвест» за КВЕД 2010 є 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин; 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.03.2019 № 24342947 (том 1 а.с. 112-116).

Позивач з 08.09.2014 є платником податку на додану вартість, про що свідчить Витяг з Реєстру платників податку на додану вартість № 1410154500013 (том 1 а.с. 7).

Про наявність у позивача виробничих приміщень та обладнання для здійснення господарської діяльності свідчать договір суборенди нежитлових приміщень № ВК/1 від 15.09.2014 (том 1 а.с. 84-87); Додаткова угода № 1 від 09.02.2015 до Договір суборенди нежитлових приміщень № ВК/1 від 15.09.2014 (том 1 а.с. 88); Додаткова угода № 2 від 01.03.2015 до Договору суборенди нежитлових приміщень № ВК/1 від 15.09.2014 (том 1 а.с. 89); Додаткова угода № 3 від 15.09.2015 до Договір суборенди нежитлових приміщень № ВК/1 від 15.09.2014 (том 1 а.с. 90); договором оренди обладнання № ВК/2 від 30.09.2014 (том 1 а.с. 78-79); Додаток № 1 до Договору оренди обладнання № ВК/2 від 30.09.2014 (том 1 а.с. 80).

Позивачу 02.07.2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Київській області надано Експлуатаційний дозвіл № 10-07-13 PF від 02.07.2018 (том 1 а.с. 148) для потужностей (об`єктів) з виробництва, змішування та приготування кормових добавок, преміксів і кормів по вул Терешківській 9Б с. Пустовити, Миронівський район, Київська область для здійснення діяльності з виробництва, змішування та приготування кормових добавок, преміксів і кормів з макухи та олії соєвої, висівки гранульованої. Строк дії експлуатаційного дозволу з 02.07.2018 по 02.08.2019.

Згідно штатного розкладу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКА-Агроснабінвест» , станом на 01.07.2018 у позивача був затверджений штат у кількості 6 штатних одиниць, а саме, директор, начальник виробництва, оператор лінії виготовлення; підсобний робітник; водій (том 1 а.с. 155).

Судом встановлено, що позивачем подано до Миронівського відділення Білоцерківської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року (том 1 а.с. 99) та Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (том 1 а.с. 100). Згідно Додатку 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), податковий кредит з постачальником ФГ «Бізнес Агро Холдинг» , індивідуальний податковий номер 388579511039, за липень 2018 року в обсязі постачання без ПДВ у розмірі 1572999,52 грн., сума ПДВ 314599,91 грн. відображено у рядку 4 Розділу ІІ Податковий кредит.

Наказом Головного управління ДФС у Київській області вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» , код ЄДРПОУ 39353652 з 21.01.2019 тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 01.07.2018 по 31.07.2018 з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФГ «Бізнес Агро Холдинг» , код за ЄДРПОУ 38857959 та з ТОВ «Генетік-Інвест» , код ЄДРПОУ 36751707 (том 1 а.с. 172).

Головним державним ревізором-інспектором, радником податкової та митної справи 3 рангу відділу аудиту платників Богуславського, Білоцерківського, Володарського, Кагарлицького, Миронівського, Обухівського, Рокитнянського, Сквирського, Ставищенського, Таращанського, Тетіївського районів, міст Біла Церква, Обухів та Ржищів управління аудиту ГУ ДФС у Київській області Стельмах Ольгою Іванівною у зв`язку з виявленням фактів, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» даних, що містяться у податковій звітності підприємства за липень 2018 року та наданням ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» пояснень на їх документального підтвердження на письмові запити № 17340/10/10-36-14-11 від 08.10.2018 року та № 17416/10/10-36-14-11 від 09.10.2018 року «Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження)» щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ФГ «Бізнес Агро Холдинг» (код ЄДРПОУ 38857959) та з ТОВ «Генетік-Інвест» (код ЄДРПОУ 36751707) за період з 01.07.2018 по 31.07.2018 на підставі п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» (код ЄДРПОУ 39353652) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ФГ «Бізнес Агро Холдинг» (код ЄДРПОУ 38857959) та з ТОВ «Генетік-Інвест за період з 01.07.2018 по 31.07.2018, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта, що є невід`ємною його частиною.

Перевірка проводилася з 21.01.2019 по 25.01.2019 року.

Копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 09.01.2019 № 42 надіслано позивачу 10.01.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано представником позивача 18.01.2019, про що зазначено в Акті перевірки та не заперечується сторонами (том 1 а.с. 202).

Позивача було поінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 09.01.2019 № 18, яке надіслано на адресу позивача 10.01.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано представником позивача 18.01.2019, про що зазначено в Акті перевірки та не заперечується сторонами (том 1 а.с. 202).

План документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» затверджено заступником начальника ГУ ДФС у Київській області 21.01.2019 (том 1 а.с. 232).

Під час документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» контролюючим органом були використані документи, зазначені в Додатку № 3 до Акта перевірки (том 1 а.с. 236).

Під час документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» контролюючим органом на адресу позивача були направлені листи про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень); лист про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 09.10.2018 № 17416/10/10-36-14-11 (том 1 а.с. 166-169); лист про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 08.10.2018 № 17340/10/10-36-14-11 (том 1 а.с. 169-171).

Результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» оформлено Актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» (код за ЄДРПОУ 39353652) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФГ «Бізнес Агро Холдинг» (код за ЄДРПОУ 38857959) та з ТОВ «Генетік-Інвест» (код 36751707) за період з 01.07.2018 по 31.07.2018 року (далі - Акт перевірки) (том 1 а.с. 201-241).

Актом перевірки встановлено завищення задекларованих позивачем показників податку на додану вартість в частині проведених операцій по придбанню сої у ФГ «Бізнес Агро Холдинг» на загальну суму 314599,90 грн.

Зокрема, згідно ІСТ «Податковий блок: відомості про об`єкт оподаткування ФГ «Бізнес Агро Холдинг» у 2017 році були відсутні земельні ділянки та ФГ «Бізнес Агро Холдинг» не може бути виробником сої урожаю 2017 року.

Судом під час розгляду справи була досліджена надана відповідачем податкова інформація, яка зумовила висновок контролюючого органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту.

Зокрема, згідно ІСТ «Податковий блок: відомості про об`єкт оподаткування» , за ФГ «Бізнес Агро Холдинг» обліковуються чотирнадцять земельних ділянок, розташованих у с. Вишів Малинського району Житомирської області, дата взяття на облік 17.12.2018 (том 1 а.с. 192)

Згідно звіту ФГ «Бізнес Агро Холдинг» з Єдиного соціального внеску за липень 2017 року встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період становить 3 особи, кількість осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами цивільно-правового характеру становить 0 осіб, сума нарахованої заробітної плати 11280,00 грн., нараховано єдиного внеску 2481,60 грн. (том 1 а.с. 193-194).

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ФГ «Бізнес Агро Холдинг» за 3 квартал 2018 року, у звітному періоді за трудовими договорами працювало 3 особи, за цивільно-правовими договорами працювало 0 осіб (том 1 а.с. 195-196).

Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства ФГ «Бізнес Агро Холдинг» за три квартали 2018 року, фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 02 податкової декларації) становить 5619 грн. (том 1 а.с. 242-244).

Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства ФГ «Бізнес Агро Холдинг» за 2018 рік, фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 02 податкової декларації) становить 10815 грн. (том 1 а.с. 245-247).

Згідно Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ФГ «Бізнес Агро Холдинг» за три квартали 2018 року, основні засоби (код рядка Балансу 1010) становить 0, необоротні активи (код рядка Балансу 1090) становить 0, всього за розділом І (код рядка Балансу 1095) становить 0 (том 1 а.с. 248-249).

Згідно даних ЄРПН ФГ «Бізнес Агро Холдинг» не придбає послуг по обробці ґрунту, збиранню урожаю, що також свідчить про те, що ФГ «Бізнес Агро Холдинг» не є виробником сої.

Згідно Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ТОВ «ЛДВС-Транс» за 2017 рік, основні засоби (код рядка Балансу 1010) становить 0, необоротні активи (код рядка Балансу 1090) становить 0, всього за розділом І (код рядка Балансу 1095) становить 0 (том 1 а.с. 199-200).

Також, згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ «ЛДВС-Транс» за 3 квартал 2018 року, у звітному періоді за трудовими договорами працювало 2 особи, за цивільно-правовими договорами працювало 0 осіб (том 1 а.с. 197-198).

Актом перевірки контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог:

п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 314600 грн., у т.ч. за липень 2018 року на суму 314600 грн.

