Справа № 560/3829/19
РІШЕННЯ
іменем України
28 грудня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення районної комісії управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області по розгляду пропозицій, заяв та скарг з питань субсидій та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 27 лютого 2019 року в частині припинення ОСОБА_1 , з 01 березня 2019 року надання житлової субсидії за адресою - вулиця АДРЕСА_1 ;
визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області щодо припинення надання ОСОБА_1 , житлової субсидії із зобов`язанням повернення переплаченої суми субсидії за 2015-2019 роки в розмірі 67310,00 гривень;
зобов`язати управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області вчинити дії щодо поновлення надання ОСОБА_1 , з 01 березня 2019 року житлової субсидії на оплату житлово - комунальних послуг на період опалювального сезону 2019/2020 року, виходячи з кількості осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, які фактично в ньому проживають, тобто з розрахунку дві особи з урахуванням їх доходів;
стягнути з управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області на користь позивача понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що, проживаю в індивідуальному житловому будинку загальною площею 87,7 квадратних метрів (опалювальною площею 80,50 кв.м.) за адресою - АДРЕСА_1 . За сімейним станом є розлученою. До складу сім`ї входять донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вказує, що працюючи вихователем в Деражнянському дитячому навчальному закладі "Сонечко", отримує незначну заробітну плату, а тому перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області, як отримувач субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг житлового приміщення за вказаною адресою, яку відповідачем було призначено і надано з вересня 2015 року.
27 лютого 2019 року управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області, відповідно до акту № 17, провело перевірку поданої ОСОБА_1 інформації про склад сім`ї в деклараціях про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, та встановило, що з 31 грудня 2013 року склад сім`ї ОСОБА_1 змінився, оскільки її донька, ОСОБА_2 , яка у 2014 році поступила на навчання до Кам`янець-Подільського педагогічного університету, без відома ОСОБА_1 знялась з реєстрації за вказаною адресою та приписалась в смт. Скала Подільська, Борщівського району Тернопільської області. Про зняття ОСОБА_2 з реєстрації за адресою - АДРЕСА_1 , Шпичинецька сільська рада була повідомлена державною міграційною службою лише 23 листопада 2018 року, що підтверджується довідкою виконавчого комітету сільської ради від 14 лютого 2019 року № 139.
У зв`язку з вказаними обставинами управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області надіслало на адресу позивача повідомлення від 10 квітня 2019 року № 1061/01-22 про припинення надання житлової субсидії з 01 березня 2019 року, оскільки на підставі висновків проведеної головним державним соціальним інспектором управління перевірки довідок про склад сім`ї за 2015- 2018 роки виявило, що позивач надала недостовірну інформацію про інформацію про склад зареєстрованих за місцем проживання в житловому приміщенні.
Позивач вказує, що будь-яких актів обстеження житлово-побутових умов за період 2015-2018 років управлінням соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області за місцем її проживання не складалося.
Окрім того, у цьому ж повідомленні зазначено, що позивач зобов`язана повернути переплачену суму субсидії в розмірі 67310,30 грн. на рахунок управління соціального захисту населення.
Позивач зазначає, що з рішенням районної комісії по розгляду пропозицій, заяв та скарг з питань субсидій та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 27 лютого 2019 року та рішенням управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області про відмову в перерахунку та поновлення житлової субсидії не погоджується і вважаю їх незаконним, оскільки вважає, що подала усі документи для перерахунку та поновлення раніше призначеної субсидії у відповідності до вимог Положення та інших законодавчих актів.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою від 28 листопада 2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що 27 лютого 2019 року головним державним інспектором Управління була проведена перевірка інформації про склад сім`ї гр. ОСОБА_1 жительки с. Теперівка. В результаті проведеної перевірки повноти та достовірності інформації на призначення житлових субсидій було виявлено, що склад сім`ї гр. ОСОБА_1 змінився 31 грудня 2013 року (дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . виписалась 31 грудня 2013 року в Тернопільську область, що підтверджує талон про зняття з реєстрації місця проживання.
Проте, з 23 вересня 2015 року по 04 червня 2018 року позивачка зверталася за призначенням житлової субсидії, вказуючи дочку у складі сім`ї. Лише в декларації від 26 листопада 2018 року повідомила про те, що дочка ОСОБА_2 виписалась у 2013 році.
