Рішення

від 17.12.2019 по справі 914/1266/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2019 справа № 914/1266/19

За позовом: Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк , м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма Екомедтех , м. Львів

до відповідача-2: Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Рівне

про солідарне стягнення 190 202,33 грн. заборгованості

Суддя Коссак С.М.

за участю секретаря Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача: Гулькевич Н.І;

від відповідача -1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма Екомедтех та відповідача-2 Фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення 190 202,33 грн. заборгованості за кредитним договором №Б/Н від 01.08.2013.

Виконуючи вимоги частин 6 та 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, суд звернувся до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Рівненській області з проханням надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 . Необхідні відомості про місце проживання відповідача-2 ( АДРЕСА_1 ) надано суду 15.07.2019.

Ухвалою суду від 22.07.2019 позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.

05.08.2019р. від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив на розгляд справи по суті на 12.09.2019.

11.09.2019 від представника відповідача -2 надійшло клопотання (вх.№ 37356/19), в якому він просить, ознайомитися з матеріалами справи, надати можливість висловити свої заперечення проти позову у формі відзиву та відкласти розгляд справи на іншу дату.

У зв`язку клопотанням відповідача- 2 та неявкою відповідачів в судове засідання 12.09.2019, суд відклав розгляд справи по суті на 03.10.2019 та відповідачам продовжено строк на подання відзиву (пункт 25 протоколу судового засідання від 12.09.2019).

25.09.2019 від відповідача 2 - ОСОБА_1 надійшов відзив (вх. № 39389/19), в якому просить в позові відмовити повністю та витребувати у позивача інформацію про встановлення кредитного ліміту протягом 2015 року для Товариства з обмеженою відповідальністю Екомедтех по рахунку № НОМЕР_1 ,

Ухвалою суду від 30.09.2019 клопотання відповідача-2 про витребування доказів -задоволено. Витребувано від позивача - Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк інформацію про встановлення кредитного ліміту протягом 2015 року для Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма Екомедтех по рахунку № НОМЕР_1 .

01.10.2019 позивачем подано заяву (вх. № 40271/19) про долучення до матеріалів справи довідки щодо збільшення кредитного ліміту.

02.10.2019 позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 40591/19).

В судовому засіданні 03.10.2019 оголошено перерву до 10.10.2019 (пункт 79 протоколу судового засідання від 03.10.2019).

07.10.2019 позивачем подана заява (вх. № 41370/19) про долучення до справи витягу з Умов та правил надання банківських послуг , що діяли на травень 2015.

Ухвалою суду від 10.10.2019 суд враховуючи клопотання позивача перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №914/1266/19 за правилами загального позовного та підготовче засідання призначено на 05.11.2019.

30.10.2019 позивачем подано заяву (вх.№ 44745/19) в якій просить, долучити текст позовної заяви з виправленими арифметичними помилками та пояснення по справі.

Ухвалою суду від 05.11.2019 підготовче засідання відкладено на 28.11.2019.

11.11.2019 від позивача надійшли пояснення по справі (вх. №46552/19).

Ухвалою суду від 28.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2019.

В судовому засіданні 17.12.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити повністю.

В судове засідання 17.12.2019 відповідача-2 явку повноважного представника не забезпечив, про причини не явки суд не повідомив, хоч належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

В судове засідання 17.12.2019 відповідач - 1 явку повноважного представника не забезпечив, про причини не явки суд не повідомив. Відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.

Ухвали суду надіслані відповідачу-1 за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві.

Однак, відділення поштового зв`язку відповідні поштові відправлення з ухвалами суду повернулись на адресу суду, у зв`язку із закінченням встановленого строку на зберігання поштового відправлення.

Відповідно до положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні … відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження … особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас Суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/).

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Відтак, судом дотримано вимог процесуального закону щодо належного повідомлення відповідача-1 про судовий розгляд.

Зважаючи на зазначене, суд констатує, що відповідач-1 належним чином був повідомлений про судовий процес.

В суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбаченні статтями 202, 216 ГПК України.

У судовому засіданні 17.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ ЕКОМЕДТЕХ у порушення кредитного договору не повернуло Банку отримані кредитні кошти в сумі 190 202,33 грн. Оскільки ОСОБА_1 поручилася за виконання підприємства умов кредитного договору, Банк просить стягнути заявлену суми боргу солідарно з обох відповідачів на підставі статей 554 та 610 Цивільного кодексу України.

Судові витрати позивача складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2853,03грн.

Та у відповіді на відзив відповідача-2 зазначає, що згідно п. 1.1.1 Договору поруки якщо під час виконання «Угоди 1» зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за «Угодою 1» в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Таким чином, заперечення Відповідача-2 щодо неправомірного збільшення кредитного ліміту не повинні прийматися судом до уваги.

