Рішення

від 23.12.2019 по справі 826/13027/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 грудня 2019 року справа №826/13027/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БІТ ПАРК" (далі по тексту - позивач, ТОВ "БІТ ПАРК") доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2018 року№0250751207 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним нарахування за результатом камеральної перевірки штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість, з огляду на протизаконність проведення камеральної перевірки з таких питань та відсутністю можливості вчасно зареєструвати податкові накладні у зв`язку із безпідставним зменшенням суми ліміту для реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/13027/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому повністю підтримав висновки акта перевірки та просив відмовити у задоволені позову.

Позивачем надано відповідь на відзив з додатковим обґрунтуванням своєї позиції щодо помилковості висновків акту перевірки та протиправності податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0250751207 від 27 квітня 2018 року згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120 1 Податкового кодексу України до платника застосовано загальну суму штрафу 39 784,35 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 28 березня 2018 року №3288/26-15-12-07-20/39878079 "Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "БІТ ПАРК" (податковий номер - 39878079) за жовтень 2017 року - січень 2018 року" (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування ТОВ "БІТ ПАРК" від 31 січня 2018 року №1, від 31 січня 2018 року №3, від 31 січня 2018 року №2, від 31 грудня 2017 року №2, від 31 грудня 2017 року №1, від 30 листопада 2017 року №2, від 30 листопада 2017 року №1, від 31 жовтня 2017 року №1 та від 31 жовтня 2017 року №2 зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних 01 березня 2018 року, тобто з порушенням строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Позивач звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві з листом від 02 квітня 2018 року №4, в якому заперечував проти акта камеральної перевірки, оскільки податкові накладі не були вчасно зареєстровані у зв`язку з технічною помилкою в системі електронного адміністрування ПДВ з вини ДФС України.

За результатами розгляду заперечень позивача, Головне управління ДФС у м. Києві у листі від 17 квітня 2018 року №15999/10/26-15-12-07-18 вказало на виявлені камеральною перевіркою порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, проте не надано пояснення щодо технічної помилки в системі Електронного адміністрування ПДВ.

Позивач звертався зі скаргою на податкове повідомлення-рішення №0250751207 від 27 квітня 2018 року до Державної фіскальної служби України; рішенням Державної фіскальної служби України від 10 липня 2018 року №22997/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення №0250751207 від 27 квітня 2018 року залишено без змін, а скаргу платника - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "БІТ ПАРК" у період з жовтня 2017 року по січень 2018 року складено податкові накладні, що відображено в показниках декларацій з податку на додану вартість відповідних періодів та вчинено дії щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем до кожної податкової накладної долучено відповідну квитанцію про відмову в реєстрації податкової накладної. Спільною підставою для відмови у прийнятті та реєстрації податкових накладних у квитанціях до них зазначено, про те, що документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця.

Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ "БІТ ПАРК" до Державної фіскальної служби України зі скаргою №1 від 24 січня 2018 року щодо внесення неправдивих даних у СЕА, а саме здійснення 02 листопада 2017 року о 15 год. 07 хв. двох сумнівних операцій на загальну суму 1 033 333,00 грн. (250 000,00 грн. та 783 333,00 грн. відповідно), що призвело до зменшення суми ліміту для реєстрації податкових накладних до "-805440,31грн.".

За результатами розгляду скарги у листі Державної фіскальної служби України №7646/6/99-99-12-03-01-15 від 02 березня 2018 року повідомлено про автоматичність режиму роботи системи адміністрування податку на додану вартість та надано інформаційну довідку щодо алгоритму розрахунку показника ?перевищення.

Як передбачено пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з 01 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно положень статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120 1 .1 пункту статті 120 1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням граничних строків є обов`язком платника, не виконання цього обов`язку є підставою для застосування штрафних санкцій.

Як вказує позивач, у зв`язку із зменшенням ліміту для реєстрації податкових накладних на 1 033 333,00 грн., позивачу не вдавалось за можливе своєчасно зареєструвати податкові накладні, виписані з жовтня 2017 року по січень 2018 року, реєстрація яких відбулась також після відновлення суми ліміту, а саме 01 березня 2018 року, на підтвердження чого надав суду реєстр операцій ТОВ "БІТ ПАРК" у системі електронного адміністрування ПДВ за період з 01 вересня 2017 року по 01 квітня 2018 року та квитанції про відмову в реєстрації податкової накладної по причині перевищення суми ліміту.

Позивач вважає, що не порушив термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що вказані в акті перевірки, оскільки не реєстрація податкових накладних зумовлена помилками в алгоритмі роботи в системі електронного адміністрування ПДВ з вини ДФС України, тобто не з вини та з незалежних від ТОВ "БІТ ПАРК" обставин.

Однак, суд звертає увагу, що поведінка ДФС України щодо блокування реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних або дії щодо зменшення ліміту у системі електронного адміністрування ПДВ для реєстрації податкових накладних не є предметом даного спору і позивач не оскаржує такі дії ДФС України; у свою чергу пункт 120 1 .1 пункту статті 120 1 Податкового кодексу України не передбачає можливість звільнення від відповідальності в залежності від факту вини платника податків.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач не надав рішення суду, яке набрало законної сили та встановлювало б протиправні дії ДФС України у відношенні до ТОВ "БІТ ПАРК", що призвело до порушення термінів реєстрації податкових накладних.

У свою чергу пункт 120 1 .1 пункту статті 120 1 Податкового кодексу України не передбачає можливість звільнення від відповідальності в залежності від факту вини платника податків.

Позивачем під час розгляду справи не наведено жодних доводів та не надано доказів щодо відсутності факту порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування від 31 січня 2018 року №1, від 31 січня 2018 року №3, від 31 січня 2018 року №2, від 31 грудня 2017 року №2, від 31 грудня 2017 року №1, від 30 листопада 2017 року №2, від 30 листопада 2017 року №1, від 31 жовтня 2017 року №1 та від 31 жовтня 2017 року №2.

Крім того, на думку позивача, відповідач не мав права на проведення камеральної перевірки, оскільки нормами Податкового кодексу України не передбачено проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах камеральної перевірки.

Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції чинній на момент проведення перевірки) встановлює, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У свою чергу підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120 1 ,120 2 Податкового кодексу України.

Тобто надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, враховуючи положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних Єдиного реєстру податкових накладних, що свідчить про правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами якої складено акт перевірки від 23 серпня 2016 року №1139/26-57-12-01-18.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №808/2195/17, адміністративне провадження №К/9901/51528/18.

Таким чином, на думку суду, застосування до позивача штрафних санкцій здійснено Офісом у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2018 року№0250751207нормативно та документально не підтверджуються.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "БІТ ПАРК" не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "БІТ ПАРК" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІТ ПАРК" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; ідентифікаційний код 39878079);

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко