Рішення

від 19.12.2019 по справі 480/4303/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2019 р. Справа № 480/4303/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

представника позивача - Несук С.М.,

представників відповідача: Савченко І.М., Грибиниченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4303/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський ремонтно-механічний завод"

до Головного управління ДПС у Сумській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксіос-Схід"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський ремонтно-механічний завод" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксіос-Схід" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 10.09.2019 № 0000100507.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 05.12.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 10.09.2019 № 0000100507 є незаконним і підлягає скасуванню з огляду на те, що висновки перевірки, оформленої актом від 12.08.2019 № 929/18-28-14-05/30640200/87, не ґрунтуються на приписах чинного податкового законодавства, зроблені без встановлення усіх обставин, які мають суттєве значення. В основу складу податкового правопорушення покладені взаємовідносини ТОВ "Конотопський ремонтно-механічний завод" з його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксіос-Схід". Згідно з висновками, наведеними у акті від 12.08.2019 № 929/18-28-14-05/30640200/87 та додатках до нього, у перевіреному періоді ТОВ "Конотопський ремонтно-механічний завод" завищило податковий кредит з ПДВ по господарських операціях з ТОВ "Аксіос-Схід" на загальну суму 260 238,00 грн., які, на думку податкового органу, реально не відбувалися, мали фіктивний характер, здійснені з метою отримання податкової вигоди. Проте, позивач стверджує, що реальність здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксіос-Схід" підтверджується як договором, так і належним чином оформленими первинними документами, складеними в процесі виконання цього договору (товаро-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними), які у повній мірі відображують зміст господарських операцій та їх вартісні показники. Зокрема, у зазначених документах докладно відображено, які саме товари були поставлені, в яких обсягах, у який час. На переконання позивача, помилковими є твердження відповідача про відсутність здійснення господарських операцій, зроблене на підставі, отриманої податкової інформації за результатами податкового контролю контрагента позивача, виходячи з відсутності у ній об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, а також аналізу первинних документів по взаємовідносинам із позивачем, оскільки згідно діючого законодавства України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, який несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Такий висновок цілковито узгоджується з положенням ст. 61 Конституції України, згідно якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У письмовому відзиві на позовну заяву зазначив, що підставою для висновку акта документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо заниження ним податкового зобов`язання з податку на додану вартість є відсутність належного документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ АКСІОС-СХІД , а також наявна негативна податкова інформація щодо ТОВ АКСІОС-СХІД . Так, аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ АКСІОС-СХІД щодо придбання товару свідчить про відсутність факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва контрагентами-постачальниками, оскільки вказаним суб`єктом господарської діяльності здійснюється придбання ТМЦ не встановленого походження. Зокрема, згідно Єдиного реєстру податкових накладних відсутні будь-які податкові накладні, що підтверджують придбання ТОВ АКСІОС-СХІД ТМЦ та послуг, які могли бути використані для виробництва продукції, реалізованої на адресу ТОВ КРМЗ . Відсутній і факт реального виробництва власної продукції у контрагентів-постачальників залучених до ланцюга постачання ТМЦ не встановленого походження та формування схемного податкового кредиту в адресу ТОВ АКСІОС-СХІД . По платникам податків, що залучені до ланцюга постачання ТМЦ, згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено що здійснюються досудові розслідування кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень.

Крім того, в наданих ТОВ КРМЗ для перевірки видаткових накладних відсутні обов`язкові реквізити, а саме неможливо ідентифікувати особу відвантажувача та особу отримувача ТМЦ, наявні тільки підписи та відсутні дані про довіреність всупереч умовам договору поставки.

Зазначена інформація, на переконання відповідача, свідчить про те, що платник податків TOB АКСІОС-СХІД здійснив реєстрацію податкових накладних на адресу контрагента покупця ТОВ КРМЗ з метою формування йому схемного податкового кредиту з поставки товарів без реальної мети здійснення господарських операцій.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, письмових пояснень щодо позову не подавав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 30.07.2019 по 05.08.2019 посадовими особами Головного управління ДФС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський ремонтно-механічний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ АКСІОС-СХІД за період листопад 2018 року - березень 2019 року, за результатами якої складено акт від 12.08.2019 № 929/18-28-14-05/30640200/87 (а.с. 13-37, т. 1).

Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Конотопський ремонтно-механічний завод" пп. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 260238, 00 грн., у тому числі за грудень 2018 року - на суму 21 768,00 грн.; за березень 2019 року - на суму 238 470,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 000010507, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 325297,50 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 260238,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 65059,50 грн. (а.с. 11, т. 1).

Підставою для висновку акта документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо заниження ним податкового зобов`язання з податку на додану вартість стала відсутність належного документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ АКСІОС-СХІД , а також наявна податкова інформація щодо ТОВ ТОВ АКСІОС-СХІД .

