Рішення

від 24.12.2019 по справі 916/2289/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2289/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я. О. розглянувши матеріали справи № 916/2289/19

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „МІДІМ» (код - 41565393, 49010, м. Дніпро, вул. Європейська, 30)

Відповідач : Акціонерне товариство „Українська залізниця» (код - 40075815, 03150 МСП м. Київ, вул. Тверська, 5), в особі регіональної філії „Одеська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код - 40081200)

про стягнення 22248,48 грн.

на підставі порушення умов договору

Представники сторін у судове засдіння не з`явились.

СУТЬ СПОРУ : 09.08.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю „МІДІМ» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства „Українська залізниця» , в особі регіональної філії „Одеська залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 22 248,48 грн., з яких: 14620,21 грн. - пеня; 5191,56 грн. - інфляційні збитки; 2436,71 грн. - 3% річних та судові витрати.

12.08.2019 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Копію ухвали суд надіслав позивачу та відповідачу на юридичну адресу згідно витягу з ЄДР.

23.08.2019 року через канцелярію суд отримав відзив, яким відповідач позовні вимоги не визнав.

11.09.2019р. суд ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 25.11.2019р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання 24.12.2019р., справа розглядається за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

20.08.2018р. між Акціонерним товариством „Українська залізниця» в особі регіональної філії „Одеська залізниця» (Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „МІДІМ» (Постачальник, Позивач) було укладено договір №ОД/НХ-18-775-НЮ, відповідно до якого Позивач зобов`язався передати у власність Відповідачу, а останній зобов`язався оплатити товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - товар), які зазначені у специфікації (Додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до умов п. 7.2, 7.3 Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюється протягом 20 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару і задаткової накладної.

Позивач по видатковим накладним №36 від 30.08.2018р. на суму 273240грн. та № 39 від 06.09.2018р. на суму 546480 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 819720грн.

Платіжними дорученнями №1289120 від 17.10.2018р. на суму 136620грн., № 1293704 від 19.10.2018р. на суму 136620грн. та № 1362537 від 14.11.2018р. на суму 546480 грн. відповідач розрахувався з позивачем за отриманий товар у повному обсязі.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем строків оплати, просить стягнути з останнього 14620,21грн. пені.

Крім того, за прострочення по грошовому зобов`язанню, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 5191,56грн. інфляційних та 2436,71грн. сплати 3% річних.

Відповідач, заперечуючи проти позову посилається на те, що позивачем при передачі товару по вищевказаним видатковим накладним не в повному обсязі були надані документи, що підтверджують якість продукції - сертифікату відповідності та сертифікату якості.

Також відповідач вважає, що ним не допущено порушень строків оплати за одержаний товар, оскільки пунктом 16.2. договору було передбачено строк його дії в частині виконання обов`язків щодо розрахунків по договору - до закінчення місяця наступного за місяцем у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до умов п. 7.1., укладеного між сторонами Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюється Замовником (відповідачем по справі) протягом 20 банківських днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій постачанню товару, який підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування ЄРПР з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Оскільки до матеріалів справи не надано доказів реєстрації податкових накладних, суд вважає, що при вирішенні спору слід застосовувати строки оплати товару протягом 20 банківських днів з дати поставки товару.

Тобто, за отриманий товар по видатковій накладній № 36 від 30.08.2018р. відповідач мав здійснити оплату по 27.09.2018р. включно, а за отриманий товар по видатковій накладній № 39 від 06.09.2018р. - по 04.10.2018р. включно.

Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 11.2 Договору встановлено, що у разі порушення строків оплати товару, замовник (відповідач по справі) сплачує постачальнику (позивачу по справі) пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 14620,21грн.

