Рішення

від 19.12.2019 по справі 520/9961/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2019 р. № 520/9961/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Халабурдіна С.В.,

представника відповідача - Білоконь С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домгазобетон" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Домгазобетон" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000100504 від 12.09.2019.

В обґрунтування позову, зазначено, що податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 2835/20-40-14-05-07/40028346 від 19.08.2019 року. Позивач зазначив, що ним надано усі первинні документи у підтвердження господарської діяльності із контрагентами, а тому, контролюючий орган дійшов помилкового висновку, стосовно порушення товариством пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290.

Ухвалою суду від 30 вересня 2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою судді від 19 листопада 2019 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, встановив наступне.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено у період з 06.08.2019 по 12.08.2019 на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 24.06.2019 №4449 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Домгазобетон" документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Домгазобетон" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо взаємовідносин з ТОВ "БК АСТРА" за період жовтень-грудень 2017 року, ТОВ "ОНІС ПРОМ" за період липень-серпень 2017 року, ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" за період вересень-грудень 2017 року та джерел походження матеріальних цінностей, реалізованих ТОВ "ДОМГАЗОБЕТОН" за період липень-грудень 2017 року, показників декларації з податку на додану вартість за 2017 рік, показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.

Результати перевірки оформлені актом №2835/20-40-14-05-07/40028346 від 19.08.2019, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: підпункт 134.1.1 пункт 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункт 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, що призвело до заниження податку на прибуток за 2017 рік на загальну суму 375540 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 2835/20-40-14-05-07/40028346 від 19.08.2019 року контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення від 12 вересня 2019 року №00000100504 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 375540 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 93885,00 грн.

З акту перевірки №2835/20-40-14-05-07/40028346 від 19.08.2019 вбачається, що підставою для зафіксованих порушень слугував висновок податкового органу про незмінність задекларованої позивачем суми доходів від реалізації товарів при не підтвердженні реальності операції з продажу товарів саме: ТОВ "БК АСТРА", ТОВ "ОНІС ПРОМ", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" та одночасному встановленні реалізації цих товарів іншим особам. Факт отримання коштів від ТОВ "БК АСТРА", ТОВ "ОНІС ПРОМ", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" на рахунок позивача, при нереальності реалізації товарно-матеріальних цінностей, свідчить про отримання доходу та як наслідок виникнення об`єкту оподаткування у позивача. В результаті зазначеного встановлено заниження ТОВ "Домгазобетон" показнику "Інший дохід" за 2017 рік на загальну суму 2086331 грн.

Оцінюючи обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акта перевірки №2835/20-40-14-05-07/40028346 від 19.08.2019, відповідачем встановлено реальність реалізації позивачем товару, придбаного за дилерським договором №АБ-0123/16 від 17 лютого 2016 року, однак, на думку відповідача, відповідний товар був реалізований не на користь ТОВ "БК АСТРА", ТОВ "ОНІС ПРОМ", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП", від яких позивач отримав кошти, які відобразив у фінансовій та податковій звітності як дохід від реалізації товарів, а на користь третіх невстановлених осіб.

Тобто, відповідачем зроблено висновок, що позивач отримав кошти від невстановлених третіх осіб, яким нібито насправді було продано товари, а також від контрагентів: ТОВ "БК АСТРА", ТОВ "ОНІС ПРОМ", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП", яким товар насправді не продавався.

У зв`язку із зазначеними висновками, на думку відповідача, позивач не відобразив кошти отримані від контрагентів: ТОВ "БК АСТРА", ТОВ "ОНІС ПРОМ", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" у звітності у необхідному рядку, в результаті чого було занижено показник "Інший дохід" за 2017 рік.

Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що висновки відповідача є помилковими і непідтвердженими жодними доказами.

Як вбачається із комплексного аналізу матеріалів справи, позивач дійсно отримав кошти від ТОВ "БК АСТРА", ТОВ "ОНІС ПРОМ", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" і відобразив їх у податковій звітності як дохід від реалізації товару.

Відповідно до рахунків на оплату та звітів про дебетові і кредитові операції по рахунку ТОВ "Домгазобетон", які містяться в матеріалах справи, кошти від ТОВ "БК АСТРА", ТОВ "ОНІС ПРОМ", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" були отримані за поставлений позивачем товар.

В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, з яких би вбачалося, що позивач отримував будь-які кошти за відповідний товар від будь-кого іншого, крім вищезазначених контрагентів, отримував будь-які інші кошти, крім тих, що відображені в податковій звітності, а також докази існування третіх осіб, яким за висновками відповідача були продані товари.

Під час розгляду справи, представник відповідача визнав, що доказів, які б підтверджували отримання позивачем коштів від інших осіб немає.

