Постанова

від 24.12.2019 по справі 521/14426/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 р.м. ОдесаСправа № 521/14426/19 Головуючий в 1 інстанції: Тополева Ю.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Танасогло Т.М.

За участю: секретаря - Іщенка В.О.

представник позивача - Латій О.В. (ордер від 12.12.2019 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови, закриття справи про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці ДФС від 21.08.2019 року №2194/50000/19 по справі про порушення митних правил, справу про притягнення до адміністративної відповідальності закрити.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки відповідача про порушення позивачем митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, в частині наведення недостовірних даних у митній декларації з метою заниження митних платежів, є безпідставними, необґрунтованими, та не підтверджені належними доказами. Водночас, питання про притягнення до відповідальності здійснено без врахування пояснень позивача з приводу виявленого правопорушення, забезпечення його участі у вирішенні справи, у тому числі, поза межами установлених строків. Зазначені обставини свідчать про те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулось необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, у зв`язку із чим рішення відповідача підлягає скасуванню.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Суд скасував постанову виконуючого обов`язки заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС №2194/50000/19 від 21 серпня 2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил передбаченого ст. 485 МКУ, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрив.

В апеляційній скарзі Одеська митниця ДФС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.08.2016 року ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ Мегарон Плюс , надав митну декларацію №500110000/2016/200219 в режимі ІМ40ДЕ .

В графі 31 митної декларації ІМ 40 ДЕ №500110000/2016/200219 заявлено товар: Легковий автомобіль, новий, LAND ROVER RANCE ROVER, номер кузова (VIN) - SALGA3EFGA290318, № шасі - нема даних, загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 4, № двигуна нема даних, призначення автомобіля - для перевезення людей по дорогах загального користування, двигун внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом (бензин) .

Відповідно до наданої декларації вказаний вище товар підлягав переміщенню через митний кордон України від компанії відправника Astanax Sp.Z.o.o (Польща) з Німеччини на адресу одержувача ТОВ Мегарон Плюс (Україна).

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та подальшого митного оформлення ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС був наданий сертифікат про походження транспортного засобу №PL/MF/AL 0654745 від 23.08.2016 року.

06.08.2019 року державним інспектором першого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №2194/50000/19.

Згідно протоколу, директором ТОВ Мегарон Плюс Чеським Владиславом Сергійовичем при декларування товару за МД IM40ДЕ від 23.08.2016 року №500110000/2016/200219 з метою зменшення розміру митних платежів надано документи, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару, що призвело до неправомірного зменшення митних платежів на суму 558 481,03 грн., чим вчинене порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Розглянувши протокол, виконуючим обов`язки заступника начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС прийнято постанову у справі про порушення митних правил від 21.08.2019 року №2194/50000/19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, накладено на адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення правопорушення становить 1 675 443,09 грн.

Так, згідно матеріалів справи про правопорушення, за результатами проведеної перевірки ГУ ДФС в м. Києві видано акт від 11.06.2019 року №561/26-15-14-06-06/35840319, відповідно до якого встановлено, що різниця сум митних платежів, нарахованих та сплачених за митною декларацією, та суми митних платежів, необхідних до сплати становить 558481,03 грн. (в т.ч. остаточне компенсаційне мито - 465400,86 грн., ПДВ - 93080,17 грн.).

В акті міститься посилання на лист Департаменту адміністрування митних платежів ДФС від 22.02.2018 року №5351/7/99-99-19-04-02-17, яким повідомлено Одеську митницю ДФС про те, що відповідно до інформації, направленої листом уповноваженого органу Польщі від 26.01.2018 року №1401-IOC.4331.42.2017.1.IW/229 сертифікат про походження товару №PL/MF/AL 0654745 від 23.08.2016 року видавався польськими митними органами, однак експортер не надав відповідних документів, що підтверджують статус походження товару.

У зв`язку із чим, оскільки достовірність відомостей, зазначених у сертифікаті №PL/MF/AL 0654745 від 23.08.2016 року, не підтверджено, контролюючим органом складено висновок про необхідність застосування відносно вказаного товару остаточних компенсаційних заходів шляхом справляння остаточного компенсаційного мита у розмірі 17,66 % відповідно до Рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АС-344/2015/4411-06 від 13.11.2015 року.

Не погоджуючись із постановою про накладення стягнення, посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено законність свого рішення відповідними доказами, у тому числі дотримання порядку розгляду справи про порушення митних правил.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені обставини не можуть свідчити про відповідність рішення відповідача критерію обґрунтованості і правомірності, що є безумовною підставою для його скасування із закриттям провадження у справі про порушення митних правил.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент проведення митного оформлення товару) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно із ч. 1 ст. 258 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент проведення митного оформлення товару) під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент проведення митного оформлення товару) з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

За правилами ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент проведення митного оформлення товару) декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Водночас, згідно із ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України визначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 43 Митного кодексу України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Апеляційний суд враховує, що на момент митного оформлення товару, у тому числі, з метою підтвердження правомірності заявленої митної вартості товару, позивачем подано сертифікат походження товару, виданий відправником (продавцем) вказаного товару.

При цьому, контролюючим органом під час перевірки не встановлена невідповідність (недійсність) вказаного документа, у тому числі тієї обставини, що сертифікат не видавався на підставі сертифікату компетентного органу у країні походження товару.

Відповідні дані на момент перевірки не виявлено.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять ані листа Департаменту адміністрування митних платежів ДФС від 22 лютого 2018 року №5351/7/99-99-19-04-02-17, ані листа уповноваженого органу Польщі від 26.01.2018 року №1401-IOC.4331.42.2017.1.IW/229, що унеможливлює суд перевірити відповідні обставини.

Водночас, необґрунтованим також залишається застосування відповідачем до спірних правовідносин Рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АС-344/2015/4411-06 від 13.11.2015 року "Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації".

Також, судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 4, 6, 7, 8 ст. 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил.

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

Водночас, відповідно до ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

При цьому, матеріали справи не містять відомостей про надсилання позивачу відповідного повідомлення та про одержання позивачем виклику на розгляд справи про порушення митних правил. Обставини щодо одержання позивачем сповіщення про розгляд справи не підтвердив відповідач і під час апеляційного розгляду, що не може свідчити про повноту та об`єктивність розгляду справи та можливість її вирішення без участі позивача.

Відповідно до ст. 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Враховуючи викладене, оскільки висновки контролюючого органу про недотримання позивачем митних правил є необґрунтованими, постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята не у відповідності до правил митного законодавства, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття провадження у справі про порушення митних правил.

З огляду на наведене, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 27.12.2019 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Т.М. Танасогло