Рішення

від 19.12.2019 по справі 916/2678/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2678/19 Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2678/19

за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» /01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТАГРУП» /65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 11А, код ЄДРПОУ 34972540/

про стягнення 976 216,71 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТАГРУП» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 15.06.2016р. № б/н в розмірі 976216,71грн.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» посилається на порушення Відповідачем умов кредитного договору від 15.06.2016р. №б/н шляхом неповернення кредитних коштів у передбачений договором термін.

Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2019р. позовна заява вх.№2734/19 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою суду від 10.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2678/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

15.10.2019р. в судовому засіданні проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 днів.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019 року.

Ухвалою суду від 10.12.2019р. відкладено розгляд справи на 19.12.2019р. о 10год.00хв.

Стосовно повідомлення Відповідача про розгляд справи, суд відзначає наступне.

Як свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвал суду від 10.09.2019р., 01.10.2019р., 15.10.2019р., 03.12.2019р., останні повернуті до суду без вручення, з відміткою на довідці УКРПОШТИ «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до п. п. 1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, встановлені наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку /без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку/: місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність /вибуття/ адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження, копії ухвал суду від 10.09.2019р., 01.10.2019р., 15.10.2019р., 03.12.2019р. надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві /яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань/.

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» , суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали суду від 10.09.2019р., 01.10.2019р., 15.10.2019р., 03.12.2019р. вважаються врученими Відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою «за закінченням терміну зберігання» , що свідчить про належне повідомлення судом Відповідача про дату, час та місце розгляду справи №916/2678/19.

В судове засідання, призначене на 19.12.2019р., представник Позивача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання, призначене на 19.12.2019р., представник Відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

19.12.2019р. судом було постановлено вступну та резолютивну частини рішення в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

15.06.2016р. ТОВ «УКРНАФТАГРУП» /далі - Відповідач/ було підписано заяву про відкриття поточного рахунку /далі - Заява./

Згідно Заяви Відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» , Тарифів Банку, що розміщенні в мережі Інтернет на сайті http://privatbank/ua .

Таким чином, 15.06.2016р. між Відповідачем та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір №б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Заяви та Умов.

Відповідно до п.3.2.4.1.1. Умов, Банк за наявності вільних грошових ресурсів, згідно ст. 212 ЦКУ при настанні обставин, зазначених в п. 3.2.4.2.2.17. Договору, зобов`язується здійснити овердрафтове обслуговування Позичальника, яке полягає у проведенні платежів Позичальника понад залишок коштів на його поточному рахунку, відкритому в Банку, номер якого зазначено у Заявці, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, встановленого відповідно п.3.2.4.1.3. Договору, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт /далі- кредит/ надається для поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Позичальника. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, що регулюють кредитні правовідносини. Овердрафтове кредитування Позичальника здійснюється Банком в межах Ліміту і терміну, відповідно згідно п.п.3.2.4.1.3, 3.2.4.1.4. Договору, з періодом безперервного користування кредитом згідно з п. А.4 Договору шляхом перенесення дебетового сальдо з поточного рахунку Позичальника на його позичковий рахунок. Виконання Банком розрахункових документів Позичальника здійснюється шляхом перерахування кредитних коштів з позикового рахунку на поточний рахунок Позичальника. Зазначений спосіб овердрафтового кредитування здійснюється Банком з моменту направлення Позичальнику відповідного повідомлення способом, визначеним на розсуд Банку, і зазначеним в п. А.2 Договору, до моменту його відміни Банком в порядку, визначеному цим пунктом.

Пунктом 3.2.4.1.3. Умов передбачено, що ліміт за умовами Договору - сума грошових коштів, в межах якої Банк зобов`язується оплачувати розрахункові документи Позичальника понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується за затвердженою внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку з урахуванням кількості контрагентів, балансу підприємства та звіту про фінансові результати на останню звітну дату, показника ліквідності діяльності, співвідношення власних і позикових коштів, платоспроможності, кредитної історії, на підставі непогашеної/их відкритої/их вантажної/их митної/их декларації/й, очищеної/их від передоплати, з урахуванням якості роботи Позичальника з експорту та інших показників відповідно до внутрішньо-банківськими нормативами і нормативними актами НБУ. В період дії Договору Ліміт перераховується Банком не менше одного разу на місяць не пізніше 10 числа кожного місяця, а також в разі настання умов, викладених в п. 3.2.4.2.3.4 Договору. Ліміт змінюється без підписання договорів про внесення змін до Договору /якщо інше не буде погоджено Сторонами/, про що Банк направляє Позичальнику повідомлення Банку із зазначенням розміру і дати зменшення або збільшення Ліміту.