Судом встановлено, що між ТОВ "Конотопський ремонтно-механічний завод" та ТОВ АКСІОС-СХІД було укладено договір поставки № 3008/1 від 30.08.2018. Предмет договору - поставка продукції згідно рахунків-фактур та специфікацій до договору (а.с. 53-54, т. 1).

На виконання вказаного договору сторонами були складені специфікації, які є невід`ємними частинами договору поставки № 3008/1 від 30.08.2018, на поставку запчастин, а саме: специфікація № 1 від 30.08.2018 р. (поставка 11 найменувань продукції) на суму 247056,00 грн., специфікація № 2 від 04.10.2018 (поставка 10 найменувань продукції) на суму 438 936,00 грн., специфікація № 3 від 04.10.2018 (поставка 8 найменувань продукції) на суму 368 400 грн., специфікація № 4 від 04.10.2018 (поставка 7 найменувань продукції) на суму 408 000,00 грн., специфікація № 5 від 12.10.2018 (поставка 19 найменувань продукції) на суму 319 212,00 грн., специфікація № 6 від 05.11.2018 (поставка 11 найменувань продукції) на суму 101 400,00 грн., специфікація № 7 від 13.11.2018 (поставка 3 найменувань продукції) на суму 19 836,00 грн., специфікація № 8 від 26.11.2018 (поставка 2 найменувань продукції) на суму 36120,00 грн. (а.с. 55-62, т. 1).

ТОВ АКСІОС-СХІД на виконання договору поставки № 3008/1 від 30.08.2018 виписало позивачу податкові накладні від 12.11.2018 № 15, від 05.11.2018 № 13, від 14.11.2018 № 17, від 27.11.2018 № 30, від 03.11.2018 № 14, від 05.12.2018 № 12, від 09.11.2018 № 6, від 14.01.2019 № 7 (а.с. 90-105, т. 1), які були зареєстровані в ЄРПН.

Оплата за придбаний у ТОВ АКСІОС-СХІД товар була здійснена позивачем шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжними дорученнями від 27.06.2019 № 214, від 07.03.2019 № 2493, від 14.01.2019 № 16, від 14.01.2019 № 17, від 27.11.2018 № 179, від 27.11.2018 № 180, від 27.11.2018 № 181, від 27.11.2018 № 177, від 27.11.2018 № 178 (а.с. 71-79, т. 1) та банківськими виписками (а.с. 80-89, т. 1).

Придбані у ТОВ АКСІОС-СХІД запчастини були отримані уповноваженою особою ТОВ "Конотопський ремонтно-механічний завод" згідно видаткових накладних № 70 від 28.06.2019, № 48 від 13.03.2019, № 28 від 07.02.2019, № 16 від 25.01.2019, № 18 від 28.01.2019, № 17 від 25.01.2019, № 104 від 05.12.2018, № 99 від 28.11.2018, № 95 від 14.11.2018, № 81 від 12.11.2018, № 85 від 14.11.2018, № 80 від 12.11.2018, № 103 від 05.12.2018, № 78 від 09.11.2018, № 115 від 19.12.2018, № 82 від 12.11.2018, № 70 від 05.11.2018, № 79 від 09.11.2018, № 72 від 05.11.2018, № 114 від 19.12.2018, № 71 від 05.11.2018, № 113 від 19.12.2018, № 115 від 19.12.2018 (а.с. 128-149, т. 1).

Транспортування товару здійснювалось власним транспортом ТОВ "Конотопський ремонтно-механічний завод" та перевізником ТОВ "Нова Пошта", що підтверджується експрес-накладними від 19.09.2018 № 59000363987571, від 07.09.2018 № 59998067796072, від 01.10.2018 № 59998068977625, від 26.09.2018 № 59000365870442, від 23.10.2018 № 59998070093030, від08.10.2018 № 59998069238044, від 13.10.2018 № 59998069644662, від 13.10.2018 № 59998069644543 (а.с. 234-241, т. 1).

Придбаний у ТОВ АКСІОС-СХІД товар був оприбуткований на складі позивача що підтверджується прибутковими накладними № 673 від 28.11.2018, № 646 від 14.11.2018, № 740 від 19.12.2018, № 687 від 05.12.2018, № 688 від 05.12.2018, № 743 від 19.12.2018, № 744 від 19.12.2018, № 636 від 14.11.2018, № 633 від 09.11.2018, № 632 від 09.11.2018, № 631 від 12.11.2018, № 635 від 05.11.2018, № 629 від 12.11.2018, № 630 від 05.11.2018, № 628 від 05.11.2018, № 627 від 12.11.2018, № 206 від 13.03.2019, № 100 від 07.02.2019, № 556 від 28.06.2019, № 101 від 25.01.2019, № 62 від 25.01.2019, № 61 від 28.01.2019 (а.с. 106-127, т. 1), оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 та по рахунку 201 (а.с. 150-195, т. 1), вимогами на відпуск матеріалів на виробництво форми М-П (а.с. 196-223, т.1).