Таким чином, заперечуючи факт здійснення операцій між позивачем і зазначеними вище контрагентами, при цьому стверджуючи про факт здійснення поставки позивачем відповідного товару іншим невстановленим особам, жодного доказу на підтвердження своїх висновків відповідачем під час перевірки не зазначено та до суду не надано.

Також суд критично ставиться до висновку відповідача про те, що сам факт відсутності реального характеру відносин з поставки товару між позивачем та ТОВ "БК АСТРА", ТОВ "ОНІС ПРОМ", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" обов`язково свідчить про отримання коштів від інших осіб за цей товар.

Крім того, суд наголошує, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ТОВ "БК АСТРА", ТОВ "ОНІС ПРОМ", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" , судом встановлено наступне.

17 лютого 2016 р. між позивачем (Дилер) та ТОВ "АЕРОК" (Компанія) був укладений Дилерський договір №АБ-0123/16, відповідно до якого Компанія призначає ТОВ "Домгазобетон" офіційним Дилером з реалізації будівельних матеріалів, що поставляються Компанією.

За вказаним Дилерським договором ТОВ "АЕРОК" було поставлено позивачу відповідні товарно-матеріальні цінності (блоки газобетонні, СБС клейова суміш, кутники, каретки тощо), що оформлено відповідними видатковими накладними, які містяться у матеріалах справи.

Отриманні від ТОВ "АЕРОК" ТМЦ були продані позивачем на користь ТОВ "БК АСТРА", ТОВ "ОНІС ПРОМ", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" .

На підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "ОНІС ПРОМ" позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні: №242 від 18 серпня 2017 р., №247 від 23 серпня 2017 р., №238 від 16 серпня 2017 р., №219 від 04 серпня 2017 р., №210 від 28 липня 2017 р., №208 від 26 липня 2017 р., №228 від 24 липня 2017 р., №207 від 25 липня 2017 р., відповідно до яких Позивач поставив ТОВ "ОНІС ПРОМ" наступні товари: блоки газобетонні AEROC D500-2,5 300/200/600 гладк., блоки газобетонні AEROC D400-2,5 100/200/600 гладк., СБС клейова суміш для блоків AEROC (літо) 25 кг., блоки газобетонні AEROC D400-2,5 375/200/600 гладк. тощо, податкові накладні: № 29 від 24.07.2017 р., №30 від 24.07.2017, №32 від 25.07.2017, №36 від 27.07.2017 р., №35 від 26.07.2017 р., №3 від 03.08.2017, №24 від 16.08.2017, №25 від 16.08.2017.

Оплата за товари здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується рахунками на оплату: №201 від 15 серпня 2017 р., №199 від 14 серпня 2017 р., №182 від 02 серпня 2017 р., №172 від 25 липня 2017 р., №171 від 21 липня 2017 р., №170 від 21 липня 2017 р., №169 від 20 липня 2017 р., звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку ТОВ "Домгазобетон" з 01.07.2017 по 31.08.2017, у якому зазначено, що ТОВ "ОНІС ПРОМ" перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ "Домгазобетон", з призначенням платежу "оплата за буд. матеріали згідно з рах…".

На підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "БК АСТРА" позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні: №309 від 18 жовтня 2017 р., №310 від 19 жовтня 2017 р., №312 від 24 жовтня 2017 р., №311 від 19 жовтня 2017 р., №313 від 24 жовтня 2017 р., №316 від 25 жовтня 2017 р., №321 від 30 жовтня 2017 р., №327 від 17 листопада 2017 р., №328 від 17 листопада 2017 р., №335 від 30 листопада 2017 р., №342 від 22 грудня 2017 р., №343 від 22 грудня 2017 р., №344 від 22 грудня 2017 р., №345 від 22 грудня 2017 р., відповідно до яких Позивач поставив ТОВ "БК АСТРА" наступні товари: блоки газобетонні AEROC D400-2,5 375/200/600 паз-гр., блоки газобетонні AEROC D300-2,5 375/200/600 паз-гр., СБС клейова суміш для блоків AEROC (літо) 25 кг., каретки, ковші, штроборізи тощо, податкові накладні: №12 від 20.10.2017, №11 від 19.10.2017, №10 від 19.10.2017, №9 від 18.10.2017 р., №13 від 20.10.2017, №14 від 21.11.2017, №18 від 26.10.2017, №17 від 25.10.2017, №13 від 17.11.2017, №12 від 17.11.2017, №11 від 22.12.2017, №10 від 22.12.2017.