На засіданні районної комісії по розгляду пропозицій, заяв та скарг з питань житлових субсидій та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам прийнято рішення припинити субсидії гр. ОСОБА_1
27 грудня 2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач не погоджується з позицією відповідача викладеною у відзиві на позовну заяву, вказує на протиправність дій відповідача щодо відмови в перерахунку та поновлення житлової субсидії, позовні вимоги підтримує та просить задоволити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов до наступних висновків.
Суд встановив, що з вересня 2015 року ОСОБА_1 , перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області, як отримувач субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг житлового приміщення.
27 лютого 2019 року управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області, відповідно до акту № 17, провело перевірку поданої ОСОБА_1 інформації про склад сім`ї в деклараціях про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, та встановило, що з 31 грудня 2013 року її донька, ОСОБА_2 знялась з реєстрації за адресою матері та зареєструвалась в смт. Скала Подільська, Борщівського району Тернопільської області.
У зв`язку з вказаними обставинами управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області надіслало ОСОБА_1 повідомлення від 10 квітня 2019 року № 1061/01-22 про припинення надання житлової субсидії з 01 березня 2019 року, оскільки на підставі висновків проведеної головним державним соціальним інспектором управління перевірки довідок про склад сім`ї за 2015- 2018 роки виявилено, що ОСОБА_1 надала недостовірну інформацію про склад зареєстрованих за місцем проживання в житловому приміщенні, а також повідомлено про те, що ОСОБА_1 зобов`язана повернути переплачену суму субсидії в розмірі 67310,30 грн. на рахунок управління соціального захисту населення.
Вважаючи, що у відповідача відсутні підстави для припинення виплати субсидії ОСОБА_1 02 травня 2019 року звернулася з письмовою заявою до управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області з вимогою здійснити перерахунок виплаченої субсидії за період з вересня 2015 року по червень 2018 року, виходячи з кількості осіб, які зареєстровані та фактично проживають у житловому приміщенні, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, а саме виходячи з розрахунку 2 (дві) особи, що зареєстровані та фактично проживають за вищевказаною адресою з врахуванням знятої з реєстрації доньки ОСОБА_2 та поновити виплату субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг житлового приміщення з березня 2019 року.
Відповідно до повідомлення управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області від 07 травня 2019 року № 1268/01-22 та від 17 вересня 2019 року № 245/01-26 рішенням районної комісії по розгляду пропозицій, заяв та скарг з питань субсидій та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 27 лютого 2019 року ОСОБА_1 припинено виплату житлової субсидії.
12 вересня 2019 року ОСОБА_1 повторно звернулася з письмовою заявою до управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області з вимогою щодо перерахунку та поновлення виплати житлової субсидії.
Проте, листом від 17 вересня 2019 року № 245/01-26 управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області, посилаючись на рішення районної комісії по розгляду пропозицій, заяв та скарг з питань субсидій та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 27 лютого 2019 року, відмовило позивачу у перерахунку та поновлені виплати житлової субсидії відповідно до п. 6 підпункту 5-1, який доповнено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 Положення про порядок призначення житлових субсидій, в якому зазначено, якщо громадянин не повернув надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або не сплачує суми до повернення, визначені відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення житлова субсидія не призначається.
Вважаючи дії відповідача щодо припинення виплати житлової субсидії та зобов`язання сплатити надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848 (далі - Положення)
Це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (пункт 1 Положення).
Право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (абзац перший пункту 2 Положення).
Відповідно до абзацу першого пункту 3 Положення призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Абзацом першим пункту 6 Положення, передбачено, що субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб.
Пунктом 7 Положення, зокрема, передбачено, що субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.
Кількість зазначених осіб визначається на початок місяця, з якого призначається субсидія.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають) станом на початок місяця, з якого призначається субсидія.
Пунктом 13 Положення, окрім іншого, визначено, що для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання):
заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами;
довідки про доходи - у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, та неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення з зазначенням їх розміру.
Забороняється вимагати від громадян документи, що не передбачені цим Положенням.
Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.
