Рішення

від 26.12.2019 по справі 420/5199/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5199/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Любімова О.Є.

за участі сторін:

представника позивача - Батранюк О.В. (адвокат, за довіреністю)

представника відповідача - Яківця М.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСІНЖИНІРИНГ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСІНЖИНІРИНГ (далі - ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ ) до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

№0033171401 від 12 липня 2019 року про стягнення штрафних санкцій за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510,00 грн.;

№0033161401 від 12 липня 2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму у розмірі 1 375 121, 00 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 1 000 097, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 275 024, 00 грн.;

№0033151401 від 12 липня 2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму у розмірі 1 332 154, 00 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 1 065 723, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 266 431, 00 грн.;

№0033141401 від 12 липня 2019 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 182 102, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСІНЖИНІРИНГ , результати якої відображені в акті перевірки від 18 червня 2019 року № 1161/15-32-14-01/39093039, у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства. У зв`язку з незгодою з висновками перевірки та даними, викладеними в акті перевірки, ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ подало заперечення на висновки акту, а також додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПК України, однак висновки акту перевірки залишені відповідачем без змін.

За результатами даної перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0033171401, №0033161401, №0033151401, №0033141401 від 12 липня 2019 року.

Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на підставі акту перевірки, висновки якого, на його думку, ґрунтуються на припущеннях перевіряючих та спростовуються наступним. Підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства в акті перевірки зазначено те, що у ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ виникли господарські взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ТОВ СІТІ КОРПОРЕЙШН , ТОВ ДЕЛЬПОРТ , ТОВ ОЗРІК , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ СТАЙЛЕР СНОУ , ВПП ДРУКАРСЬКИЙ ДІМ У ФОРМІ ТОВ, ДП ОДЕСА МЕДІА , ТОВ ВІРТУС КОММОДІТІЗ , ТОВ РАЙДУГА-ПІВДЕНЬ , ТОВ НЕКСО-УКРАЇНА , ПМП РВА GMM-ПРЕСС , ТОВ НЕОНРЕКЛАМСЕРВІС , які на думку перевіряючи є фіктивними та не підтверджуються первинними документами.

Однак, позивач вважає, що господарські операції з даними контрагентами підтверджуються усіма необхідними первинними документами, зокрема, під час здійснення господарської діяльності ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ укладало зі своїми контрагентами договори, отримувало товари та послуги, які використовувались у подальшому обігу. В Акті перевірки не в повній мірі було відображено наявність укладених угод між контрагентами, а посилання на акт про ненадання документів від 18.06.2019 року №593/15-32-14-01/39093039 є суперечним, оскільки під час проведення перевірки було забезпечено доступ до всієї первинної документації.

Позивач стверджує, що усі первинні документи ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ складені в письмовій формі, мають обов`язкові реквізити та є підставою для формування бухгалтерського та податкового обліку. Натомість висновки податкового органу в акті перевірки вцілому ґрунтуються на податковій інформації щодо підприємств-контрагентів, що є неприпустимим та суперечить презумпції правомірності платника податків та принципу індивідуальної відповідальності. З Акту перевірки та результатів розгляду заперечень вбачається, що відповідачем не аналізувались умови та характер операцій позивача із контрагентам, проте при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. В акті перевірки відсутні докази обізнаності працівників ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ щодо протиправного характеру діяльності посадових осіб товариств у попередніх ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди, а відтак правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосередніми постачальниками. Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що відповідачем зроблено помилковий висновок про порушення ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ вимог податкового законодавства та заниження грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 05 вересня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

26 вересня 2019 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву з додатковими доказами (а.с. 114-125, том 3).

02 жовтня 2019 року позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив на позовну заяву (а.с. 137-142, том 3).

Ухвалою суду від 04 листопада 2019 року, у зв`язку з витребуванням додаткових доказів по справі, за клопотаннями сторін продовжено шістдесятиденний строк проведення підготовчого засідання у справі № 420/5199/19 на тридцять днів.

25 листопада 2019 року позивачем через канцелярію суду подано письмові пояснення по справі та додаткові докази: копії податкової накладної від 30.11.2018 року №151, розрахунку коригування, квитанції ВПП у формі ТОВ «Друкарський Дім» від 30.05.2019 року, а також копії первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «ПРІМАВЕРА ГРУП» та ТОВ «ВЕСТ БІЗНЕС ЛТД» .

04 грудня 2019 року відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме вироку від 16 травня 2018 року по справі № 464/1797/18.

Ухвалою суду від 04 грудня 2019 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі та за письмовою згодою сторін розпочато судовий розгляд по суті після закінчення підготовчого засідання 04 грудня 2019 року.