Висновки перевірки покладені контролюючим органом в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 22.02.2019 № 0002511411, яким збільшено позивачу грошове зобов`язання за платежем Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 393250 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 314600 грн., за штрафними санкціями 78650 грн. (том 1 а.с. 27-28).

Згідно розрахунку штрафних санкцій по податку на додану вартість п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» , код ЄДРПОУ 39353652, за період з 01.07.2018 по 31.07.2018 року, нарахування податкового зобов`язання було здійснено за липень 2018 року, декларація № 9175391047 від 20.08.2018, сума заниженого ПДВ 314600 грн., розмір застосованих штрафних санкцій 25%, сума штрафу 78650 грн.; всього донараховано 393250 грн. (том 1 а.с. 29).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням та висновками, які містяться в Акті перевірки ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» за захистом порушених прав та інтересів звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом з вимогою про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

Вирішуючи, чи було дотримано позивачем вимоги податкового законодавства при формуванні спірних сум податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за наслідками вказаних господарських операцій, суд виходив з наступного.

Так, матеріали справи свідчать, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем податкової дисципліни заснований на твердженні про нереальність здійснення господарської операції за перевірений період між позивачем та ФГ «Бізнес Агро Холдинг» .

Суд зазначає, що основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-ХIV (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон №996-ХIV) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону №996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

При цьому за змістом статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із положеннями ч. 3 цієї статті інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що обов`язок платника податку з декларування податкового зобов`язання з податку на додану вартість є, перш за все в даній ситуації, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, при цьому перевірка правильності відображення господарської операції у податковому обліку вимагає дослідження дійсного переміщення активу між учасниками поставки та аналіз змін їх майнового стану з урахуванням усіх доводів та доказів, наданих учасниками провадження.

Отже, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відтак, досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ФГ «Бізнес Агро Холдинг» за результатом здійснення яких позивачем сформовані спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, мету та обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та Фермерським господарством «Бізнес Агро Холдинг» (Постачальник) 02.07.2018 укладено договір поставки № 18 (далі - Договір поставки) (том 1 а.с. 31-32).

Наявність у Фермерського господарства «Бізнес Агро Холдинг» , індивідуальний податковий номер 388579511039, статусу платника податку на додану вартість на час існування господарських відносин з позивачем, підтверджується даними Реєстру платників податку на додану вартість, розміщеному на офіційному сайті Електронного кабінету Державної фіскальної служби https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv .

Згідно з пунктом 1.1. Договору поставки, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти та оплатити Товар. Згідно п. 1.2. Договору поставки, під Товаром у цьому Договорі розуміється: сільськогосподарська культура (згідно специфікації), країна походження - Україна, врожай 2017 року, здорового товарного виду, без живих комах зернових шкідників, без плісняви, скритої зараженості і нерадіоактивна.

Згідно з п.1.3. Договору поставки, Постачальник гарантує, що Товар, який проданий за цим Договором, є продукцією його власного виробництва. Постачальник гарантує, що якість Товару підтверджується сертифікатами згідно чинного законодавства України. Постачальник бере на себе зобов`язання перевірити законність формування податкового кредиту виробників/постачальників Товару по операціям, що безпосередньо пов`язані з виконанням цього Договору, а також гарантує законність формування свого податкового кредиту. Постачальник гарантує, що він, а також виробники/постачальники товару володіють податковою правосуб`єктністю, не належать до «податкових ям» , що його податкова адреса, а також адреса виробників/постачальників товару не належать до «адрес масової реєстрації платників податків» . Постачальник гарантує, що проти його посадових осіб, а також проти посадових осіб виробників/постачальників товару не порушено кримінальних проваджень по злочинам, передбаченим ст. 205 (фіктивне підприємництво), ст. 212 (ухилення від сплати податків) Кримінального кодексу України або аналогічних статей за законодавством відповідних країн, якщо виробники/постачальники є нерезидентами. Сторони прийшли згоди, що недодержання умов, викладених у цьому пункті, буде вважатися грубим порушенням умов Договору.

Відповідно до п. 1.6. Договору поставки, умови та строки поставки товару обумовлюються Сторонами в специфікації.

Відповідно до п. 2.4. Договору поставки, при поставці Товару Покупцеві надаються з боку Постачальника видаткова накладна; рахунок-фактура; ТТН.

