Рішення

від 23.12.2019 по справі 750/9671/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/9671/19

Провадження № 2/750/2182/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.,

за участю представника позивача,

та відповідача,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки Моя Родина до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

в с т а н о в и в:

у серпні 2019 року Кредитна спілка Моя Родина звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 47 231 грн. 16 коп. та судових витрат в сумі 1921 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити .

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 15 січня 2018 року між кредитною спілкою Моя Родина та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №4К про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до умов договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит в сумі 19 500 грн., а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором п.1.1 основного договору.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредит надається строком на вісімнадцять місяців від дати отримання позичальником кредиту.

Відповідно до п.3.1 основного договору, плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою та становить 62 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.7.4 позичальник, який порушив зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за цим договором і не скористався правом, передбаченим п.5.2.2 цього договору, за рішенням кредитного комітету кредитодавця має сплатити кредитодавцю пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення від суми несплаченого в строк платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України , одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Проте, як зазначено позивачем, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 27.08.2019 утворилася заборгованість у сумі 47 231 грн. 16 коп., з якої: 17 180 грн. 76 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту, 7570 грн. 87 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 10 103 грн. 71 коп. - пеня, 12 375 грн. 82 коп. - штраф, що підтверджується розрахунком.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України , одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасила, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту, простроченому тілу кредиту та відсоткам за користування кредитом підлягають задоволенню.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафів слід врахувати наступне.

За положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором - свідчить про недотримання імперативних положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Отже, чинним законодавством запроваджено заборону одночасного застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 06 вересня 2018 року у справі № 206/931/16-ц провадження № 61-3056ск18 не встановив підстав для відступлення від вказаного висновку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що стягнення одночасно пені і штрафу, нарахованих за порушення строків проведення сплати коштів за кредитом, не відповідає вимогам закону та є подвійним стягненням, тому у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу слід відмовити.

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позову, загальна сума заборгованості, з урахуванням заборгованості по кредиту, відсотків та пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за договором, становить 34 855 грн. 34 коп.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи фактичні обставини справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що заявлена стороною позивача сума витрат за надання правничої допомоги в розмірі 5000 грн. відповідає вимогам ч. 4 ст. 137 ЦПК України . Доказів протилежного стороною відповідача суду не надано.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Кредитної спілки Моя Родина (м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, оф. 408, код ЄДРПОУ 34259312) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Моя Родина заборгованість за кредитним договором в сумі 34 855 грн. 34 коп. та судовий збір в сумі 1417 грн. 70 коп., а всього 36 273 грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Моя Родина витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 28.12.2019.

Суддя