Постанова

від 26.12.2019 по справі 751/5065/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 751/5065/18

Апеляційне провадження 22-ц/824/15090/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Махлай Л.Д.,

суддів Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач Державне спеціалізоване підприємство

Чорнобильський спец комбінат

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 15 серпня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Тетервак Н.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильський спецкомбінат , правонаступником якого є Державне спеціалізоване підприємство Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами про зобов`язання вчинити дії відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

у липні 2018 рокуОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДСВ Чорнобильський спец комбінат (надалі ДСП ЧСК ), у якому, з урахуванням неодноразових змін підстав позову, просив зобов`язати відповідача надати йому шляхом надсилання поштою на його адресу в АДРЕСА_1 засвідчені в установленому порядку копії всіх колективних договорів, укладених між Державним спеціалізованим підприємством Регіональне управління забезпечення організаційно - технічної та розпорядчої діяльності (надалі ДСП РУЗОД ), правонаступником якого є ДСП ЧСК та відповідними профспілковими органами, які діяли в період з 01.01.2006 по день створення ДСП ЧСК та до 15.03.2011 - після створення ДСП ЧСК , та всіх видів додатків до кожного з цих колективних договорів, а також всіх змін та/або доповнень; засвідчену в установленому порядку копію колективного договору, укладеного між ДСП ЧСК та відповідним профспілковим органом, схваленого на конференції трудового колективу ДСП ЧСК протоколом № 1 від 16.05.2012 та зареєстрованого Іванківською районною державною адміністрацією Київської області за реєстраційним № 603 від 07.06.2012, який діяв в періоді з 16.05.2012 по 12.08.2015, та всіх додатків до цього колективного договору, а також всіх змін та/або доповнень; засвідчену в установленому порядку копію колективного договору, укладеного між ДСП ЧСК та Первинною профспілковою організацією ДСП ЧСК професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України (код за ЄДРПОУ 34278822), схваленого на конференції трудового колективу ДСП ЧСК протоколом № 1 від 12.08.2015 та зареєстрованого Іванківською районною державною адміністрацією Київської області за реєстраційним № 673 від 27.08.2015, який діяв в періоді з 12.08.2015 по 12.04.2017, та всіх додатків до цього колективного договору, а також всіх змін та/або доповнень.

В обґрунтування позову зазначав, що 10.06.2018 він звернувся до відповідача із заявою про надання йому завірених копій документів та протягом 10 робочих днів з дня отримання даної заяви повідомити про результат вивчення заяви на предмет задоволення. Листом від 21.06.2018 йому відмолено у наданні запитуваних документів поштою та у листі було вказано, що частина колективних договорів відсутня, що не відповідає дійсності та, свідчить про фактичну відмову в наданні йому копій цих колективних договорів. Йому було запропоновано особисто прибути до відповідача для ознайомлення із зазначеним колективними договором та зняття з них копії. Вважає, що така відповідь порушує його право на отримання документів у визначений ним спосіб, а також ст. ст. 15, 19 Закону України Про звернення громадян , ст. 34 Конституції України, ч. 2 ст.7 Закону України Про інформацію . Внаслідок порушення його прав відповідачем йому завдано моральну шкоду, яка виразилась в душевних стражданнях та переживаннях та яку він оцінює у 2 000 грн.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 15.08.2019 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, вважає, що суд неправильно витлумачив вимоги ст. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України Про інформацію . Суд застосував закон, який не підлягає застосуванню, оскільки він звернувся до відповідача із позовом щодо реалізації його особистого немайнового права, а саме права на інформацію, а не його трудових прав. Судом не надано оцінки його доводам, які свідчать про уникнення відповідачем від надання йому засвідчений копій колективних договорів, вважає, що це свідчить про порушення судом п. 1 ст. Конвенції щодо права на справедливий судовий розгляд. Оскільки спочатку в листах від 21.06.2018, 11.12.2018, 28.01.2019 відповідач не заперечував проти того, що він має право на отримання саме засвідчених копій колективних договорів, проте погоджувався їх надати за умови його прибуття та ознайомлення. Судом не досліджувався передавальний акт, а відповідач не надав суду жодного з додатків до поданого ним акта приймання передачі, який є доказом факту відсутності або наявності колективних договорів ДСП РУЗОД . Судом проігноровано ту обставину, що сам відповідач в інших судових справах стверджував про факт дії у відповідача до 15.03.2011 колективних договорів двох з шести підприємств, що припинили діяльність шляхом приєднання до відповідача.

Позивач також подав заяву про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне спеціалізоване підприємство Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами .

У відзиві на апеляційну скаргу ДСП ЧСК просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін посилаючись на законність та обґрунтованість рішення. Зазначає, що при створенні відповідача наказом МНС України № 1086 від 09.12.2010 шляхом реорганізації - приєднання шести підприємств зони відчуження, які припинили діяльність, у тому числі і ДСП РУЗОД , де працював позивач, колективні договори не передавалися та їх місцезнаходження відповідачу не відоме. При реорганізації підприємств не було досконало продумане питання офіційної передачі документів до новоствореного підприємства, в результаті до ДСП ЧСК не були передані не лише колективні договори підприємства, а інші документи, а саме статути, свідоцтва про державну реєстрацію, акти ревізії та перевірок, положення про структурні підрозділи та посадові інструкції, дозволи на виконання робіт. Аргументи позивача про те, що із спільного рішення відповідача та профспілки від 14.03.2011 № 1 вбачається наявність колективного договору ДСП РУЗОД є помилковим. Відповідач після свого створення - 25.01.2011 перебував у сфері дії Галузевої угоди між МНС України та Атомпрофспілкою на 2009-2010 роки від 10.03.2009 № 12, положення якої випливали з Генеральної угоди на 2008-2009 роки від 15.04.2008. Усі працівники підприємств, що припинили діяльність, у тому числі і позивач, були зараховані до складу ДСП ЧСК із збереженням попередніх умов праці. Посадові оклади, тарифні ставки визначалися штатним розписом та застосовувалися відповідні положення Генеральної угоди. Позивач як за час роботи, так і на теперішній час не має перешкод ознайомитися з колективними договорами ДСП ЧСК та отримати їх копії, у тому числі по електронній пошті. Вважає, що інформація, яку просить надати позивач стосується трудових правовідносин між сторонами та законодавством не передбачено, що вони зобов`язані направляти колективні договори поштою.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомленням учасників справи.

Відповідно до наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження № 64-19 від 29.03.2019 припинено ДСП ЧСК в результаті реорганізації шляхом його приєднання до Державного спеціалізованого підприємства Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами (ДСП ЦППРВ ) та встановлено, що ДСП ЦППРВ є правонаступником майнових прав і обов`язків ДСК ЧСК .

В порядку ст. 55 ЦПК України колегією суддів проведено заміну відповідача на правонаступника ДСП ЦППРВ .

Клопотання позивача про залучення на стадії апеляційного розгляду до участі у справі ДСП ЦППРВ як третю особу не підлягає задоволенню, оскільки у даному випадку має місце правонаступництво відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просить надати копії документів (колективних договорів), яка отримана відповідачем 19.06.2018.

21.06.2018 листом № 213-1795 та № 213-1340 від 07.05.2019 відповідач повідомив позивача, що ДСП ЧСК не заперечує проти надання йому копій колективних договорів ДСП ЧСК від 16.05.2012 та від 12.08.2015, та пропонує особисто з`явитися до підприємства у будь-який зручний час для ознайомлення та отримання копій вищезазначених документів по електронній пошті, при її наявності або надати підприємству USB-флеш-накопичувач, на який будуть записані колективні договори.

06.11.2018 довідкою № 212-3021, виданою ДСП ЧСП підтверджено факт відсутності колективних договорів ДСП РУЗОД , яке припинило діяльність відповідно до наказу МНС України № 1086 від 09.10.2010 шляхом реорганізації - приєднання до новоствореного ДСП ЧСК . Колективні договори ДСП ЧСК від 16.05.2012 та від 12.08.2015 до архіву ДСП ЧСК не здавались.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не порушив право позивача на отримання інформації.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Відповідно до преамбули Закону України Про звернення громадян цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно зі ст. 1 цього Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Відповідно до ст. 12 цього ж Закону дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України Про судоустрій і статус суддів та Про доступ до судових рішень , Кодексом адміністративного судочинства України, законами України Про засади запобігання і протидії корупції , Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 20 Закону України Про звернення громадян звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 цього Закону громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Відповідно до преамбули Закону України Про інформацію цей Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 7 Закону України Про інформацію право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб`єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом.

За матеріалами справи встановлено, що позивач працював у ДСП РУЗОД , а після припинення діяльності цього підприємства - у ДСП ЧСК .