Відповідно до п. 3.4. Договору поставки, датою поставки Товару вважається дата, зазначена в ТТН з відміткою підприємства та дата виписки видаткової накладної на Товар, підписаної уповноваженим представником Сторін.

Специфікацією № 1 від 02.07.2018 до Договору поставки № 18 від 02.07.2018 Сторони погодили товар, ціну, обсяг та період поставки партії: назва товару соя в кількості 37,2 тонни ціною 10833,33 грн. без ПДВ, сума з ПДВ 483599,86 грн.; у т.ч. ПДВ 80599,98 грн. Період поставки товару 02.07.2018; базові умови та адреса поставки ЕХW склад продавця (с. Вишів Малинський район Житомирська область) (том 1 а.с. 33).

Специфікацією № 2 від 06.07.2018 до Договору поставки № 18 від 02.07.2018 Сторони погодили товар, ціну, обсяг та період поставки партії: назва товару соя в кількості 48,3 тонни ціною 10833,33 грн. без ПДВ, сума з ПДВ 627899,81 грн.; у т.ч. ПДВ 104649,97 грн. Період поставки товару 06.07.2018; базові умови та адреса поставки ЕХW склад продавця (с. Вишів Малинський район Житомирська область) (том 1 а.с. 34).

Специфікацією № 3 від 16.07.2018 до Договору поставки № 18 від 02.07.2018 Сторони погодили товар, ціну, обсяг та період поставки партії: назва товару соя в кількості 32,7 тонни ціною 10833,33 грн. без ПДВ, сума з ПДВ 425099,87 грн.; у т.ч. ПДВ 70849,98 грн. Період поставки товару 16.07.2018; базові умови та адреса поставки ЕХW склад продавця (с. Вишів Малинський район Житомирська область) (том 1 а.с. 35).

Специфікацією № 4 від 19.07.2018 до Договору поставки № 18 від 02.07.2018 Сторони погодили товар, ціну, обсяг та період поставки партії: назва товару соя в кількості 27,00 тон ціною 10833,33 грн. без ПДВ, сума з ПДВ 350999,89 грн.; у т.ч. ПДВ 58499,98 грн. Період поставки товару 19.07.2018; базові умови та адреса поставки ЕХW склад продавця (с. Вишів Малинський район Житомирська область) (том 1 а.с. 36).

Отже, судом встановлено, що предметом Договору поставки у липні 2018 року становила соя, загальною вагою 145200,00 кг.

Листом ФГ «Бізнес Агро Холдинг» повідомлялося позивачу, що у період 2017 року господарством проводилася діяльність з вирощування та реалізації сільськогосподарських культур на орендованих земельних ділянках, розташованих на території Білозерського району Херсонської області загальною площею понад 8323 га. Зерно сої, поставлене на адресу позивача у період липня 2018 року є продукцією власного виробництва урожаю 2017 року (том 1 а.с. 94).

Постачання товару за Договором поставки підтверджується видатковими накладними, виданими позивачу Фермерським господарством «Бізнес Агро Холдинг» , зокрема, видатковою накладною № 96 від 19.07.2018 засвідчено постачання 27 тонн сої , ціною з ПДВ 13000,00 грн., сума з ПДВ 350999,89 грн. (том 1 а.с. 37); видатковою накладною № 75 від 16.07.2018 засвідчено постачання 32,7 тонн сої , ціною з ПДВ 13000,00 грн., сума з ПДВ 425099,87 грн. (том 1 а.с. 38); видатковою накладною № 78 від 06.07.2018 засвідчено постачання 48,3 тонн сої ціною з ПДВ 13000,00 грн., сума з ПДВ 627899,81 грн. (том 1 а.с. 39); видатковою накладною № 53 від 02.07.2018 засвідчено постачання 37,2 тонн сої , ціною з ПДВ 13000,00 грн., сума з ПДВ 483599,86 грн. (том 1 а.с. 40).

Отже, судом встановлено постачання у липні 2018 року ФГ «Бізнес Агро Холдинг» на користь ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» на виконання Договору поставки сої загальною вагою 145200,00 кг.

Оплата позивачем грошових коштів за Договором поставки підтверджується платіжним дорученням № 207 від 17.07.2018 на суму 283000,00 грн. (том 1 а.с. 50); платіжним дорученням № 204 від 16.07.2018 на суму 300000,00 грн. (том 1 а.с. 51); платіжним дорученням № 212 від 26.07.2018 на суму 90000,00 грн. (том 1 а.с. 52); платіжним дорученням № 211 від 26.07.2018 на суму 280000,00 грн. (том 1 а.с. 104).