Зазначає, що згідно п. 4. ст. 559 ЦК України та п. 4.1. договору поруки, договір поруки є дійсним та чинний.

Відповідачем-2 не заявлено вимоги щодо припинення договору поруки, а лише надано заперечення щодо позову Банку. Порука вважається дійсною до моменту, коли судом не буде встановлено факт припинення договору.

Позиція відповідача-1 - ТОВ ЕКОМЕДТЕХ .

Товариство не надало суду відзиву на позов.

Позиція відповідача- 2 - ОСОБА_1

Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву та заперечення проти відповіді на відзив, в якому заперечує проти заявлених позовних вимог. Просить в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 відмовити повністю.

Зазначає, що відповідальність відповідача-2, за договором поруки №POR1432800157945 від 28.05.2015 суттєво збільшилася проте, позивач поручителя - відповідача 2 не повідомив про збільшення кредитного ліміту до 194 998,75 грн.

Відповідно до п.4.2. договору поруки №POR1432800157945 від 28.05.2015, зміни до цього договору не вносилися в письмовому вигляді шляхом укладення відповідного письмового договору про внесення змін. Доказом суттєвого збільшення відповідальності є сам позов у сумі 190202,33 грн проти укладеного договору поруки на суму 50000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України (в редакції станом на час виникненні спірних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, на момент звернення до суду, договір поруки № POR1432800157945 від 28.05.2015 є припиненим за зобов`язаннями по простроченій заборгованості кредитного ліміту у сумі 190 202,33 грн., яка виникла 02.12.2015 року, на підставі визначеній ч. 1 ст. 559 ЦК України. Відтак, позовна вимога не підлягає до задоволення.

Також зазначає, що прострочена заборгованість по кредитному ліміті виникла 02.12.2015 у сумі 199 899,26 грн., а позивач звернувся 03.07.2019 року після завершення граничних строків звернення до суду відповідно до ч. 4 ст.559 ЦК України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, на момент звернення до суду договір поруки № POR1432800157945 від

28.05.2015 є припиненим за зобов`язаннями по простроченій заборгованості кредитного ліміту у сумі 190 202,33 грн, яка виникла 02.12.2015, на підставі визначеній ч. 4 ст. 559 ЦК України. Відтак, позовна вимога не підлягає до задоволення.

В обґрунтування надає постанови Верховного суду, а саме: справа № 569/8660/16-ц від 26.12.2018, справа № 336/2926/17 від 20.02.2019, справа № 910/2774/17 від 22.03.2018, справа №6-100цс12 від 26.09.2012, постанови ВСУ у справі № 6-100цс12 від 26.09.2012 тау справі № 6-2662цс15 від 20.04.2016, постанова Великої палата ВСУ від 13.06.2018 у справі № 408/8040/12.

Фактичні обставини справи:

01.08.2013 відповідачем-1 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, в якій просило позивача відкрити поточний та картковий рахунки.

На підставі вказаної заяви позивачем відповідачу 1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Позивачем та відповідачем 1 підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг , де відповідач 1 зазначив, що приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг (що знаходяться на сайті банку http://pb.ua), Тарифами банку, які разом з даною заявою складають Договір банківського обслуговування №б/н від 01.08.2013 (далі - договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору. Та що відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку (www.pb.ua або інший інтернет-/SMS-ресурс, зазначений банком).

Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.1 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.18.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ).

Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банк. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Копії вищевказаних заявок та Витяг з розділу 3.18. Умов та правил надання банківських послуг (що діяли на момент укладання Договору банківського обслуговування №б/н від 01.08.2013), наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем станом на 04.06.2015 на поточний рахунок № НОМЕР_1 відповідача-1 було надано кредитний ліміт у розмірі 200 000,00 грн.

Як вбачається із виписок по рахунку відповідача-1, а також наданого позивачем розрахунку заборгованості у відповідача-1 виникла заборгованість за кредитом у сумі 190 202,33 грн.

Відповідач-1 - ТОВ ЕКОМЕДТЕХ доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов`язань за договором суду не надав, в матеріалах справи вони відсутні.

28.05.2015 між ПАТ КБ Приватбанк який в подальшому перейменовано на АТ КБ Приватбанк (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № POR1432800157945, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ ЕКОМЕДТЕХ (відповідач-1) зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умови та правила надання банківських послуг (що діяли на момент укладення договору поруки), далі Угода 1, (по сплаті кредиту в розмірі 50 000,00 грн (підпункт г пункту 1.1.1 договору поруки)).

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні (п.1.1.1. договору поруки).

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов (що діяли на момент укладення договору поруки) зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель (відповідач 2) відповідає перед кредитором (позивачем у справі) за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 1.3 договору поруки, поручитель з умовами кредитного договору ( Угоди 1 ) ознайомлений.

Пунктом 1.5 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою1 і/або Угодою 2, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Внаслідок невиконання відповідачем 1 своїх зобов`язань за договором в частині своєчасного повернення кредиту, позивач просить стягнути з відповідача -1 та відповідача -2 як поручителя, солідарно заборгованість за кредитом в сумі 190 202,33 грн.

Норми права та мотиви суду.

Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який зазначений стороною правочину в забезпечення виконання зобов`язання відповідача 1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Викладене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 по справі №415/2542/15-ц.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається із заяви від 01.08.2013 клієнт - ТОВ Екомедтех (відповідач-1) приєднався до Умов та правил надання банківських послу, що розміщені на сайті банку http://pb.ua, чим уклав із банком кредитний договір.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що обов`язок щодо погашення заборгованості за тілом кредиту відповідачем-1 своєчасно та в повному обсязі не був виконаний, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту становить 190 202,33 грн.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Враховуючи вищезазначене, станом на дату прийняття рішення обов`язок по поверненню кредитних коштів у повному обсязі настав, заборгованість по кредиту в розмірі 190 202,33грн клієнта перед банком належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована. Отже на користь банку підлягає стягненню 190 202,33 грн заборгованості за наданим кредитом.

Щодо договору поруки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач-2 уклали договір поруки № POR1432800157945 від 28.05.2017, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

Пунктом 1.3 договору поруки № POR1432800157945 від 28.05.2015 передбачено, що поручитель з умовами Угоди 1 ознайомлений.

У відповідності до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порука створює права для кредитора та обов`язки для поручителя, безпосередньо на права та обов`язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов`язань не впливає, оскільки зобов`язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються. Такий висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 20 лютого 2012 р. у справі N 6-51цс11.

Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, визначені у статті 554 цього кодексу.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (частина четверта статті 559 ЦК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 4.1. Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 цей Договір припиняє свою дію.

У разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними (3.2.1.4.1.3 Умов).

Суд встановив, що позивачем не пред`явлено письмової вимоги до поручителя, а до суду звернувся 25.06.2019.

31.12.2015 відповідачем -1 будо здійснено останню часткову оплату по тілу кредиту, з 30.01.2016 відповідачем не було вчинено дій щодо виконання зобов`язання за кредитом.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК). Натомість, календарна дата або вказівка на подію, яка має неминуче настати, є терміном (частина друга статті 252 ЦК).

Отже, умови договорів поруки про їхню дію до повного припинення всіх зобов`язань за основним договором або до припинення всіх зобов`язань поручителя за договором поруки, тобто до настання першої з цих подій, не встановлюють строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК. Тому має застосовуватися припис частини четвертої статті 559 цього кодексу у редакції, чинній час виникнення спірних правовідносин, про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя (висновок Верховного Суду України, викладений, зокрема, у постановах від 24 вересня 2014 року у справі №6-106цс14, від 20 квітня 2016 року у справі №6-2662цс15, від 22 червня 2016 року у справі №6-368цс16, від 29 червня 2016 року у справі №6-272цс16, від 29 березня 2017 року у справі №6-3087цс16, від 14 червня 2017 року у справі №644/6558/15-ц, а також висновок Великої палати Верховного Суду, викладений у пункті 60 постанови від 22 серпня 2018 року у справі №2-1169/11).

Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. З огляду на вказане, враховуючи зумовлене цим припинення права кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання, застосоване у другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК словосполучення пред`явлення вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду лише протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (висновок Верховного Суду України, викладений, зокрема, у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2662цс15).

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК спливає 29.01.2016.

Тому за змістом частини четвертої статті 559 ЦК у зазначеній редакції порука за кожним із зобов`язань, визначених періодичними платежами, припиняється після шести місяців з моменту спливу строку погашення кожного чергового платежу. Пред`явлення кредитором вимоги до поручителя більш ніж через 6 місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, визначеної періодичним платежем, є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги через припинення поруки за відповідною частиною основного зобов`язання (див. пункт 84 постанови ВП ВC від 19 червня 2019 року у справі №523/8249/14-ц).

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням. А отже закінчення строку, установленого договором поруки, як і сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача - 1 - ТОВ Екомедтех та відповідача- 2 - ОСОБА_1 солідарно 190 202,33 грн заборгованості за наданим кредитом, підлягають частковому задоволенню. В стягнені з відповідача-1 підлягає задоволенню в сумі 190 202,33 грн., в частині стягнення з відповідача- 2 відмовити.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача-1 на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2 853,03 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма Екомедтех (адреса: 79021, Львівська область, місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 93; ідентифікаційний код 21093603) на користь Акціонерного Товариства комерційний банк Приватбанк (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 190 202,33 грн заборгованості за кредитом та 2 853,03 грн витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2019.

Суддя Коссак С.М.