У разі коли кількість осіб, зазначених у відомостях про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, відрізняється від кількості осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, для призначення субсидії використовуються дані, зазначені у відомостях про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб. У разі відсутності відомостей про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб субсидія призначається на підставі рішення районної, районної у м. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її створення) ради або утвореної ними комісії та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства виходячи з кількості осіб, зазначених у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. На підставі такого рішення підприємства-виробники (виконавці) житлово-комунальних послуг нараховують плату за послуги виходячи з кількості осіб, яким призначено субсидію.
Рішення про призначення (непризначення) субсидії приймається протягом десяти днів після подання заяви та отримання відомостей, визначених абзацами дев`ятим - тринадцятим цього пункту. При цьому структурним підрозділом з питань соціального захисту населення повідомляється заявнику про призначення (непризначення) субсидії. Повідомлення про призначення субсидії може надсилатися електронною поштою (за наявності відповідного реквізиту). Заявник може бути поінформований про призначення (непризначення) субсидії за допомогою засобів мобільного зв`язку (смс-повідомленням).
Отже, для призначення субсидії особа подає заяву про призначення житлової субсидії до відповідного органу, декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами та довідки про доходи. При цьому, громадянин несе відповідальність виключно за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.
Таким чином, із аналізу вказаних норм Положення слідує, що для призначення субсидії особою зазначаються лише відомості про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб. Обов`язок перевірки правильності зазначення таких відомостей покладається на орган, що призначає субсидію.
Відповідно до абзацу сімнадцятого пункту 14 Положення громадянин, якому призначено субсидію, зобов`язаний протягом місяця поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (орендар - про осіб, які фактично проживають), їх соціального статусу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання, підприємств - виробників/виконавців житлово-комунальних послуг, закінчення строку реєстрації місця перебування, купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, шляхом подання відповідних документів. У разі зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб подаються також нові заява і декларація.
Абзацом 10 пункту 20 Положення передбачено, що надання раніше призначеної субсидії припиняється, якщо сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, зазначені у пункті 14 цього Положення, повертається за вимогою органу, що призначив субсидію, або безпосередньо отримувачем, або шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії на підприємствах - виробниках/виконавцях житлово-комунальних послуг.
Субсидію позивачу призначено з 23 вересня 2015 року по 04 червня 2018 року.
У ході розгляду справи, суд встановив, що ОСОБА_1 при заповненні декларації 23 вересня 2015 року в пункті 3 Розділу І "Особи, які зареєстровані (для орендарів - особи, які фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку" вказала трьох осіб: себе, доньку - ОСОБА_2 та сина - ОСОБА_3 .
При цьому, суд звертає увагу на ту обставину що жодних дій щодо обстеження матеріально побутових умов сім`ї позивача з моменту подання вищевказаної декларації та з моменту призначення субсидії, відповідачем вчинено не було, тобто відповідач не виконав обов`язку перевірки правильності зазначення таких відомостей.
На підтвердження зміни складу сім`ї позивача, відповідач посилається на Акт № 17 від 27 лютого 2019 року, яким встановило, що з 31 грудня 2013 року її донька, ОСОБА_2 знялась з реєстрації за адресою матері та зареєструвалась в смт. Скала Подільська, Борщівського району Тернопільської області.
Водночас, згідно з довідкою Шпичинецької сільської ради від 04 жовтня 2019 року №240 зазначено, що відповідно погосподарських книг №6 на 2011-2015 роки та №6 на 2016-2020 роки за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 .н. та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Таким чином, суд критично оцінює доводи позивача стосовно того, що позивач свідомо подавала неправдиві відомості про склад сім`ї, оскільки позивач дізнавшись про те, що її донька змінила місце реєстрації самостійно повідомила про це відповідача та відповідно звернулась із заявою 02 травня 2019 року з вимогою здійснити перерахунок виплаченої субсидії за період з вересня 2015 року по червень 2018 року, виходячи з кількості осіб, які зареєстровані та фактично проживають у вищевказаному житловому приміщенні, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, а саме виходячи з розрахунку 2 особи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не може нести відповідальність за правильність відомостей про склад сім`ї, які були зазначені в довідках Шпичинецької сільської ради.
Водночас, суд погоджується із тим, що громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру, однак у відповідача відсутні будь які зауваження стосовно поданих позивачем відомостей стосовно її доходів та майна.