Згідно з п.3.2.4.1.5. овердрафтове кредитування Позичальника здійснюється Банком в межах Ліміту та строку, встановлених відповідно до пп.3.2.4.1.3, 3.2.4.1.4 Договору, з періодом безперервного користування кредитом відповідно до п. А.4 Договору. Період безперервного користування кредитом - це період, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Позичальника. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, з якого безперервно існує дебетове сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку Позичальника зафіксовано нульове дебетове сальдо.

За змістом пункту А.4. Умов врегулювано, що період безперервного користування кредитом - не більше 30 днів.

Відповідно до п.A.2. Кредитний ліміт овердрафту за Договором /далі - Ліміт/ встановлюється в Заявці на отримання кредиту /далі - Заявка/ і може змінюватися Банком відповідно до Умов і правил, у тому числі для оплати витрат, передбачених для пп. 3.2.4.2.2.14, 3.2.4.2.3.15, 3.2.4.4.8 Договору. Забороняється використання кредитних коштів для виплати дивідендів, надання матеріальної допомоги. Сторони домовилися, що Ліміт може як збільшуватися, так і зменшуватися відповідно до п. А.2.1 і А.2.2 Договору, про що Банк направляє керівникові виконавчого органу та головному бухгалтеру Позичальника /у разі їх відсутності - особам, які виконують їх обов`язки/ повідомлення одним з наступних способів на вибір Банку: через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Позичальника: системи "клієнт-банк", систему інтернет-банку "Приват24", SMS-повідомлення на останні відомі банку номера телефонів, надані Банку при ідентифікації та актуалізації даних Позичальника, або іншими способами /далі - повідомлення Банку/ із зазначенням дати вступу змін в силу. А.2.1. Розмір Ліміту, встановленого в п. А.2 Договору, може змінюватися /збільшуватися/ Сторонами за таких умов: ? у Позичальника в Банку відкрито поточний рахунок в іноземній валюті, на якому є іноземна валюта, та відсутні арешти на поточних рахунках; ? Позичальник подав заяву на продаж іноземної валюти /виключно в євро, доларах США або російських рублях/ з датою валютування "наступний день" після 13.00 поточного дня, і в цей же день грошові кошти в іноземній валюті перераховані у відповідній сумі на відповідний транзитний рахунок в Банку ; ? є документи, що підтверджують перерахування валютної виручки Позичальника на поточний рахунок, відкритий в Банку; ? поточна дата не перевищує 29-й день періоду безперервного користування кредитом в межах Ліміту; ? відсутня прострочена заборгованість Позичальника перед Банком по інших зобов`язаннях на поточну дату.

Відповідно до Договору Відповідачу було встановлено кредитний ліміт овердрафту на поточний рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 1000000,00грн., що підтверджується відповідною довідкою /а.с.31/.

Пунктом 3.2.4.3.1. Умов визначено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Позичальник сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом /диференційована процентна ставка/. Розмір ставки встановлений у п. А.5 Договору. Порядок розрахунку відсотків: 3.2.4.3.1.1. По першому дню використання кредиту відсотки розраховуються за процентною ставкою інтервалу "1-3 дня". 3.2.4.3.1.2. У разі непогашення кредиту після закінчення 3 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 4-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу "4-7 днів". 3.2.4.3.1.3. У разі непогашення кредиту після закінчення 7 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 8-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу "8-15 днів". 3.2.4.3.1.4. У разі непогашення кредиту після закінчення 15 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 16-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу "16-30 днів". 3.2.4.3.1.5. У разі непогашення кредиту після закінчення 30 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом починаючи з 31-го дня встановлюється підвищена процентна ставка, визначена в п. 3.2.4.3.2 Договору. 3.2.4.3.1.6. У разі повного погашення кредиту - виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня, починаючи з наступного дня, Позичальнику надається кредит із сплатою відсотків за цей день за процентною ставкою інтервалу "1-3 дня", і з цього дня починається відлік наступного періоду безперервного користування кредитом. У разі встановлення Банком у порядку, передбаченому п. 3.2.4.2.3.14 Договору, зменшеної /збільшеної/ процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної /збільшеної/ процентної ставки.

Згідно із п.3.2.4.3.3. Умов, відсотки за користування кредитом, розраховані згідно з пп. 3.2.4.3.1, 3.2.4.3.2 Договору, виплачуються в порядку, зазначеному в пп. 3.2.4.1.1, 3.2.4.2.1.4, 3.2.4.2.2.7 Договору. Відсотки, не оплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими /крім випадків розірвання Договору відповідно до п. 3.2.4.2.3.4 Договору/. Відсотки можуть бути оплачені Позичальником також з інших рахунків, що належать йому в установленому законом порядку.

В порушення відповідних умов Договору Відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти за користування кредитом.

