КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_1,
суддів - ОСОБА_2., ОСОБА_3.,
секретаря - ОСОБА_4.,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5.,
адвоката, який діє
в інтересах заявника
ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» - ОСОБА_6.,
представника
ПрАТ «ХК «Київміськбуд» - ОСОБА_7.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах заявника ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» - ОСОБА_6., на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018100090013351 від 22.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.388, ч.4 ст.190 КК України,-
В С Т А Н О В И Л А :
10 жовтня 2019 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_9., про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018100090013351 від 22.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.388, ч.4 ст.190 КК України, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:263:0002 за адресою АДРЕСА_1, яка на праві власності належить Територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1187667180000) шляхом заборони користування нею.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року в задоволенні клопотання слідчого відмовлено. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя послався на практику Європейського суду з прав людини та зазначив, що наявність у майна ознак речового доказу не може слугувати достатньою підставою для накладення арешту на майно, а інших підстав та мети для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження прокурором не доведено.
На вказану ухвалу адвокат, який діє в інтересах заявника ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» - ОСОБА_6., подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що в клопотанні слідчого наявні підстави для накладення арешту на майно, яке містить ознаки речового доказу та є об'єктом кримінально-протиправних дій, при цьому злочинні дії осіб є триваючими, на вказаному об'єкті нерухомого майна проводяться будівельні роботи всупереч діючого законодавства на підставі підроблених документів, у зв'язку з чим арешт майна необхідний з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні. Також наголошує, що всупереч вимогам чинного законодавства судом не було повідомлено ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», як потерпілого, про розгляд клопотання, яке прямо стосується порушених прав потерпілої особи у даному кримінальному провадженні. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 15 листопада 2019 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.
Крім того, апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали посилаючись на те, що ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», представник якого не був повідомлений про дату та час судового засідання, самостійно виявлено оскаржувану ухвалу в Єдиному державному реєстрі судових рішень після його оприлюднення 18.11.2019 року.
Представник ПрАТ «ХК «Київміськбуд» - ОСОБА_7. подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких міститься прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді просить залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги;
- адвоката, який діє в інтересах заявника ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» - ОСОБА_6., який просив задовольнити апеляційну скаргу;
- представника ПрАТ «ХК «Київміськбуд» - ОСОБА_7., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги;
- ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Разом з цим встановлено, що ухвалу постановлено без виклику заявника або його представника, а про накладення арешту стало відомо після самостійного виявлення оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень після його оприлюднення 18.11.2019 року. З апеляційною скаргою представник заявника звернувся до суду 22.11.2019 року.
Тобто апеляційну скаргу подано в межах визначеного законом п'ятиденного строку, і таким чином строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв'язку з чим він поновленню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, відділенням розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090013351 від 22.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.388, ч.4 ст.190 КК України, за обставинами вчинення незаконних дій із заставленим майном, а саме нежитловою будівлею, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, відносно якого 29.01.2018 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_10. за індексним номером 39410388 прийнято рішення про внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо комплексу будівель та споруд, загальною площею 6 976 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, про знищення вказаного об'єкту нерухомого майна на підставі довідки №28-03/17 від 29.03.2017 року, виданої ФОП ОСОБА_11., згідно змісту якої встановлено, що ФОП ОСОБА_11. проведена 29.03.2017 року інвентаризація за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:263:0002, площею 3,1131 га, в ході якої зафіксовано, що всі будівлі та споруди знесені, земельна ділянка вільна від забудов. 29.01.2018 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_10. прийнято рішення про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо комплексу будівель та споруд, загальною площею 6 976 кв.м., про погашення обтяжень, тобто іпотеки ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК».
В подальшому досудовим розслідуванням встановлено факт, що може свідчити про привласнення невстановленими особами, шляхом зловживання довірою, грошовими коштами ПАТ «ФІНБАНК» правонаступником якого є ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», виданими згідно договорів іпотеки, укладених між ПАТ «ФІНБАНК» та ПАТ «УКРПРОМТЕПЛИЦЯ», ТОВ «КОНСОЛІДАЦІЯ» та ТОВ «ОДЕСБУДІНВЕСТ» в особливо великих розмірах.
09 жовтня 2019 року постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:263:0002 за адресою: АДРЕСА_1, що належить Територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141), визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12018100090013351.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:263:0002 за адресою АДРЕСА_1, яка на праві власності належить Територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1187667180000).
Постановляючи ухвалу, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
В матеріалах, наданих до суду апеляційної інстанції міститься постанова слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві від 09.10.2019 року про визнання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:263:0002 за адресою: АДРЕСА_1, що належить Територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141) речовим доказом у кримінальному провадженні №12018100090013351.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, власниками якого є Територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради слідчий зазначив метою для арешту майна - забезпечення збереження речових доказів.
Разом з цим матеріали клопотання не містили доказів, що вказують на існування загрози її знищення, адже згідно відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в рамках кримінального провадження №12018100090013351 розслідуються обставини знищення будівель та споруд, розташованих на вказаній земельній ділянці, а не відносно самої земельної ділянки.
Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на земельні ділянки, перевірялись судом першої інстанції, при цьому було досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, чого не буде досягнуто при накладенні арешту на зазначені земельні ділянки.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах заявника ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» - ОСОБА_6. слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року, необхідно залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах заявника ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» - ОСОБА_6., залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018100090013351 від 22.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.388, ч.4 ст.190 КК України, залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2019 |
Оприлюднено | 22.03.2023 |
Номер документу | 86715469 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Слива Юрій Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні