Рішення

від 26.12.2019 по справі 916/3500/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3500/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

секретар судового засідання Тіщенко Д.І.

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3500/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОРЕСУРС - А» (25014, м.Кропивницький, вул.Перша Виставкова, 29М, код ЄДРПОУ 39374096)

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „СВ-АГРО-2015» (67432, Одеська область, Роздільнянський район, с.Камянка, вул.Леніна, 32, код ЄДРПОУ 39761786)

про стягнення 80 819,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

25.11.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю „АГРОРЕСУРС - А» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „СВ-АГРО-2015» , в якій просить суд стягнути з останнього 80 819,05 грн., з яких 56 232,40 грн. - борг за отриманий товар, 6 518,33 грн. - пеня, 11 246,48 грн. - штраф, 6 821,84 грн. - 36% річних, а також суму судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 3234/19/ОДПД від 27.03.2019р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2019р. відкрито провадження у справі № 916/3500/19, справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням розгляду справи по суті на 26.12.2019р. о 12:30.

Представник позивача в судове засідання 26.12.2019р. не з`явився.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у судове засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення ухвали суду від 02.12.2019р. відповідачем було отримано, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

В судовому засіданні від 26.12.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

27.03.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю „АГРОРЕСУРС - А» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „СВ-АГРО-2015» (покупець)було укладено договір поставки №3234/19/ОДПД, відповідно до п.1.1 якого даний договір спрямований на забезпечення продавцем покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону, а також на надання супутніх послуг, пов`язаних із вирощуванням врожаю, і є змішаним договором, що об`єднує договори поставки та надання послуг.

Згідно п.1.2 договору, продавець зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість сільськогосподарських товарів та супутніх послуг (далі - товари).

Кількість, одиниці виміру, асортимент, упаковка товару визначаються специфікаціями, та/або накладними та/або рахунками-фактурами, що є невід`ємною частиною цього договору. За відсутності заперечень покупця можлива поставка іншого найменування (сорту або гібриду) товару аналогічної якості. (п.1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору, загальним об`ємом поставки відповідно до договору вважається або об`єм поставки, зазначений у специфікаціях до даного договору, або фактичний об`єм поставки відповідно до видаткових документів, що повинен відповідати об`єму поставки, визначеному у специфікаціях, +/-5%.

Згідно п. 2.1 договору, орієнтовані ціни на товар та/або надані послуги визначаються у специфікаціях. Сторони встановлюють вартість (ціну) товару в гривнях та відповідний еквівалент у доларах США чи Євро. Фактичні ціни на поставлений товар та загальна вартість вказуються у видаткових накладних на поставку товару покупцю та/або рахунках-фактурах. Ціна товару включає вартість тари, пакування й маркування, а також податок на додану вартість, що нараховується/не нараховується згідно з законодавством України. Ціну (вартість) договору складає загальна вартість фактично поставленого продавцем товару згідно з цим договором та/або наданих послуг.

Сторони домовились, що вказані у підписаних сторонами специфікаціях ціни в гривнях та загальна сума договору не є фіксованими і можуть бути відкориговані продавцем в залежності від зміни комерційного курсу гривні до іноземної валюти. Процедуру коригування ціни товару продавцем у порядку, передбаченому даним пунктом договору, сторони домовились вважати погодженою на увесь час чинності договору та не вважати таке коригування односторонньою зміною умов договору, що потребує окремого погодження сторін. У зв`язку з тим, що товар придбаний продавцем за цінами, визначеними у доларах США/Євро, незмінною фіксованою величиною залишається сума еквіваленту загальної ціни договору доларах США чи Євро, враховуючи ПДВ. (п.2.2 договору).

Відповідно до п.2.3 договору, сторони відповідно до положень ч,2 ст.524 та от,533 ЦК України погоджуються застосовувати при проведенні розрахунків за цим договором курс долара СПІА або Євро до гривні, що встановлений на Міжбанківському валютному ринку України (далі - Міжбанківський курс) згідно за даними, оприлюдненими на сайті за адресою: https:// minfin.com.ua/ua/ в розділі Міжбанківський ринок на день, що передує дню підписання Специфікації.

Виключно у тому випадку, коли Міжбанківський курс на день, що передує проведенню розрахунків (перерахуванню коштів) або відвантаженню товару, є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день підписання відповідної Специфікації, або товар поставлений тільки згідно накладних, без підписання Специфікацій, оплата грошових коштів за отриманий товар відбувається відповідно до Міжбанківського курсу на дату, що передує здійсненню розрахунку або відвантаженню товару. (п.2.4 договору).

Згідно п.2.5 договору, у випадку порушення покупцем строків здійснення оплати, зазначених у специфікаціях до даного договору, покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар за вищим курсом: або за курсом, що визначається відповідно до положень 2.3 та п.2.4 договором, або за курсом на день, що передує фактичному здійсненню оплати за товар.

Покупець зобов`язується перерахувати грошові кошти за товар на поточний рахунок продавця в національній валюті України (гривні) у строки та розмірі, визначені у специфікаціях до договору. Обов`язок вважається виконаним з моменту зарахування грошових коштів на рахунок продавця. (п.3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору, оплата товару здійснюється на основі рахунку-фактури, виданого продавцем. Строк дії рахунок-фактури - 1 календарний день. У випадку, якщо покупець не здійснив оплату у цей строк, він зобов`язаний отримати новий рахунок- фактуру у продавця. У випадку невиконання покупцем даної умови, оплата, здійснена покупцем, зараховується відповідно до положень розділу 2 даного договору.

Товар повинен бути переданий покупцеві згідно строків, вказаних в специфікації даного договору та при умовах виконання покупцем вимог п.3.1 договору, продавець має право на дострокову поставку товару за цим договором. Товар, що постачається продавцем протягом дії цього договору, може відвантажуватися продавцем партіями або їх частинами. (п.4.1 договору).

Відповідно до п. 8.5 договору, покупець: за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення а також, у разі прострочення до 7 днів, штраф у розмірі 5% (п`яти) процентів від суми несплаченого боргу, від 8 до 14 днів - 10 (десяти) процентів від суми несплаченого боргу, та на строк, більший 14 днів, - 20 двадцять) процентів від суми несплаченого боргу;

Згідно п. 8.7 договору, в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та наданих послуг Покупець, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості, 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідною Специфікацією та/або додатковою(ими) угодою(ами) до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати,

Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років (п. 8.8 договору).

Відповідно до п. 10.7 договору, договір набуває чинності з моменту підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань. Зміни до цього договору можуть бути внесені за взаємною угодою сторін шляхом підписання додаткової угоди.

До договору поставки № 3234/19/ОДПД від 27.03.2019р. між сторонами були укладені специфікації про поставку товарів, асортимент, кількість, ціни, загальну вартість та строки, а саме:

- специфікацію №1 від 27.03.2019р. товар, що поставляється: Нокаут - Екстра, 5л - у кількості 60 л, ціна - 13,53 доларів США, строк поставки - 29.03.2019р. Загальна вартість специфікації становить 21 902,40 грн. (еквівалент у доларах 811,80). Строк оплати товару - 29.03.2019р. (100% вартості);

- специфікацію №2 від 15.04.2019р. товар, що поставляється: Триатлон, 0,5 кг. - у кількості 42 кг, ціна - 125,00 доларів США, строк поставки - 19.04.2019р. Загальна вартість специфікації становить 140 542,50 грн. (еквівалент у доларах 5 250,00). Строк оплати товару - 17.04.2019р. (100% вартості);