Пунктом 3.2.4.4.1. передбачено, що у разі порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 3.2.4.2.2.2, 3.2.4.3.1, 3.2.4.3.2, 3.2.4.3.3 Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.4.1.2, 3.2.4.2.2.3, 3.2.4.2.3.4 Договору, Позичальник сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня /у% річних/, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Пеня сплачується в гривні. Сторони домовилися, що розмір пені, зазначеної в цьому пункті, може бути на розсуд Банку зменшений. У разі зменшення банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті Договору, Банк на свій розсуд вибирає телекомунікаційний спосіб доставки інформації та повідомляє Позичальника узгодженими Сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими Сторонами способами телекомунікацій є: відповідне повідомлення ПК "Приват24", SMS-повідомлення. При цьому додаткові узгодження Сторін не потрібні.

Станом на 03.07.2019 року заборгованість Відповідача за Договором становить 1947027,42грн. та складається з:

976216,71 грн. - заборгованість за кредитом;

498879,84грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на поточну та прострочену заборгованість;

471930,87грн. - заборгованість з пені;

Позивач, беручи до уваги приписи ст.ст.15, 16 ЦК України обрав спосіб судового захисту та визначив розмір своїх вимог, наступним чином: розмір позовних вимог до Відповідача, які Позивач просить задовольнити складає 976216,71грн., що є заборгованістю за кредитом.

Враховуючи ту обставину, що Відповідач належним чином не виконує свого обов`язку щодо повернення кредиту та сплати інших платежів, передбачених умовами договору, Позивач звернувся до суду із матеріально-правовою вимогою про стягнення заборгованості, що відповідає способу захисту, передбаченому п.5 ч.1 ст.16 ЦК України.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ч. 2 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови /пункти/, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк /термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти /частина перша статті 1048 ЦК України/.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним /стаття 1055 ЦК України/.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться /роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо/. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ч.ч.1-2 статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки /фіксована або змінювана/ та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частинами 1 і 2 ст.1067 Цивільного кодексу України унормовано, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Статтею 1069 Цивільного кодексу України визначено, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит /параграфи 1 і 2глави 71 цього Кодексу/, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов`язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /у тому числі сплатити гроші/, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником /учасниками/ відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт /зобов`язана сторона, у тому числі боржник/ зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта /виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо/, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт /управнена сторона, у тому числі кредитор/ має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч.1 ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1, 2 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин /фактів/, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу /групі однотипних доказів/, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу /групи доказів/.

Суд звертає увагу на те, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України кредитний договір б/н від 15.06.2016р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач свої зобов`язання за кредитним договором б/н від 15.06.2016р. виконав в повному обсязі, оскільки на виконання умов вказаного договору позивачем було встановлено ТОВ «УКРНАФТАГРУП» кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 , як то вбачається із довідки про розмірі встановлених кредитних лімітів від 20.08.2019р.

Наявна в матеріалах справи виписка з поточного рахунку № НОМЕР_1 свідчить про те, що за класами вказаний рахунок класифікується як рахунок класу 2600.

Відповідно до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. № 280 визначено, що призначення рахунку класу 2600 є відображення наданих кредитів овердрафт. За дебетом цього рахунку проводяться надані кредити овердрафт, а за кредитом цього рахунку проводяться суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, а також відображаються залишки кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості.

Наданий ТОВ «УКРНАФТАГРУП» кредит за договором від 15.06.2016р. за своєю правовою природою є позикою овердрафт.

Так, згідно листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30-5/7021 від 09.12.2003 року кредитове сальдо поточного рахунку, що утворюється за позикою овердрафт відображається на підставі виписки з банку кредитного рахунку.

Отже, надана позивачем до суду виписка з поточного рахунку № НОМЕР_1 є належним доказом перерахування банком кредитних коштів ТОВ «УКРНАФТАГРУП» в силу вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого Позивачем за кредитним договором б/н від 15.06.2016р., враховуючи те, що ТОВ «УКРНАФТАГРУП» у встановлені договором строки не здійснив повернення кредитних коштів, станом на 03.07.2019р. утворилась заборгованість за кредитом у сумі 976216,71грн.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, Відповідачам, згідно приписів ст.ст.73-74 ГПК України, суду не надано.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» є обґрунтованими та законними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

За розгляд даного позову судом Позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 14643,25грн., які підлягають відшкодуванню платнику внаслідок задоволення його вимог за рахунок Відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 76, 86, 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТАГРУП» /65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 11А, код ЄДРПОУ 34972540/ на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» /01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570/ заборгованість за кредитом в розмірі 976 216 /дев`ятсот сімдесят шість тисяч двісті шістнадцять/ грн. 71коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 14 643 /чотирнадцять тисяч шістсот сорок три/ грн. 25 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повне рішення складено 28 грудня 2019р.

Суддя О.В. Цісельський