Транспортування Товару згідно Договору поставки здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛДВС-Транс» .

Так, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛДВС-Транс» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКА-Агроснабінвест» 22 вересня 014 року було укладено Договір № 1 про надання послуг (далі - Договір № 1) (том 1 а.с. 47). Відповідно до пункту 1.1. Договору № 1, предметом договору є надання транспортних послуг по перевезенню вантажу замовника згідно обумовленого терміну та маршруту.

Також, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛДВС-Транс» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКА-Агроснабінвест» 02 березня 2015 року було укладено Договір № 2 про надання послуг (далі - Договір № 2) (том 1 а.с. 45). Відповідно до пункту 1.1. Договору № 2, предметом договору є надання транспортних послуг по перевезенню вантажу замовника згідно обумовленого терміну та маршруту. Згідно п. 5.1. Договору № 2, цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2015.

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2015 до Договору про надання послуг № 2 від 02 березня 2015 викладено п. 5.1. Договору № 2 в наступній редакції «Договір набирає чинності з дати підписання його Сторонами та діє до 31.12.2018 року, а в частині розрахунків та поставки Товару - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (том 1 а.с. 46).

Судом встановлено, що 28.04.2017 між ТОВ «ЛДВС-Транс» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) було укладено Договір найму (оренди) транспортного засобу від 28.04.2017 (том 1 а.с. 135). Згідно п. 1.1. Договору найму (оренди) транспортного засобу від 28.04.2017, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування і володіння найм (оренду) автомобіль марки DAF, модель XF 95.430, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно п. 6 Договору найму (оренди) транспортного засобу від 28.04.2017, строк оренди - три роки з 28.04.2017 по 28.04.2020 року.

Про реєстрацію автомобіля марки DAF, модель XF 95.430, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 свідчить Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 (том 1 а.с. 134).

Також судом встановлено, що 28.04.2017 між ТОВ «ЛДВС-Транс» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) було укладено Договір найму (оренди) транспортного засобу від 28.04.2017 (том 1 а.с. 137). Згідно п. 1.1. Договору найму (оренди) транспортного засобу від 28.04.2017, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування і володіння найм (оренду) причепа марки SCHMDTZ, модель SKI 24, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Згідно п. 6 Договору найму (оренди) транспортного засобу від 28.04.2017, строк оренди - три роки з 28.04.2017 по 28.04.2020 року.

Реєстрація причепа марки SCHMDTZ, модель SKI 24, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 (том 1 а.с. 136)

На виконання Договору № 2 ТОВ «ЛДВС-Транс» та ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» були підписані Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 25 від 02.07.2018, відповідно до якого виконавцем були надані послуги з транспортного перевезення вантажу вагою 37,2 тонн на суму з ПДВ 3719,86 грн. (том 1 а.с. 48); Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 06.07.2018, відповідно до якого виконавцем були надані послуги з транспортного перевезення вантажу вагою 48,3 тонн на суму з ПДВ 4829,81 грн. (том 1 а.с. 49); Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 29 від 16.07.2018, відповідно до якого виконавцем були надані послуги з транспортного перевезення вантажу вагою 32,7 тонн на суму з ПДВ 3269,87 грн. (том 1 а.с. 103)Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 30 від 19.07.2018, відповідно до якого виконавцем були надані послуги з транспортного перевезення вантажу вагою 27 тонн на суму з ПДВ 2699,89 грн. (том 1 а.с. 49102).

