Рішення

від 28.12.2019 по справі 904/5157/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2019м. ДніпроСправа № 904/5157/19 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВВ Аутомотів Львів" (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Стрийська, буд. 55, ідентифікаційний код 36518362)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпротрансавто" (49021, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Берегова, буд. 200, ідентифікаційний код 39517314)

про стягнення 39 000,00 грн. заборгованості за переданий товар, 9 861,93 грн. інфляційних втрат, 10 907,81 грн. 10% річних, 11 530,09 грн. пені

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мацько Трак Сервіс" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 01.11.2019 про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпротрансавто" заборгованості на загальну суму 71 299,83 грн., з яких:

- 39 000,00 грн. заборгованість за переданий товар;

- 9 861,93 грн. інфляційні втрати за період з травня 2017 року по вересень 2019 року;

- 10 907,81 грн. 10% річних за період з 09.05.2017 по 01.11.2019;

- 11 530,09 грн. пеня за період з 27.12.2018 по 01.11.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №305/15 від 05.11.2015 в частині своєчасної та повної оплати за товар отриманий за видатковою накладною №4222 від 24.04.2017 на суму 63 010,00 грн.

Також разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5157/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами та заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без розгляду.

До суду 02.12.2019 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВВ Аутомотів Львів" про зміну найменування позивача оскільки 20.11.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено зміни про Товариство з обмеженою відповідальністю "Мацько Трак Сервіс" в частині зміни назви компанії, новим найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю "Мацько Трак Сервіс" є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВВ Аутомотів Львів".

Таким чином, відбулась лише зміна найменування юридичної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи. З огляду на вищевикладене, в даному випадку, саме заміна особи у відносинах, щодо яких виник спір, не відбулася, і є підстави змінити найменування позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мацько Трак Сервіс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВВ Аутомотів Львів".

Відповідачем до суду 04.12.2019 подано відзив на позовну заяву яким просить суд відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що позовна заява подана та підписана не уповноваженою на представництво інтересів позивача особою.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мацько Трак Сервіс", найменування якого в подальшому була змінена на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВВ Аутомотів Львів" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпротрансавто" (далі - відповідач, покупець) 05.11.2015 укладено договір купівлі-продажу №305/15 (далі - договір) відповідно до розділу 1 якого продавець продає, а покупець купує автомобільні запчастини (далі - товар), що визначаються згідно накладних (чи інших документів, як то специфікації, акти приймання передачі тощо, котрі є невід`ємною частиною договору.

Сторони досягли згоди, що продавець реалізує за договором товар покупцю виходячи з ціни, котра визначається на момент продажу партії товару та зазначаються у документах (розділ 3 договору).

Відповідно до розділу 4 договору передача товару покупцю відбувається за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Стрийська, 55 та оформлюється підписанням відповідного документу. Право власності на товар, що поставляється, переходить від продавця до покупця з моменту фактичної передачі товару. Моментом фактичної передачі товару є момент підписання накладної повноважним представником покупця. Датою поставки вважається дата зазначена в накладній.

Покупець оплачує вартість товару протягом 14 днів з моменту його передачі відповідно до накладних чи інших товаросупровідних документів (розділ 5 договору).

Штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання нараховуються і після спливу шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. За несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день протермінування оплати, а також 10 річних за весь строк такого протермінування (розділ 7 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Договір продовжується автоматично в кінці дії терміну, на тих самих умовах, у разі відсутності зауважень з обох сторін (розділ 8 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 63 010,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №4222 від 24.04.2017, яка підписана представниками сторін без будь-яких зауважень, та позивачем виставлено рахунок на оплату №32154 від 24.04.2017.

Покупець здійснив розрахунок за отриманий товар частково на суму 24 010,00 грн., що підтверджується банківськими виписками із призначенням платежу оплата запчастин згідно договору №305/15 від 05.11.2015 згідно рахунку №32154 від 24.04.2017, внаслідок чого позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення основного боргу в розмірі 39 000,00 грн., 9 861,93 грн. інфляційних втрати за період з травня 2017 року по вересень 2019 року, 10 907,81 грн. 10% річних за період з 09.05.2017 по 01.11.2019 та 11 530,09 грн. пені за період з 27.12.2018 по 01.11.2019.

Предметом доказування у справі є обставини щодо належного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар за договором купівлі-продажу.

Згідно з частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенням Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов договору (розділ 5 договору) строк оплати поставленого товару є таким, що настав. Доказів оплати заборгованості відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 39 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України), а тому законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, у зв`язку з чим таке зобов`язання є триваючим.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 10% річних, позовні вимоги про стягнення 9 861,93 грн. інфляційних втрат за загальний період з травня 2017 року по вересень 2019 року та10 907,81 грн. 10% річних за загальний період з 09.05.2017 по 01.11.2019 підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов`язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність сторін передбачена розділом 7 договору. Відповідно до зазначеного розділу договору позивачем нарахована пеня у сумі 11 530,09 грн. за період з 27.12.2018 по 01.11.2019. Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені порушень вимог чинного законодавства не виявлено.

Щодо заперечень відповідача суд вважає необхідним зазначити наступне.

30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401- VIII від 02.06.2016, яким внесено зміни до Конституції України та доповнено Основний Закон окремими статтями.

За приписами частин 3 та 4 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді, зокрема, у малозначних спорах.

За змістом статті 131-2 Конституції України необхідність її додаткової регламентації законом передбачена частиною четвертою цієї статті щодо встановлення винятків представництва в суді адвокатами, зокрема, визначення поняття малозначних спорів.

У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в даній справі є стягнення 71 299,83 грн., а, отже, ціна позову у справі №904/5157/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки процесуального закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених ст.59 цього Кодексу.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 108, 109, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВВ Аутомотів Львів" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпротрансавто" про стягнення 39 000,00 грн. заборгованості за переданий товар, 9 861,93 грн. інфляційних втрат, 10 907,81 грн. 10% річних, 11 530,09 грн. пені задовольнити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпротрансавто" (49021, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Берегова, буд. 200, ідентифікаційний код 39517314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВВ Аутомотів Львів" (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Стрийська, буд. 55, ідентифікаційний код 36518362) 39 000,00 грн. заборгованості за переданий товар, 9 861,93 грн. інфляційних втрат, 10 907,81 грн. 10% річних, 11 530,09 грн. пені та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Е.М. Бондарєв