- специфікацію №3 від 10.05.2019р. товар, що поставляється: Разит, 1л. - у кількості 100 л, ціна - 31,50 доларів США, строк поставки - 17.05.2019р.; Болівар Форте, 5 л. - у кількості 250 л, ціна - 23,81 доларів США, строк поставки - 17.05.2019р. Загальна вартість специфікації становить 239 123,50 грн. (еквівалент у доларах 9 102,50). Строк оплати товару - 13.05.2019р. (100% вартості);

- специфікацію №4 від 14.05.2019р. товар, що поставляється: Болівар Форте, 5л - у кількості 35 л, ціна - 23,81 доларів США, строк поставки - 17.05.2019р. Загальна вартість специфікації становить 22 167,25 грн. (еквівалент у доларах 833,35). Строк оплати товару - 17.05.2019р. (100% вартості);

- специфікацію №5 від 27.05.2019р. товар, що поставляється: Отаман, 20л - у кількості 420 л, ціна - 3,70 доларів США, строк поставки - 31.05.2019р.; Діамант, 10 л - у кількості 40л, ціна - 14,00 доларів США, строк поставки - 31.05.2019р. Загальна вартість специфікації становить 56 232,40 грн. (еквівалент у доларах 2 114,00). Строк оплати товару - 29.05.2019р. (100% вартості);

На виконання умов договору поставки № 3234/19/ОДПД від 27.03.2019р. позивач постав відповідачу товар на загальну суму 479 968,06 грн., відповідач за отриманий товар розрахувався частково на загальну суму 423 735,66 грн. Решта суми заборгованості залишилась несплаченою.

14.08.2019р. позивачем було направлено відповідачу претензію вих.№14/08-265 з вимогою про відшкодування суми боргу за договором поставки № 3234/19/ОДПД від 27.03.2019р. у розмірі 56 232,40 грн. в п`ятиденний термін з моменту отримання претензії, зазначена претензія залишилась без відповіді, заборгованість без оплати.

На підставі вищезазначеного, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „СВ-АГРО-2015» про стягнення 56 232,40 грн. - боргу за отриманий товар, 6 518,33 грн. - пені, 11 246,48 грн. - штрафу та 6 821,84 грн. - 36% річних.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Як встановлено матеріалами справи, 27.03.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю „АГРОРЕСУРС - А» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „СВ-АГРО-2015» (покупець)було укладено договір поставки №3234/19/ОДПД, відповідно до п.1.1 якого даний договір спрямований на забезпечення продавцем покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону, а також на надання супутніх послуг, пов`язаних із вирощуванням врожаю, і є змішаним договором, що об`єднує договори поставки та надання послуг.

Згідно п.1.2 договору, продавець зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість сільськогосподарських товарів та супутніх послуг (далі - товари).

Кількість, одиниці виміру, асортимент, упаковка товару визначаються специфікаціями, та/або накладними та/або рахунками-фактурами, що є невід`ємною частиною цього договору. За відсутності заперечень покупця можлива поставка іншого найменування (сорту або гібриду) товару аналогічної якості. (п.1.3 договору).

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору поставки №3234/19/ОДПД від 27.03.2019р. позивач постав відповідачу товар в межах специфікацій №1,№2,№3,№4 та №5 на загальну суму 479 968,06 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін видатковими накладними: №/03/01572 від 29.03.2019р. на суму 21 902,40 грн.; №/04/01334 від 17.04.2019р. на суму 140 542,50 грн.; №/05/00601 від 11.05.2019р. на суму 239 123,51 грн.; № /05/00729 від 14.05.2019р. на суму 22 167,25 грн.; №/05/01550 від 28.05.2019р. на суму 56 232,40 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно п. 2.1 договору, орієнтовані ціни на товар та/або надані послуги визначаються у специфікаціях. Сторони встановлюють вартість (ціну) товару в гривнях та відповідний еквівалент у доларах США чи Євро. Фактичні ціни на поставлений товар та загальна вартість вказуються у видаткових накладних на поставку товару покупцю та/або рахунках-фактурах. Ціна товару включає вартість тари, пакування й маркування, а також податок на додану вартість, що нараховується/не нараховується згідно з законодавством України. Ціну (вартість) договору складає загальна вартість фактично поставленого продавцем товару згідно з цим договором та/або наданих послуг.