Під час розгляду справи по суті сторони у вступному слові надали свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові, відповіді на відзив, письмових поясненнях та вступному слові підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до відзиву, письмових пояснень та вступного слова, відповідач позов не визнає, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне. Так, відповідач зазначає, що проведеною перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ за рахунок сум по документам, отриманих від ТОВ СІТІ КОРПОРЕЙШН , ТОВ ДЕЛЬПОРТ , ТОВ ОЗРІК , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ СТАЙЛЕР СНОУ , ВПП ДРУКАРСЬКИЙ ДІМ У ФОРМІ ТОВ, ДП ОДЕСА МЕДІА , ТОВ ВІРТУС КОММОДІТІЗ , ТОВ РАЙДУГА-ПІВДЕНЬ , ТОВ НЕКСО-УКРАЇНА , ПМП РВА GMM-ПРЕСС , ТОВ НЕОНРЕКЛАМСЕРВІС завищено витрати та податковий кредит. Посилаючись на висновки акту перевірки, відповідач зазначив, що задекларовані позивачем показники по операціям з придбання товарів та послуг у вищевказаних контрагентів-постачальників, не підтверджуються належним чином; первинні документи не можуть свідчити про фактичне придбання позивачем товарів, робіт (послуг) від контрагентів Вказані висновки відповідач мотивує тим, що по контрагентам-постачальникам наявна податкова інформація, яка свідчить про неможливість виконання контрагентами позивача тих робіт, які оформлені первинними документами, у зв`язку з відсутністю будь-яких ресурсів (трудових, технологічних, тощо), невідповідністю у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів, відсутність за місцезнаходженням, анулювання свідоцтва платника ПДВ. Відповідач стверджує, що фактично відбулося лише документальне оформлення операцій з надання товарів, послуг на адресу ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ , які стали підставою незаконного оприбуткування та формування податкового кредиту.

Також представник відповідача посилався на вирок від 16 травня 2018 року по справі № 464/1797/18 щодо керівника контрагента позивача - ТОВ ОЗРІК .

З огляду на зазначене, податкові повідомлення-рішення №0033171401, №0033161401, №0033151401, №0033141401 від 12 липня 2019 року відповідач вважає обґрунтованими, прийнятими відповідно до положень чинного законодавства, а також, встановлених за результатами перевірки порушень, у зв`язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.

У період з 28 травня 2019 року по 10 червня 2019 року згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 08 травня 2019 року №3473, а також направлень від 28 травня 2019 року №3592/14-01, №3591/14-01, №3593/14-01, №3594/14-01, №3595/14-01, №3596/14-01, посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСІНЖИНІРИНГ , код ЄДРПОУ 39093039, з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, а також єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року (а.с. 142, том 1).

Перевірка проводилась вперше, товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНСІНЖИНІРИНГ зареєстроване 12.02.2014 року, узято на податковий облік 13.02.2014 року за № 155314017727.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 18 червня 2019 року № 1161/15-32-14-01/39093039 Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСІНЖИНІРИНГ , код ЄДРПОУ 39093039 (а.с. 33-141, том 1).

Акт перевірки підписаний директором ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ з відміткою про отримання його примірнику 18 червня 2019 року.

Відповідно до акту, перевіркою встановлено наступні порушення, щодо яких виникли спірні правовідносини:

1) п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, ст. 1, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в результаті чого відбулось заниження податок на прибуток у сумі 1 100 097, 00 грн., у т.ч. по періодам: 2016 рік - 723 136, 00 грн., 2017 рік - 207 761, 00 грн.; 2018 рік - 169 200, 00 грн;

2) п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 1 065 723, 00 грн., у т.ч. по періодам: липень 2016 року - 6 667, 00 грн.; серпень 2016 року - 1 091, 00 грн.; вересень 2016 року - 2 242, 00 грн.; листопад 2016 року - 495 871, 00 грн.; грудень 2016 року - 247 593, 00 грн.; лютий 2017 року - 195 516, 00 грн.; квітень 2017 року - 33 839, 00 грн.; грудень 2018 року - 82 904, 00 грн.; а також завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у загальній сумі 182 102, 00 грн., у т.ч. по періодам: квітень 2017 року - 85006, 00 грн.; грудень 2018 року - 97 096, 00 грн.;

3) п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України в частині незабезпечення зберігання первинних документів.

