Рішення

від 27.11.2019 по справі 911/1410/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2019 р. Справа № 911/1410/19

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ

до Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної

адміністрації, Київська область, смт. Баришівка

про стягнення 280632,67 грн.

Суддя Лопатін А.В.

за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації (відповідач) про стягнення заборгованості по витратам, понесеним внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в сумі 280632,67 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2019 р. вказану позовну заяву передано для розгляду судді Лопатіну А.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 03.07.2019 р.

03.07.2019 р. на поштову адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 04.09.2019 р.

15.07.2019 р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та відповідь на відзив.

04.09.2019 р. через канцелярію суду представником позивача подано документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2019 р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 25.09.2019 р.

Ухвалою суду від 25.09.2019 р. зупинено провадження у справі № 911/1410/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 911/1924/18; зобов`язано сторін повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі.

04.11.2019 р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Судом встановлено, що за результатами перегляду в касаційному порядку справи № 911/1924/18 Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову від 23.10.2019 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2019 р. поновлено провадження у справі № 911/1410/19, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 27.11.2019 р.

27.11.2019 р. на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 27.11.2019 р., розглянувши матеріали справи та заслухавши присутнього представника позивача, судом встановлено наступне.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2019 р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю представника від Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації по причині стаціонарного лікування.

Проте доказів зазначених обставин суду надано не було.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Враховуючи, що неявка відповідача, належним чином повідомленого про місце, дату та час розгляду справи, без поважних причин, не є підставою для відкладення розгляду справи та не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до частини третьої ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні, відповідно до частини першої ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (позивач), як оператор телекомунікацій надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах категоріям споживачів, на яких поширюється дія п. 19 частини першої ст. 12, п. 10 частини першої ст. 13, п. 18 частини першої ст. 14, п. 20 частини першої ст. 15, п. 7 частини першої ст. 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ; п. 19 ст. 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 р. №1584-ІІІ; п. 11 частини першої ст. 20, частиною другою ст. 20 та ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ; п. 6 частини першої ст. 6, частини третьої ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.2008 № 203/98-ВР; частини п`ятої ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ та п. 4 частини третьої ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ.

Відповідно до пунктів 3, 10 та 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 (далі - Положення № 117), структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації про осіб, які мають право на пільги та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організація, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

З огляду на зазначене, органом уповноваженим державою здійснювати від її імені повноваження в спірних правовідносинах є Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації (відповідач).

Як зазначає позивач у позовній заяві, останнім належним чином виконуються обов`язки щодо надання пільговим категоріям громадян телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

На виконання вимог законодавчих актів в період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. надано телекомунікаційних послуг на пільгових умовах на суму 280632,67 грн., що підтверджується Актами звіряння розрахунків за надані населенню телекомунікаційні послуги, на які надаються пільги відповідно до законодавства - форма № 3-пільга та розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, за спірний період.

Підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці згідно з формою "2-пільга".

На виконання наведеного позивач належним чином виконав свій обов`язок стосовно щомісячного подання відповідачу із супровідними листами № 82і250/58-289 від 08.02.2018 р., № 82і250/58-350 від 06.03.2018 р., № 82і250/58-4450 від 10.04.2018 р., № 82і250/58-553 від 10.05.2018 р., № 82і250/58-672 від 05.06.2018 р., № 82і250/58-826 від 10.07.2018 р., № 82і250/58-909 від 07.08.2018 р., № 82і250/58-974 від 10.09.2018 р., № 82і250/58-1052 від 09.10.2018 р., № 82і250/58-1248 від 07.11.2018 р., № 82і250/58-2002 від 10.12.2018 р., № 82і250/58-49 від 09.01.2019 р. з описом вкладення та на електронну адресу sovbez_bar@ukr.net , розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, форма "2-пільга", зокрема: за січень 2018 р. на суму 24712,63 грн., за лютий 2018 р. на суму 24362,74 грн., за березень 2018 р. на суму 24323,44 грн., за квітень 2018 р. на суму 24239,83 грн., за травень 2018 р. на суму 24632,06 грн., за червень 2018 р. на суму 22157,46 грн., за липень 2018 р. на суму 21232,26 грн., за серпень 2018 р. на суму 22347,72 грн., за вересень 2018 р. на суму 22433,27 грн., за жовтень 2018 р. на суму 21434,92 грн., за листопад 2018 р. на суму 24725,93 грн., за грудень 2018 р. на суму 24030,41 грн.

Відповідно до п. 11 Положення № 117 уповноважений орган щомісяця: звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".