Отже, враховуючи не належне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо обстеження матеріально побутових умов сім`ї позивача з моменту призначення пенсії, суд вважає, що відповідачем безпідставно винесено рішення щодо припинення надання ОСОБА_1 , житлової субсидії із зобов`язанням повернення переплачену суми субсидії за 2015-2019 роки в розмірі 67310,00 гривень, а тому таке рішення слід скасувати.
Згідно з пунктом 17 Положення, перерахунок житлової субсидії в межах установленого строку її призначення без звернення громадян здійснюється у разі отримання за запитом уточненої інформації про склад зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами, доходи осіб, зазначених у пункті 9 цього Положення (крім житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива).
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 вересня 2019 року та здійснити перерахунок виплаченої субсидії за період з вересня 2015 року по червень 2018 року, виходячи з кількості осіб, які зареєстровані та фактично проживають у вищевказаному житловому приміщенні, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, а саме виходячи з розрахунку 2 (дві) особи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в пункті 70 рішення у справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини", заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
Оскільки відповідачем порушено принцип належного урядування, внаслідок допущення помилок, що вплинули на майнові права позивача, останній не повинен зазнавати негативних наслідків допущених помилок не з його вини.
Суд враховує, що відповідачем не дотримано принципу "правомірних або законних очікувань" та захисту прав людини через призму цього принципу.
У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини від 02.03.2005 у справі "Von Maltzan and Others v. Germany").
Статтю 1 вказаного Першого протоколу слід застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають в особи, якщо вона дотримала всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей. Тобто, наявність "правомірних (законних) очікувань" є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності "правомірних очікувань" у розумінні практики Європейського суду з прав людини є достатні законні підстави. Інакше кажучи, "правомірні (законні) очікування" - очікування можливості здійснення певного права як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.
Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 28. листопада 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). Також у рішенні від 13 грудня 2001 року в справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Європейський суд з прав людини зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці Європейського суду з прав людини дістають правову охорону як майно. Поняття "законні очікування" (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та "юридичної визначеності" (legal certainty). Європейський суд з прав людини розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області не виконуючи свого обов`язку з перевірки відомостей вказаних позивачем у період з 2015-2018 року, допустив порушення принципу верховенства права та юридичної визначеності, елементами якого є "законні очікування". Позивач, вчинивши передбачені законодавством дії, спрямовані на використання нею свого права на отримання житлової субсидії, мала законні очікування отримувати таку субсидію, оскільки позивачем було подано усі документи для призначення та в подальшому і для перерахунку призначеної субсидії у відповідності до вимог Положення та інших законодавчих актів.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач належним чином не виконав покладеного на нього обов`язку щодо перевірки достовірності відомостей вказаних позивачем у декларації протягом 2015-2018 років, тому в даному випадку відповідальність за невиконання свого обов`язку відповідачем не може бути перекладена на позивача, у зв`язку із цим суд вважає, що позивачем частково доведено та обґрунтовано позовні вимоги, тому даний адміністративний позов слід задоволити частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до квитанції № 29 від 21 листопада 2019 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн. та відповідно до квитанції № 30 від 21 листопада 2019 року сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн.
Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому до стягнення на користь ОСОБА_1 належить сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення районної комісії Управління соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області від 27 лютого 2019 року в частині припинення ОСОБА_1 , з 01 березня 2019 року надання житлової субсидії за адресою - АДРЕСА_1 та в частині повернення переплаченої суми субсидії за 2015-2019 роки в розмірі 67310,00 гривень.
Зобов`язати Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 вересня 2019 року та здійснити перерахунок виплаченої субсидії за період з вересня 2015 року по червень 2018 року, виходячи з кількості осіб, які зареєстровані та фактично проживають у житловому приміщенні за адресою - АДРЕСА_1 , яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, а саме виходячи з розрахунку 2 (дві) особи.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн., 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області (вул. Миру, 39, Деражня, Хмельницька область, 32200 , код ЄДРПОУ - 03198405)
Головуючий суддя П.І. Салюк
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2019 |
Оприлюднено | 29.12.2019 |
Номер документу | 86700490 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Салюк П.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні