Рішення

від 17.12.2019 по справі 360/4113/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4113/19

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.

та

представників сторін:

від позивача - Цимбалюк О.В. (ордер від 09.09.2019 серія ДН № 00009095,

свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю

від 30.07.2008 № 2970, довіреність від 16.09.2019 б/н)

від І та ІІ відповідачів - Кузьминова І.І. (довіреності від 24.05.2019 № 99-99-11-12/4,

від 19.08.2019 № К-2812/14/12-32-00)

від ІІІ відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом

Приватного малого підприємства Конкорд

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Приватного малого підприємства Конкорд (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - І відповідач), Головного управління ДПС у Луганській області (далі - ІІ відповідач), Державної податкової служби України (далі - ІІІ відповідач), в якій позивач з урахуванням позовної заяви від 16 вересня 2019 року б/н (т. 1 арк. спр. 83-93) та заяви від 05 листопада 2019 року б/н (т. 3 арк. спр. 127-130) просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 1256358/24202292 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 25 липня 2019 року № 57;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 05 вересня 2019 року № 37058/24202292/2 про залишення без задоволення скарги Приватного малого підприємства Конкорд на рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 1256358/24202292;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 25 липня 2019 року № 57 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до Державної фіскальної служби України, а саме 07 серпня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем складено податкову накладну від 25 липня 2019 року № 57, яку відповідно до вимог Податкового кодексу України за допомогою програми електронного документообігу М.Е.Dос , використовуючи автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, направлено 07 серпня 2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до Державної фіскальної служби України.

Згідно з отриманою квитанцією податкову накладну від 25 липня 2019 року № 57 відповідачем прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставами для зупинення реєстрації відповідачем зазначено таке: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 25.07.2019 № 57 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позивач вважає необґрунтованим зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки у квитанції не вказано, якою саме підставою, визначеною у підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв, керувався контролюючий орган. Також є незрозумілим, що конкретно необхідно надати платнику податків: або лише пояснення, або лише документи, або і пояснення і документи, при цьому, незрозуміло, який саме обсяг документів є достатнім для спростування сумнівів контролюючого органу та прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Саме невизначеність та неконкретність формулювань у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позбавила платника податків можливості надати бажані відповідачу документи на підтвердження правомірності видання податкової накладної і наявності підстав для її реєстрації, а також всю достовірну інформацію для найбільш повного висвітлення обставин так званого ризикового , на думку відповідача, правочину.

Незважаючи на таку невизначеність, позивачем, на його думку, повністю розкрито зміст господарської операції та надані пояснення і всі документи, якими оформлено укладену господарську операцію. Проте, незважаючи на повне розкриття інформації та змісту правочину, ІІ відповідачем проігноровано надані документи та прийнято рішення від 19 серпня 2019 року № 1256358/24202292 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25 липня 2019 року № 57 на суму ПДВ 540,50 грн із зазначенням підстави: ненадання платником податку копій документів: ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити) Додаткова інформація: відсутні сертифікати на хімічну продукцію, технічні умови на виробництво, не надані документи на транспортування імпортованого товару, документи на транспортування давальницької сировини, накладні на відвантаження давальницької сировини, накладні на отримання готової продукції . При цьому, ІІ відповідачем фактично не надано оцінки наданим позивачем документам.

Позивач зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акта призводить до його протиправності.

За наслідками оскарження прийнятого ІІ відповідачем рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, Комісією з питань розгляду скарг ДФС прийнято рішення від 05 вересня 2019 року № 37058/24202292/2, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДФС у Луганській області про відмову у реєстрації податкової накладної без змін. Підставою для такого рішення є - ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків , проте це не відповідає фактичним обставинам, оскільки позивач надав всі необхідні документи в повному обсязі.

З посиланням на статті 14, 201 Податкового кодексу України, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, позивач вважає рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 1256358/24202292 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25 липня 2019 року № 57 та рішення Державної фіскальної служби України від 05 вересня 2019 року № 37058/24202292/2 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а податкову накладну 25 липня 2019 року № 75 такою, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до Державної фіскальної служби України.

Державна фіскальна служба України та Головне управління ДФС у Луганській області адміністративний позов не визнали, про що подали відзиви на позовну заяву від 22 жовтня 2019 року б/н (т. 1 арк. спр. 98-101, 170-172).