Тобто, обов`язок щодо звіряння інформації, розрахунку з постачальниками телекомунікаційних послуг, складання Актів звіряння - форма № 3-пільга тощо, покладено на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, яким є відповідач.

Проте, відповідач в порушення приписів законодавства, як зазначає позивач у позовній заяві, звірку та розрахунки не проводив, Акти звіряння розрахунків, форма № 3-пільга не складав, витрати понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. на загальну суму 280632,37 грн. не відшкодував, що підтверджується розрахунком заборгованості за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. станом на 30.05.2019 р. та Актами звірки розрахунків за послуги зв`язку пільговим категоріям населення за формою "3-пільга" станом на: 01.02.2018 р. на суму 24712,63 грн., 01.03.2018 р. на суму 24362,74 грн., 01.04.2018 р. на суму 24323,44 грн., 01.05.2018 р. на суму 24239,83 грн., 01.06.2018 р. на суму 24632,06 грн., 01.07.2018 р. на суму 22157,46 грн., 01.08.2018 р. на суму 21232,26 грн., 01.09.2018 р. на суму 22347,72 грн., 01.10.2018 р. на суму 22433,27 грн., 01.11.2018 р. на суму 21434,92 грн., 01.12.2018 р. на суму 24725,93 грн., 01.01.2019 р. на суму 24030,41 грн., які були складені позивачем та надіслані відповідачу з описом вкладення (докази надсилання та вручення долучені до позову) та копії актів долучено до матеріалів справи.

Листами № 82і250/58-148 від 30.01.2018 р., № 82і250/58-1156 від 02.11.2018 р. та № 82і250/58-1341 від 05.12.2018 р. з описом вкладення відповідача було повідомлено про розмір абонентської плати (докази надсилання та вручення містяться в матеріалах справи).

Крім того, позивач надсилав позивачу претензії № 32 (вих. № 11/153) від 05.10.2018 р., № 49 (вих. № 11/229) від 07.12.2018 р. та № 9 (вих. № 11/50) від 05.04.2019 р. щодо відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у 2018 році.

У відповідь на претензії № 32 та № 49 відповідач листами № 01-04/2356 від 08.11.2018 р. та № 06-05/521 від 27.02.2019 р. зазначив, що правові підстави для задоволення вимог відсутні в зв`язку з відсутністю за спірний період договірних зобов`язань і що він не є головним розпорядником коштів на відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги.

У відповідь на претензію № 9 листом № 06-04/1002 від 16.04.2019 р. відповідач повідомив про погашення заборгованості в сумі 280632,67 грн. після виділення коштів на відшкодування витрат за надання послуг зв`язку на пільгових умовах.

Крім того, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 82і250/58-356 від 14.03.2019 р. про наявність заборгованості за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах, про необхідність її сплати, про забезпечення дотримання вимог законодавства щодо її відшкодування та з проханням оформити договірні відносини.

У відповідь листом № 06-04/834 від 05.04.2019 р. відповідач повідомив, що в зв`язку з відсутністю коштів у місцевому бюджеті підписання договору та фінансування неможливе.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо відшкодування витрати внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 280632,67 грн. заборгованості за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.

У відповідь на даний позов відповідач у своєму відзиві зазначив, що Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації головним розпорядником коштів по програмі відшкодування витрат надавачам послуг зв`язку за надані послуги пільговим категоріям населення у 2018 році не визначалось. Виходячи з обставин справи між позивачем та відповідачем не виникало зобов`язань по відшкодуванню витрат понесених внаслідок надання послуг зв`язку ні в силу договорів, ні на вимогу законів. Правовідносини щодо відшкодування пільг з послуг зв`язку здійснюються згідно з п. 20-4 частини першої ст. 91 Бюджетного кодексу України, а фінансування повинно здійснюватись відповідно до програм та заходів, передбачених відповідними місцевими бюджетами за рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування, а не за рахунок коштів Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації, як юридичної особи публічного права.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із наданням телекомунікаційних послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про телекомунікації", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відповідно до частини третьої ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

У положеннях п. 19 частини першої ст. 12, п. 10 частини першої ст. 13, п. 18 частини першої ст. 14, п. 20 частини першої ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; п. 18 ст. 6 1 , п. 10 ст. 6 2 , п. 17 ст. 6 3 , п. 19 ст. 6 4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"; п. 11 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; п. 6 частини першої ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; частини п`ятої ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 4 частини третьої ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку для окремих категорій осіб.