Як встановлено матеріалами справи, між сторонами до договору поставки №3234/19/ОДПД від 27.03.2019р. було укладено специфікації №1, №2, №3, №4, №5 якими сторони визначили найменування товару, що поставляється, загальну вартість та здійснення оплати відповідачем, а саме, відповідно до: 1) №1 від 27.03.2019р. остаточний розрахунок має бути здійснений до 29.03.2019р.; 2) № 2 від 15.04.2019р. остаточний розрахунок має бути здійснений до 17.04.2019р.; 3) № 3 від 10.05.2019р. остаточний розрахунок має бути здійснений до 13.05.2019р.; 4) №4 від 14.05.2019р. остаточний розрахунок має бути здійснений до 17.05.2019р.; 5) №5 від 27.05.2019р. остаточний розрахунок має бути здійснений до 29.05.2019р.

При цьому, відповідач, на виконання умов договору поставки №3234/19/ОДПД від 27.03.2019р., розрахувався - лише за отриманий товар згідно специфікацій №1, №2, №3, №4 в загальній сумі 423 735,66 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками, товар, поставлений в межах специфікації №5 від 27.05.2019р., що мав бути оплачений до 29.05.2019р. включно, на суму 56 232,40 грн., залишився несплаченим.

Отже, заборгованість відповідача за отриманий товар згідно договору поставки №3234/19/ОДПД від 27.03.2019р. склала 56 232,40 грн. та залишилась несплаченою.

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем за отриманий товар в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Агроресурс-А в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 56 232,40 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення пені, штрафу та 36 % річних слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно п. 8.5 договору, сторони узгодили, що покупець: за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення а також, у разі прострочення до 7 днів, штраф у розмірі 5% (п`яти) процентів від суми несплаченого боргу, від 8 до 14 днів - 10 (десяти) процентів від суми несплаченого боргу, та на строк, більший 14 днів, - 20 двадцять) процентів від суми несплаченого боргу;

Приймаючи до уваги, встановлення судом прострочення сплати відповідачем боргу за поставлений товар, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за період з 30.05.2019р. по 30.09.2019р. у сумі 6 518,33 грн., вважає його вірним та здійсненим відповідно до умов договору та законодавства, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем штрафу у сумі 11 246,48 грн., вважає його вірним та здійсненим відповідно до умов договору, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.7 договору, сторони встановили, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару та наданих послуг Покупець, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, покупець сплачує на користь продавця 36% річних.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 36% річних за загальний період з 30.05.2019р. по 30.09.2019р. у сумі 6821,84 грн., вважає його вірним та здійсненим відповідно до умов договору та законодавства, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, в позовній заяві ТОВ Агроресур-А визначив попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести - в загальній сумі: 600 грн. - витрат на відрядження представника.

Відповідно до ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Приймаючи до уваги неявку в судове засідання 26.12.2019р. представника позивача , суд не вбачає підстав для стягнення зазначеної суми з відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СВ-АГРО-2015» (67432, Одеська область, Роздільнянський район, с. Кам`янка, вул. Леніна, 32, код ЄДРПОУ 39761786) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОРЕСУРС - А» (25014, м. Кропивницький, вул. Перша Виставкова, 29М, код ЄДРПОУ 39374096) 56 232 (п`ятдесят шість тисяч двісті тридцять дві) грн. 40 коп. - основної заборгованості, 6 518 (шість тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн. 33 коп. - пені, 11 246 (одинадцять тисяч двісті сорок шість) грн. 48 коп. - штрафу, 6 821 (шість тисяч вісімсот двадцять одну) грн. 84 коп. - 36% річних та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення Господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 27 грудня 2019 р .

Суддя Ю.І. Мостепаненко