Не погодившись з висновками акту перевірки від 18 червня 2019 року № 1161/15-32-14-01/39093039, ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ скористалось правом, передбаченим п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, та 02 та 03 липня 2019 року подало до Головного управління ДФС в Одеській області заперечення на акт перевірки разом з первинними документами по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ СІТІ КОРПОРЕЙШН , ТОВ ДЕЛЬПОРТ , ТОВ ОЗРІК , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ СТАЙЛЕР СНОУ , ВПП ДРУКАРСЬКИЙ ДІМ У ФОРМІ ТОВ, ДП ОДЕСА МЕДІА , ТОВ ВІРТУС КОММОДІТІЗ , ТОВ РАЙДУГА-ПІВДЕНЬ , ТОВ НЕКСО-УКРАЇНА , ПМП РВА GMM-ПРЕСС , ТОВ НЕОНРЕКЛАМСЕРВІС , ТОВ ТРАНСМОРСЕРВІС , ПП СВАРОГ-БІЗ , ТОВ ФЛАЙБРІДЖ , ТОВ ГРІНТУР-ЕКС , ТОВ ТРАНССТРОЙ-ЮГ , ТОВ ТРАНССІГНАЛ (а.с. 143-157, том 1).

Рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 09 липня 2019 року №14525/10/15-32-14-01-10, за результатами розгляду заперечень, висновки Акту від 18 червня 2019 року № 1161/15-32-14-01/39093039 Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСІНЖИНІРИНГ , код ЄДРПОУ 39093039 залишені без змін.

У рішенні відображено, що до ГУ ДФС в Одеській області разом із запереченнями на акт перевірки позивачем було надано копії первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами (а.с. 165-221, том 1).

На підставі висновків акту перевірки від 18 червня 2019 року № 1161/15-32-14-01/39093039, Головним управлінням ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення (а.с. 28-31, том 1):

№0033171401 від 12 липня 2019 року про стягнення штрафних санкцій за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510,00 грн.;

№0033161401 від 12 липня 2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму у розмірі 1 375 121, 00 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 1 000 097, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 275 024, 00 грн.;

№0033151401 від 12 липня 2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму у розмірі 1 332 154, 00 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 1 065 723, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 266 431, 00 грн.;

№0033141401 від 12 липня 2019 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 182 102, 00 грн.

Однак, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування, як протиправних, з підстав наведених в адміністративному позові.

Надаючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення №0033171401 від 12 липня 2019 року, яким до ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ застосовано штрафну санкцію за порушення п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України в частині незабезпечення зберігання первинних документів, суд виходить з наступного.

В акті перевірки п. 2.8 зазначено, що письмових пояснень та копій первинних документів щодо виявлених в ході перевірки порушень, на письмові запити не надано, у зв`язку із чим складено акт від 13 травня 2019 року №910/15-32-14-01/22473696 у довільній формі та акт від 18 червня 2019 року №593/15-32-14-01/39093039, у якому зазначено, що у період проведення перевірки та станом на дату підписання акту документальної планової перевірки не надано документи по взаємовідносинам з ТОВ СІТІ КОРПОРЕЙШН , ТОВ ДЕЛЬПОРТ , ТОВ ОЗРІК , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ СТАЙЛЕР СНОУ , ВПП ДРУКАРСЬКИЙ ДІМ У ФОРМІ ТОВ, ДП ОДЕСА МЕДІА , ТОВ ВІРТУС КОММОДІТІЗ , ТОВ РАЙДУГА-ПІВДЕНЬ , ТОВ НЕКСО-УКРАЇНА , ПМП РВА GMM-ПРЕСС , ТОВ НЕОНРЕКЛАМСЕРВІС , а саме договори, акти виконаних робіт (послуг), акти приймання-передачі, видаткові накладні, рахунки, рахунки-фактури, банківські виписки, товарно-транспортні накладні та інші документи на перевезення ТМЦ (а.с. 122-124, том 3).

Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (пп. 16.1.5); подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку) (пп. 16.1.6.); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (пп. 16.1.7.); виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки (пп. 16.1.8.); не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (пп. 16.1.6.).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків (п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Під час судового розгляду справи представник позивача пояснив, що усі первинні документи під час проведення перевірки були наявні на підприємстві та доступ до них перевіряючим не обмежувався.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявний Додаток 4 до акту перевірки Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ код 39093039 , згідно якого перевіркою охоплено дослідження, зокрема, таких документів: договори з додатковими угодами, контракти, акти виконаних робіт (послуг), акти приймання-передачі, видаткові накладні, рахунки, рахунки-фактури, банківські виписки, залізничні квитанції, товарно-транспортні накладні за період 01.01.2016-31.12.2018 року (а.с. 129-132, том 1).

З огляду на зазначене, судом не встановлено в діях позивача складу порушення, передбаченого п. 44. 3 ст. 44 Податкового кодексу України, яке передбачає обов`язок платників податків забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідачем не надано доказів того, що не подані на його запит первинні документи були саме відсутні на підприємстві позивача, та/або не зберігаються ним у встановленому законом порядку.