Заперечуючи проти позову, І та ІІ відповідачі зазначили, що Приватним малим підприємством Конкорд подано до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкову накладну від 25 липня 2019 року № 57 на загальну суму 3243,02 грн, у т.ч. ПДВ - 540,50 грн. 07 серпня 2019 року Приватному малому підприємству Конкорд надіслано квитанцію № 1 про зупинення реєстрації податкової накладної від 25 липня 2019 року № 57, а саме: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 Про критерії ризиковості платника податку зі змінами, внесеними листами Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-04-18 та від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01, затверджений перелік критеріїв, які впливають на ризиковість платників податків. Пункт 1.6 Критеріїв (у редакції Критеріїв, визначених листом Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-04-18) передбачає розгляд питання щодо встановлення ризиковості платника податків у випадках, коли, зокрема, наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв. Відповідачі зазначили, що 29 липня 2019 року комісією Головного управління ДФС у Луганській області було прийнято рішення щодо відповідності позивача критеріям ризиковості на підставі пункту 1.6 Критеріїв - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Зокрема, Приватне мале підприємство Конкорд було включено до плану-графіка документальних перевірок на 2019 рік у зв`язку з наявністю ризиків у проведенні господарської діяльності. З метою проведення документальної планової виїзної перевірки позивача було здійснено вихід за податковою адресою підприємства: АДРЕСА_1 . В результаті виходу 31 травня 2019 року з метою вручення направлень на перевірку та проведення перевірки встановлено відсутність Приватного малого підприємства Конкорд за податковою адресою, у зв`язку з чим на адресу оперативного управління Головного управління ДФС у Луганській області направлено службовий лист з проханням провести заходи щодо встановлення місцезнаходження Приватного малого підприємства Конкорд та його посадових осіб (або його законних (уповноважених) представників). Від оперативного управління отримано службовий лист від 21 червня 2019 року, в якому повідомлялось, що за результатами проведених заходів підприємство за податковою адресою не знаходиться, посадових осіб не знайдено. Відповідно до пункту 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті. Зазначена норма гарантує платнику податків право бути обізнаним про той факт, що його віднесено до ризикових платників податків за окремим критерієм ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації виписаних ним податкових накладних. Таким чином, на час подання на реєстрацію податкових накладних платник податків був обізнаний про той факт, що він віднесений до Ризикових платників податків за Критерієм - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Таким чином, твердження позивача про необізнаність та незрозумілість на підставі якого саме підпункту пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків було зупинено реєстрацію податкових накладних не відповідає дійсності.

Відповідачі вказали, що Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, чітко визначено, що платник податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної повинен подати як пояснення, так і копії документів, зазначених у пункті 14 зазначеного Порядку, без альтернативи вибору між поясненнями та копіями документів. Пунктами 13-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, визначений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Реєстрі. Викладеними нормами спростовуються доводи позивача про невизначеність та необізнаність, які саме документи необхідно надати на розгляд Комісії, та незрозумілість, необхідно надати пояснення чи копії документів.

Підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної слугувало ненадання позивачем обов`язкових документів, визначених підпунктом 4 пункту 13 та пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117. Зокрема, платником податків не надано до контролюючого органу Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством , про що зазначено в рішенні Головного управління ДФС у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 1256358/24202292 проставленням позначки X навпроти відповідного блоку. У зв`язку з відсутністю в програмному забезпеченні Державної фіскальної служби України можливості зробити підкреслення документів, які не надано, в розділі Додаткова інформація контролюючим органом здійснено уточнення, які саме документи не надані платником податків, а саме зазначено: Відсутні сертифікати на хімічну продукцію, технічні умови на виробництво, не надані документи на транспортування імпортованого товару, документи на транспортування давальницької сировини, накладні на відвантаження давальницької сировини, накладні на отримання готової продукції .

Відповідачі просили звернути увагу, що подати контролюючому органу документи, достатні для реєстрації податкової накладної, є обов`язком платника податку. Зміст та обсяг поданих первинних та інших документів для висновку про їх достатність для реєстрації податкової накладної, повинен узгоджуватись зі змістом та характером господарської операції та свідчити про її фактичне виконання. Сама по собі наявність господарських та/або цивільних договорів між учасниками фінансово-господарських операцій, не опосередкованих сукупністю первинних документів, що підтверджують фактичний рух товарів/послуг і коштів у процесі їх здійснення, не свідчить про реальність відповідних фінансово-господарських операцій і не може бути підставою для реєстрації податкової накладної, яка відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків.