На підтвердження повноважень осіб, які отримували та оприбутковували ТМЦ, позивачем надано договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 14.11.2018 з комірником ОСОБА_1 , від 10.01.2019 з менеджером з постачання ОСОБА_2 , від 06.07.2018 з комірником ОСОБА_3 (а.с. 224-226, т. 1), а також витяги з журналу реєстрації довіреностей за 2018, 2019 роки (а.с. 227-233, т. 1).

В подальшому запчастини, поставлені від ТОВ АКСІОС-СХІД , були використані позивачем у власній господарській діяльності для виконання своїх зобов`язань за договором підряду від 27.02.2018 № 275 з ПАТ "Північний гірсько-збагачувальний комбінат", а саме для виконання робіт з капітального ремонту тягового агрегату, що підтверджується договором підряду № 275 від 27.02.2018 (а.с. 21-34, т. 2), специфікаціями № 1, 2, 3, 5, 6 до договору підряду № 275 від 27.02.2018 (а.с. 35-83, т. 2), актами огляду виконаних робіт тягових агрегатів від 23.12.2018, 19.02.2019, 25.04.2019, 05.06.2019, 16.08.2019 (а.с. 84-88, т. 2), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 2019 рік (а.с. 89, т. 2).

Отже, укладений між позивачем та ТОВ АКСІОС-СХІД договір містить положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту товару, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків у момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень під час проведення перевірки не встановлено відсутності у позивача первинних документів.

Надані до перевірки оригінали первинних документів містять назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб`єктами господарювання.

Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне: забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридично/ сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Акт перевірки не містить жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином.

Викладене в акті перевірки судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на припущеннях щодо безтоварності угоди.

При цьому, мотивами, на підставі яких відповідач дійшов висновку про відсутність реальності здійснення господарських операцій, є відсутність у видаткових накладних реквізитів, які ідентифікують особу відвантажувача та особу отримувача ТМЦ, даних про довіреність, а також відсутність факту (джерела) законного введення в обіг товару з огляду на наявність негативної податкової інформації стосовно ТОВ "АКСІОС-СХІД".

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст га обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу 7 ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , одним з принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Суд зазначає, що сама лише відсутність розшифровки підпису у видаткових накладних не може бути беззаперечним свідченням протиправності формування позивачем податкового кредиту по операціях з контрагентом за встановлених обставин щодо реального виконання таких операцій та фактичної зміни активів товариства.

Разом з цим, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відносно висновку відповідача щодо відсутності факту (джерела) законного введення в обіг товару слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створенім) необоротних активів, у тому числі при їх ввезені на митну територію У країни (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести: облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території У країни, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України:; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум додатків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях, у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) із метою їх використання в господарській діяльності та документальне підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Відповідно до п. 201.10 податкового кодексу України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Разом з тим, реальність спірних господарських операцій позивача з ТОВ АКСІОС-СХІД підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, зокрема, наданим договором поставки, видатковими накладними та податковими накладними тощо.

Станом на час виникнення спірних правовідносин ТОВ АКСІОС-СХІД є платником ПДВ, зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа, не припинено, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 99-103, т. 2).

Доводи податкового органу про не підтвердження реальності зазначених господарських операцій з огляду на не підтвердження поставок в ланцюгу до товаровиробника, не можуть бути підставою для позбавлення платника права на формування податкового кредиту. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов`язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов`язок сплатити суму податку до бюджету, а у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

При цьому слід зазначити і те, що факт допущення порушень контрагентами платника податків при сплаті своїх податкових зобов`язань сам по собі не є доказом недобросовісності платника податків.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Така позиція суду узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішенням Булвес АД проти Болгарії , відповідно до якого платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, право на податковий кредит не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд приходить висновку, що відповідачем не наведено ані в акті перевірки, ані у судовому засіданні конкретних доказів того, що господарські операції між ТОВ "Конотопський ремонтно-механічний завод" та ТОВ АКСІЩС-СХІД у перевіреному періоді реально не відбувалися, мали ознаки фіктивності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 0000100507, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Конотопський ремонтно-механічний завод" збільшено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 260238,00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 65059,50 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський ремонтно-механічний завод" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Парківська, 18, ідентифікаційний код 30640200) до Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ідентифікаційний код 43144399), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксіос-Схід" (м. Харків, вул. Короленко, 25, оф. 18, ідентифікаційний код 42064166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 10.09.2019 № 0000100507.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський ремонтно-механічний завод" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Парківська, 18, ідентифікаційний код 30640200) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ідентифікаційний код 43144399) судовий збір у розмірі 4879 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 46 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 28.12.2019.