Суд вважає, що розрахунок пені, яка підлягає до стягнення слід здійснити наступним чином:

- по накладній №36 від 30.08.2019р. на суму 273240грн.:

273240грн. х 18% : 365 х 21 день (з 28.09.2018р. по 18.10.2018р. включно - приймаючи до уваги, що 28.09.2018р. було першим днем прострочення оплати, а 18.10.2018р. (дата одержання банком платіжного доручення № 1289120 від 17.10.2018р.) здійснено часткову оплату (включаючи цей день як прострочення, відповідно до п.11.2.договору)) = 2829,72грн.;

136620грн. (залишок боргу) х 18% : 365 х 1 день (прострочення оплати залишку боргу, включаючи день оплати - 19.10.2018р., відповідно до п.11.2.договору) = 67,37грн.

Таким чином, розмір пені за порушення відповідачем свого зобов`язання по строкам оплати товару по видатковій накладній №36 від 30.08.2018р. становить 2897,09грн. (2829,72грн. + 67,37грн.)

- по накладній № 39 від 06.09.2018р.:

546480грн. х 18% : 365 х 2 дні (з 05.09.2018р. по 06.09.2018р. включно) = 538,99грн.

З огляду на викладене з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення пеня в розмірі 3436,08грн. (2897,09 грн. + 538,99грн.).

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 5191,56 грн. інфляційних. При цьому, при розрахунку інфляційних позивачем застосовано індекс інфляції - 101,9% за вересень 2018року, тобто - за повний місяць.

Між тим, як зазначалось вище прострочення по грошовому зобов`язанню у вересні 2018р. мало місце лише 3 дні (28,29,30 вересня) по видатковій накладній №36 та 2 дні (05, 06 вересня) по видатковій накладній №39.

За таких обставин, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача інфляційних слід відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення по грошовому зобов`язанню в розмірі 2436,71 грн.

Суд вважає, що розрахунок 3% річних, які підлягають до стягнення слід здійснити наступним чином:

- по накладній №36 від 30.08.2019р. на суму 273240грн.:

273240грн. х 3% : 365 х 21 день (з 28.09.2018р. по 18.10.2018р. включно - приймаючи до уваги, що 28.09.2018р. було першим днем прострочення оплати, а 18.10.2018р. (дата одержання банком платіжного доручення № 1289120 від 17.10.2018р.) здійснено часткову оплату (включаючи цей день як прострочення, відповідно до п.11.2.договору)) = 471,62грн.;

136620грн. (залишок боргу) х 3% : 365 х 1 день (прострочення оплати залишку боргу, включаючи день оплати - 19.10.2018р., відповідно до п.11.2.договору) = 11,23грн.

Таким чином, розмір 3% річних по видатковій накладній №36 від 30.08.2018р. становить 482,85грн. (471,62грн. + 11,23грн.)

- по накладній № 39 від 06.09.2018р.:

546480грн. х 3% : 365 х 2 дні (з 05.09.2018р. по 06.09.2018р. включно) = 89,83грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню на суму 572,68грн.

Суд не приймає до уваги заперечень відповідача про надання йому позивачем документів не в повному обсязі, оскільки, матеріали справи свідчать про отримання товару відповідачем без будь-яких зауважень.

Також не може бути прийнято судом посилання відповідача на відсутність прострочення оплати товару з огляди на умови, викладені в п.16.2 договору, оскільки цим пунктом встановлено термін дії договору в частині розрахунків, а пунктом 7.2. договору встановлені саме строки здійснення розрахунків за отриманий товар.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають частковому задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Також, пропорційно розміру задоволених вимог підлягають стягненню судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Хілько Антоном Сергійовичем відповідно до договору №17 про надання правової допомоги від 26.11.2018р., сплаченої по платіжним дорученням №279 від 10.12.2018р. та № 564 від 30.07.2019р. на загальну суму 2700грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця» (код - 40075815, 03150 МСП м. Київ, вул. Тверська, 5), в особі регіональної філії „Одеська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код - 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МІДІМ» (код - 41565393, 49010, м. Дніпро, вул. Європейська, 30): 3436 гривень 08коп. пені; 572гривні 68 коп. сплати 3% річних, 345 гривень 78коп. судового збору та 486 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позову відмовити

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України

Повне рішення складено 27 грудня 2019 р.

Суддя О.А. Демешин