КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року, -
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м.Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на майно вилучене під час проведення обшуку 20.09.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- банківські картки «ПриватБанк»: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ,
№ НОМЕР_3 ;
- банківська картка «Альфа-Банк» № НОМЕР_4 , видана на ім`я ОСОБА_9 ;
- банківська картка «Укрсоцбанк» № НОМЕР_5 ;
- документи фінансово господарської діяльності ТОВ «ДРІМ ДЖОБ ІНТЕРНЕШНЛ» (код ЄДРПОУ 41466903), ТОВ «БЮРО 11» НОМЕР_6 та інших суб`єктів господарської діяльності, а також чорнові записи;
- флеш-накопичувач білого кольору 8 Gb, флеш-накопичувач «STAYTRUE», флеш накопичувач 4 Gb.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власник майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що належним чином не доведено відповідність арештованого майна ознакам, зазначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, під час розгляду клопотання слідчим суддею порушено вимоги ст.. 172 КПК України.
Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає апелянт розгляд клопотання проводився без виклику власника майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна або його представника, колегія суддів, виходячи з положеньст. 395 КПК України, погоджуються з доводами апелянта про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді.
Відповідно до вимогст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальн6ому провадженні №42019101070000208 від 17.07.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно положеньст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно довимогст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Чинним кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арештмайна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що вказане в клопотанні майно є об`єктами, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідаєкритеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Таким чином, посилання апелянта про недоведеність стороною обвинувачення наявності у арештованого майна ознак речових доказів, є безпідставними.
Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження,а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадженнязаходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м.Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на майно вилучене під час проведення обшуку 20.09.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- банківські картки «ПриватБанк»: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ,
№ НОМЕР_3 ;
- банківська картка «Альфа-Банк» № НОМЕР_4 , видана на ім`я ОСОБА_9 ;
- банківська картка «Укрсоцбанк» № НОМЕР_5 ;
- документи фінансово господарської діяльності ТОВ «ДРІМ ДЖОБ ІНТЕРНЕШНЛ» (код ЄДРПОУ 41466903), ТОВ «БЮРО 11» НОМЕР_6 та інших суб`єктів господарської діяльності, а також чорнові записи;
- флеш-накопичувач білого кольору 8 Gb, флеш-накопичувач «STAYTRUE», флеш накопичувач 4 Gb, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/5920/2019 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 86701322 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні