Рішення

від 26.11.2019 по справі 515/1553/19

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1553/19

Провадження № 2/515/2525/19

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Тимошенко С.В.

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Логінова О.Г.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Одеської області

про визнання права власності на самочинне будівництво,

В С Т А Н О В И В:

22 жовтня 2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Татарбунарської міської ради Одеської області, у якому просить визнати за нею право власності на самочинне будівництво, по- силаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину виробничого будинку май- нового комплексу ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого у АДРЕСА_1 по АДРЕСА_2 , на земельній ділянці, площею 1,1944 га, кадастровий номер - 5125010100:02:003:0014. Що стосується другої частини вказаного майно то її успадкували після смерті батька неповнолітні діти - ОСОБА_3 , 2005 р. народження та ОСОБА_4 , 2011 р. народження по 1/4 частці кожен. 19.08.2019 р. позивач звернулась з заявою до Татарбунарського БТІ з проханням провести інвентаризацію вказаного майна, де розташовано хлібокомбінат. Того ж дня, вона отримала тех- нічний паспорт на зазначений майновий комплекс та довідку до нього. В ході проведення поточної інвентаризації нерухомо майна за вищевказаною адресою, було виявлено самочинне будівництво складу під літ. Р , загальною площею - 868, 7 кв.м. та нове будівництво складу під літ. С , зага- льною площею - 868, 9 кв. м. Вказані об`єкти збудовані на земельній ділянці, яка не була належ- ним чином відведена під будівництво та власником якої є Татарбунарська міська рада. Звернувши- сь до голови Татарбунарської міської ради з проханням надати згоду на визнання за нею право власності на вказані об`єкти самочинного будівництва. 11.09.2019 р. позивач отримала лист, в якому зазначено, що Татарбунарська міська рада не заперечує проти визнання у встановленому порядку права власності вищевказані об`єкти самочинного будівництва, оскільки це не порушує прав інших осіб. Звернувшись до державного реєстратора право на нерухоме майно Татарбунар- ської РДА щодо внесення змін до розділу Державного реєстру право на нерухоме майно, але отри- мала відмову у зв`язку з відсутністю правових підстав для опрацювання питання введення в екс- плуатацію самочинно збудованих об`єктів. Позивач вважає, що за нею може бути визнано право власності на самочинно збудовані об`єкти, оскільки це не порушуватиме прав та інтересів інших осіб, а земельну ділянку вона використовує на законних підставах.

Позивач в судове засідання не з`явилася, але надав до суду заяву про слухання справи у її від- сутність, повністю підтримуючи позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, згідно наданої до суду заяви, позовні вимоги визнав, просив справу розглянути без участі представника міської ради.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснюється.

Як передбачено ч.3 ст.200 ЦПК України, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження за наявними у справі доказами у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для то- го законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позо- ву суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В силу ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.03.2019 року, серії ННО 890305, зареєстрованого в реєстрі за №124, виданого державним нотаріусом Колісником Д.Ю., позивач прийняла спадщину на 1/2 частку комплексу майновий (Хлібокомбінат), який знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7). Вказане також підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №55479077 (а.с.8) та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності за №159693691 (а.с.9).

Із копій свідоцтв про право на спадщину за законом серії НЕЕ 674619 та серії ННЕ №674620 від 06.07.2019 року (а.с.10,13) слідує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками по 1/4 частки комплексу, майновий (Хлібокомбінат), розташованого за вищевказаною адресою, який залишився після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується Витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.11, 14) та Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.12,15).

Із копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с.16-17), слідує, що батьками - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Вартість нежитлової будівлі - складу під літ С складає 152058 грн., що видно із звіту про не- залежну оціночну вартість не житлової будівлі, майнового комплексу Хлібзавод по АДРЕСА_2 , виготовленого ФОП ОСОБА_8 від 16.09.2019 р. на замовлення ОСОБА_1 (а.с.18-19).

Вартість нежитлової будівлі - складу під літ Р складає 152023 грн., що видно із звіту про незалежну оціночну вартість не житлової будівлі, майнового комплексу Хлібзавод по АДРЕСА_2 , виготовленого ФОП ОСОБА_8 від 16.09.2019 р. на замовлення ОСОБА_1 (а.с.2-21).

Із копії листа міського голови Глущенко А.П., адресованого ОСОБА_1 (а.с.22), слідує, що міська рада, яка власник земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , не заперечує щодо визнання у встановленому законом порядку права власності на вищевказані об`єкти самочинного будівництва.

Відповідно до рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно від 16.09.2019 року, позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на зазначені об`єкти нерухомого майна, у зв`язку з відсутністю правових підстав для опрацювання питання ведення в експлуата- цію самочинного збудованих об`єктів (а.с.23)

Із копії технічного паспорту на виробничий будинок майновий комплекс (Хлібокамбінат) роз- ташованого по АДРЕСА_2 (а.с.26-76) вбачається, що замовником зазначеного приміщення є ОСОБА_1 , площа якого складає 15784 м.кв.

Згідно ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вва- жаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ді- лянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що об`єкти самочинного будівництва, а са- ме склади під літ Р та літ С , що розташовані по АДРЕСА_2 , є самочинно збудованою спорудою. Однак, згідно висновку експерта, даний об`єкт зведе- ний без порушень будівельних норм і правил, не порушує права інших осіб, а позивач користу- ється земельною ділянкою зі згоди міської ради, якій вона виділена в установленому законом по- рядку, на законних підставах.

За таких обставин, суд вважає, що за ОСОБА_1 може бути визнано право власності на са- мочинне будівництво, що розташоване по АДРЕСА_2 .

Керуючись ст.ст.13, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.376 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Одеської області про визнання права власності на самочинне будівництво задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на ново- створене будівництво - склад під літ Р загальною площею 868,7 кв. м. та склад під літ. "С", загальною площею 868,9 кв. м., розташованих по АДРЕСА_2 об- АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили пі- сля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тимошенко