Ухвала

від 23.12.2019 по справі 520/14699/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/2127/19

Номер справи місцевого суду: 520/14699/19 1-кс/947/7857/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників підозрюваного ОСОБА_8 адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2019 р. в рамках розгляду кримінального провадження №12018160000000245 від 14.03.2018 р., якою відносно:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполь, Донецької області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, маючого вищу освіту, працюючого на посаді виконувача обов`язків начальника слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 366 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 про застосування в рамках кримінального провадження №12018160000000245 внесеного до ЄРДР 14.03.2018 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .

Застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.02.2020 року в межах строку досудового розслідування, визначено розмір застави, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 10500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20170500 гривень.

Роз`яснено підозрюваному ОСОБА_8 наслідки невиконання покладених на нього обов`язків, а також наслідки невиконання обов`язків заставодавцем.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, в ході розгляду клопотання старшого слідчого, прийшов до висновку, що ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують на теперішній час.

Також, слідчий суддя послався в своїй ухвалі на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 366 КК України, тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у їх вчиненні, а також поведінки ОСОБА_8 в рамках даного кримінального провадження, в зв`язку з чим відносно останнього було надано дозвіл на його затримання. У зв`язку з чим, слідчий суддя прийшов до переконання, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить досягнення мети, передбаченої ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, врахувавши встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини інкримінованих підозрюваному ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 366 КК України, загальний розмір шкоди, завданий в результаті можливих протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження осіб, сприяння укриттю дій яких підозрюваному інкримінуються, поведінку останнього під час досудового розслідування, врахувавши наявні відомості про матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя прийшов до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_8 необхідно визначити заставу у розмірі 10500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20170500 гривень, яка в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, у випадку її внесення.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі та її доповненні захисник ОСОБА_9 зазначила, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону з наступних підстав:

- проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , в тому числі застосування запобіжного заходу щодо особи, здійснюється органом, який не наділений процесуальним законодавством такими повноваженнями, порушує загальні засади законності здійснення кримінального провадження, закріплені у ст. 9 КПК України, та унеможливлює виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, а тому висновок слідчого судді щодо доведеності позиції прокурора у питання підслідності є помилковою;

- слідчим суддею не здійснено належної перевірки наявності передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України обставин, з існуванням яких у сукупності кримінально-процесуальний закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу;

- слідчим суддею застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою при недоведеності органом досудового розслідування наявності обґрунтованої підозри за ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 366 КК України;

- висновки слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України необґрунтовані та не підтверджуються матеріалами провадження;

- слідчим суддею не виконана вимога п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України щодо встановлення доведеності обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

- застава у розмірі 20170500 грн. є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_8 , що призводить до набуття альтернативним запобіжним заходом виключно формального характеру, є проявом несправедливості та проявом порушення прав ОСОБА_8 скористатися правом на обрання альтернативного запобіжного заходу.

Посилаючись на такі доводи, захисник ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого, погодженого з прокурором про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисників, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Разом зтим,ч.1ст.370КПК Українипередбачає,що судоверішення повиннобути законним,обґрунтованим івмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що 25.06.2019 р. ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 256 та ч. 1 ст. 366 КК України (т. 1, а.п. 50-79), а санкція ч. 2 ст. 256 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Так, згідно п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 256 та ч. 1 ст. 366 КК України, а саме в тому, що він, перебуваючи в період з 12.07.2012 р. по 01.06.2013 р. на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування кримінальних справ слідчого управління ДПС у м. Києві та в період з 01.06.2013 р. по 12.02.2014 р. на посаді начальника третього відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві, являючись службовою особою, працівником правоохоронного органу, наділений владними повноваженнями слідчого у кримінальній справі №50-6270, в подальшому - кримінальному провадженні №32012110000000074, та усвідомлюючи, що органи державної влади митні органі, їх службові особи зобов`язані виконувати вимоги та процесуальні рішення слідчого, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою сприяння учасникам злочинної організації, створеної ОСОБА_12 та укриття їх злочинної діяльності, створюючи умови для уникнення кримінальної відповідальності за умисне ухилення від сплати податків та інших обов`язкових платежів, зборів, в період з 12.07.2012 р. по 12.02.2014 р., складаючи постанови про проведення виїмок, в яких містились завідомо неправдиві відомості, а також шляхом надання запитів в порядку ст. 93 КПК України, вилучив та витребував з Кіровоградської, Івано-Франківської, Південної, Харківської, Черкаської, Хмельницької, Чернігівської, Житомирської, Київської обласної митниць Міндоходів оригінали документів, які оформлялись в період з 01.01.2009 р. по 12.02.2014 р. під час імпорту (транзиту) нафтопродуктів підприємствами ТОВ «Зовнітрансгаз» (код 37860735), ТОВ «Цикловаст» (код ЄДРПОУ 38674635), ПП «Фірма «Армада-Плюс» (код ЄДРПОУ 34525053), ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардінг» (код ЄДРПОУ 22484671) та іншими підконтрольними ОСОБА_12 підприємствами на митну територію України товарно-матеріальних цінностей та їх фіктивного вивозу, в тому числі документів з відкриття у різних регіонах України митних складів ТОВ «Зовнітрансгаз» (код 37860735), ТОВ «Цикловаст» (код ЄДРПОУ 38674635), ПП «Фірма «Армада-Плюс» (код ЄДРПОУ 34525053), які були задіяні членами злочинної організації в схемі по ухиленню від сплати податків, за відсутності будь-якого зв`язку щодо причетності цих підприємств до розслідуваних ним злочинів, бажаючи своїми діями сприяти з невстановлених слідством мотивів ОСОБА_12 та членам його організації в укритті їх злочинних дій.