Оплата за товари здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується рахунками на оплату: №252 від 17 жовтня 2017 р., 254 від 19 жовтня 2017 р., №253 від 19 жовтня 2017 р., №255 від 19 жовтня 2017 р., №257 від 25 жовтня 2017 р., №258 від 25 жовтня 2017 р, №259 від 25 жовтня 2017 р., №264 від 10 листопада 2017 р., №274 від 15 грудня 2017 р., №271 від 24 листопада 2017 р., №272 від 29 листопада 2017 р., №273 від 15 грудня 2017 р., звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку ТОВ "Домгазобетон" з 01.10.2017 по 31.12.2017, у якому зазначено, що ТОВ "БК АСТРА" перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ "Домгазобетон", з призначенням платежу "оплата за буд. матеріали згідно з рах…".

На підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні: №340 від 06 грудня 2017 р., №339 від 06 грудня 2017 р., №338 грудня 2017 р., №337 від 06 грудня 2017 р., №336 від 6 грудня 2017 р., №324 від 09 листопада 2017 р., №306 від 13 жовтня 2017 р., №305 від 13 жовтня 2017 р., №301 від 09 жовтня 2017 р., №300 від 09 жовтня 2017 р., №298 від 04 жовтня 2017 р., №296 від 27 вересня 2017 р., №295 від 27 вересня 2017 р., №293 від 27 вересня 2017 р., №292 від 25 вересня 2017 р., №290 від 25 вересня 2017 р., №289 від 25 вересня 2017 р., №288 від 21 вересня 2017 р., №283 від 20 вересня 2017 р., №281 від 15 вересня 2017 р., №280 від 15 вересня 2017 р., №279 від 14 вересня 2017 р., №282 від 20 вересня 2017 р., №286 від 21 вересня 2017 р., №278 від 14 вересня 2017 р., №273 від 13 вересня 2017 р., №272 від 13 вересня 2017 р., №271 від 13 вересня 2017 р., №269 від 11 вересня 2017 р., №267 від 11 вересня 2017 р., №261 від 05 вересня 2017 р., відповідно до яких Позивач поставив ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" наступні товари: блоки газобетонні AEROC D400-2,5 375/200/600 паз-гр., блоки газобетонні AEROC D400-2,5 300/200/600 гладк., СБС клейова суміш для блоків AEROC (зима) 25 кг., арматура, СБС клейова суміш для блоків AEROC (літо) 25 кг. тощо, податкові накладні: №39 від 27.09.2017, №1 від 06.12.2017, №1 від 02.10.2017, №2 від 06.12.2017, №3 від 06.12.2017, №3 від 05.10.2017, №4 від 06.12.2017, №5 від 06.12.2017, №6 від 10.10.2017, №8 від 09.11.2017, №12 від 05.09.2017, №15 від 07.09.2017, №16 від 07.09.2017, №17 від 07.09.2017, №17 від 07.09.2017, №18 від 07.09.2017, №22 від 11.09.2017, №23 від 11.09.2017, №25 від 13.09.2017, №26 від 13.09.2017, №29 від 14.09.2017, №31 від 18.09.2017, №32 від 20.09.2017, №34 від 21.09.2017.

Оплата за товари здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується рахунками на оплату: №225 від 05 вересня 2017 р., №226 від 05 вересня 2017 р., №227 від 05 вересня 2017 р., №229 від 06 вересня 2017 р., № 229 від 06 вересня 2017 р, №231 від 07 вересня 2017 р., №232 від 08 вересня 2017 р., №236 від 15 вересня 2017 р., №239 від 20 вересня 2017 р, №243 від 26 вересня 2017 р., №244 від 27 вересня 2017 р., №247 від 02 жовтня 2017 р., №248 від 05 жовтня 2017 р., №249 від 09 жовтня 2017 р., №262 від 08 листопада 2017 р., № 263 від 09 листопада 2017 р., №267 від 21 листопада 2017 р., №268 від 24 листопада 2017 р., №269 від 24 листопада 2017 р., №270 від 24 листопада 2017 р., №233 від 08 вересня 2017 р., звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку ТОВ "Домгазобетон" з 07.09.2017 по 30.09.2017, у якому зазначено, що ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ "Домгазобетон", з призначенням платежу "оплата за буд. матеріали згідно з рах…".

Таким чином, господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Домгазобетон" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

З приводу висновків відповідача про відсутність ділової мети та доцільності в дилерському посередництві позивача з реалізації товарів на користь ТОВ "БК АСТРА", ТОВ "ОНІС ПРОМ", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Поняття економічного ефекту не розкрито в Податковому кодексі України, однак із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, і так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Як вбачається із матеріалів справи, товари придбані позивачем у ТОВ "АЕРОК" за нижчими цінами ніж були в подальшому продані ТОВ "БК АСТРА", ТОВ "ОНІС ПРОМ", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП".