Натомість, згідно податкового повідомлення-рішення №0033171401 від 12 липня 2019 року до ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ застосовано штрафну санкцію за порушення саме п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, тобто щодо незабезпечення зберігання первинних документів, чого доведено не було.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про скасування податкового повідомлення-рішення №0033171401 від 12 липня 2019 року.

Надаючи оцінку правомірності донарахувань позивачу податкових зобов`язань та штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, згідно податкових повідомлень-рішень №0033161401, №0033151401, №0033141401 від 12 липня 2019 року, суд виходить з наступного.

Як зазначено в акті перевірки, первинні документи ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ щодо придбання товарів, робіт, послуг від контрагентів ТОВ СІТІ КОРПОРЕЙШН , ТОВ ДЕЛЬПОРТ , ТОВ ОЗРІК , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ СТАЙЛЕР СНОУ , ВПП ДРУКАРСЬКИЙ ДІМ У ФОРМІ ТОВ, ДП ОДЕСА МЕДІА , ТОВ ВІРТУС КОММОДІТІЗ , ТОВ РАЙДУГА-ПІВДЕНЬ , ТОВ НЕКСО-УКРАЇНА , ПМП РВА GMM-ПРЕСС , ТОВ НЕОНРЕКЛАМСЕРВІС , які стали підставою для віднесення позивачем до складу собівартості фінансово-господарські операції з отриманих товарів, робіт, послуг не можуть вважатися належно оформленими та підписаними уповноваженими особами звітними документами, які підтверджують факт придбання цих товарів, робіт, послуг, а тому їх оприбуткування, віднесення до витрат, які відображено у складі собівартості реалізованої продукції, та формування податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаними контрагентами-постачальниками є безпідставними для відображення в бухгалтерському та податковому обліках.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29 листопада 2016 року між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ (Покупець) та ТОВ СІТІ КОРПОРЕЙШН (Постачальник) укладено Договір поставки №29/11, за умовами якого Постачальник бере на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору поставити Покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення та/або товари народного споживання, а Покупець - прийняти цей товар та сплатити його. Найменування, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна вказуються у видаткових накладних, складених до цього договору. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок Постачальника в національній валюті (а.с. 222-224, том 1).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів, а саме виписані ТОВ СІТІ КОРПОРЕЙШН видаткові та податкові накладні та поставлено товар: видаткова накладна №289 від 09.12.2016 року на суму 224 136,58 грн., у тому числі ПДВ 37 356,10 грн.; видаткова накладна №290 від 09.12.2016 року на суму 155 982,72 грн., у тому числі ПДВ 25 997,12 грн.; видаткова накладна №291 від 12.12.2016 року на суму 220 444,51 грн., у тому числі ПДВ 36 740,75 грн.; видаткова накладна №292 від 12.12.2016 року на суму 84 216,20 грн., у тому числі ПДВ 14 036,03 грн. (а.с. 225-228, том 1). Витягом з Єдиного реєстру накладних підтверджено реєстрацію податкових накладних №№289, 290, 291, 292 від 09.12.2016 року (а.с. 229, том 1).

На підтвердження розрахунків позивачем надано до суду копії платіжних доручень, з яких вбачаються операції по перерахуванню коштів на користь ТОВ СІТІ КОРПОРЕЙШН (а.с. 230-231, том 1).

Також судом встановлено, що товар, придбаний у ТОВ СІТІ КОРПОРЕЙШН , було реалізовано позивачем у подальшому TOB ТРАНСМОРСЕРВІС згідно договору № 15/11 від 15.11.2016 року. На підтвердження цього постачання товару надані видаткові накладні та податкові накладні (а.с. 235-241, том 1).

14 грудня 2016 року між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ (Замовник) та ТОВ ДЕЛЬПОРТ (Виконавець) укладено Договір про виконання робіт №14/12, за умовами якого Виконавець зобов`язується виконати роботи по збору металевих конструкцій, обслуговування оргтехніки, периферійного обладнання та побутової техніки (а.с. 242-244, том 1).

Згідно умов укладеного Договору, ТОВ ДЕЛЬПОРТ було виконано роботи та виписано акти виконаних робіт: акт здачі-приймання виконаних робіт №54 від 27.12.2016 року на суму 250 000,00 грн., у тому числі ПДВ 41 666,67 грн., акт здачі-приймання виконаних робіт №55 від 27.12.2016 року на суму 150 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 25 000, 00 грн. (а.с. 245-246, том 1).

Витягом з Єдиного реєстру накладних підтверджено реєстрацію податкових накладних №№16, 17 від 27.12.2016 року (а.с. 247, том 1).

