Постанова

від 17.12.2019 по справі 910/6206/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2019 р. Справа№ 910/6206/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 17.12.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 31.07.2019 (повне рішення складено 12.08.2019)

у справі № 910/6206/19 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча

компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво"

про стягнення 639 640, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво" про стягнення 639640,00 грн., з яких: 370371,00 грн. пені та 269269,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлю послуг №1-2018 від 26.04.2018 в частині своєчасного надання цих послуг.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі №910/6206/19 позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" пеню у розмірі 370 371, 00 грн., штраф на суму 269 269, 00 грн. та 9 594, 60 грн. судового збору.

Суд першої інстанції виходив з вставленого факту невиконання відповідачем робіт у строк, погоджений контрагентами в договорі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно та неправильно досліджено обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів.

Відповідач не погоджується з періодом та розміром нарахування неустойки. Так, апелянт зазначає, що роботи бути прийняті замовником (позивачем) однак не оплачені, відтак, відповідно до статті 856 Цивільного кодексу України підрядник має право притримати результати робіт у випадку несплати замовником ціни роботи або інших сум, належних підряднику у зв"язку з виконанням договору, а отже, за доводами відповідача нарахування пені за зазначений період є неправомірним.

Крім того, апелянт зазначає, що при розгляді питання про можливість зменшення розміру пені та штрафу, судом першої інстанції не враховано наступні обставини, а саме, що останній фінансовий звіт підприємства - відповідача демонструє збитковість господарюючого суб`єкта, позивач не оплатив за надані відповідачем послуги, що призвело до порушення виробничого циклу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво", під час дії договору відповідач намагався усунути порушення, в матеріалах справи не міститься жодних відомостей про завдання позивачу збитків пов`язаних з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, апеляційну скаргу вважає безпідставною та а такою, що не підлягає задоволенню.

Явка представників в судове засідання

В судове засідання представники сторін не з`явились.

Натомість, 16.12.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи, призначений на 17.12.2019 за відсутності представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Крім того, 17.12.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю прибуття представника відповідача в судове засідання.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.11.2019.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4662/19 від 19.11.2019 у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпункту 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу у справі № 910/6206/19 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2019 у справі № 910/6206/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 відкрито апеляційне провадження у визначеному складі суду.

19.11.2019 судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою представників сторін, повідомлених належних чином про час та місце розгляду справу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. При цьому, представник відповідача про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 19.11.2019 розгляд справи відкладено на 17.12.2019.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки, по-перше, відповідач, який повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, двічі не з`явився в судове засідання, тобто не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України; по-друге, не надав жодного доказу в підтвердження неможливості неявки представника в судове засідання, у зв`язку з чим, доводи викладені у клопотанні, визнаються колегією суддів необґрунтованими.

При цьому, судом враховано розумність строків розгляду справи.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 26.04.2018 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво" (виконавець, відповідач) було укладено договір про закупівлю послуг №1-2018 (договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати послуги замовникові зазначені в технічних вимогах (додаток 1 до даного договору), а замовник - прийняти і оплатити виконані належним чином послуги (п.1.1), найменування послуги: 45440000-3 (енергоблок №3-4 ВП РАЕС. Поточний ремонт фасадів, огороджуючих конструкцій загальностанційних об`єктів з заміною віконних блоків). Склад та обсяги послуг, що доручаються до виконання виконавцю, визначені в технічних вимогах (додаток 1 до даного договору), які є невід`ємною частиною договору. Послуга не належить до СВБ. У відповідності до НП 306.2.141-2008 клас безпеки - 3Н (п.1.2).

Ціна послуг по даному договору згідно договірної ціни (додаток 3 даного договору) становить 3249950,00 грн, крім того ПДВ 649990,00 грн. Загальна сума договору становить 3899940,00 грн з ПДВ. Договірна ціна послуг, передбачених цим договором є динамічною, розрахована згідно з ДСТУ Б Д.1.1 - 1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" (п.п.3.1, 3.2 договору).

Розрахунки за надані послуги здійснюються шляхом безготівкової оплати замовником вартості послуг на підставі підписаних сторонами актів приймання наданих послуг форми КБ-2в протягом 45 календарних днів з моменту підписання обома сторонами акту приймання наданих послуг за умови реєстрації виконавцем податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (п.4.1 договору).

Строк (термін) надання послуг визначається календарним планом (додаток 2 до даного договору. Місце надання послуг: 34400, Україна Рівненська обл., м.Вараш, ВП "Рівненська АЕС", промислова площадка в межах та поза межами охоронного периметру (об`єкти згідно п.1.4 технічних вимог) (п.п.5.1, 5.2 договору).

Замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги, приймати належним чином та якісно надані послуги згідно з актом приймання наданих послуг, протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання акту приймання наданих послуг надіслати виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання послуг. У випадку мотивованої відмови від приймання послуг, замовник направляє виконавцю лист про недоліки в наданих послугах та встановленим строком для усунення таких недоліків (п.п.6.1, 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 договору).

Виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором, забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку документів про надання послуг по договору у складі згідно ГКД 34.20.661-2003 п.11.8 "Правила організації технічного обслуговування та ремонту обладнання, будівель та споруд електростанцій та мереж" та здати надані послуги згідно цього ГКД (п.п.6.3, 6.3.1, 6.3.15 договору).

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при наданні послуг за договором виконавець сплачує замовнику: за порушення умов зобов`язання щодо якості наданих послуг з виконавця стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісно наданих послуг; за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п.7.2 договору).

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31.01.2019, а в частині виконання гарантійних зобов`язань виконавця, що передбачені цим договором, до сплину гарантійного терміну (п.11.1 договору).

Крім того між сторонами були підписані додатки до даного договору, зокрема, додаток 2 - календарний план на надання послуг.

Відповідно до протоколу розбіжностей від 14.05.2018 до договору, сторонами було викладено календарний план на надання послуг в наступній редакції: 1 етап - початок з дати укладення договору по 31.05.2018 на суму 0,00 грн, 2 етап - початок з червня 2018 року по 31.10.2018 на суму 1220000,00 грн, 3 етап - початок з липня 2018 року по 15.11.2018 на суму 526100,00 грн, 4 етап - початок з серпня 2018 року по вересень 2018 року на суму 238000,00 грн, 5 етап - початок з липня 2018 року по вересень 2018 року на суму 430300,00 грн, 6 етап - початок з липня 2018 року по вересень 2018 року на суму 630000,00 грн, 7 етап - початок з серпня 2018 року по 15.11.2018 на суму 802300,00 грн, 8 етап - початок з червня 2018 року по липень 2018 року на суму 53240,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту №1 від 10.08.2018 приймання наданих послуг за липень 2018 року відповідачем було передано, а позивачем прийнято послуги на загальну суму 53407,20 грн.

Відповідно до листа відповідача №383 від 10.08.2018, останній повідомив позивача про терміни виробництва віконних конструкцій, а також стверджував, що строк виконання робіт за календарним планом порушено не буде.

09.10.2018, 09.11.2018, 22.11.2018, 11.02.2019 позивач звертався до відповідача із претензіями про оплату неустойки за несвоєчасне надання послуг за договором про закупівлю послуг №1-2018 від 26.04.2018.

Листом за вих.№448 від 09.10.2018 відповідач зобов`язався закінчити роботи в строк до 15.11.2018.

Листом за вих.№470 від 27.11.2018 відповідач пропонував укласти додаткову угоду про продовження строку дії договору про закупівлю послуг №1-2018 від 26.04.2018.

Відповідно до листа за вих.№013/11836 від 07.12.2018 позивачем було повернуто відповідачу додаткову угоду до договору про закупівлю послуг №1-2018 від 26.04.2018 без підписання з боку Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

07.12.2018 комісією позивача було складено акт №143-19/18 комісійного огляду металопластикових вікон, що змонтовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво" та визначено, що для приймання та оплати послуг останнього необхідно виконання всього об`єму робіт за дефектною відомістю №259/17.

04.01.2019 від відповідача надійшов супровідний лист за вих.№478 від 26.12.2018 з доданими до нього, зокрема, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року та акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року.

Листом за вих.№806/013 від 17.01.2019 позивачем був повернутий відповідачу без підписання акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року з огляду на порушення останнім п.6.1.1 ДСТУ Н Б В.2.6-146:2010 та не наданням послуг в обсязі згідно дефектної відомості №259-17.

Згідно платіжного доручення №1202 від 22.01.2019 позивачем були оплачені надані відповідачем за актом №1 від 10.08.2018 приймання наданих послуг за липень 2018 року послуги на загальну суму 53407,20 грн.

За доводами позивача, відповідачем, в порушення умов укладеного між сторонами договору не було своєчасно надано послуги, обумовлені означеним правочином, у зв`язку із чим Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заявлено вимоги про стягнення з відповідача 370371,00 грн. пені та 269269,00 грн. штрафу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вказувалось вище, за умовами укладеного між сторонами договору відповідач бере на себе зобов`язання виконати роботи, які зазначені в технічних вимогах, а позивач зобов`язався прийняти і оплатити виконані належним чином роботи (найменування робіт: поточний ремонт фасадів, огороджуючих конструкцій загальностанційних об`єктів із заміною віконних блоків).