Таким чином, в результаті подальшої реалізації відповідних товарно-матеріальних цінностей у позивача відбулося збільшення активів.

Враховуючи зазначене, виступаючи дилером за Дилерським договором, укладеним з ТОВ "АЕРОК", та реалізуючи товари на користь ТОВ "БК АСТРА", ТОВ "ОНІС ПРОМ", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП", позивач мав ділову мету та досягнув її.

Крім того, Дилерським договором, передбачено, що діяльність Дилера направлена на досягнення цілі просування відповідної торгової марки не тільки на території Харківської області, а й на території всієї України, договором не встановлено обмежень щодо продажу товару поза межами Харківської області. Товар знаходиться на території Київської області, його поставка може здійснюватися як на умовах самовивозу, так і силами Компанії (ТОВ "АЕРОК") на території, які вказуються в заявці, в свою чергу, місцезнаходження контрагентів, яким були реалізовані відповідні Товари, зареєстровано в м. Києві.

Таким чином, вказане свідчить про економічну вигідність поставки товару відповідним контрагентам в межах території Київської області.

Також суд зазначає, що посилання відповідача на факт ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних жодним чином не свідчить про нереальність господарських операцій.

Як вбачається із аналізу норм законодавства України, зокрема Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997 № 363, ТТН призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг і підставою для формування витрат за такі послуги.

Положеннями дилерського договору передбачено, що поставка товару може здійснюватися на умовах самовивозу, а також силами залучених транспортних організацій.

Тобто, враховуючи зазначене, саме у випадку залучення транспортних організацій для поставки товару дилеру надаються ТТН.

Проте, відповідачем в акті перевірки не зазначено та до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що поставка товару здійснювалася із залученням транспортних організацій.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного суду, викладеного у Постанові від 05 лютого 2019 року у справі №813/123/16, Постанові від 03 вересня 2019 року у справі №810/3436/15, Постанові від 12 лютого 2019 року у справі №809/1385/13-а), відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Суд не приймає посилання відповідача на податкову інформацію, а саме протоколи допиту ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до яких ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заперечують свою фактичну причетність до діяльності відповідних юридичних осіб, оскільки належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Ця позиція узгоджується із правовим висновком Верховного суду, викладеним, зокрема, у Постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17, відповідно до якого податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, оскільки вона не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, рішення суду про визнання правочину недійсним.

Згідно пункту 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Крім того, позивачем надано до суду заяву від 31.08.2017 р. ОСОБА_1 , нотаріально посвідчену заяву від 10 жовтня 2017 р. Ажипи Володимира ОСОБА_4 , нотаріально посвідчену заяву від 27 грудня 2018 р. ОСОБА_3 , в яких міститься особисте підтвердження відповідних осіб про причетність до господарської діяльності юридичних осіб в якості засновників та директорів.

По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до пунктів 44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об`єкта оподаткування, платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Суд зазначає, що за статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною, що підтверджується первинними документами.

Згідно із пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно із п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153 (далі - Положення, П(с)БО 15 "Дохід"), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 7 зазначеного Положення визначено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 8 зазначеного Положення визначено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Відповідно до п. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 668 Цивільного кодексу України визначено, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені положення законодавства, судом зроблено висновок, що кошти отриманні за проданий товар кваліфікуються як Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів). Підтвердженням того факту, що кошти є саме доходом від реалізації продукції є перехід права власності на продукцію до іншого суб`єкта, що оформлено відповідними документами згідно із приписами законодавства. В свою чергу, для відображення відповідного доходу у звітності необхідною умовою є реальність господарських операцій в результаті, яких було отримано такий дохід.

Враховуючи зазначене та оскільки у позивача наявні первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій із поставки товару, висновки відповідача, що кошти, отримані позивачем від відповідних контрагентів слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду є помилковими.

Оцінивши наданні сторонами докази за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, дані первинні документи визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В акті перевірки контролюючим органом не заперечується проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентами.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за правочинами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж поставки товару та отримання прибутку.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Домгазобетон" є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки № 2835/20-40-14-05-07/40028346 від 19.08.2019 не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 12 вересня 2019 року №00000100504 підлягає скасуванню, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Домгазобетон" - задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Домгазобетон" (майдан Конституції, буд.1, 4 під., 7 пов., оф. 47-08, м. Харків, 61003, код 40028346) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код 43143704) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000100504 від 12.09.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 375540 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 93885 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домгазобетон" (майдан Конституції, буд.1, 4 під., 7 пов., оф. 47-08, м. Харків, 61003, код 40028346) судові витрати в розмірі 7041 (сім тисяч сорок одна) грн 39 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код 43143704).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 26 грудня 2019 року.

Суддя С.О.Чудних