Ухвала

від 28.12.2019 по справі 922/3411/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"28" грудня 2019 р.Справа № 922/3411/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

без виклику представників сторін,

розглянувши заяву ДП "Міжвідомчий науково-технологічний центр "Агробіотех" НАНУ та Міністерства освіти і науки України, м. Київ, про забезпечення позову (вх. № 31783 від 28.12.2019) у справі

за позовом Державного підприємства "Міжвідомчий науково-технологічний центр "Агробіотех" НАНУ та Міністерства освіти і науки України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетком", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 1958336,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Міжвідомчий науково-технологічний центр "Агробіотех" НАНУ та Мінвстерства освіти і науки України, м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетком", м. Харків, про стягнення заборгованості в розмірі 1958336,30 грн., підставою нарахування якої стала несплата відповідачем заборгованості за отриманий від позивача товар.

Ухвалою господарського суду від 11.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/3411/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09.12.2019 об 11:50 год.

Ухвалою господарського суду від 18.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/3411/19 до судового розгляду по суті на 26.12.2019 о 12:30 год.

28.12.2019 позивачем, через канцелярію суду, надано заяву про забезпечення позову (вх. № 31783), в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти в розмірі суми позову та судових витрат по справі № 922/3411/19 та на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю Нетком - до вирішення спору по суті.

Обґрунтовуючи подану заяву, посилається на реєстр автоматизованої системи виконавчого провадження, відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нетком" - є боржником і відносно нього здійснюються виконавчі провадження, а саме: № АСВП: 60143505 від 01.10.2019, стягувач - ТОВ "АГРІКЛАБ", № АСВП: 60360018 від 31.10.2019, стягувач - ТОВ "АГРІТЕХ УКРАЇНА", у зв`язку з чим, заявник вважає, що, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", боржник в передбачений законом строк мав можливість добровільно виконати рішення суду, але свідомо ухиляється від його виконання, тому, на думку заявника, підстави для накладення арешту обґрунтовані та мають правову позицію. Таким чином, вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ТОВ "Нетком" може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, докази, подані в обґрунтування даної заяви, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. п. 4 та 5 ч. 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову - є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.01.2019р. у справі № 915/870/18.

Суд зауважує, що в даному випадку, як підстава вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватись, чи може невжиття таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Такої ж правої позиції дотримується об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Отже, на думку суду, наведені позивачем підстави для забезпечення позову, як наявність відкритих виконавчих проваджень стосовно відповідача, не можна визнати достатньо обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення позову. Суд зазначає, що і матеріали справи не містять належних доказів та відповідних даних, на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним іноді призводить до незворотних наслідків.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою, не доведеною належними доказами, а тому, є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76, 77, 86, 136-140, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Міжвідомчий науково-технологічний центр "Агробіотех" Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України", м. Київ, про забезпечення позову (вх. № 31783 від 28.12.2019) - відмовити.

Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали, відповідно до ст. 256 ГПК України.

Ухвалу підписано 28.12.2019

Суддя Р.М. Аюпова справа № 922/3411/19