Згідно з ст. 2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету - це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Положеннями ст. 30 цього ж кодексу визначено, що видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов`язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9 частини першої ст. 87 цього ж кодексу до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі на державні програми соціальної допомоги, інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до підпункту "б" пункту 4 статті 89 цього ж кодексу до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, державні програми соціального захисту.

За змістом статті 102 цього ж кодексу видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256.

Пунктами 2, 3 Порядку (у редакції від 01.01.2018) передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, районних бюджетах, бюджетах об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Відповідно до п. 20 4 частини першої ст. 91 Бюджетного кодексу України (з 01.01.2018 р.) до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на: пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2013 р. "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Пунктом 11 Положення визначено, що уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою 5-пільга та реєстр розрахунків згідно з формою 7-пільга; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою 3-пільга; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою 3-пільга; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами 4-пільга та 6-пільга.

З огляду на викладене, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян при цьому, такі зобов`язання виникають безпосередньо із вищевказаних законів України. Крім того, як вбачається з вищезазначених норм, фінансування пільг з послуг зв`язку до 2017 року здійснювалося за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, а з 2017 року фінансування пільг з послуг зв`язку належить до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що в провадженні Верховного Суду перебувала справа № 911/1924/18 за позовом ПАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації про звернення стягнення 578687,27 грн.

За результатами перегляду Верховним Судом постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 р. у справі № 911/1924/18 за позовом ПАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації про стягнення 578687,27 грн., встановлено: оскільки місцеві органи виконавчої влади, які обізнані із ситуацією на місцях та можуть оперативно впливати на її зміну, мають можливість самостійно визначати обсяг пільг та передбачати видатки, забезпечуючи при цьому контроль за ефективним і цільовим використанням коштів на зазначені цілі, як це визначено Положенням № 117 та положеннями про відповідні структурні підрозділи органів виконавчої влади, обов`язки головних розпорядників коштів у спірних правовідносинах залишаютьсяза Управлінням незалежно від прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження програми з відшкодування витрат за надання пільг у Баришівському районі на 2017 рік до моменту визначення та перекладення цих обов`язків відповідним рішенням органів місцевого самоврядування на іншого суб`єкта .

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 911/1924/18, зазначено: обов`язок з відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян виникає безпосередньо із норм законодавства, а укладення відповідного договору не є обов`язковим , у зв`язку з чим, встановивши що відповідач є головним розпорядником коштів у таких правовідносинах, перевіривши надані позивачем докази на підтвердження обґрунтованості суми, заявленої до стягнення, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю .

Проаналізувавши предмет спору в справі № 911/1924/18 за позовом ПАТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації про стягнення 578687,27 грн., судом встановлено, що позовні вимоги виникли між тими ж сторонами та на тих же підставах, що і у справі № 911/1410/19.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів визначення та перекладення обов`язків розпорядника коштів у даних спірних правовідносинах рішенням органів місцевого самоврядування на іншого суб`єкта.

Таким чином, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, інших заявах по суті спору щодо того, що між ним та позивачем не укладалось господарських договорів чи інших угод на компенсацію витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах протягом 2018 р. та те, що Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації не є головним розпорядником коштів у таких правовідносинах і на даний момент у нього немає правових підстав по відшкодуванню позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах спростовуються вищенаведеними обставинами.

У встановленому законодавством порядку і станом на час розгляду справи відповідач обов`язок щодо відшкодування позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, не виконав доказів сплати зазначеної заборгованості суду не надав.

Відповідачем, наданий позивачем розрахунок заборгованості по витратам, понесеним внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, не спростовано.

Частиною першою ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (частина друга ст. 74 ГПК України).

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів належного виконання зобов`язання зі здійснення оплати заборгованості та не спростовано доводів позивача щодо її розміру, суд вважає встановленою наявність заборгованості по витратам, понесеним внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, в сумі 280632,67 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації по витратах понесених ПАТ "Укртелеком" за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 280632,67 грн., по витратам, понесеним внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 231,237-238, 240 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації (07500, Київська обл., смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 36; код ЄДРПОУ 03193749) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, р/р НОМЕР_1 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 21560766) 280632 (двісті вісімдесят тисяч шістсот тридцять дві) гривні 67 копійок заборгованості по витратам, понесеним внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах та 4209 (чотири тисячі двісті дев`ять) гривень 49 копійок судових витрат.

3. Видати наказ.

Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання 27.12.2019 р.

Суддя А.В. Лопатін