Транспортування Товару на склад позивача підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме, товарно-транспортною накладною № 1907181 від 19.07.2018 засвідчено перевезення ТОВ «ЛДВС-ТРАНС» на замовлення позивача вантажу, а саме, сої насипом вагою брутто 42,200 кг, тара 15,200 кг, нетто 27,000 кг, пункт навантаження с. Вишів Малинський район Житомирська область, пункт розвантаження с. Пустовіти Миронівський район Київської області (том 1 а.с. 41); товарно-транспортною накладною № 1607181 від 16.07.2018 засвідчено перевезення ТОВ «ЛДВС-ТРАНС» на замовлення позивача вантажу, а саме, сої насипом вагою брутто 47,900 кг, тара 15,200 кг, нетто 32,700 кг, пункт навантаження с. Вишів Малинський район Житомирська область, пункт розвантаження с. Пустовіти Миронівський район Київської області (том 1 а.с. 42); товарно-транспортною накладною № 0607181 від 06.07.2018 засвідчено перевезення ТОВ «ЛДВС-ТРАНС» на замовлення позивача вантажу, а саме, сої насипом вагою брутто 63,500 кг, тара 15,200 кг, нетто 48,300 кг, пункт навантаження с. Вишів Малинський район Житомирська область, пункт розвантаження с. Пустовіти Миронівський район Київської області (том 1 а.с. 43); товарно-транспортною накладною № 0207181 від 02.07.2018 засвідчено перевезення ТОВ «ЛДВС-ТРАНС» на замовлення позивача вантажу, а саме, сої насипом вагою брутто 52,400 кг, тара 15,200 кг, нетто 37,200 кг, пункт навантаження с. Вишів Малинський район Житомирська область, пункт розвантаження с. Пустовіти Миронівський район Київської області (том 1 а.с. 44).

Отже, судом встановлено, що ТОВ «ЛДВС-ТРАНС» на замовлення позивача перевіз сою загальною вагою брутто 145,200 кг з пункту навантаження с. Вишів Малинський район Житомирська області до пункту розвантаження с. Пустовіти Миронівський район Київської області.

Придбаний у ФГ «Бізнес Агро Холдинг» товар було в подальшому використано позивачем у власній господарській діяльності.

Так, судом встановлено, що 02.07.2018 позивачем було перероблено сою в кількості 37,200 тонн на складові макуху та олію, про що свідчить Акт від 02.07.2018 (том 1 а.с. 156).

Також, судом встановлено, що 06.07.2018 позивачем було перероблено сою в кількості 48,300 тонн на складові макуху та олію, про що свідчить Акт від 06.07.2018 (том 1 а.с. 157).

Також, судом встановлено, що 16.07.2018 позивачем було перероблено сою в кількості 32,700 тонн на складові макуху та олію, про що свідчить Акт від 16.07.2018 (том 1 а.с. 158).

Також, судом встановлено, що 19.07.2018 позивачем було перероблено сою в кількості 27,000 тонн на складові макуху та олію, про що свідчить Акт від 19.07.2018 (том 1 а.с. 159).

Судом встановлено, що придбаний у ФГ «Бізнес Агро Холдинг» товар був реалізований позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Генетік-Інвест» .

Так, між позивачем (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Генетік-Інвест» 14.12.2017 укладено Договір поставки № 8 (далі - Договір поставки № 8) (том 1 а.с. 53).

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки № 8, продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. Згідно п. 2.1. Договору поставки № 8, ціна, кількість і загальна вартість партії Товару передбачена Додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Згідно п.3.1. Договору поставки № 8, поставка здійснюється на умовах, які встановлені в додатковій угоді до цього Договору.

Додатковою угодою № 16 від 01.07.2018 до Договору поставки № 8 від 14.12.2017 визначено обов`язок продавця поставити макуху соєву кількістю 80,00 тонн, ціною без ПДВ 11666,67 грн., сума з ПДВ 1120000,00 грн., у т.ч .ПДВ 186666,67 грн., базові умови поставки склад продавця с. Пустовіти Миронівський р-н Київська обл. (том 1 а.с. 54).

Додатковою угодою № 17 від 30.07.2018 до Договору поставки № 8 від 14.12.2017 визначено обов`язок продавця поставити макуху соєву кількістю 2,00 тонни, ціною без ПДВ 12250,00 грн., сума з ПДВ 29400,00 грн., у т.ч .ПДВ 4900,00 грн., базові умови поставки склад продавця с. Пустовіти Миронівський р-н Київська обл. (том 1 а.с. 55).