Наказом № 302-ос від 03.07.2017, із змінами внесеними наказом № 373-ос від 15.08.2017 позивач звільнений з роботи за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, ч. 3 ст. 38 КЗпП України з 27.06.2017.

ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до ДСП ЧСК про зобов`язання змінити формулювання причин звільнення та відшкодування моральної шкоди, а також з позовом про зобов`язання надати належним чином завірені копії розрахункових листів щодо заробітної плати та у даних спорах ухвалено судові рішення.

10.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до ДСП ЧСК із заявою, у якій просив надіслати йому поштою - цінним листом з описом вкладення на його адресу копії всіх колективних договорів ДСП РУЗОД та ДСП ЧСК , а також всі зміни та додатки до цих договорів. У заяві ОСОБА_1 вказав, що запитувані ним копії колективних договорів необхідні йому для ознайомлення та з`ясування питання щодо того, чи дійсно ДСП РУЗОД та ДСП ЧСК дотримувалося щодо нього умов колективних договорів під час його роботи у цих підприємствах та вказав, що під час роботи він з колективними договорами ознайомлений не був.

21.06.2018 ДСП ЧСК надало позивачу відповідь на цю заяву, у якій повідомило, що колективні договори від ДСП РУЗОД при реорганізації ДСП ЧСК не передавалися, підприємство їх не має, а тому надати не може. В ДСП ЧСК були прийняті три колективні договори: 16.05.2012, 12.08.2015, 12.04.2017 та запропоновано позивачу в зручний для нього час ознайомитися з цими колективними договорами у відділі кадрів підприємства або в юридичному відділі, де йому буде надана можливість виготовити необхідні копії. У відповіді вказано осіб, до яких може звернутися позивач та їх телефони.

Відповідно до довідки від 06.11.2018 № 212-0321 в архіві ДСП ЧСК відсутні колективні договори ДСП РУЗОД .

Під час розгляду справи, з урахуванням поданих позивачем заяв про зміну підстав позову, клопотань та відповіді на відзив 07.05.2019, ДСП ЧСК направило позивачу лист за № 213-1340, у якому повідомило про готовність надати копії колективних договорів ДСП ЧСК для ознайомлення безпосередньо позивачу та зняття з них копій, направлення копій цих договорів по електронній пошті або через флеш-накопичувач чи компакт-диск, надісланий через пошту, поданий позивачем особисто чи через довірену особу (а.с. 58 т. 2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника з правилами внутрішнього розпорядку та колективним договором.

Позивач вимагав надати йому колективні договори саме з тим, щоб перевірити чи не порушувалося відносно нього трудове законодавство щодо дотримання підприємствами, у яких він працював умов колективних договорів. Відтак вимога позивача випливає із трудових правовідносин. Позивач вказує у своєму зверненні про те, що під час роботи не був ознайомлений з колективними договорами, проте про причини такого не ознайомлення не вказує.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (ст. 7 Закону України Про інформацію ).

Відповідач надав своєчасну відповідь на звернення позивача щодо наявності колективних договорів ДСК ЧСК та про відсутність на підприємстві колективних договорів ДСП РУЗОД , направивши таку відповідь поштою, як про те і просив позивач.

Відтак суд першої інстанції дійшов правильних висновків про безпідставність позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач повинен був направити не лише інформацію про наявність чи відсутність колективних договорів на підприємстві, а і копії всіх цих договорів з додатками та доповненнями не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідач не чинить позивачу доступу до інформації, яка необхідна позивачу для можливого врегулювання трудових правовідносин.

Про те, що запитувані колективні договори позивачу необхідні саме для можливого врегулювання трудових правовідносин вказано безпосередньо у зверненні останнього, а тому доводи апеляційної скарги про те, що правовідносини мають інших характер суперечать суті звернення позивача із заявою про витребування колективних договорів.

Оскільки відповідач надав своєчасно відповідь на звернення та запропонував позивачу декілька способів для ознайомлення з колективними договорами, суд правильно встановив, що відповідач не порушив права та інтереси позивача, а відтак і вимоги про відшкодування моральної шкоди також є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач надав неправдиву інформації щодо відсутності на підприємстві колективних договорів ДСП РУЗОД будь - якими доказами не підтверджені.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 15 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Постанова складена 26.12.2019.

Головуючий Л. Д. Махлай

Судді В. А. Кравець

О. Ф. Мазурик