На підтвердження розрахунків позивачем надано до суду копії платіжних доручень №291 від 16.01.2017 року, №297 від 03.02.2017 року, №300 від 16.02.2017 року, з яких вбачаються операції по перерахуванню коштів на користь ТОВ ДЕЛЬПОРТ за отримані роботи на загальну суму 400 000,00 грн., оскільки за умовами Договору №14/12 від 14.12.2016 року вартість робіт за цим Договором складає 400 000, 00 грн. (а.с. 248-250, том 1).

10 листопада 2016 року між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ (Покупець) та ТОВ ОЗРІК (Постачальник) укладено Договір №10/11 щодо постачання продукції виробничо-технічного призначення та/або товари народного споживання. Найменування, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна вказуються у спеціфікаціях, складених до цього договору. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок Постачальника в національній валюті (а.с. 1-3, том 2).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів: Специфікації № 01 від 10.11.2016 року, якою визначено асортимент, кількість та ціну товару на загальну суму 1 206 427, 85 грн., у т.ч. ПДВ 201071, 31 грн. (а.с. 4, том 2); видаткових накладних №№1-10/11 від 16.11.2016 року, 2-10/11 від 16.11.2016 року, 3-10/11 від 16.11.2016 року, 4-10/11 від 16.11.2016 року, 5-10/11 від 16.11.2016 року (а.с. 6-10, том 2); Витяги з Єдиного реєстру накладних про реєстрацію податкових накладних; платіжні доручення (а.с. 11-16, том 2).

Придбаний у ТОВ ОЗРІК товар було реалізовано в подальшому ТОВ ТРАНСМОРСЕРВІС згідно договору № 15/11 від 15.11.2016 року. На постачання товару було виписано видаткові накладні (а.с. 17-19, том 2).

06 лютого 2018 року між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ (Покупець) та ТОВ ПАУЕР БУД (Продавець) укладено Договір поставки №06/02 на придбання одиниці техніки (трактор Т-150, б/у) (а.с. 20-22, том 2).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів: специфікації №1 від 06.02.2017 року, видаткову накладну №1623 від 16.02.2017 року, Витяг з Єдиного реєстру накладних про реєстрацію податкових накладних; платіжні доручення №311 від 01.03.2017 року, №317 від 20.03.2017 року (а.с. 23-27, том 2).

Додатково на підтвердження придбання у ТОВ ПАУЕР БУД трактору Т-150 3 (був у використанні), який був несправним, позивач надав договір щодо передачі його на підприємство ПП СВАРОГ-БІЗ для ремонту та модернізації (а.с. 28-35, том 2).

08 лютого 2016 року між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ (Замовник) та ТОВ СТАЙЛЕР СНОУ (Підрядник) було укладено Договір на виконання проектних робіт №001/0216 (а.с. 36-39, том 2).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів: акт надання послуг № 17 від 29 лютого 2016 року, Витяг з Єдиного реєстру накладних про реєстрацію податкових накладних; платіжне доручення №185 від 23.03.2016 року (а.с. 40-42, том 2).

Послуги з виконання передпроектних пропозицій, надані ТОВ СТАЙЛЕР СНОУ , використано позивачем для виконання комплексу проектних послуг на замовлення від ТОВ ФЛАЙБРІДЖ , згідно договору №001 від 04.02.2016 року. Проектування здійснювалося на вихідних даних наданих ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ , а саме: топографічна зйомка, технічне завдання замовника (а.с. 43-47, том 2).

29 грудня 2015 року між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ (Орендар) та ВПП ДРУКАРСЬКИЙ ДІМ у ФОРМІ ТОВ (Орендодавець) укладено Договір оренди приміщення №3012/2015-1 щодо оренди нежитлового приміщення площею 120 кв.м. за адресою: 65023, м. Одеса, вул. Садова, 3, каб. 12, з метою розташування у ньому конференц-залу ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ (а.с. 48-50, том 2).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів: актів приймання-передачі приміщення, акти надання послуг оренди, Витяги з Єдиного реєстру накладних про реєстрацію податкових накладних; платіжні доручення (а.с. 51-68, том 2).

Також в листопаді 2018 року контрагент ВПП ДРУКАРСЬКИЙ ДІМ У Формі ТОВ помилково зареєстрував податкову накладну на ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ № 151 від 30.11.2018 року (реєстрацію підтверджено витягом з ЄРПН). В травні 2019 року було проведено коригування помилкової податкової накладної - виписано та зареєстровано розрахунок коригування № 43 від 23.05.2019 року (реєстрація підтверджена витягом з ЕРПН та квитанцією №1).

Однак, як встановлено судом, перевіркою охоплювався період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, отже період повторної реєстрації податкової накладної № 151 від 30.11.2018 року не входить до предмета перевірки, оформленої актом від 18 червня 2019 року.

01 квітня 2014 року між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ (Замовник) та ДП ОДЕСА МЕДІА (Виконавець) укладено Договір про виконання робіт №01-04/14, за умовами якого Виконавець зобов`язується виконати роботи по виготовленню поліграфічної продукції (а.с. 69-70, том 2).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів: акт здачі-приймання виконаних робіт №31/03-4 від 31 березня 2016 року, Витяг з Єдиного реєстру накладних про реєстрацію податкових накладних; платіжне доручення №258 від 07.11.20106 року (а.с. 71-73, том 2).

Позивач - ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ не був кінцевим споживачем придбаних послуг. Виконана за договором про надання послуг №01-04/14 від 01.04.2014 року між ДП Одеса-Медіа та ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ поліграфічна продукція - це друк робочого проекту Реконструкції парку Миколаїв-Рудний станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці та проектної документації щодо Будівництва залізничної колії ТОВ ГРІНТУР-ЕКС парку Миколаїв-Рудний при станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці , яка була в подальшому передана замовнику ТОВ ГРІНТУР-ЕКС , відповідно до укладених договорів № 004 від 17.12.2015 року та № 005 від 17.12.2015 року (а.с. 74-109, том 2).

10 жовтня 2016 року між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ (Покупець) та ТОВ ВІРТУС КОММОДІТІЗ (Постачальник) укладено Договір №10/10-1 від 10 жовтня 2016 року щодо постачання продукції виробничо-технічного призначення та/або товари народного споживання. Найменування, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна вказуються у спеціфікаціях, складених до цього договору. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок Постачальника в національній валюті (а.с. 110-112, том 2).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів: Специфікації № 01 від 10.10.2016 року, якою визначено асортимент, кількість та ціну товару на загальну суму 833 328, 00 грн., у т.ч. ПДВ 166 665, 60 грн.; видаткової накладної №472 від 01.11.2016 року, товарно-транспортних накладних №№472/1, 472/2 від 01.11.2016 року; Витяг з Єдиного реєстру накладних про реєстрацію податкових накладних; платіжне доручення (а.с. 113-118, том 2).

Товар, що поставлений ТОВ ВІРТУС КОММОДІТІЗ на адресу ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ було реалізовано відповідно до умов договору № 05/10-1 від 05.10.2016 року, укладеного між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ , як постачальником, та ТОВ ТРАНССТРОЙ-ЮГ , як покупцем, постачання рейок залізничних марки Р65 (а.с. 119-128, том 2).

10 січня 2017 року між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ (Замовник) та ТОВ РАЙДУГА-ПІВДЕНЬ (Виконавець) укладено Договір про надання у тимчасове користування будівельних машин та механізмів №100117-1 (а.с. 129-131, том 2).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів: акти здачі-приймання виконаних робіт, Витяг з Єдиного реєстру накладних про реєстрацію податкових накладних; платіжні доручення (а.с. 132-141, том 2).

Позивач - ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ не був кінцевим споживачем придбаних послуг. Використання будівельних машин та механізмів, наданих у тимчасове користування, було обумовлено укладеним договором з ТОВ БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП № 002-р від 10.01.2017 року. Відповідно до умов договору було виписано акти виконаних робіт (а.с. 142-154, том 2).

07 жовтня 2016 року між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ (Покупець) та ТОВ НЕКСО-УКРАЇНА (Постачальник) укладено Договір №07/10-1 щодо постачання продукції виробничо-технічного призначення та/або товари народного споживання. Найменування, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна вказуються у спеціфікаціях, складених до цього договору. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок Постачальника в національній валюті (а.с. 155-157, том 2).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів: Специфікації № 01, №02 від 07.10.2016 року, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акт наданих послуг, рахунок на оплату, Витяг з Єдиного реєстру накладних про реєстрацію податкових накладних; платіжні доручення (а.с. 158-173, том 2).

Згідно наданих видаткових накладних придбаний у ТОВ НЕКСО-УКРАЇНА товар постачався позивачем у подальшому ТОВ ТРАНССТРОЙ-ЮГ (а.с. 174-178, том 2).

05 жовтня 2016 року між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ (Покупець) та ПМП РВА GMM-ПРЕСС (Постачальник) укладено Договір №0510-1 щодо постачання продукції виробничо-технічного призначення та/або товари народного споживання. Найменування, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна вказуються у спеціфікаціях, складених до цього договору. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок Постачальника в національній валюті (а.с. 179-181, том 2).

На підтвердження виконання та реальності даного договору позивачем надано до суду копії наступних документів: Специфікації № 01 від 05.10.2016 року, видаткову накладну, Витяг з Єдиного реєстру накладних про реєстрацію податкових накладних; платіжне доручення (а.с. 182-185, том 2).

Згідно наданих видаткових накладних придбаний у ПМП РВА GMM-ПРЕСС товар постачався позивачем у подальшому ТОВ ТРАНССІГНАЛ (а.с. 186-197, том 2).

Також судом встановлено, що між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ (Замовник) та ТОВ НЕОНРЕКЛАМСЕРВІС (Підрядник) було укладено Договір на виконання робіт б/н від 11.04.2014 року та Договір про надання рекламних послуг б/н від 01.11.2018 року. Послуги надані ТОВ НЕОНРЕКЛАМСЕРВІС за договором на виконання робіт б/н від 11.04.2014 року - комп`ютерне креслення - використано для виконання комплексу проектних послуг для ТОВ ФЛАЙБРІДЖ , згідно договору №007 від 26.07.2016 року. Комп`ютерне креслення здійснювалося на вихідних даних наданих ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ , а саме топографічна зйомка, технічне завдання замовника, та, в подальшому, на паперовому носії передано ТОВ ФЛАЙБРІДЖ . Рекламні послуги було замовлено для власних потреб для розповсюдження інформації про підприємство, його діяльність, кваліфікацію працівників, для заохочення нових клієнтів до співпраці (а.с. 197-212, том 2).

Також позивачем надано первинні документи щодо взаємовідносин з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП та ТОВ ВЕСТ БІЗНЕС ЛТД , які не досліджувались в акті перевірки, проте контрагенти зазначались (а.с. 171-189, том 3).

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представника відповідача, відповідач щодо фактичного виконання робіт, придбання товарів, послуг, описаних в наданих первинних документах не заперечує, проте наполягає на тому, що ці роботи не виконувались, а товари не поставлялись контрагентами-постачальниками, якими складені податкові накладні та акти виконаних робіт, по якими ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ сформовано спірний податковий кредит та витрати, а невстановленими третіми особами або власними силами підприємства.

Однак суд з такими висновками відповідача не погоджується, з огляду на наступне.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків, зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В свою чергу, об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Дослідивши надані позивачем документи, суд вважає, що вони відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» до первинних документів, оскільки містять відомості про укладені угоди, замовника послуг та виконавця, розкривають зміст наданих послуг, який відповідає умовам договорів, період надання послуг, вартість наданих послуг, а також місця де зазначені послуги були надані. Тобто підтверджують здійснення господарських операцій та розкривають їх зміст та обсяг у достатньому для формування обліку об`ємі.

Що стосується ненадання позивачем до перевірки вищевказаних документів та доводів відповідача стосовно неприйнятності цих документів в суді, суд зазначає наступне.

У відповідності з п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Як встановлено судом, не погодившись з висновками акту перевірки від 18 червня 2019 року № 1161/15-32-14-01/39093039, ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ скористалось правом, передбаченим п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, та 02 та 03 липня 2019 року подало до Головного управління ДФС в Одеській області заперечення на акт перевірки разом з первинними документами по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ СІТІ КОРПОРЕЙШН , ТОВ ДЕЛЬПОРТ , ТОВ ОЗРІК , ТОВ ПАУЕР БУД , ТОВ СТАЙЛЕР СНОУ , ВПП ДРУКАРСЬКИЙ ДІМ У ФОРМІ ТОВ, ДП ОДЕСА МЕДІА , ТОВ ВІРТУС КОММОДІТІЗ , ТОВ РАЙДУГА-ПІВДЕНЬ , ТОВ НЕКСО-УКРАЇНА , ПМП РВА GMM-ПРЕСС , ТОВ НЕОНРЕКЛАМСЕРВІС , ТОВ ТРАНСМОРСЕРВІС , ПП СВАРОГ-БІЗ , ТОВ ФЛАЙБРІДЖ , ТОВ ГРІНТУР-ЕКС , ТОВ ТРАНССТРОЙ-ЮГ , ТОВ ТРАНССІГНАЛ (а.с. 143-157, том 1).

Рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 09 липня 2019 року №14525/10/15-32-14-01-10, за результатами розгляду заперечень, висновки Акту від 18 червня 2019 року № 1161/15-32-14-01/39093039 Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСІНЖИНІРИНГ , код ЄДРПОУ 39093039 залишені без змін.

При цьому, у рішенні відображено, що до ГУ ДФС в Одеській області разом із запереченнями на акт перевірки позивачем було надано копії первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами (а.с. 165-221, том 1).