Підсумовуючи наведене, відповідачі вважають, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 25 липня 2019 року № 57, складеної Приватним малим підприємством Конкорд , прийнято з дотриманням норм податкового законодавства, в порядку передбаченому законом та на законних підставах, адже платником податків в порушення вимог законодавства не здійснено дій, які б надали змогу Комісії підтвердити дійсність господарських операцій та прийняти рішення про реєстрацію зупиненої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 25 липня 2019 року № 57, складену Приватним малим підприємством Конкорд , датою її подання на реєстрацію, відповідачі зазначили, що дані дії Державної фіскальної служби України є похідними від скасування чи визнання правомірним рішення комісії Головного управління ДФС у Луганській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19 серпня 2019 року № 1256358/24202292, а отже, є передчасними та необґрунтованими.

Щодо вимоги визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 05 вересня 2019 року № 37058/24202292/2 про залишення без задоволення скарги Приватного малого підприємства Конкорд на рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 1256358/24202292, відповідачі зазначили, що законодавцем закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги, до суду. В той же час, конституційне право на судовий захист передбачає, як невід`ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. В свою чергу, оскаржуване рішення Державної фіскальної служби про результати розгляду скарги само по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача. Отже, вимога про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 05 вересня 2019 року № 37058/24202292/2 не має жодної юридичної значимості для позивача та не створює жодних правових наслідків для позивача у вигляді обов`язку контролюючого органу зареєструвати зупинену податкову накладну, а отже, задоволенню не підлягає.

Державна податкова служба України адміністративний позов не визнала, про що подала відзив на адміністративний позов від 29 листопада 2019 року б/н, в якому зазначила, що, оскільки вона є правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності, Державна податкова служба України підтримує доводи та заперечення щодо відмови у задоволенні позовних вимог Приватному малому підприємству Конкорд , викладені у відзиві на адміністративний позов Державною фіскальною службою України (т. 3 арк. спр. 201).

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив І відповідача від 05 листопада 2019 року б/н (т. 3 арк. спр. 131-144) та відповідь на відзив ІІ відповідача від 05 листопада 2019 року б/н (т. 3 арк. спр. 156-173). І та ІІ відповідачі правом на подання заперечення не скористались.

17 грудня 2019 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 61783/2019 Приватним малим підприємством Конкорд подані письмові пояснення від 17 грудня 2019 року б/н (т. 3 арк. пр. 226-240).

Ухвалою від 23 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху (т. 1 арк. спр. 78).

Ухвалою від 02 жовтня 2019 року про відкриття провадження у справі вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (т. 1 арк. спр. 1-3).

Ухвалою від 14 листопада 2019 року серед іншого клопотання Приватного малого підприємства Конкорд про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено, залучено Державну податкову службу України до участі у справі співвідповідачем за позовними вимогами про зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 25 липня 2019 року № 57 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, клопотання Приватного малого підприємства Конкорд про витребування доказів задоволено частково, витребувано у Головного управління ДФС у Луганській області наявну податкову інформацію, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій Приватним малим підприємством Конкорд , наявну податкову інформацію, що свідчить про відсутність у Малого приватного виробничого підприємства Югріс можливості переробки давальницької сировини хімічного направлення (виробництво клею), відомості з Єдиного реєстру податкових накладних щодо податкових накладних, поданих на реєстрацію Малим приватним виробничим підприємством Югріс за наданими Приватному малому підприємству Конкорд протягом 2019 року послугами з переробки давальницької сировини, продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять календарних днів (т. 3 арк. спр. 191-194).

Ухвалою від 03 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 17 грудня 2019 року о 15 год. 30 хв. (т. 3 арк. спр. 214-215).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, відповідях на відзив та письмових поясненнях.

Представник І та ІІ відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзивах на позовну заяву від 22 жовтня 2019 року б/н.

Представник ІІІ відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (т. 3 арк. спр. 223-225).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Приватне мале підприємство Конкорд (далі - ПМП Конкорд ) є юридичною особою, ідентифікаційний код 24202292, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 96-А, кв. 37, основний вид діяльності 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами, як платників податків перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьку (м. Сєвєродонецьк), про що свідчать витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 19 вересня 2019 року за № 1005762660, та діє на підставі затвердженого статуту (т. 1 арк. спр. 33-49, 50, 55-58).

ПМП Конкорд є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво № 100234972 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13 липня 2009 року (т. 1 арк. спр. 177).

Відповідно до протоколу засідання комісії Головного управління ДФС у Луганській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, від 29 липня 2019 року за № 162 згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, ПМП Конкорд визначено ризиковим платником податків по критерію ризиковості Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (т. 1 арк. спр. 103-104; т. 3 арк. спр. 205-206).

Судом встановлено, що між Малим приватним виробничим підприємством Югріс (далі - МПВП Югріс ) (виконавець) та ПМП Конкорд (замовник) укладений договір переробки давальницької сировини від 31 грудня 2018 року № 2 від на виконання робіт з переробки переданої Замовником сировини (далі - давальницька сировина), яка вказана в Специфікації № 1, що додана до Договору і є його невід`ємною частиною (Додаток № 1), в продукцію (далі - Готова продукція, що вказана в Специфікації № 2, яка додана до договору і є його невід`ємною частиною (Додаток № 2), а замовник зобов`язується прийняти готову продукцію та оплатити виконану роботу (т. 1 арк. спр. 109-120, 236-240; т. 2 арк. спр. 109-112).

Умовами договору від 31 грудня 2018 року № 2 визначено, що найменування (асортимент, номенклатура) Давальницької сировини вказані в Специфікації № 1 (Додаток 1 до Договору) (пункт 2.1 розділу 2 договору); якість давальницької сировини повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, які вказані в Специфікації № 1 і які встановлюють вимоги до якості давальницької сировини в Україні (пункт 3.1 розділу 3 договору).

Відповідно до Специфікації № 2 від 31 грудня 2018 року до договору переробки давальницької сировини від 31 грудня 2018 року № 2 готова продукція має відповідати ДСТУ, ТУ, а саме ТУ У 20.5-21831874-005:2017 (т. 1 арк. спр. 113).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Аміант (Ліцензіат) та ПМП Конкорд (Субліцензіат) укладений субліцензійний договір від 31 грудня 2018 року № 31.12.2018, відповідно до умов якого Ліцензіат надає Субліцензіатові дозвіл на використання технічної документації на виробництво клею полівініалацетатного, а саме: технічні умови ТУ У 20.5-21831874-005:2017 (т. 2 арк. спр. 113-137).

Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19 лютого 2019 року № 602-123-20-1/3298 підтверджено, що Клей полівінілацетатний, виробник ПМП Конкорд , виготовлений у відповідності із ТУ У 20.5-21831874-005:2017 Клей полівінілацетатний. Технічні умови (т. 2 арк. спр. 138-139).

Без укладання письмового договору між ПМП Конкорд та Товариством з обмеженою відповідальністю Полиграфмаркет , на підставі рахунку-фактури від 24 липня 2019 року № СФ-0000319 та видаткової накладної від 25 липня 2019 року № РН-0000319 щодо постачання клею полівінілацетатного марки 30 П у кількості 0,116 тон та 2 фляг Ф1-50Х червона кришка загальною вартістю з ПДВ 3243,02 грн, у тому числі ПДВ - 540,50 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю Полиграфмаркет 25 липня 2019 року сплатило ПМП Конкорд 3243,02 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 540,50 грн, що підтверджено банківською випискою за 25 липня 2019 року (т. 1 арк. спр. 23, 24, 25, 127, 134, 160, 190, 191, 192).

ПМП Конкорд складено податкову накладну від 25 липня 2019 року № 57, в якій зазначено постачальник (продавець) - ПМП Конкорд , отримувач (покупець) - Товариство з обмеженою відповідальністю Полиграфмаркет , опис товару: 1) Клей полівінілацетатний марки 30 П, код товару згідно з УКТ ЗЕД 3905120000, одиниця виміру - т, код 0306, кількість - 0,116; ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ - 20855,00 грн, код ставки - 20, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ - 2419,18 грн; сума ПДВ - 483,836; 2) Фляга Ф1-50Х червона кришка, код товару згідно з УКТ ЗЕД 3923309000, одиниця виміру - шт, код 2009, кількість - 2; ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ - 141,67 грн, код ставки - 20, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ - 283,34 грн; сума ПДВ - 56,668; загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ - 3243,02 грн, загальна сума ПДВ за основною ставкою - 540,50 грн (т. 1 арк. спр. 16-17).

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2019 року та додатком 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) ПМП Конкорд задекларовані податкові зобов`язання по операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю Полиграфмаркет в сумі 540,50 грн (т. 1 арк. спр. 178-183).

Податкову накладну від 25 липня 2019 року № 57 ПМП Конкорд направлено на реєстрацію до Державної податкової служби України через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронної звітності засобами телекомунікаційного зв`язку 07 серпня 2019 року, і відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено із зазначенням такої підстави для зупинення: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 25.07.2019 № 57 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 арк. спр. 18, 19).

ПМП Конкорд через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронної звітності засобами телекомунікаційного зв`язку в електронному вигляді направлено повідомлення від 12 серпня 2019 року № 9 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, в яких зазначило про передоплату покупця за продукцію, яка виготовляється з власної давальницької сировини ПМП Конкорд підприємством МПВП Югріс , та за товар (т. 1 арк. спр. 20-21, 107).

Також ПМП Конкорд через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронної звітності засобами телекомунікаційного зв`язку в електронному вигляді контролюючому органу направлено пояснювальну інформацію щодо заблокованих податкових накладних від 13 серпня 2019 року № 130819/1 та первинні документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 арк. спр. 22-25, 108-168, 185-240).

Відповідно до протоколу засідання комісії Головного управління ДФС у Луганській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, від 19 серпня 2019 року за № 173 щодо повідомлення ПМП Конкорд від 12 серпня 2019 року № 9 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, зазначено, що за результатами проведених заходів встановлено, що ПМП Конкорд за податковою адресою не знаходиться, посадових осіб не знайдено. Згідно з договором переробки давальницької сировини ПМП Конкорд отримує послуги переробки давальницької сировини від МПВП Югріс , у якого за результатами проведеного аналізу наявних баз даних відсутні виробничі потужності, відсутні ліцензії на переробку хімічної продукції, відсутня звітність з екологічного податку, відсутня звітність про нерухоме майно, що в свою чергу свідчить по відсутність можливості переробки давальницької сировини хімічного направлення (виробництво клею). Розглядом наданих до повідомлення документів встановлено відсутність сертифікатів на хімічну продукцію, технічних умов на виробництво, не надані документи на транспортування імпортованого товару, документи на транспортування давальницької сировини, накладні на відвантаження давальницької сировини, накладні на отримання готової продукції. Крім того, ПМП Конкорд внесено 29 липня 2019 року до переліку ризикових платників за критерієм, визначеним в пункті 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку - Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (т. 1 арк. спр. 105-106).

Комісією Головного управління ДФС у Луганській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 19 серпня 2019 року за № 1256358/24202292, яким ПМП Конкорд відмовлено в реєстрації податкової накладної від 25 липня 2019 року № 57 в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 арк. спр. 26-27).

У вищевказаному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної зазначено підстави прийняття вказаного рішення, а саме ненадання платником податку копій документів:

- Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- Додаткова інформація - відсутні сертифікати на хімічну продукцію, технічні умови на виробництво, не надані документи на транспортування імпортованого товару, документи на транспортування давальницької сировини, накладні на відвантаження давальницької сировини, накладні на отримання готової продукції.

Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або про відмову в такій реєстрації, ПМП Конкорд 29 серпня 2019 року подало скаргу на рішення комісії Головного управління ДФС у Луганській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, від 19 серпня 2019 року за № 1256358/24202292 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25 липня 2019 року № 57 в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 арк. спр. 28, 29).

Рішенням Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або про відмову в такій реєстрації від 05 вересня 2019 року № 37058/24202292/2 скаргу ПМП Конкорд залишено без задоволення, рішення комісії Головного управління ДФС у Луганській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, від 19 серпня 2019 року за № 1256358/24202292 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25 липня 2019 року № 57 в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (т. 1 арк. спр. 30).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Постанова № 117) та постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Абзацами першим-третім пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до вимог абзацу першого пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац третій пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Абзацом п`ятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з абзацом десятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац тринадцятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Так, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Листом Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податків (далі - Критерії) затверджений перелік критеріїв, які впливають на ризиковість платників податків.

Підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв передбачає розгляд комісіями головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС питання щодо встановлення ризиковості платника податків у випадках, коли:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до пункту 5 Постанови № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 Постанови № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платника податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 7 Постанови № 117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктами 12-14 Постанови № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТ ЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрації яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 19-21 Постанови № 117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення, серед іншого, про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Абзацом першим пункту 27 Постанови № 117 надано можливість платнику податків оскаржити рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, у Головного управління ДФС у Луганській області наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, надання контролюючому органу відповідних повноважень є лише передумовою подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом якої у даній справі є прийняття рішення, законність та обґрунтованість якого повинна бути перевірена.

Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної ПМП Конкорд від 25 липня 2019 року № 57 в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено те, що платник податку відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Вирішуючи питання щодо законності рішення комісії Головного управління ДФС у Луганській області про відмову у реєстрації податкової накладної, суд має надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення реєстрації цієї податкової накладної, які за своїм змістом є передумовою для прийняття відповідачем оскаржуваного у даній справі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Суд, надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації податкової накладної від 25 липня 2019 року № 57, поданої ПМП Конкорд , враховує, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Отже, зупинення реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом Державної фіскальної служби України, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Вказані правові висновки викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі № 140/2093/18 та від 30 липня 2019 року у справі № 320/6312/18.

Щодо наведених у оскаржуваному рішенні підстав для відмови в реєстрації податкової накладної, суд зазначає таке.

У рішенні комісії Головного управління ДФС у Луганській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19 серпня 2019 року № 1256358/24202292 про відмову ПМП Конкорд у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 25 липня 2019 року № 57 зазначено підстави прийняття вказаного рішення, а саме ненадання платником податку копій документів:

- Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- Додаткова інформація - відсутні сертифікати на хімічну продукцію, технічні умови на виробництво, не надані документи на транспортування імпортованого товару, документи на транспортування давальницької сировини, накладні на відвантаження давальницької сировини, накладні на отримання готової продукції.

З приводу ненадання цих документів, суд зазначає, що відповідно до статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до вимог пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Тому обов`язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів як попередньої оплати (аванс) незалежно від наявності інших первинних документів, що позивачем виконано шляхом подання податкової накладної від 25 липня 2019 року № 57 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за правилом першої події.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 05 вересня 2019 року № 37058/24202292/2 про залишення без задоволення скарги ПМП Конкорд на рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 1256358/24202292, суд зазначає таке.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Порядок оскарження рішень контролюючого органу врегульовано приписами статті 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів. Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (пункт 56.10 статті 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […].

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимими, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Оскаржуване рішення відповідача про результати розгляду скарги саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, не містить приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створює для нього жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, не порушує права свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 31 травня 2019 року у справі № 826/1023/16, від 11 червня 2019 року у справах №№ 826/7257/16, 826/24656/15, від 18 червня 2019 року у справі № 826/7961/16, від 24 червня 2019 року у справі № 826/11001/15, від 12 липня 2019 року у справі 813/5256/13.

На підставі викладеного, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 05 вересня 2019 року № 37058/24202292/2 про залишення без задоволення скарги ПМП Конкорд на рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 1256358/24202292 належить відмовити.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ПМП Конкорд від 25 липня 2019 року № 57 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до Державної фіскальної служби України - 07 серпня 2019 року, суд зазначає таке.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктами 19, 20 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на викладене, позовна вимога про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірною та підлягає задоволенню, оскільки зазначене є забезпеченням гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру юридична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону № 3674-VI).

Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року по справі № П/800/559/16 (№ рішення в ЄДРСР 65680258), постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року по справі № 800/473/17 (№ рішення в ЄДРСР 72525464) та постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 (номер рішення в ЄДРСР 85613193) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СКС до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну.

Позивачем в позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру (перша - визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Луганській області про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних; друга - визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України про залишення без задоволення скарги на рішення Головного управління ДФС у Луганській області про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної).

Отже, позивач мав сплатити судовий збір за подання даного позову у розмірі 3842,00 грн (1921,00 грн х 2).

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5763,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 16 вересня 2019 року за № 789 на суму 5763,00 грн (т. 1 арк. спр. 4).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом внесено судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено законом, на 1921,00 грн.

Разом з тим, за приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 7 Закону 3674-VI в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу право звернення до суду із клопотанням про повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Оскільки позов задовольняється частково, судові витрати у розмірі 1921,00 грн за позовними вимогами, у задоволенні яких відмовлено, покладаються на позивача, а судові витрати у розмірі 1921,00 грн за позовними вимогами, які задовольняються, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області, яким допущено порушення прав платника податків.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного малого підприємства Конкорд (ідентифікаційний код 24202292, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 96-А, кв. 37) до Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Шевченківський район, Львівська площа, буд. 8), Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72), Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Шевченківський район, Львівська площа, буд. 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 1256358/24202292 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 25 липня 2019 року № 57.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного малого підприємства Конкорд від 25 липня 2019 року № 57 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до Державної фіскальної служби України - 07 серпня 2019 року.

У задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 05 вересня 2019 року № 37058/24202292/2 про залишення без задоволення скарги Приватного малого підприємства Конкорд на рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 серпня 2019 року № 1256358/24202292 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області на користь Приватного малого підприємства Конкорд судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 27 грудня 2019 року.

Суддя Т.І. Чернявська