Не погоджуючись із доводами сторони захисту про необґрунтованість підозри та вважаючи їх безпідставними, колегія суддів наголошує на тому, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується дослідженими судом першої інстанції, наданими апеляційному суду та долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_13 від 26.12.2017 та від 16.05.2019 р.; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_14 від 26.12.2017 р.; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_15 від 27.12.2017 р. та від 16.05.2019 р.; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_16 від 16.05.2019 р.; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_17 від 17.05.2019 р.; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_18 від 15.04.2019 р.; протокол тимчасового доступу до речей та документів від 24.10.2018 р.; матеріалами, вилученими під час тимчасового доступу до речей та документів від 17.10.2018 р.; протоколом огляду матеріалів кримінального провадження №32012110000000074; актом про залиття приміщення від 02.02.2017 р.; висновок експертів від 19.04.2019 р. №72-П про проведення судової почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_8 ; протоколом огляду речей і документів від 11.05.2019 р. про огляд 175 томів провадження №32012110000000074; відповідь ГУ ДФС в Одеській області від 02.05.2019 р. щодо відсутності зв`язків підприємств ТОВ «Зовнітрансгаз» код 37860735, ПП фірма «Армада-плюс» код 34525053, ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардінг» код 22484671 з підприємствами, розслідування по яким здійснював ОСОБА_8 по кримінальній справі №50-6270 та у кримінальному провадженні №32012110000000074; запитом начальника 3-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві полковника податкової міліції ОСОБА_8 №571/9/26-15-09-0411 від 12.02.2014 у кримінальному провадженні №32012110000000074 на адресу Чернігівської митниці Міндоходів; супровідним листом Чернігівської митниці Міндоходів радника №11/584 від 17.02.2014 на ім`я начальника 3-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві підполковника податкової міліції ОСОБА_8 ; акт прийняття-передання, складений у м. Чернігів 17.02.2014 р. та підписаний т.в.о. начальника відділу митного оформлення Чернігівської митниці Міндоходів ОСОБА_19 та заступником начальника відділу ОУ ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_20 про прийняття останнім витребувані запитом начальника 3-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві полковника податкової міліції ОСОБА_8 №571/9/26-15-09-0411 від 12.02.2014; запитом начальника 3-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві підполковника податкової міліції ОСОБА_8 №7219/9/26-15-09-0411 від 12.12.2013 р. у кримінальному провадженні №32012110000000074 на адресу Чернігівської митниці Міндоходів; супровідний лист Чернігівської митниці Міндоходів №11/2740 від 16.12.2013 на ім`я начальника 3-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві підполковника податкової міліції ОСОБА_8 та іншими матеріалами в їх сукупності.

На підставі зазначеного, апеляційний суд не погоджується із доводами сторони захисту та вважає, що надані органом досудового розслідування докази на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, про що вірно зазначено в ухвалі.

Окрім того, колегія суддів також враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Водночас, колегія суддів не погоджується із доводами сторони захисту про недоведеність органом досудового розслідування наявності в зазначеному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали (т. 4, а.п. 128), в даному кримінальному провадженні існують доведені прокурором та слідчим ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вдатись до спроб незаконного впливу на свідків та інших осіб, причетних до вчинення зазначених злочинів та не встановлених на теперішній час органами досудового розслідування, а також приховати або знищити речі та документи, які мають значення для даного кримінального провадження, обумовлені тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні, серед іншого, тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 256 КК України, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років; відносно підозрюваного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.07.2019 р. надавався дозвіл на його затримання, що свідчить про намагання підозрюваного ухилитись від кримінальної відповідальності; на теперішній час не встановлені всі речі та документи, які мають значення для даного кримінального провадження.

Більш того, апеляційний суд враховує, що відповідно до п.п. 34-36 рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України», обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла бути підставою для його першого взяття під варту.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 більш м`якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу для запобігання названим вище ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного впродовж досудового розслідування кримінального провадження.

Водночас, апеляційний суд не приймає до уваги посилання захисника на здійснення досудового розслідування в зазначеному провадженні органом, який не наділений процесуальним законодавством такими повноваженнями з огляду на наступне.

Згідно ч. 10 ст. 216 КПК України, якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.

Як вбачається із наявних в матеріалах провадження постанов прокурора про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу від 18.03.2019 р. (т. 4, а.п. 8-10; 11-13) та про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 20.03.2019 р. (т. 4, а.п. 5-7), досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12018160000000245 від 14.03.2018 р. за фактом створення злочинної організації було об`єднано з кримінальним провадженням №42019160000000129 від 18.03.2019 р. за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 256 КК України, об`єднаному провадженню був присвоєний номер 12018160000000245, при цьому здійснення досудового розслідування в рамках кримінальних проваджень №42019160000000130, №42019160000000129 доручено СУ ГУНП в Одеській області.

Що стосується тверджень захисника про непомірність для підозрюваного розміру визначеної судом застави, колегія суддів вважає їх непереконливими з огляду на наступні обставини.

Відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Абзац 2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлює, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Окрім того, колегія суддів наголошує на тому, що позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 року.

У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Приймаючи рішення про визначення розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу необхідно враховувати особу підозрюваного ОСОБА_8 , а також суму завданих державі ухиленням від сплати податків збитків злочинною організацією, створеною ОСОБА_12 , яка згідно з наданими прокурором даними, складає більше 2 млрд. грн.

Враховуючи викладене, всупереч доводів апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про те, що застава в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про виключність випадку та, враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного та розмір заподіяної державі шкоди, необхідність призначення підозрюваному ОСОБА_8 застави саме у розмірі 10500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 20170500 грн.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає, оскільки слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що відносно підозрюваного ОСОБА_8 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, який, на відміну від інших більш м`яких запобіжних заходів, зможе запобігти названим вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 206, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2019 р., якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та застосовано відносно ОСОБА_8 , підозрюваногоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4