Постачання товару згідно Договору поставки № 8 підтверджується видатковою накладною № 77 від 30.07.2018 на макуху соєву в кількості 2,00 тонни, ціна без ПДВ 12250,00 грн., сума з ПДВ 29400,00 грн., у т.ч. ПДВ 4900,00 грн. (том 1 а.с. 56); видатковою накладною № 75 від 25.07.2018 на макуху соєву в кількості 9,56 тонн, ціна без ПДВ 11666,67 грн., сума з ПДВ 133840,04 грн., у т.ч. ПДВ 22306,67 грн. (том 1 а.с. 57); видатковою накладною № 74 від 19.07.2018 на макуху соєву в кількості 9,82 тонни, ціна без ПДВ 11666,67 грн., сума з ПДВ 137480,04 грн., у т.ч. ПДВ 22913,34 грн. (том 1 а.с. 58); видатковою накладною № 73 від 17.07.2018 на макуху соєву в кількості 9,94 тонни, ціна без ПДВ 11666,67 грн., сума з ПДВ 139160,04 грн., у т.ч. ПДВ 23193,34 грн. (том 1 а.с. 59); видатковою накладною № 71 від 13.07.2018 на макуху соєву в кількості 10,22 тонни, ціна без ПДВ 11666,67 грн., сума з ПДВ 143080,04 грн., у т.ч. ПДВ 23846,67 грн. (том 1 а.с. 60); видатковою накладною № 69 від 10.07.2018 на макуху соєву в кількості 10,14 тонни, ціна без ПДВ 11666,67 грн., сума з ПДВ 141960,04 грн., у т.ч. ПДВ 23660,01 грн. (том 1 а.с. 61); видатковою накладною № 68 від 07.07.2018 на макуху соєву в кількості 6,4 тонни, ціна без ПДВ 11666,67 грн., сума з ПДВ 89600,03 грн., у т.ч. ПДВ 14933,34 грн. (том 1 а.с. 62); видатковою накладною № 66 від 03.07.2018 на макуху соєву в кількості 10,04 тонни, ціна без ПДВ 11666,67 грн., сума з ПДВ 140560,04 грн., у т.ч. ПДВ 23426,67 грн. (том 1 а.с. 63); видатковою накладною № 65 від 02.07.2018 на макуху соєву в кількості 20,4 тонн, ціна без ПДВ 11666,67 грн., сума з ПДВ 285600,08 грн., у т.ч. ПДВ 47600,01 грн. (том 1 а.с. 64).

Також судом встановлено, що ФГ «Бізнес Агро Холдинг» за правилами першої події сформовано на ім`я позивача податкові накладні: податкову накладну від 02.07.2018 № 57 на загальну суму з ПДВ 483599,86 грн., у т.ч. ПДВ 80599,98 грн. за постачання сої в кількості 37,2 тонн, податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відмітка про реєстрацію в ЄРПН та не оскаржується сторонами; (том 1 а.с. 95); податкову накладну від 06.07.2018 № 83 на загальну суму з ПДВ 627899,82 грн., у т.ч. ПДВ 104649,97 грн. за постачання сої в кількості 48,3 тонн, податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відмітка про реєстрацію в ЄРПН та не оскаржується сторонами; (том 1 а.с. 96); податкову накладну від 16.07.2018 № 77 на загальну суму з ПДВ 425099,87 грн., у т.ч. ПДВ 70849,98 грн. за постачання сої в кількості 32,7 тонн, податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відмітка про реєстрацію в ЄРПН та не оскаржується сторонами; (том 1 а.с. 97); податкову накладну від 19.07.2018 № 111 на загальну суму з ПДВ 350999,89 грн., у т.ч. ПДВ 58499,98 грн. за постачання сої в кількості 27 тонн, податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відмітка про реєстрацію в ЄРПН та не оскаржується сторонами (том 1 а.с. 98).

Факт реєстрації податкових накладних, виписаних ФГ «Бізнес Агро Холдинг» на адресу ТОВ «ЮКА-Агроснабінвест» в Єдиному реєстрі податкових накладних визнається контролюючим органом в п. 9.10 Акту перевірки.

Транспортування Товару зі складу позивача підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме, товарно-транспортною накладною № 08 від 30.07.2018 (том 1 а.с. 65); товарно-транспортною накладною № 07 від 25.07.2018 (том 1 а.с. 66); товарно-транспортною накладною № 06 від 19.07.2018 (том 1 а.с. 67); товарно-транспортною накладною № 05 від 17.07.2018 (том 1 а.с. 68); товарно-транспортною накладною № 04 від 13.07.2018 (том 1 а.с. 69); товарно-транспортною накладною № 03 від 10.07.2018 (том 1 а.с. 70); товарно-транспортною накладною № 02 від 07.07.2018 (том 1 а.с. 71); товарно-транспортною накладною № 01 від 03.07.2018 (том 1 а.с. 72); товарно-транспортною накладною № 01/1 від 02.07.2018 (том 1 а.с. 73).

Отримання позивачем грошових коштів за договором поставки №8 підтверджується платіжним дорученням № 230 від 25.07.2018 на суму 137480,04 грн. (том 1 а.с. 74); платіжним дорученням № 242 від 27.07.2018 на суму 139160,04 грн. (том 1 а.с. 75); платіжним дорученням № 211 від 17.07.2018 на суму 374640,11 грн. (том 1 а.с. 76); платіжним дорученням № 202 від 05.07.2018 на суму 426160,12 грн. (том 1 а.с. 77).

Таким чином, дослідивши рух активів, наявність господарської мети при вчиненні позивачем угод з вищезазначеними контрагентами, судом встановлено, що усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, який саме товар поставлявся, за якою ціною, між якими контрагентами та надано належні докази використання товару у власній господарській діяльності позивача та його обліку.

Інформація про ознаки фіктивної діяльності контрагента (як-то: податковий стан платника податків, відсутність необхідних та достатніх матеріально-технічних ресурсів та персоналу тощо), одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб`єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд в постановах від 04.12.2018 у справі №814/788/14, від 30.11.2018 у справі №820/4698/17, від 14.02.2018 у справі № 804/15887/14.

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (п. 23 рішення ЄСПЛ у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії (заява №6689/03), п. 38 рішення ЄСПЛ у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02)).

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (Булвес АД проти Болгарії) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів. Для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов`язковому порядку необхідно з`ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з`ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Суд не приймає твердження податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів, що не може свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказані юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності. Так, укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та на формування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання своїх договірних обов`язків контрагентом.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у Позивача первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, оскільки, наявність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. Відсутність товарно-транспортної накладної або оформлення її з певними дефектами сама по собі не свідчить про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому.

Безпосереднього зв`язку між відсутністю товарно-транспортних накладних та підставою, моментом та правилами формування податкового кредиту Відповідачем не доведено.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, або ж наявність певних недоліків у її заповненні, не може беззаперечно свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість. До того ж, судом встановлено, що позивач у даному конкретному випадку не був учасником транспортних відносин та з урахуванням особливостей, передбачених договором, мав прийняти товар у себе на складі, у зв`язку з чим наявність у нього, в даному конкретному випадку, транспортних документів не є обов`язковою

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 02.10.2018 у справі № №804/7239/15, від 27.02.2018 у справі №813/1974/17, 04.04.2018 у справі №808/2519/15, від 27.08.2018 у справі № №804/2952/14, від 18.10.2019 у справі № 813/300/16 .

Суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на інформацію, отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо наявності зареєстрованого кримінального провадження № 32019100000000227 по факту можливої незаконної діяльності ФГ «Бізнес Агро Холдинг» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Сам факт внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 у справі №816/809/17; від 20.02.2018 у справі №826/6280/13-а; від 06.03.2018 у справі №2а-9375/11/1370; від 13.03.2018 у справі №826/13582/13-а.

На підтвердження зміни майнового стану у результаті здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами, позивачем до матеріалів справи долучено платіжні доручення про перерахування грошових коштів, що свідчить про перерахування коштів на рахунок контрагента та є доказом понесення витрат за придбаний товар.

На момент вчинення спірних господарських операцій ФГ «Бізнес Агро Холдинг» було зареєстровано у встановленому законом порядку та мав статус платника податку на додану вартість.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладених договорів та специфіку придбаних товарів у контрагента, суд приходить до висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарськими операціями з придбання товарів у ФГ «Бізнес Агро Холдинг» сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 5898,75 грн., а саме, 1921,00 грн. згідно платіжного доручення № 484 від 13.05.2019 (том 1 а.с. 3); 3977,75 грн. згідно платіжного доручення № 491 від 30.05.2019 року (том 1 а.с.111).

Отже судові витрати у розмірі 5898,75 підлягають стягненню з відповідача

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області №0002511411 від 22.02.2019.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКА-Агроснабінвест» (ідентифікаційний код 39353652, місцезнаходження: 08840, Київська область, Миронівський район, село Пустовити, вулиця Комсомольська, будинок 9Б) судовий збір у сумі 5898,75 грн. (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто вісім грн. 75 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03051 м. Київ вул. Народного Ополчення, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 09.12.2019.

Суддя Кушнова А.О.