Під час судового розгляду справи представник позивача пояснив, що усі первинні документи під час проведення перевірки були наявні на підприємстві та доступ до них перевіряючим не обмежувався.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявний Додаток 4 до акту перевірки Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ код 39093039 , згідно якого перевіркою охоплено дослідження, зокрема, таких документів: договори з додатковими угодами, контракти, акти виконаних робіт (послуг), акти приймання-передачі, видаткові накладні, рахунки, рахунки-фактури, банківські виписки, залізничні квитанції, товарно-транспортні накладні за період 01.01.2016-31.12.2018 року (а.с. 129-132, том 1).

З огляду на зазначене, судом не встановлено в діях позивача складу порушення, передбаченого п. 44. 3 ст. 44 Податкового кодексу України.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що платнику податків надається право заперечувати щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення п. 44.6 ст. 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 12.02.2019 року по справі №820/6512/16, від 05.02.2019 року по справі №820/12002/15, від 24.01.2019 року по справі №820/3398/16, від 15.01.2019 року по справі №826/14534/16, від 20.11.2018 року по справі №806/434/16, від 12.03.2019 року у справі №815/2488/15, від 16.07.2019 року у справі №804/17854/14, від 11.09.2018 року у справі №815/651/17.

Отже, суд вважає необхідним прийняти вказані документи до уваги, оскільки не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

За таких обставин, судом прийнято до уваги долучені до справи копії первинних документів по взаємовідносинам ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ з контрагентами, якими спростовуються висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, ст. 1, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в результаті чого відбулось заниження податок на прибуток у сумі 1 100 097, 00 грн., а також п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого відбулось заниження податку на додану вартість у сумі 1 065 723, 00 грн., а також завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у загальній сумі 182 102, 00 грн.

Що стосується доводів відповідача з приводу наявності податкової інформації по контрагентам, яка свідчить про відсутність реально вчиненої господарської операції між ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ та цими контрагентами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Отже, в силу приписів пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України податкова інформація є однією, але не єдиною підставою для висновків під час проведення перевірок.

Таким чином, суд зазначає, що сама по собі наявність податкової інформації щодо контрагентів позивача може свідчити лише про можливі порушення ними норм Податкового кодексу України, цивільного та/чи господарського законодавства, однак не спростовувати реальність господарських операцій з ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ .

Натомість, висновки в акті перевірки в частині дослідження взаємовідносин позивача з контрагентами фактично ґрунтуються лише на аналізі податкової інформації відносно вказаних контрагентів, без належної оцінки наданих позивачем первинних документів, що свідчить про їх необґрунтованість.

Так, в п. 2.9 Акту перевірки від 18 червня 2019 року зазначено, що в ході проведення перевірки запити на проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від ТОВ ТРАНСІНЖИНІРИНГ відомостей стосовно відносин з суб`єктами господарювання-контрагентами не направлялись.

При цьому, посилання відповідача в акті перевірки на інформацію щодо відсутності у контрагентів позивача можливостей виконати умови договорів, не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів, стосовно яких відсутні результати здійснення перевірочних заходів контролюючими органами, на обліку яких знаходяться ці контрагенти позивача.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 року по справі №815/29546/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник» , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податків, діяв без належної обачності й обережності, і йому було відомо про можливі порушення, які можливо допускав його контрагент або, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Податкова інформація стосовно контрагентів позивача не свідчить про відсутність реальних господарських відносин та дефектність первинних документів, як зазначено в акті перевірки.

Так, Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 року по справі №815/2578/16 зазначив, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Також суд бере до уваги доводи позивача, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Не можна вважати обґрунтованим висновок ГУ ДФС в Одеській області про не підтвердження факту поставки у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних або неналежним їх оформленням, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту.

Чинним законодавством України передбачено обов`язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення.

Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №2а-0870/12052/11.

Щодо наданого відповідачем вироку від 16 травня 2018 року по справі № 464/1797/18 щодо керівника ТОВ Озрік , суд зазначає, що факт наявності вироку, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №2а-1570/6063/12.

Відсутність у вироку конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи спростовує доводи, що цей вирок є належним доказом нереальності господарських операцій товариства з його контрагентами та беззаперечно свідчить про наявність податкового правопорушення платником податків при формуванні податкового кредиту.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №805/649/15-а.

На підставі викладеного, суд вважає, що податковою безпідставно збільшено позивачу за перевіряємий період податкові зобов`язання та нараховано штрафні санкції з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, відтак, податкові повідомлення-рішення №0033161401, №0033151401, №0033141401 від 12 липня 2019 року підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСІНЖИНІРИНГ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033171401 від 12 липня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033161401 від 12 липня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033151401 від 12 липня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033141401 від 12 липня 2019 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСІНЖИНІРИНГ» судовий збір у розмірі 19210, 00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСІНЖИНІРИНГ» (вул. Кленова, 2а, м. Одеса, 65009; код ЄДРПОУ 39093039).

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 39398646).

Повний текст рішення складено 26 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Глуханчук

.