Рішення

від 26.12.2019 по справі 926/2496/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

26 грудня 2019 року Справа № 926/2496/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арома Парфюм

до Товариства з обмеженою відповідальністю Полі Парфюм

про стягнення заборгованості в сумі 444742,56 грн.

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Марущак Л.В.

Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Арома Парфюм звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Полі Парфюм про стягнення заборгованості у сумі 444742,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за контрактом № 63 від 24.05.2016 року.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12 листопада 2019 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 11 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року відкладено підготовче засідання на 26 грудня 2019 року.

24 грудня 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому останній вказує, що позовні вимоги визнає у повному об`ємі, а також просить суд відстрочити виконання рішення суду до 30.06.2020 року.

Так, подана відповідачем заява про визнання позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає її.

26 грудня 2019 року позивачем подано до суду клопотання, в якому останній просить суд розглянути справу без його участі. Одночасно, у поданому клопотання, позивач вказує, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, при цьому не заперечує проти надання відповідачу відстрочки по оплаті боргу до 30.06.2020 року.

Так, відповідно до ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов`язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно статті 76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Пунктом 8.4. контракту № 63 від 24.05.2016 року встановлено порядок розгляду спорів в судовому порядку, а саме в місцевому Господарському суді Чернівецької області.

Сторони погодились, що при розгляді спорів в судовому порядку, правовідношення між ними будуть регулюватись нормами господарського законодавства України, у тому числі Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

24 травня 2016 року між Товариством з обмежено відповідальністю Арома Парфюм (попереднє найменування Товариства з обмеженою відповідальністю Арома Парфюм є Англійсько-Українське спільне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю Арома Парфюм ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Полі Парфюм (ООО Поли Парфюм ) укладений контракт № 63 на поставку товарів (парфумерно-косметичної продукції).

На виконання вищезазначеного контракту позивачем поставлено відповідачу товар на суму 1146923,60 російських рублів.

Для здійснення поставки позивачем було складено інвойс № 20 від 12.11.2018 року щодо поставки парфумерної продукції в кількості 24160 одиниць на суму 1146923,60 російських рублів, а також пакувальний лист до інвойсу № 20 від 12.11.2018 року.

Поставка товару, згідно оформленої вантажно-митної декларації № UA 408150/2018/023634, здійснена 16.11.2018 року.

Пунктом 3.1. контракту обумовлено умови поставки - FСА м. Чернівці на підставі міжнародних правил Інкотермс-2010.

Доставка товару здійснювалась перевізником, про що оформлено міжнародну товарно-транспортну накладну - CMR № 212411 від 16.11.2018 року.

Таким чином, свої зобов`язання по передачі товару позивач виконав належним чином у відповідності до умов контракту та замовлень відповідача.

Пунктом 5.1. контракту визначено умови оплати: оплата за товар здійснюється покупцем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця протягом 75 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно термін оплати за поставлений 16.11.2018 року товар наступив 30.01.2019 року.

Однак, відповідачем не було здійснено жодного платежу для оплати за отриману продукцію за інвойсом № 20 від 12.11.2018 року.

Таким чином, на момент подання даної позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 1146923,60 російських рублів.

Пунктом 8.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, що вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов`язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлений відповідної вимоги.

Офіційний курс російського рубля до гривні станом на 07.11.2019 року становив 3,8777 гривень за 10 російських рублів.

Отже, сума боргу в розмірі 1146923,60 російських рублів за курсом НБУ на момент звернення до суду становить 444742,56 грн (1146923,60 рос. рублів х (3,8777 /10).

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст. 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, цивільні права та обов`язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов`язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов`язання, визначені умовами договору.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія.

За своєю правовою природою укладений контракт є договором купівлі-продажу.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Виходячи із встановленого контрактом порядку продажу товару, оплата за товар поставлений 16.11.2018 року повинна бути здійснена відповідачем не пізніше 30.01.2019 року.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності частини 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

При цьому суд враховує, що згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 11 ГПК України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач в порушення приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України вартість одержаного товару у встановлений строк не сплатив, у зв`язку з чим за ним утворився борг в розмірі 1146923,60 російських рублів, що за курсом НБУ на момент звернення до суду становить 444742,56 грн. Доказів зворотного відповідачем не подано, а судом не здобуто.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із пунктами 1 та 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві та у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги визнання відповідачем позову, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Арома Парфюм про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Полі Парфюм заборгованості 1146923,60 російських рублів, що за курсом НБУ на момент звернення до суду становить 444742,56 грн.

При цьому, враховуючи заяву відповідача, проти якої не заперечує позивач, суд надає відстрочку виконання судового рішення до 30.06.2020 року.

Відповідно до приписів частини 3 статті 7 Закону України Про судовий збір та статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, з огляду на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету сплачений платіжним дорученням № 499 від 07 листопада 2019 року судовий збір в розмірі 3335,57 грн, решту судового збору у сумі 3335,57 грн покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 185, 191, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Арома Парфюм (58001, м. Чернівці, вул. О. Гончара, 12, код 32572871) до Товариства з обмеженою відповідальністю Полі Парфюм (117449, м. Москва, вул. Шверника, б. 17, корп. 3, Російська Федерація, код 1167746381230) про стягнення заборгованості 1146923,60 російських рублів, що за курсом НБУ на момент звернення до суду становить 444742,56 грн., задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Полі Парфюм (117449, м. Москва, вул. Шверника, б. 17, корп. 3, Російська Федерація, код 1167746381230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арома Парфюм (58001, м. Чернівці, вул. О. Гончара, 12, код 32572871) заборгованість 1146923,60 російських рублів, що за курсом НБУ на момент звернення до суду в гривневому еквіваленті становить 444742,56 грн, а також 3335,57 грн судового збору.

3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю Полі Парфюм (117449, м. Москва, вул. Шверника, б. 17, корп. 3, Російська Федерація, код 1167746381230) відстрочку виконання судового рішення до 30.06.2020 року.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Арома Парфюм (58001, м. Чернівці, вул. О. Гончара, 12, код 32572871) з державного бюджету сплачений платіжним дорученням № 499 від 07 листопада 2019 року судовий збір в розмірі 3335,57 грн.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України рішення складено та підписано 28 грудня 2019 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя О.С. Тинок