Постанова

від 20.12.2019 по справі 910/3370/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2019 р. Справа№ 910/3370/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

секретар судового засідання Нікітенко А.В.

за участю представників згідно із протоколом судового засідання від 20.12.2019

розглянувши апеляційні скарги Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації

та Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019

у справі № 910/3370/19 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації

до Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом"

про стягнення 557 006,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/3370/19 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 431 803,16 грн. заборгованості з теплопостачання та 6 477,05 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/3370/19 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити в частині незадоволених позовних вимог, а саме стягнути заборгованість за період з 01.01.2019 по 28.02.2019 у розмірі 122 168,77 грн. Стягнути з відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 12 352,68 грн.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації вважає за необхідне зазначити, що оскільки відповідачем не укладено прямого договору на теплопостачання, тому комерційний облік постачання теплової енергії здійснюється позивачем повністю на всю будівлю вцілому за весь період перебування відповідача у нежитловій будівлі. У зв`язку із тим, що відповідачем не було укладено прямих договорів із постачальниками комунальних послуг позивачем було надіслано лист із договорами до відповідача від 20.10.2017 № 1006 з пропозицією укласти договір про компенсацію витрат по оплаті комунальних послуг, проте відповідач повідомив, що редакція договору, на його думку, потребує виключення п. 4.2, але при цьому відповідач не відмовляється від обов`язку компенсації витрат з оплати наданих комунальних послуг з теплопостачання, водопостачання та електроенергії.

Позивач зазначає, що відповідно до акту звірки, який підписаний позивачем та відповідачем станом на 01.08.2018 факт заборгованості за теплопостачання було визнано позивачем та відповідачем у розмірі 399 040,84 грн., а що стосується за подальший період до 01.03.2019 враховуючи те, що позовна заява була подана у березні 2019р., тому і не подавались докази оплати відповідачем заборгованості за період після 01.03.2019 (період коли здійснювались часткові оплати по рахунках з 01.01.2019 по 28.02.2019), оскільки оплати він здійснює із великою затримкою, але із чітким посиланням на рахунки.

Також позивач вказує на те, що оскільки відповідачем не надано доказів про отримання теплопостачання від іншого постачальника та не оскаржено нарахування коштів за теплопостачання позивачем за період з 01.01.2019 по 28.02.2019 позовні вимоги у цій частині на думку позивача підлягають задоволенню.

Згідно із витягом з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 04.11.2019 справу № 910/3370/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Апеляційна скарга Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації відповідає вимогам статті 258 ГПК України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.

Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Суддя-доповідач доповів колегії суддів про закінчення проведення підготовчих дій та про необхідність призначення справи до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/3370/19. Закінчено проведення підготовчих дій. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні 12.12.2019.

Також, не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватний вищий навчальний заклад "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом" звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/3370/19 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у позові.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Відповідач вважає за необхідне зазначити, що комунальні платежі повинні нараховуватись пропорційно до займаної площі приміщення. Раніше позивач вже виставляв відповідачу рахунки за комунальні послуги відповідно до загальної площі 6330,00 кв.м, однак, за наслідками проведеної перевірки Державною фінансовою інспекцією в місті Києві на виконання Плану контрольно-ревізійної роботи на ІІІ квартал 2015р., було виявлено те, що фактично площа школи є значно меншою і становить 4 207,30 кв.м відповідно до технічного паспорту від 08.01.2016. Даний факт встановлений рішенням суду у справі № 910/2823/16, відповідно до якого Управлінню освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в позові про стягнення заборгованості відмовлено.

На думку відповідача, суд першої інстанції неналежним чином оцінив обставини справи та не врахував, що оспорювана заборгованість може бути значно меншою, оскільки невідомо, за якою методикою здійснювалося нарахування сум компенсації комунальних платежів.

Відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що лише рахунки на оплату комунальних послуг, що складені позивачем (а не постачальником комунальних послуг), розраховані позивачем на власний розсуд, без пред`явлення копій рахунків, отриманих від постачальника комунальних послуг, не надавши відповідачу показників лічильника за відповідний період, на підставі яких здійснювались нарахування, що можуть бути належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявності заборгованості у розмірі, який просить стягнути позивач.

На думку відповідача, судом першої інстанції не перевірено достовірності нарахувань позивачем компенсації вартості комунальних послуг відповідачу, оскільки жодних належних доказів наявності будь-якої заборгованості позивачем не надано.

Відповідач у апеляційній скарзі звертає увагу на те, що акт звірки станом на 01.08.2018 не може бути належним доказом та підставою, що підтверджує наявність заборгованості, оскільки підписаний такий документ особою, яка на час його підписання не мала відповідних повноважень.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/3370/19 залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Скаржником протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують доплату судового збору, шляхом подання відповідної заяви.

Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/3370/19. Об`єднано апеляційні скарги Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом" в одне провадження для спільного розгляду у справі № 910/3370/19. Закінчено проведення підготовчих дій. Призначено апеляційні скарги Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом" до розгляду у судовому засіданні 12.12.2019.

На підставі ст.ст. 216, 281 ГПК України ухвалою Північного апеляційного господарського суду оголошено перерву у розгляді апеляційних скарг Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом" до 20.12.2019.

18.12.2019 від позивача через відділ канцелярії суду надійшли письмові пояснення стосовно надання відповіді на лист щодо економічної обґрунтованості розрахунків тарифів та норм споживання комунальних послуг від 15.08.2018 № 186 із додатками.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідно до ч. 5 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 910/3370/19 встановлено учасникам справи строк для подачі всіх пояснень, заяв та клопотань, тощо, в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0411629378383 позивачем одержано зазначену вище ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 910/3370/19 - 21.11.2019.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду залишає дане письмове пояснення, подане 18.12.2019, без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 20.12.2019 просив рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/3370/19 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити в частині незадоволених позовних вимог, а саме стягнути заборгованість за період з 01.01.2019 по 28.02.2019 у розмірі 122 168,77 грн. Стягнути з відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 12 352,68 грн. У задоволенні апеляційної скарги відповідача - відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні 20.12.2019 просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/3370/19 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у позові. У задоволенні апеляційної скарги позивача просив відмовити, з підстав, викладених, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, відповідно до рішення 24 сесії ХХІІ скликання Московської районної ради міста Києва від 30.08.2001 №24/18 "Про створення вищого навчального закладу - Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом у формі Товариства з обмеженою відповідальністю" Московська районна рада міста Києва виступила співзасновником вказаного навчального закладу у рівних долях та передала до статутного фонду товариства третій та четвертий поверхи будівлі середньої школи №319, вартість яких згідно з актом оцінки складає 512 350,00 грн.

Згідно із актом здавання-приймання нерухомого майна, що належить до комунальної власності Голосіївського району м. Києва від 17.10.2001 вищевказане приміщення було передано Голосіївською районною в м. Києві Радою до статутного фонду та відповідно прийняте Приватним вищим навчальним закладом "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом" загальною площею 1 491,5 кв.м. Дане приміщення використовується ПВНЗ з 17.10.2001 та по теперішній час.

В подальшому, Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією видано розпорядження від 28.03.2011 № 209 "Про передачу комунальних закладів до сфери оперативного відання управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації", відповідно до якого передаються комунальні заклади із збереженням за ними інфраструктури, основних фондів (приміщень, відповідних об`єктів, транспортних засобів, апаратури, обладнання, засобів зв`язку тощо) зі сфери оперативного відання управління освіти Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, що ліквідується, до сфери оперативного відання управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації згідно з додатком, у тому числі і приміщення, які знаходяться на території школи ІІ-ІІІ ступенів №319 імені Валерія Лобановського міста Києва.

Розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.04.2011 № 261 "Про забезпечення життєдіяльності Голосіївського району міста Києва у сферах управління, віднесених до повноважень Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації" закріплено на праві управління без права розпорядження майном за підприємствами, установами та підрозділами, віднесеними до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації згідно з додатками. Перелік підприємств, установ та організацій, майно яких віднесено до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації - "Освіта" визначений у додатку 4 розпорядження. На підставі вищезазначеного розпорядження було оформлено акт прийому-передачі об`єктів, зазначених у пунктах 1 та 2 розпорядження, відповідно до якого на баланс управління освіти було передано комунальні заклади із збереженням за ними інфраструктури та основних фондів.

Одним із головних завдань управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації відповідно до Положення затвердженого розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.08.2016 № 487 "Про затвердження Положення про управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації" є створення умов для реалізації гарантованого Конституцією права громадян на отримання дошкільної освіти, повної загальної середньої та позашкільної освіти відповідно до освітніх потреб особистості та її індивідуальних здібностей і можливостей.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Згідно із абз. 18 ст. 6 Закону України "Про теплопостачання" одним із головних державних принципів державної політики у сфері теплопостачання є забезпечення комерційного обліку постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" комерційний облік комунальних послуг - це визначення за допомогою вузла комерційного обліку або за встановленими правилами у передбачених цим Законом випадках кількісних та якісних показників комунальної послуги, вимірювання яких забезпечується вузлом обліку, на підставі яких проводяться розрахунки за спожиті комунальні послуги.

У матеріалах справи відсутній договір між позивачем та відповідачем за спірний період, на теплопостачання, у зв`язку із чим комерційний облік постачання теплової енергії здійснюється позивачем повністю на всю будівлю вцілому, за весь період перебування відповідача нежитловій будівлі.

В свою чергу, позивач звертався до відповідача з листом від 20.10.2017 № 1006 з пропозицією укласти договір про компенсацію витрат по оплаті комунальних послуг, однак, відповідач не погодився з умовами запропонованого позивачем договору.

Натомість, 25.02.2019 між сторонами підписано договір № 12 про компенсацію витрат по оплаті комунальних послуг.

Позивач вказує на те, що станом на 15.03.2019 у відповідача наявна заборгованість зі сплати комунальних послуг, а саме відшкодування за теплопостачання на суму у розмірі 553 971,93 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Як вбачається із матеріалів справи, у відповідача наявна заборгованість за період з січня 2018р. по липень 2018р. у загальному розмірі 399 040,84 грн., за період до 01.01.2018 заборгованість відповідача перед позивачем складала суму у розмірі 155 740,25 грн., що зазначено у акті.

Відповідно до виставлених рахунків, наявних у матеріалах справи, плату за отримані комунальні послуги необхідно сплачувати до 20 числа поточного місяця.

Позивач вказує, що вказана заборгованість підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.08.2019, який скріплено печатками та підписано сторонами без зауважень та заперечень, а також виставленими рахунками.

В свою чергу, відповідачем здійснено оплату у розмірі 30 000,00 грн. за теплостачання згідно із виставленим рахунком № 231907 (457) за березень 2018р., що підтверджується витягами із особового рахунку, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.

Також позивачем виставлено рахунок № 231907 від 31.12.2018 на загальну суму 69 474,08 грн. (в тому числі сума у розмірі 62 762,32 грн. за теплопостачання), відповідно до витягів із особового рахунку відповідач сплачував за вказаним рахунком за отримані послуги з водопостачання.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що оскільки рахунок № 231907 від 31.12.2018 містить позиції про теплопостачання, водопостачання, а рахунок отримано відповідачем, позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими. Натомість позовні вимоги про стягнення 62 926,39 грн. згідно із виставленим рахунком № 136 від 31.01.2019 та 59 242,38 грн. згідно із виставленим рахунком № 278 від 28.02.2019, є необґрунтованими, оскільки у матеріалах справи відсутні докази одержання відповідачем вказаних рахунків, не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.

Відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у розмірі 431 803,16 грн. за теплопостачання за період з січня 2018р. по липень 2018р. та за грудень 2018.

Отже, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що враховуючи настання строку оплати, позовні вимоги про стягнення в частині 431 803,16 грн. (399 040,84 грн.- 30 000,00 грн.+62 762,32 грн.) підлягають задоволенню, однак, у задоволенні позовних вимог про стягнення 62 926,39 грн. згідно із виставленим рахунком № 136 від 31.01.2019 та 59 242,38 грн. згідно із виставленим рахунком № 278 від 28.02.2019, належить відмовити у зв`язку із їх необґрунтованістю, оскільки, як вже зазначалось, у матеріалах справи відсутні докази одержання відповідачем вказаних рахунків.

За змістом ст. 5 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIІІ Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про освіту" до органів управління у сфері освіти належать: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти, постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти, державні органи, яким підпорядковані заклади освіти, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов, зокрема, договору та вимог зазначених Кодексів.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Позивач, посилаючись на ст. 549 ЦК України та ст. 343 ГК України, просить стягнути з відповідача 3 034,68 грн. пені.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що зазначена позовна вимога про стягнення з відповідача пені не підлягає задоволенню, оскільки статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а між сторонами відсутні будь-які домовленості щодо застосування штрафних санкцій у вигляді пені.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Посилання відповідача на рішення суду № 910/2823/16 від 31.05.2016 є безпідставним, оскільки згідно із актом здавання-прийняття нерухомого майна, що належить до комунальної власності Голосіївського району м. Києва, який складено 17.10.2001, відповідачем прийнято як вклад до статутного фонду третій та четвертий поверхи будівлі середньої шкоди № 319, розташованої за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 146, загальною площею 1 491,5 кв.м, тобто, у матеріалах справи наявні документи, які підтверджують розмір приміщення, який займає відповідач.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що акт звірки взаєморозрахунків, як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності, а тому даний акт не може слугувати належним та допустимим доказом наявності чи відсутності заборгованості відповідача перед позивачем.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем комунальних послуг, натомість відповідачем не надано доказів неотримання таких послуг та не зазначено обґрунтованих підстав, за яких відповідач звільняється від сплати за отримані комунальні послуги.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі 910/3370/19 та для задоволення апеляційних скарг Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом", відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Скаржниками у апеляційних скаргах не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Твердження апеляційних скарг не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/3370/19.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржниками не подано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційних скарг його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційних скарг судові витрати за подання апеляційних скарг покладаються на заявників апеляційних скарг - Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом", згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом" залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/3370/19 залишити без змін.

4. Судові витрати покласти на Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та Приватний вищий навчальний заклад "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній Академії управління персоналом".

5. Справу № 910/3370/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.12.2019.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич