Ухвала

від 28.12.2019 по справі 927/491/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.12.2019Справа № 927/491/18

подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овчаренко Миколи Олександровича

про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа

у справі № 927/491/18

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "СОКОЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ектор Інжиніринг"

простягнення 603 686,50 грн.

за участі приватного виконавця: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "Сокол" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ектор Інжиніринг" про стягнення 603 686,50 грн., з яких 455 100,00 грн. основного боргу, 121 784,76 грн. інфляційних втрат та 26 801,74 грн. процентів річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі № 927/491/18 (суддя Удалова О.Г.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "СОКОЛ" задоволено повністю.

04.06.2019 на виконання рішення видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ектор Інжиніринг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання "СОКОЛ" основну заборгованість у розмірі 455 100 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 121 784 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 26 801 грн. 74 коп. та судовий збір у розмірі 9 055 грн. 30 коп.

26.12.2019 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овчаренко Микола Олександрович звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 №05-23/3151 призначено повторний автоматичний розподіл подання у зв`язку з відпусткою судді Удалової О.Г.

Відповідно до частини 4 статті 337 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 розгляд подання призначено на 28.12.2019 без повідомлення сторін.

У судове засідання 28.12.2019 приватний виконавець не з`явився.

Приписами частини 4 статті 337 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що подання державного або приватного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України розглядається судом негайно без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Тобто, нормами процесуального законодавства встановлені обмежені строки розгляду подання приватного виконавця про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України.

Враховуючи обмежені строки розгляду подання суд непозбавлений можливості повідомити приватного виконавця про судове засідання, зокрема, телефонограмою, електронною поштою, мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Суд зазначає, що 28.12.2019 об 09 год. 31 хв. за номером телефону +38 (050) 5204847, який вказаний приватним виконавцем у засобах зв`язку, приватний виконавець Овчаренко Микола Олександрович прийняв телефонограму, якою судом повідомлено про розгляд подання про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України.

Також, судом направлено ухвалу на адресу приватного виконавця зазначену у поданні, що підтверджується списком поштових відправлень від 28.12.2019.

Розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овчаренка Миколи Олександровича про тимчасове обмеження керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ектор Інжиніринг", ОСОБА_1 , за межі України, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні подання, з огляду на наступне.

В обґрунтування заявленого подання про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України приватний виконавець посилається на наступні обставини:

15.07.2019 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 59556155 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 у справі №927/491/18. У вказаній постанові зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Боржник отримав копію постанови 23.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення №03039 14275779.

Однак, як зазначає приватний виконавець, боржником не виконані обов`язки покладені на нього Законом України "Про виконавче провадження" та постановою про відкриття виконавчого провадження в частині подання декларації про майно та доходи боржника, у зв`язку із чим на адресу ТОВ "Ектор Інжиніринг" було направлено вимогу вих. №994 щодо усунення порушень діючого законодавства на надання декларації про доходи та майно.

17.07.2019 приватним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках боржника.

В подальшому, приватним виконавцем направлено боржнику виклик вих. №1093 від 05.09.2019 приватного виконавця.

Також, приватний виконавець зазначає, незважаючи на чинний арешт коштів боржника, ТОВ "Ектор Інжиніринг" відкрито новий рахунок в AT "КІБ", через який боржник здійснює безготівкові платежі, які не пов`язані з виконанням судового рішення.

Окрім цього, боржником розірвано договір оренди приміщення за юридичною адресою та не повідомлено виконавця та державні органи про зміну місцезнаходження ТОВ "Ектор Інжиніринг", що також на думку приватного виконавця підтверджує ухилення боржника від виконання судового рішення.

Також, приватним виконавцем з`ясовано, що керівник боржника - громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в 2019 році чотири рази перетинав Державний кордон України.

З урахуванням наведеного, оскільки боржник не виконав вимоги приватного виконавця щодо подання декларації про майно та доходи, не з`явився на виклик приватного виконавця, враховуючи що боржником відкрито банківський рахунок, а також неповідомлення приватного виконавця про зміну місцезнаходження ТОВ "Ектор Інжиніринг", приватний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівнику Боржника - громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання покладених на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ектор Інжиніринг", наказом від 04.06.2019, виданим Господарським судом міста Києва у справі №927/491/18.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Наведеною нормою визначено права та обов`язки виконавців. Серед встановлених законодавством прав та обов`язків приватних виконавців передбачена можливість звертатися до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке відповідно до частини першої статті 337 Господарського процесуального кодексу України може бути застосоване виключно судом.

Так, частиною першою статті 337 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч. 2 ст. 337 ГПК України).

Відповідно до частини 3 наведеної статті Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням , на строк до повного виконання такого судового рішення.

За змістом частини 3 статті 337 Господарського процесуального кодексу України господарський суд постановляє ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України саме - фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням.

В той же час, відповідно до наказу Господарського суду м. Києва від боржником за вказаним наказом є - юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ектор Інжиніринг".

Разом з тим, пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Вище вказаною нормою передбачено право виконавця на звернення до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів .

У контексті наведеної норми, обмеження у праві виїзду боржника може бути застосоване лише за рішеннями про виконання зобов`язань та стягненням з боржника періодичних платежів. Рішеннями про стягнення періодичних платежів є зокрема, рішення у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я.

Як встановлено судом, у даній справі рішенням суду було присуджено до стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ектор Інжиніринг" суми основної заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат та судового збору. Рішення суду по справі №927/491/18 за своєю правовою природою не є рішеннями про стягнення з боржника періодичних платежів, внаслідок чого обмеження у праві виїзду не може бути застосоване за зобов`язаннями покладеними на боржника згідно із рішеннями у даній справі.

Щодо посилань приватного виконавця на те, що боржник та посадові особи боржника ухиляються від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, то суд зазначає наступне.

Як роз`яснено Верховним Судом України у листі від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням", яке варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до вказаного листа Верховного Суду України, однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Отже, право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

За змістом ч. 2 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

З урахуванням наведеного, наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

У доданих до подання матеріалах виконавчого провадження відсутні докази того, що боржник вчиняє свідомі діяння, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні.

Крім того, суд враховує, що законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (ч. 3).

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

З урахуванням вище наведеного, враховуючи приписи ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овчаренка Миколи Олександровича про тимчасове обмеження керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ектор Інжиніринг", ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 234, ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овчаренка Миколи Олександровича про тимчасове обмеження керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ектор Інжиніринг", ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 28.12.2019.

Суддя О.В. Гулевець