За змістом протоколу розбіжностей від 14.05.2018 до договору про закупівлю послуг №1-2018 від 26.04.2018, сторонами було погоджено календарний план на виконання робіт в наступній редакції: 1 етап - початок з дати укладення договору по 31.05.2018 на суму 0,00 грн, 2 етап - початок з червня 2018 року по 31.10.2018 на суму 1220000,00 грн, 3 етап - початок з липня 2018 року по 15.11.2018 на суму 526100,00 грн, 4 етап - початок з серпня 2018 року по вересень 2018 року на суму 238000,00 грн, 5 етап - початок з липня 2018 року по вересень 2018 року на суму 430300,00 грн, 6 етап - початок з липня 2018 року по вересень 2018 року на суму 630000,00 грн, 7 етап - початок з серпня 2018 року по 15.11.2018 на суму 802300,00 грн, 8 етап - початок з червня 2018 року по липень 2018 року на суму 53240,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до акту №1 від 10.08.2018 приймання наданих послуг за липень 2018 року відповідачем було передано, а позивачем прийнято послуги на загальну суму 53407,20 грн за етапом №8.

В той же час, за твердженнями позивача, роботи за етапами 2-7 не були виконані відповідачем належним чином та у строк, який погоджений сторонами у договорі.

Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на суму 319226,40 грн, який надійшов на адресу позивача 03.01.2019 було повернуто відповідачу з мотивованою відмовою від його підписання 17.01.2019, тобто у строк, який визначений у п.6.1.3 означеного правочину, а отже роботи є не прийнятими замовником і, як наслідок, підстави для оплати робіт, які перелічені в даному акті відсутні.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Водночас, як встановлено місцевим господарським судом, відповідач, у строк передбачений укладеним між сторонами правочином з урахуванням протоколу розбіжностей від 14.05.2018 до договору про закупівлю послуг №1-2018 від 26.04.2018, роботи не виконав. Доказів протилежного матеріали справи не містять, а відповідач суду не надав.

При цьому суд зазначає, що строк дії договору про закупівлю послуг №1-2018 від 26.04.2018, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки, закінчився 31.01.2019.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Положеннями ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 ст.548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов`язання, визначено ч.2 ст.546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

За змістом п.7.2 договору за порушення строків виконання зобов`язання виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуг з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

З огляду на порушення відповідачем строків виконання робіт за договором, позивачем було нараховано й заявлено до стягнення пеню на суму 370371,00 грн. за загальний період прострочки з 01.10.2018 по 30.01.2019 з урахуванням календарного графіку виконання робіт та штраф в розмірі 269269,00 грн.

Оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем робіт у строк, погоджений контрагентами в договорі, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, внаслідок чого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за загальний період прострочки з 01.10.2018 по 30.01.2019 з урахуванням календарного графіку виконання робіт в сумі 370371,00 грн за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво" про не оплату позивачем виконаних відповідачем робіт спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме платіжним дорученням №1202 від 22.01.2019, яким Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" оплачені виконані відповідачем та прийняті позивачем за актом №1 від 10.08.2018 приймання наданих послуг за липень 2018 року роботи на загальну суму 53407,20 грн.

Викладене вище, спростовує посилання відповідача на його право притримання результату робіт відповідно до положень статті 836 ЦК України.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст.233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 в справі №923/1100/17, від 13.06.2018 в справі №904/9781/17.

Як на підстави зменшення неустойки відповідач посилається на те, що останній фінансовий звіт підприємства - відповідача демонструє збитковість господарюючого суб`єкта, позивач не оплатив за надані відповідачем послуги, що призвело до порушення виробничого циклу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво", під час дії договору відповідач намагався усунути порушеня, в матеріалах справи не міститься жодних відомостей про завдання позивачу збитків пов`язаних з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесені до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Встановивши причини невиконання відповідачем зобов`язання з виконання робіт (надання послуг) та надавши належну оцінку обставинам такого невиконання, врахувавши розмір несвоєчасно виконаного зобов`язання та розмір нарахованих пені та штрафу, майновий стан сторін, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зменшення суми штрафних санкцій.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо можливості зменшення нарахованої позивачем неустойки.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво" про стягнення 639640,00 грн, з яких: 370371,00 грн пені та 269269,00 грн штрафу.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі №910/6206/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі №910/6206/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі №910/6206/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/6209/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено: 27.12.2019.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка