Рішення

від 23.12.2019 по справі 910/13845/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2019Справа № 910/13845/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Київська стоматологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрація), м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Реабілітаційний центр Таврос плюс , м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради

про стягнення 136 707,19 грн,

Представники:

від позивача: Дементєєва О.М.;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: Онищенко Т.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство Київська стоматологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрація) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Реабілітаційний центр Таврос плюс про стягнення 136 707,19 грн заборгованості з орендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 2520 від 28.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 11.11.2019.

01.11.2019 через відділ діловодства суду третя особа подала письмові пояснення, в яких позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі.

У судове засідання 11.11.2019 представники позивача та відповідача не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. За вказаних обставин, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.12.2019.

У судове засідання 02.12.2019 представники сторін з`явились. Водночас, представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення судового засідання з метою погасити заборгованість в добровільному порядку.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 23.12.2019 з метою надання відповідачу часу добровільно сплатити заборгованість.

23.12.2019 через електронну пошту, відповідачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 23.12.2019 з`явились представники позивача та третьої особи, позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та повідомив, що відповідачем навіть частково заборгованість не погашена.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи, що відповідач не сплатив наявну заборгованість, подане повторне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд розцінює як необґрунтоване затягування вирішення спору, відповідно за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.2017 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі - орендодавець/третя особа), Товариством з обмеженою відповідальністю Реабілітаційний центр Таврос плюс (далі - орендар/відповідач) та Комунальним некомерційним підприємством Київська стоматологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрація) (далі - балансоутримувач/позивач) укладено договір №2520 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до якого орендодавець на підставі затвердженого орендодавцем протоколу конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва №41 від 30.08.2017 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), яке знаходиться за адресою: вул. Миколи Пимоненка, 10-А, для розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

У відповідності до п. 3.5. договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно з п. 3.7. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Пунктами 4.2.3 та 4.2.13 договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, а також самостійно сплачувати на підставі договору з підприємством-балансоутримувачем, пропорційно орендованій площі, частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо будинкових мереж та компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 5.2.2 договору підприємство-балансоутримувач має право стягнути з орендаря заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов`язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з п. 6.2. договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

У відповідності до п. 9.1 договору, цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 28.09.2017 до 26.09.2020.

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 27.10.2017 третя особа та позивач передали, а відповідач прийняв у орендне користування згідно з договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2520 від 28.09.2017 року нежитлове приміщення, що перебуває на балансі КП Київська міська стоматологічна поліклініка , загальною площею 155,00 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 10-А.

На виконання умов цього договору, 28.02.2018 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 16 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 10-А, а також утримання прибудинкової території. А орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно займаної ним площі будівлі поліклініки згідно додатку №1, який є невід`ємною частиною даного договору.

У відповідності до п. 2.2. цього договору, орендар зобов`язався не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку-фактури вносити плату на рахунок балансоутримувача за комунальні послуги (теплова енергія, електроенергія, холодна вода) та витрати на утримання пропорційно займаної площі.

З матеріалів справи вбачається, що у період дії договірних зобов`язань з оренди нежитлового приміщення у відповідача, у зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань, виникла заборгованість перед позивачем зі сплати орендної плати в розмірі 76 853,95 грн та з відшкодування комунальних послуг в сумі 30 515,18 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість зі сплати орендної плати та відшкодування комунальних послуг.

Проте, відповідачем заборгованість в повному обсязі не погашена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 76 853,95 грн та з відшкодування комунальних послуг в розмірі 30 515,18 грн, а також нараховує пеню в розмірі 29 338,06 грн у період з 01.05.2019 по 16.09.2019.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з положеннями статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачем та третьою особою орендні послуги відповідач розрахувався частково, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю Реабілітаційний центр Таврос плюс перед Комунального некомерційного підприємства Київська стоматологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрація) утворилася заборгованість з орендної плати в розмірі 76 853,95 грн та з відшкодування комунальних послуг в сумі 30 515,18 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи вищевикладене, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем з орендної плати в розмірі 76 853,95 грн та з відшкодування комунальних послуг в розмірі 30 515,18 грн належним чином доведений, документально підтверджений, та враховуючи те, що відповідачем наявність боргу визнано в судовому засіданні 02.12.2019 в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства Київська стоматологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрація) про стягнення з ТзОВ Реабілітаційний центр Таврос плюс боргу зі сплати орендної плати в розмірі 76 853,95 грн та з відшкодування комунальних послуг в розмірі 30 515,18 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 29 338,06 грн, суд відзначає таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Так, судом встановлено, що згідно п. 6.2. договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені за період з 01.05.2019 по 16.09.2019, та встановив, що розмір пені вирахувано позивачем арифметично вірно, відповідно підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства Київська стоматологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрація) задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Реабілітаційний центр Таврос плюс (02081, м. Київ, вул. Урлівська, будинок 13; ідентифікаційний код 39159399) на користь Комунального некомерційного підприємства Київська стоматологія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрація) (04050, місто Київ, вулиця М. Пимоненка, будинок 10-А; ідентифікаційний код 42376659) 76 853 (сімдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят три) грн 95 коп. - заборгованості з орендної плати, 30 515 (тридцять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) грн 18 коп. - заборгованості з відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних послуг, 29 338 (двадцять дев`ять тисяч триста тридцять вісім) грн 06 коп. - пені та 2 050 (дві тисячі п`ятдесят) грн 62 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 28.12.2019.

Суддя В.В. Бондарчук