Рішення від 06.12.2019 по справі 214/1639/19

Справа № 214/1639/19

2/214/1542/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 грудня 2019 року , Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чернової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Звада Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за уточненою позовною заявою №214/1639/19 представника позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - адвоката Мастила Юрія Івановича (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Луговського, буд.14) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про встановлення факту, визнання права власності на частину в спадковому майні, визнання незаконною відмови у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мастило Ю.І. звернувся до суду з позовною заявою, яку в подальшому уточнив, та просить суд визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на земельну ділянку за кадастровим №3522283700:02:000:0544, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Знам`янський район, Макариська сільська рада, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Кривого Рогу; визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Кривого Рогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне, ОСОБА_1 , звернулась з письмовою заявою до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Н.М. про прийняття спадщини за законом на майно, що належало її батькові, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент своєї смерті він проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Після звернення позивача, 28 січня 2016 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Наталією Миколаївною була заведена спадкова справа № 10/2016. 03 жовтня 2016 року позивачу приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Наталією Миколаївною було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку вищезазначеної квартири та Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку вищезазначеної земельної ділянки, що належали її батькові, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою від 18.02.19 року у спадковій справі № 10/2016, приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Н. М. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на інши 2/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та на інши 2/3 частки земельної ділянки за кадастровим № 3522283700:02:000:0544, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Знам`янський район, Макариська сільська рада, що належали ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставою відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було те, що разом із померлим ОСОБА_4 , на день його смерті, за однією адресою були зареєстровані ОСОБА_3 , який є сином померлого ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , яка є дружиною померлого ОСОБА_4 , і які вважаються такими, що прийняли спадщину фактично. Факт реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із спадкодавцем ОСОБА_4 за однією адресою не свідчить безспірно про постійне проживання спадкоємців разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини та не є безспірним доказом прийняття спадщини. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не зверталися у передбачені їй законом строк із заявою про прийняття спадщини або із заявою про відмову від прийняття спадщини, у встановлений законом строк. Згідно довідки, наданої Житлово-будівельним кооперативом Рассвет-26 , ідентифікаційний код 21909565, міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, за № 046 від 18.02.2019 року, ОСОБА_2 , 1960 року народження, зареєстрована з 22.05.1989 року по даний час за адресою: АДРЕСА_2 , але з серпня місяця 1996 року за вказаною адресою не проживає.Згідно довідки, наданої Житлово-будівельним кооперативом Рассвет-26 , ідентифікаційний код 21909565, міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.02.2019 року, ОСОБА_3 зареєстрований з 14.05.1999 року за адресою: АДРЕСА_2 , але, відповідно акту, підписаного сусідами померлого, в якому вказано, що ОСОБА_3 з 2004 року за вказаною адресою не проживає. Відповідачі у догляду за батьком та у його поховані участі не приймали, спільного господарства з ним не вели, у сплаті комунальних платежів не допомагали, не приймали участі в утриманні спадкової квартири та земельної ділянки, будь яких відносин з ним не підтримували і взагалі їх місце перебування йому було невідомим. Будь яких інтересів з утримання спадкового майна не проявляють. З жодним з них протягом тривалого часу у батька зустрічі або будь якого зв`язку не було. Позивач поховала батька за власні кошти, доглядає за спадковим майном, сплачує всі належні комунальні платежі. З жодним з відповідачів не спілкувалася та не зустрічалася, будь яких зв`язків з ними не підтримує. їх місцеперебування позивачу не відомо.

Позивач, у судове засідання не з`явилась, представник позивача ОСОБА_5 , надав заяву в якій уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та розглянути справу за їх відсутності.

Відповідачі в судове засіданні не з`явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином. Правом бути присутніми в судовому засіданні не скористались. Відзив на позовну заяву не надходив.

06.05.2019 року ухвалою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попова В.В. відкрито провадження у справі.

Інші процесуальні дії не вчинялись.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України , суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає, що дану справу можливо вирішити на підставі наявних в ній доказів, з урахуванням думки позивача за відсутності відповідача.

Дослідивши письмові докази, судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

У відповідності до ч.1 ст. 81 , ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України - суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України .

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За правилами ч. 3 цієї статті, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на інші 2/3 частки квартири та 2/3 частки земельної ділянки, що належали її батькові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що інші спадкодавці за законом - дружина померлого ОСОБА_2 та син померлого ОСОБА_3 , які фактично прийняли спадщину, але не оформили свої спадкові права, відповідно до постанови приватного нотаріуса Мазепи Н.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.02.2019 року. (а.с.7-8)

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №136 Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області. (а.с.9)

Відповідно до довідки виданої Житлово-будівельним кооперативом Рассвет-26 , ідентифікаційний код 21909565, міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, за № 046 від 18.02.2019 року, ОСОБА_2 , 1960 року народження, зареєстрована з 22.05.1989 року по даний час за адресою: АДРЕСА_2 , але з серпня місяця 1996 року за вказаною адресою не проживає. (а.с.10)

Згідно акту підписаного мешканцями будинку 18 бульвар Вечірній, засвідченого головою Житлово-будівельного кооперативу Рассвет-26 від 18.02.2019 року, про те що ОСОБА_3 зареєстрований з 14.05.1999 року за адресою: АДРЕСА_2 , але за вказаною адресою, не проживає з 2004 року . (а.с.11)

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку А-1 житловою площею 33,3 кв.м., загальною площею 39,6 кв.м., з господарчими побудовами: літня кухня Б, сарай В, погріб Г, вбиральня Д, сарай Е, баня Ж, огорожа 1-3, водопровід 1, замощення 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , що належала померлій на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого державним нотаріусом Сьомої криворізької нотаріальної контори Лігутою Л.В. 17.05.2007 року за реєстровим №2139, право власності зареєстровано 07.06.2007 року в комунальному підприємстві Криворізьке бюро технічної інвентаризації в книзі: 249-526, номер запису: 58926. (а.с.6)

Відповідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, Серія КР №021783 посвідченого 18.12.2008 року відділом Держкомземом у Знамянському районі Кіровоградської області, який видано на ім`я ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.09.2007 реєст. № 1-3343, ВЕХ №438217 є власником земельної ділянки площею 3,58 га, яка розташована на території Макариської сільської ради , Знам`янського району, Кіровоградської області. (а.с.16)

Позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом 03.10.2016 року, на 1/3 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , яке посвідчено Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Мазепа Н.М. , та зареєстровано в реєстрі за №1672.(а.с.17)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку земельної ділянки видано позивачу ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: Макариська сільська рада Знам`янського району, кіровоградської області, яка належала померлому на підставі державного акту, яке посвідчено Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Мазепа Н.М. , та зареєстровано в реєстрі за №1673.(а.с.18)

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Тобто у встановлений законом строк позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , набула право власності на 1/3 частки земельної ділянки після смерті ОСОБА_4 , та набула право власності на 1/3 частки квартири, але постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.02.2019 року Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу, було відмовлено позивачу, в одержані свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що інші спадкодавці за законом - дружина померлого ОСОБА_2 та син померлого ОСОБА_3 , які фактично прийняли спадщину, але не оформили свої спадкові права після смерті ОСОБА_4 .

п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду в від 30.05.2008р., № 7 Про судову практику у справах про спадкування , будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Таким чином, сама по собі реєстрація місця проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини.

Відповідно до ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

З аналізу наведених норм закону вбачається, що спадкоємцями, які прийняли спадщину є такими, які проживали сумісно зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, а якщо сумісне проживання припинилося до відкриття спадщини чи не існувало на час її відкриття, то така особа не може вважатися такою, що прийняла спадщину.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі постійно не проживали із спадкодавцем - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується матеріалами справи.

Пунктами 4.15, 4.20 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі Порядок), передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно; видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Відповідно до витребуваної судом копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Приватним нотаріусом Криворізького міського округу Дніпропетровської області Мазепою Н.М., вбачається, що відповідачі, а саме дружина померлого ОСОБА_2 , та син померлого ОСОБА_3 , які фактично прийняли спадщину, не звернулись з заявами про прийняття спадщини за законом на майно.

Згідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно вимог статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 55 Конституції України, статті 16 ЦК України позивач має право самостійно визначати ефективний для себе спосіб захисту свого порушеного права, якщо такий спосіб захисту передбачено законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень статті 405 Цивільного кодексу України,члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Таким чином, коли члена сім`ї без поважних причин понад один рік не проживає в житловому приміщені та не бере участь у витратах по утриманню будинку (квартири), а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення в такому випадку власник житла має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання члена своєї сім`ї таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням.

Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи із положень статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 64, 150, 156 ЖК УРСР, слід дійти висновку, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинок, квартиру від будь-яких осіб, у тому числі і тих, які не є і не були членами його сім`ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 64, 150, 156 ЖК УРСР регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16).

Відповідно до статті 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення , яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Тому, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням є належним способом захисту власником порушених прав.

Відповідно до ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України ), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст. 328 ЦК України ).

Частиною 1статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 80 та ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема, спадкування.

Відповідно до положення ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК .

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до пункту а), частини 3 статті 152 Земельного кодексу України , захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (пункт 3.1. листа).

Позивач ОСОБА_1 поза судовим шляхом не має можливості, а тому виходячи з зазначеного вище, позовні вимоги підлягає до повного задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача 3073 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81,141, 206, 229, 247, 263-265 ЦПК України, ст. ст.15, 16, 25, 29, 328, 1216, 1217, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мастила Юрія Івановича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, визнання права власності на частину в спадковому майні, визнання незаконною відмови у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку за кадастровим №3522283700:02:000:0544, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Знам`янський район, Макариська сільська рада, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3 .

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового у розмірі 3073 (три тисячі сімдесят три) грн. 60 коп., в рівних частинах с кожного окремо, а саме по 1536 (тисячу п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп..

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення, не подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення складено та підписано 06.12.2019 року.

Відомості про сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.В. Чернова